Постанова № 49341084, 26.08.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.08.2015 року Справа № 904/2409/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чохи Л.В. (доповідача),

суддів: Чимбар Л.О, Антоніка С.Г.

при секретарі судового засідання Мудрак О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Комлик Д.С, представник, довіреність №1 від 25.12.14 року;

представник відповідача не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2015 року по справі №904/2409/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-німецьке підприємство "Товариство технічного нагляду ДІЕКС", м. Дніпропетровськ

до приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості у сумі 164 734 грн. 31 коп, -

ВСТАНОВИВ:

20.03.2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-німецьке підприємство "Товариство технічного нагляду ДІЕКС" звернулося в господарський суд Дніпропетровської області до приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання" з позовом про стягнення боргу у сумі 136 320 грн, пені у сумі 11 331,36 грн, 3% річних у сумі 997,19 грн. та інфляційних втрат у сумі 16 085,76 грн. в зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору № 1381-14-ДС від 19.08.2014 року. (а.с. 3-5)

19.05.2015 року позивач подав заяву про зменшення позовних вимог, в якій в зв'язку з погашенням відповідачем 22 720 грн. зменшив суму боргу до 113 600 грн. (а.с. 35)

Відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що пунктом 5.7 договору № 1381-14-ДС від 19.08.2014 року сторони передбачили, що спори, що виникають за цим договором, вирішуються в третейському суді за місцем знаходження відповідача. (а.с. 36)

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2015 року (суддя Ліпинський О.В.) позов задоволено: стягнуто з приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-німецьке підприємство "Товариство технічного нагляду ДІЕКС" борг у сумі 113 600 грн, пеню у сумі 11 331,36 грн, 3% річних у сумі 997,19 грн, інфляційні втрати у сумі 16 085,76 грн. та витрати на сплату судового збору у сумі 2 840,28 грн. (а.с.48-51)

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.06.2015 року порушено провадження з перегляду в апеляційному порядку рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2015 року за апеляційною скаргою приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання". Скарга мотивується порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, зокрема:

- оскільки сторони підписали третейську угоду, спір повинен розглядатись в Постійно діючому регіональному третейському суді;

- судом першої інстанції в порушення статті 4-2 Господарського процесуального кодексу України надана перевага доказам та доводам позивача та не враховані доводи і докази відповідача. (а.с. 56-58)

Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про час і місце слухання справи, у судове засідання не з'явився.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню на таких підставах.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про третейські суди" юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

Згідно статті 6 Закону України "Про третейські суди" третейські суди в порядку передбаченому цим законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком справ, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції.

Відповідно до частини 2 статті 12 Господарського процесуального кодексу України підвідомчий господарським судам спір може бути передано на вирішення третейського суду, крім спорів про визнання недійсним актів, а також спорів, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб, спорів передбачених пунктом 4 частини першої цієї статті, та інших спорів, передбачених законом.

Рішенням Конституційного суду України від 10 січня 2008 року № 1-рп/2008 у справі №1-3/2008 за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців сьомого, одинадцятого статті 2, статті 3, пункту 9 статті 4 та розділу "Третейське застереження" Закону України "Про третейські суди" (справа про завдання третейського суду) визнано, що відповідно до чинного законодавства підвідомчий суду загальної юрисдикції спір у сфері цивільних і господарських відносин може бути переданий його сторонами на вирішення третейського суду, крім випадків встановлених законом (статтею 17 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 12 Господарського процесуального кодексу України, статтею 6 Закону України "Про третейські суди"), оскільки гарантуючи право на судовий захист з боку держави, Конституція України водночас визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захистити свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (частина 5 статті 55 Конституції України). Це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (частина 2 статті 22, стаття 64 Конституції України). Одним із способів реалізації права кожного будь-якими не забороненими законом засобами захистити свої права і свободи від порушень і протиправних посягань у сфері цивільних і господарських правовідносин є звернення до третейського суду.

Згідно частини 1 статті 12 Закону України "Про третейські суди" третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.

Відповідно до частин 6,9 статті 12 Закону України "Про третейські суди" посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору. Третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно пункту 5.7 договору № 1381-14-ДС укладеного 19.08.2014 року між приватним акціонерним товариством "Криворізький завод гірничого обладнання" та товариством з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-німецьке підприємство "Товариство технічного нагляду ДІЕКС" спори, що виникають за договором, за якими не досягнуто згоди сторін, вирішуються в третейському суді за місцем знаходження відповідача.

Тобто, підписавши договір поставки із третейським застереженням, сторони погодили, що будь-які суперечки та спори щодо даного договору між ними підлягають розгляду третейським судом.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду.

У пункті 4.2.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 зазначено, що провадження у справі підлягає припиненню з посиланням на пункт 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України, якщо під час розгляду справи буде встановлено, що є письмова угода сторін про передачу спору на вирішення третейського суду (п. 5 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України). Таку угоду сторони вправі укласти як до, так і після порушення провадження у справі. В останньому випадку провадження підлягає припиненню з посиланням на зазначену норму Господарського процесуального кодексу України. Якщо ж таку угоду укладено до порушення провадження у справі, то:

- у разі коли відповідач не заперечує проти розгляду справи саме господарським судом, спір підлягає вирішенню останнім;

- у випадку якщо відповідач з посиланням на згадану угоду, яка є чинною, не визнавалася недійсною і може бути виконана, наполягає на вирішенні спору саме третейським судом, господарський суд має припинити провадження у справі на підставі пункту 5 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року №13 "Про внесення змін і доповнень до деяких постанов пленуму Вищого господарського суду України" зазначений пункт було доповнено новим абзацом, згідно якого господарському суду слід мати на увазі, що третейська угода про передання спору на розгляд третейського суду не є відмовою від права на звернення до суду, а є одним із способів реалізації права на захист своїх прав.

З матеріалів справи вбачається, що у письмовому відзиві на позовну заяву відповідач, посилаючись на третейське застереження у пункті 5.7 договору, просить суд припинити провадження у справі на підставі пункту 5 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пунктів 4.2, 4.2.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд, до якого подано позов, з питання, що є предметом третейської угоди, повинен припинити провадження у справі, якщо відповідач з посиланням на згадану угоду, яка є чинною, не визнавалася недійсною і може бути виконана, наполягає на вирішенні спору саме третейським судом.

З огляду на зазначене, колегія вважає висновки суду першої інстанції помилковими, оскільки вони зроблені без врахування наведених вище норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення і припинення провадження у справі на підставі пункту 5 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 80, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання" задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2015 року по справі №904/2409/15 скасувати.

Провадження у справі №904/2409/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-німецьке підприємство "Товариство технічного нагляду ДІЕКС" до приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання" про стягнення заборгованості у сумі 164 734,31 грн. припинити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-німецьке підприємство "Товариство технічного нагляду ДІЕКС" (49040 м. Дніпропетровськ, пров. Джинчарадзе, 8, код ЄДРПОУ 32349901) на користь приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання" (50057, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Заводська, 1, код ЄДРПОУ 31550176) судовий збір за подачу апеляційної скарги у сумі 1 420,15 грн.

На виконання постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 31.08.2015 року.

Головуючий Л.В. Чоха

Судді: Л.О. Чимбар

С.Г. Антонік