Постанова № 49341377, 27.08.2015, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2015 р.Справа № 923/504/15Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Шевченка В.В., Лисенко В.А.

при секретарі судового засідання: Полінецькій В.С.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Матвєєва-Вац Н.В. (довіреність № б/н від 26.05.2015)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу в режимі відеоконференції Товариства з обмеженою відповідальністю "Південенерго"

на рішення господарського суду Херсонської області від 12 червня 2015 року

по справі № 923/504/15

за позовом Державного вищого навчального закладу "Херсонське морехідне училище рибної промисловості"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Південенерго"

про стягнення заборгованості за договором про спільне користування електромережами

В С Т А Н О В И В :

31.03.2015 року Державний вищий навчальний заклад "Херсонське морехідне училище рибної промисловості" (далі по тексту - позивач) звернулося до господарського суду Херсонської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Південенерго" (далі по тексту - відповідач) про стягнення заборгованості за договором про спільне користування електромережами у сумі 14 303,03 грн., з якої 13 753,03 грн. - основний борг, 385,00 грн. - пеня та 3% річних у сумі 165,00 грн.

21.04.2015 року позивач звернувся до місцевого господарського суду із уточненням до позовної заяви в порядку ст.22 ГПК України, відповідно до якої просив стягнути з відповідача 19 200,11 грн., з якої основний борг -13 753,03 грн., пеня - 4 869,93 грн., 3 % річних у сумі 577,15 грн.

Позовні вимоги з урахуванням їх уточнення мотивовані порушенням відповідачем умов Договору спільного користування електричними мережами від 02.01.2013 року в частині невиконання зобов'язань щодо сплати у повному обсязі за спожиту електроенергію та технічне обслуговування за листопад, грудень 2013 року.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 12.06.2015 року по справі № 923/504/15 (суддя Остапенко Т.А.) позовні вимоги задовільнені частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Південенерго" на користь Державного вищого навчального закладу "Херсонське морехідне училище рибної промисловості" 7328,09 грн. основного боргу, 311,39 грн. 3% річних, 181,50 грн. пені, 743, 59 грн. судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Такий висновок суду мотивований тим, що позивачем не доведено надання послуг з передачі електричної енергії відповідачу у грудні 2013 року. Також судом застосовано строк позовної давності відносно стягнення пені за заборгованістю у листопаді 2013 року, у відповідності до ст.267 ЦК України та відмовлено у стягненні пені в частині заборгованості за грудень 2013 року. Крім того, судом самостійно здійснено розрахунок суми 3 % річних та визначено її розмір відносно наданих/отриманих послуг відповідачем за листопад 2013 року.

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Південенерго" звернулося через місцевий господарський суд до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в який просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми чинного законодавства, в зв'язку з чим частково виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не повністю відповідає обставинам справи і вимогам закону.

За твердженням скаржника, судом першої інстанції безпідставно не прийнято до уваги те, що підписаний від імені товариства гр. Анічкіним Б.М., Акт про обсяги споживання електроенергії за період з 15.10.2013 року по 15.11.2013 року, не має жодного відношення до товариства, оскільки вказана особа не працює у відповідача головним енергетиком.

Також апелянт зазначає, що з оскаржуваного рішення неможливо встановити чому саме стягнута сума у розмірі 7 328,09 грн., оскільки жодний наявний в матеріалах справи доказ не вказує на таку суму.

13 серпня 2015 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Південенерго" до Одеського апеляційного господарського суду надійшло клопотання, яким відповідач просить провести судове засідання в режимі відеоконференції, а забезпечення судового засідання доручити господарському суду Херсонської області, яке відповідно до ч.1 ст.74-1 Господарського процесуального кодексу України, колегією суддів задоволено.

Позивач в судове засідання 27.08.2015 року не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, про що свідчить відповідне поштове повідомлення. В свою чергу від ДВНЗ "Херсонське морехідне училище рибної промисловості" надійшов до суду апеляційної інстанції відзив, відповідно до якого просив залишити апеляційну скаргу ТОВ "Південенерго" без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, вважаючи його правомірним, обґрунтованим та відповідаючим матеріалам справи та просив розглянути справу без участі представника позивача. Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника ДВНЗ "Херсонське морехідне училище рибної промисловості".

