Постанова № 49341442, 25.08.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" серпня 2015 р. Справа № 922/3285/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Івакіна В.О., суддя Бондаренко В.П., суддя Камишева Л.М.

при секретарі Даниленко Т.П.

за участю представників:

позивача - Конопля О.М. (дов. №01-42юр/3633 від 12.05.2015 р.)

відповідача - Войтов Ю.М. (дов. б/н від 16.06.2015 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх.№4110Х/1-8) на рішення господарського суду Харківської області від 20 липня 2015 року у справі

за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго", м. Харків

до Комунального підприємства "Балаклійський водоканал", м. Балаклія, Харківська область

про стягнення 127 792,04 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, АК "Харківобленерго", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому після остаточних уточнень просив стягнути з КП "Балаклійський водоканал" 127 792,04 грн., з яких: 55 108,11 грн. - пеня, 2 789,16 грн. - 3% річних, 69 894,77 грн. - інфляційні втрати, за неналежне виконання зобов'язань за договором на постачання електричної енергії №62-848 від 12.04.2005 р.; судові витрати просив покласти на відповідача.

Рішенням господарського суду Харківської області від 20.07.2015 р. у справі №922/3285/15 (суддя Погорелова О.В.) в задоволенні позову відмовлено повністю.

Позивач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, вважаючи, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Судові витрати просить покласти на відповідача.

Відповідач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення господарського суду - без змін.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, вислухавши в судовому засіданні уповноважених представників сторін, перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи, 12.04.2005 р. між АК "Харківобленерго" (постачальник) та КП "Балаклійський водоканал" (споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії №62-848, відповідно до умов якого, постачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі, згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами (а.с. 10-20).

Термін дії договору у відповідності до п. 9.11 пролонговано на 2015 рік.

Відповідно до п. 2.2.5 договору, споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування, згідно з умовами додатка №2 "Порядок розрахунків".

Пунктом 5 додатку №2 до договору встановлено, що остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом). За результатами розрахункового періоду споживачем та постачальником електричної енергії визначається фактичний обсяг поставленої споживачу електричної енергії та оформлюється додаток №20 "Акт про використану електричну енергію", який споживач отримує разом із рахунками та повинен повернути підписаним та скріпленим печаткою в термін до 5 днів.

Для проведення остаточного розрахунку споживач протягом 3 робочих днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділенні відповідного РВЕ або у відділі розрахунків з юридичними особами СО "Харківенергозбут" рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок має бути оплачений споживачем протягом 5 операційних днів з дня його отримання.

Розрахунковий період встановлено споживачу з 01 числа місяця до такого ж числа наступного місяця.

На виконання п. 2.1.2. договору постачальник за період з березня по квітень 2015 року поставив споживачу електричну енергію у кількості 501568 кВт/г.

КП "Балаклійський водоканал" в порушення умов договору своєчасно та в повному обсязі оплату за поставлений товар не здійснило, в зв'язку з чим у нього перед постачальником (станом на 01.05.2015 р.) виникла заборгованість в розмірі 342804,00 грн. (тарифна складова - 285669,98 грн., 57134,02 грн. ПДВ 20%).

Вказані обставини стали підставою для звернення АК "Харківобленерго" до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з КП "Балаклійський водоканал" 342804,00 грн. - основного боргу, 27292,30 грн. - компенсації перетікання реактивної енергії, 55108,11 грн. - пені, 2789,16 грн. - 3% річних, 69894,77 грн. - індексу інфляції.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції, у зв'язку з оплатою споживачем вартості електричної енергії у розмірі 342804,00 грн. та плати з компенсації перетікання реактивної енергії у розмірі 27292,30 грн., АК "Харківобленерго" зменшило позовні вимоги та просило суд стягнути з КП "Балаклійський водоканал" 55108,11 грн. - пені, 2789,16 грн. - 3% річних, 69894,77 грн. - інфляційних втрат.

Відмовляючи в задоволенні позову господарський суд, врахувавши наявність підписаних спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків відповідно до вимог постанови КМУ від 11.01.2005 р., між ГУ Держказначейської служби України у Харківської області, Департаментом фінансів ХОДА, КП "Балаклійський водоканал" та АК "Харківобленерго", дійшов висновку про його безпідставність та необґрунтованість.

Колегія суддів погоджується з висновками господарського суду з огляду на таке.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються законами України "Про засади функціонування ринку електричної енергії України" та "Про електроенергетику".

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що 18.05.2015 р. між ГУ Державної казначейської служби України в Харківській області; Департаментом фінансів Харківської обласної державної адміністрації; КП "Балаклійський водоканал; енергопостачальною компанією АК "Харківобленерго" та ДП "Енергоринок", на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 р. за № 20 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій" (зі змінами) та згідно з Порядком проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію, затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики України, НАК "Нафтогаз України" та Державного казначейства України від 03.02.2009 р. за № 55/57/43, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15.04.2009 р. за № 342/16358 (зі змінами), було підписане Спільне протокольне рішення про організацію взаєморозрахунків за електроенергію №20/1696 за рахунок коштів загального фонду державного бюджету.

