Ухвала суду № 49341717, 27.08.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/1509/15 Головуючий у 1-й інстанції: Панова Г.В. Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

У Х В А Л А

Іменем України

27 серпня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Тетіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 04 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства Київської обласної ради «Тетіївтепломережа» до Тетіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2015 року позивач - Комунальне підприємство Київської обласної ради «Тетіївтепломережа», звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Тетіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, в якому просить:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.01.2014 № 0000031500;

зобов'язати відобразити у картці особового рахунку позивача відомості про сплату податкових зобов'язань з податку на додану вартість за лютий 2013 року відповідно до призначень платежів, вказаних у платіжних дорученнях позивача;

зобов'язати надати інформацію, в якій в звітний період зараховано грошові кошти, які сплачено позивачем на узгоджене податкове зобов'язання згідно декларацій з податку на додану вартість за лютий 2013 року.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 04 червня 2015 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Тетіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 22.01.2014 № 0000031500. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального права.

У судове засідання не з'явилися всі особи, які беруть участь у справі, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Тетіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 04 червня 2015 року - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів керується нормами частини 1 статті 195 КАС України, за якими суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, та, відповідно, розглядає даний спір в частині вимог апеляційної скарги відповідача щодо правомірності задоволених позовних вимог.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку, що сума податкового зобов'язання по декларації зі сплати ПДВ за лютий 2013 року сплачена позивачем у десятиденний термін, з дня настання граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації. Тобто, підприємством фактично сплачувались поточні зобов'язання своєчасно і в повному обсязі, що підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними дорученнями. Разом з тим, відповідач жодних доказів на підтвердження висновків викладених в Акті перевірки від 10.01.2014 № 3/152/24879282, а також доказів на підтвердження правомірності прийняття оскаржуваного податкового-повідомлення рішення, суду не надав.

Таким чином, суд дійшов висновку про протиправність прийнятого податковим органом податкового повідомлення-рішення від 22.01.2014 № 0000031500 та його скасування.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, Комунальне підприємство Київської обласної ради "Тетіївтепломережа", код ЄДРПОУ 24879282, як юридична особа зареєстроване Тетіївською районною державною адміністрацією Київської області 22.11.1994 та, як платник податків, перебуває на обліку в Тетіївській ОДПІ з 13.01.1995 за № 257.

19 березня 2013 року підприємство подало до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2013 року (вхід. № 9014149255) самостійно визначеним зобов'язанням у розмірі 18647, 00 грн. Вказана сума податкового зобов'язання сплачена позивачем відповідно до платіжного доручення від 27.03.2013 № 775 із зазначенням призначення платежу - сплата нарахованих сум ПДВ згідно декларації за лютий 2013 року.

10 січня 2014 року Тетіївською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області проведено камеральну перевірку КП КОР "Тетіївтепломережа" щодо своєчасності сплати платежів до бюджету з податку на додану вартість, терміном сплати 30.03.2013, за результатами якої складено Акт від 10.01.2014 № 3/152/24879282.

При перевірці своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання, податковим органом встановлено, що позивачем в порушення п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України несвоєчасно сплачено до бюджету податок на додану вартість.

З Акта перевірки вбачається, що позивач порушив граничні терміни сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість за лютий 2013 року (граничний термін до 30.03.2013) на 132 дня у сумі 2080,20 грн., на 167 днів в сумі 4000,00 грн., на 178 днів у сумі 573,29 грн., на 199 днів у сумі 573,29 грн., на 201 день у сумі 4209,00 грн., на 224 дня у сумі 573,29 грн., на 230 днів у сумі 2381,00 грн., на 253 дня у сумі 573,29 грн. та на 255 днів у сумі 3683,64 грн.

За результатами перевірки, на підставі статті 126 Податкового кодексу України Тетіївською ОДПІ, прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.01.2014 № 0000031500, згідно з яким зобов'язано позивача сплатити 20 % штрафу за порушення граничних термінів сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 3313,37 грн.

Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до адміністративного суду з цим позовом.

Обговорюючи правомірність вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Згідно з вимогами підпунктів 16.1.3 та 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України на платника податків покладено обов'язок подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, а також сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з положеннями статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Поряд з цим, відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Отже, суд вірно звернув увагу, що передумовою нарахування штрафних санкцій є несплата платником податків суми узгодженого податкового зобов'язання.

Згідно з пунктом 87.9 статті 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, наведеною нормою податковому органу надано право змінювати призначення платежу, та зараховувати суми, які сплатив платник податку в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напрямку сплати, визначеного законом, водночас, суд першої інстанції вірно акцентував увагу на тому, що податковий орган має право змінювати призначення платежів платника лише у разі наявності у такого платника непогашеного податкового боргу.

За визначенням підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Судова колегія враховує, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2013 по справі № 810/1323/13-а встановлено, що за 2009, 2010, 2011, 2012 роки КП КОР "Тетіївтепломережа" подавались декларації з податку на додану вартість, в яких визначено суми податкового зобов'язання, яка позивачем була сплачена в повному обсязі у строки встановленні чинним законодавством, що свідчить про відсутність у платника податкового боргу за вказані періоди.

Отже, судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлено, що у КП КОР "Тетіївтепломережа" за 2009-2012 роки був відсутній податковий борг.

Згідно з частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Поряд з цим, з наявної у матеріалах справи копії податкової декларації позивача з ПДВ за лютий 2013 року із самостійно визначеними платником сумами податкових зобов'язань з ПДВ, а також копії платіжного доручення, судом встановлено, що оплата по податковій декларації з ПДВ за названий період здійснена КП КОР "Тетіївтепломережа" у повному обсязі у встановлені строки.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що у позивача відсутній податковий борг по податку на додану вартість, в тому числі, з січня 2013 року по лютий 2013 року.

Як вірно зауважено судом першої, відповідач жодних доказів на підтвердження висновків викладених в Акті перевірки від 10.01.2014 № 3/152/24879282, а також доказів на підтвердження правомірності прийняття оскаржуваного податкового-повідомлення рішення суду не надав. Не надав відповідач таких доказів і під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність прийнятого податковим органом податкового повідомлення-рішення від 22.01.2014 № 0000031500 та його скасування.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Тетіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 04 червня 2015 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Тетіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 04 червня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Пилипенко О.Є.

Суддя: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.

.

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Шелест С.Б.

Глущенко Я.Б.