Розглянувши та перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу та відзив на неї, заслухавши у судовому засіданні в режимі видеоконференції пояснення представника відповідача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.

Відповідно до приписів ст.101 ГПК України, апеляційна інстанція не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до п.1.5 Статуту, Державний вищий навчальний заклад "Херсонське морехідне училище рибної промисловості" є правонаступником всіх прав і обов'язків Державного вищого навчального закладу «Херсонське морехідне училище рибної промисловості Керченського державного морського технологічного університету» (а.с.28).

Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного провадження, 02 січня 2013 року між Керченським державним морським технологічним університетом (споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Південенерго" (субспоживач) укладено Договір про спільне користування електричними мережами, відповідно до п.1.1 якого є те, що основний споживач забезпечує передачу електричної енергії до гуртожитку №1 літ. "І", розташованого за адресою: м. Херсон, вул. Червонофлотська, 120 в межах величини дозволеною споживачу для використання, а субспоживач забезпечує своєчасну оплату за споживання електроенергії та технічне обслуговування, в тому числі компенсацію перетікання реактивної електричної енергії, втрати в мережах, які виникли при передачі електричної енергії (а.с.13-16).

Основний споживач зобов'язаний, зокрема, забезпечити технічну можливість для передачі договірного обсягу активної електроенергії, видати технічні умови на підключення (п. 2.2. Договору).

Відповідно до п. 3.1 договору, оплата електроенергії здійснюється субспоживачем основному споживачу за тарифами ПАТ "ЕК "Херсонобленерго".

Відшкодування за спожиту електроенергію та обслуговування мереж, передбачене п. 3.1. Договору, вноситься субспоживачем на підставі рахунку, отриманого від основного споживача в безготівковому порядку в п'яти денний строк, з моменту виставлення рахунку на оплату, але, у любому випадку, не пізніше 22 числа поточного місяця (п. 3.2.)

За змістом п.3.3 договору, субспоживач зобов'язаний подавати письмовий звіт до шістнадцятого числа щомісячно на протязі 0,5 діб з моменту зняття показань з лічильника електричної енергії. Зняття показань з лічильника електричної енергії відбувається в присутності відповідальної особи основного споживача. Якщо зняття показань співпадає з вихідним днем, то звіт необхідно подати на наступний за ним робочий день. Якщо звіт не було подано в зазначений термін, основний споживач має право зазначити енергопостачальній організації кількість спожитої субспоживачем електричної енергії та втрат, які виникли при передачі електричної енергії по споживанню за попередній розрахунковий місяць (п. 3.3. Договору).

В разі несвоєчасної оплати платежів обумовлених даним договором субспоживач сплачує основному споживачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки оплати, враховуючи день фактичної оплати, а також сума боргу сплачується з врахуванням індексу інфляції та 3% річних за весь період прострочки. Сума пені, інфляційних та 3% річних вказується в розрахунковому документі окремим пунктом. (п. 4.4. Договору).

На підставі показників приборів обліку електричної енергії оформлюються наступні документи: акт про обсяги переданої електричної енергії; акт про результати замірів електричної потужності. (п. 5.6).

Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2013 (п. 7.1. Договору).

Під час дії договору, а також при вирішенні питань, не обумовлених в договорі, сторони зобов'язуються використовувати чинне законодавство України (п. 9.5. Договору).

Додатком № 1 від 02.1.2013 року до Договору, сторони визначили, що об'єм (межа) фактично використаної в місяць електричної енергії не повинно перевищувати 2000 кВт/год. (а.с.15).

Також сторони 22.10.2012 року погодили технічні умови на приєднання до електромереж позивача для проведення реконструкції будівлі гуртожитку № 1, які діяли до 15.01.2013 року (а.с.15-16)

За твердженням позивача, на виконання умов Договору у період з листопада по грудень 2013 року ним були надані ТОВ "Південенерго" послуги з передачі електричної енергії та технічного обслуговування мереж, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 18.11.2013; актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 17.12.2013; актом про обсяги спожитої (переданої) споживачу (субспоживачу) електричної енергії протягом розрахункового періоду від 15.11.2013 до 14.01.2014, актом про обсяги спожитої (переданої) споживачу (субспоживачу) електричної енергії протягом розрахункового періоду від 15.10.2013 до 15.11.2013 (а.с. 71-72, 79-80).