Згідно з п. 4 протокольного рішення, розрахунки за спільним протокольним рішенням проводяться за такою схемою:

- Державна казначейська служба України перераховує ГУ Державної казначейської служби України в Харківській області кошти в сумі 342804,00 грн.;

- ГУ Державної казначейської служби України в Харківській області перераховує Департаменту фінансів ХОДА кошти в сумі 342804,00 грн.;

- Департамент фінансів ХОДА перераховує КП "Балаклійський водоканал" кошти за пільги та субсидії в сумі 342804,00 грн.;

- КП "Балаклійський водоканал" перераховує АК "Харківобленерго" кошти за спожиту в квітні-травні 2015 р. електроенергію в сумі 342 804,00 грн.;

- АК "Харківобленерго" перераховує ДП "Енергоринок" кошти в сумі 342804,00 грн.

Платіжним дорученням №4 від 19.05.2015 р. КП "Балаклійський водоканал" перерахувало АК "Харківобленерго" 342804,00 грн.

Факт здійснення оплати не заперечується позивачем.

Проте, вважаючи, що відповідачем були порушені умови договору щодо своєчасної оплати за поставлену електричну енергію, АК "Харківобленерго" просить суд стягнути з відповідача суми пені, 3% річних та індексу інфляції за період прострочення виконання зобов'язань з березня 2015 року по квітень 2015 року.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено: порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вірно встановив господарський суд, частина заборгованості за електричну енергію, на яку позивач нарахував пеню, інфляційні та 3 % річних була погашена відповідачем згідно зі спільними протокольними рішеннями про організацію взаєморозрахунків відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2015 р. за № 20 за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету, укладеними між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Харківської області, Департаментом фінансів Харківської облдержадміністрації, Комунальним підприємством "Балаклійський водоканал" та АК "Харківобленерго", а саме: спільне протокольне рішення №20/544 від 16.02.2015 р.; спільне протокольне рішення № 20/946 від 17.03.2015 р.; спільне протокольне рішення № 20/1348 від 15.04.2015 р.

Факт здійснення оплати за вказаними спільними протокольними рішеннями підтверджується платіжним дорученням № 2 - оплата проведена 02.04.2015 р. на суму 370287,00 грн.; платіжним дорученням №1 - оплата проведена 20.04.2015 р. на суму 339763,00 грн.; платіжним дорученням №3 - оплата проведена 07.05.2015 р. на суму 353030,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що під час виконання умов договору №62-848 від 12.04.2005 р. сторонами одночасно виконувались не тільки його умови, але й вимоги низки спеціальних нормативно-правових актів, якими встановлюється Порядок нарахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам та надання пільг, субсидій та компенсацій (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 р. за № 20) та Порядок проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію (затверджено наказом Міністерства палива та енергетики України, НАК "Нафтогаз України" та Державного казначейства України від 03.02.2009 р. за № 55/57/43). Виконання договірного зобов'язання відповідачем невід'ємно пов'язано із виконанням вказаних спеціальних нормативно-правових актів. Здійснення взаєморозрахунків на підставі підписаних сторонами вказаних вище спільних протокольних рішень відбувалось за межами строку оплати вартості електроенергії, передбаченого умовами договору №62-848 від 12.04.2005 р.

З огляду на наведене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно зауважив, що підписанням спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків сторони змінили порядок і строк проведення розрахунків за електроенергію, поставлену відповідно до договору про постачання електричної енергії №62-848 від 12.04.2005 р.

Таким чином, КП "Балаклійський водоканал" виконало свої зобов'язання по сплаті коштів за договором №62-848 від 12.04.2005 р. в порядку та строки визначені умовами договору та спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків, у зв'язку з чим відсутні підстави для застосування санкцій, передбачених умовами договору та наслідків за порушення грошового зобов'язання.

Крім того, суд першої інстанції правомірно зазначив, що розрахунок інфляційних витрат доданий позивачем не відповідає рекомендаціям відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ наданими Верховним судом України у листі № 62-97р від 03.04.1997 року. Так, розрахунок інфляційних витрат позивачем зроблений по календарним дням, коли рекомендації вимагають його роботи за місяць, виходячи з цього не можливо прийняти розраховані позивачем таким чином інфляційні витрати, тому як порушена рекомендована методика інфляційних витрат.

Відповідно до вимог статті 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Апеляційні вимоги не підтверджені належними доказами, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому у суду апеляційної інстанції відсутні правові підстави для їх задоволення.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Харківської області від 20.07.2015 р. у справі №922/3285/15 прийняте при належному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та у відповідності до норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні, в зв'язку з чим, апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 22, 85, 91, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 20.07.2015 р. у справі №922/3285/15 залишити без змін.

Повна постанова складена 31.08.2015 р.

Головуючий суддя Івакіна В.О.

Суддя Бондаренко В.П.

Суддя Камишева Л.М.