На підставі зазначених актів, позивачем були виставлені рахунки на оплату послуг, які відповідачем сплачені так і не були.

09.02.2014 року позивач звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "Південенерго" з претензією про сплату боргу за Договором на спільне користування електричними мережами від 02.01.2013 року, відповідно до якої просив підписати Акт звіряння розрахунків та перерахувати у добровільному порядку суму боргу.

Так, додатком до претензії споживачем було надіслано відповідачу розрахунки про сплату заборгованості та Акт звіряння розрахунків за 01.08.2013 року у 2-х примірниках. (а.с.19-21).

Будь яких відповідей на претензію позивача від відповідача не надходило, Акт звіряння розрахунків підписаний останнім не був, що і змусило позивача звернутися до суду з відповідним позовом.

Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про часткове задоволення позовних вимог Державного вищого навчального закладу "Херсонське морехідне училище рибної промисловості" та вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Південенерго" задоволенню не підлягає, а рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

Положення ст.ст. 173, 193, 198, 199 Господарського кодексу України визначають, що господарськими зобов'язаннями, включаючи виконання грошових зобов'язань, визначаються зобов'язання, що виникають між суб'єктами господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, які можуть виникати безпосередньо із закону, іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність договору. При цьому, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, у встановлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, статуту, Цивільного кодексу України. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами, договорами, статутними та уставними документами. Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання в разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.

Відповідно до ст.ст. 509. 510. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язанням з правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. Загальними умовами зобов'язання є те, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, статуту товариства, Закону України „Про господарські товариства", інших законодавчих актів.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. (статті 525, 625 Цивільного кодексу України).

Відповідно до приписів статті 901 Цивільного кодексу України одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Отже, як встановлено під час розгляду даної справи, у відповідності із цими нормами чинного законодавства, між сторонами склалися правовідносини пов'язані із спільним користуванням електричними мережами.

У відповідності до абзаців 2, 3 пункту 1.10 ПКЕЕ встановлено, що електропередавальна організація, що здійснює діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами в межах закріпленої території здійснення ліцензованої діяльності забезпечує передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та технологічними електричними мережами інших власників, які не мають ліцензій на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами. Для забезпечення передачі електричної енергії електричними мережами, що не належать електропередавальній організації, між електропередавальною організацією та відповідним власником мереж, який не має ліцензії на здійснення діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, укладається договір щодо спільного використання електричних мереж.

Пунктом 1.2 ПКЕЕ визначено, що спільне використання технологічних електричних мереж - виконання комплексу заходів з метою експлуатації та утримання у належному технічному стані технологічних електричних мереж, які використовуються для забезпечення електропостачання інших суб'єктів господарювання, крім їх власника, або для забезпечення передачі (транзиту) електричної енергії в мережі електропередавальної організації.

Договір про спільне використання технологічних електричних мереж - це домовленість двох сторін, що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між електропередавальною організацією (ліцензіатом з передачі електричної енергії місцевими (локальними) мережами) та основним споживачем під час передачі (транзиту) електричної енергії технологічними електричними мережами.

Абзацами 3, 4 пункту 1.7 ПКЕЕ встановлено, що у разі використання технологічних електричних мереж електропередавальною організацією відносини між власником цих мереж та електропередавальною організацією, у тому числі їх взаємна відповідальність, регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж, що укладається між ними на основі типового договору (додаток 2). Основний споживач не має права відмовити електропередавальній організації, яка здійснює ліцензовану діяльність на закріпленій території, в укладенні (переукладенні) договору про спільне використання технологічних електричних мереж, а субспоживачу у разі дотримання ним вимог цих Правил в укладенні (переукладенні) договору про технічне забезпечення електропостачання споживача в передбачених цими Правилами випадках. Під власником мереж розуміється й юридична або фізична особа, якій на праві користування належать електроустановки, призначені для передачі та/або розподілу електричної енергії (пункту 1.2. ПКЕЕ).

Згідно з пунктом 1.8 Правил, умови договорів про постачання електричної енергії, про спільне використання технологічних електричних мереж, про технічне забезпечення електропостачання споживача виконуються з дати їх підписання, якщо інші дати не передбачені умовами відповідних договорів.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем не доведено факт надання послуг відповідно до умов договору у грудні 2013 року.

На підтвердження надання послуг з передачі електроенергії та технічного обслуговування електричних мереж у листопаді 2013 року позивачем до суду надані наступні документи: акт про обсяги спожитої (переданої) споживачу (субспоживачу) електричної енергії протягом розрахункового періоду від 15.10.2013 до 15.11.2013, який підписаний сторонами без зауважень та заперечень, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 18.11.2013, рахунок для оплати отриманих послуг №246 від 18.11.2013, докази надсилання рахунку та акту відповідачу 19.02.2014 (а.с. 17, 21, 38, 78, 88).

Між тим, ТОВ "Південенерго" за листопад 2013 року не розрахувалось за використовану електроенергією, та в порушення умов п.3.3 Договору, за змістом якого передбачено, що субспоживач зобов'язаний подавати письмовий звіт до шістнадцятого числа щомісячно на протязі 0,5 діб з моменту зняття показань з лічильника електричної енергії, письмовий звіт наданий так і не був.

Між тим, позивачем був складений акт про обсяги споживання електричної енергії відповідачем у листопаді 2013 року із показами за попередній розрахунковий місяць, що не суперечить умовам п.3.3 Договору.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про застосування строків позовної давності за заявою ТОВ "Південенерго" (а.с.104) у відповідності до ст.267 ЦК України, в частині нарахування пені за період, що перевищує шість місяців від дати виникнення заборгованості, у зв'язку з чим нарахування пені за невиконання грошових зобов'язань за листопад 2013 року у сумі 181,50 грн. є правомірним та обґрунтованим.

Судова колегія вважає, що посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що гр. Анічкін Б.М., яким були підписані Акти про обсяги споживання електричної енергії ніякого відношення до товариства не має та не працює головним енергетиком є такими, що не підтверджується належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст.33,34 ГПК України.

Відповідно до пункту 5.17 Правил, договір про технічне забезпечення електропостачання споживача та договір про спільне використання технологічних електричних мереж споживача (основного споживача) має містити такі умови, що є істотними та обов'язковими для цього виду домовленостей: найменування сторін; місце і дату укладення договору; обсяг передачі електричної енергії та договірної граничної величини електричної потужності; режими постачання; гарантований рівень надійності електропостачання (за категорією надійності електропостачання); величини дозволеної та приєднаної потужності електроустановок субспоживача; порядок обліку перетікання реактивної енергії, порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії (за необхідності); порядок обліку споживання електричної енергії та вимірювання величини потужності, споживання та генерування реактивної електроенергії, контролю показників якості електричної енергії (у тому числі у випадку пошкодження або тимчасової відсутності відповідних розрахункових засобів обліку); порядок надання даних щодо використаної субспоживачем електричної енергії; умови дії договору у разі відсутності у споживача договору про постачання або про купівлю-продаж електричної енергії та/або у разі відключення споживача за борги чи з інших причин; строк дії договору; умови та порядок розірвання договору; місцезнаходження, банківські реквізити сторін.

Так, договором на спільне користування електричними мережами від 02.01.2013 року, врегульовані правовідносини з надання послуг з передачі електричної енергії та технічного обслуговування електричних мереж.

Враховуючи викладене, судова колегія цілком погоджується з висновками місцевого господарського суду про часткове задоволення позовних вимог Державного вищого навчального закладу "Херсонське морехідне училище рибної промисловості".

Відповідач ніяких додаткових пояснень та відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надали, а тому зазначені вище факти під час розгляду апеляційної скарги та справи в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті обставини, на які відповідач посилався як на підстави своїх вимог, доводів і заперечень.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Херсонської області від 12.06.2015 року по справі № 923/504/15 відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, а тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Південенерго"" - без задоволення.

Керуючись статтями 99, 101-105 Господарського

процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Південенерго" залишити без задовольнити.

2. Рішення господарського суду Херсонської області від « 12» червня 2015 року по справі № 923/504/152 залишити без змін.

Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови

складено „28" серпня 2015 року

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя В.В. Шевченко

Суддя В.А. Лисенко