Рішення № 49340802, 31.08.2015, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" серпня 2015 р.Справа № 922/3749/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суярко Т.Д.

при секретарі судового засідання Цвірі Д.М.

розглянувши справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна", м. Київ до Публічного акціонерного товариства "Харківська муніципальна страхова компанія", м. Харків про стягнення коштів у сумі 5151,51 грн.

за участю представників:

позивача: не з'явився;

відповідача: не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПЗУ Україна" - звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Публічного акціонерного товариства "Харківська муніципальна страхова компанія" - про страхове відшкодування в порядку регресу 5151,51 грн.

Позовні вимоги вмотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо виплати страхового відшкодування в порядку регресу.

Сторони не скористалися правом на участь у судовому засіданні 25.08.2015 р.

У запереченнях проти позову (вх.№ 33096 від 18.08.2015 р.) відповідач позовні вимоги визнав частково - в сумі 970,01 грн. (з урахуванням франшизи в розмірі 1000,00 грн.), мотивуючи свою правову позицію тим, що позивачем при визначенні розміру шкоди, завданої внаслідок пошкодження автомобіля, не було враховано знос запчастин. Провадження в цій частині відповідач просив суд припинити у зв'язку з оплатою цих коштів в повному обсязі. В іншій частині позовних вимог відповідач просив суд відмовити.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд встановив наступне.

02 червня 2012 року між позивачем (як страховиком) та Самановим Муратом Какаєвичем (як страхувальником) було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів серії АМ № 038934 (далі - договір добровільного страхування), відповідно до якого здійснено добровільне страхування транспортного засобу: Honda CR V, реєстраційний номер АХ7007BI, номер кузова SHSRE78708U006570, 2008 року випуску.

Страхова сума на транспортний засіб визначена в розмірі 186321.00 грн., страховий тариф - 4,37%, страхова премія - 8142.23 грн.

Договором добровільного страхування визначено наступні страхові ризики: ДТП, незаконне заволодіння, інші випадкові події.

Франшиза безумовна за страховими випадками - визначена в розмірі 0,50 %.

Період дії договору добровільного страхування - з 03.06.2012 р. по 02.06.2013 р.

25 липня 2012 року о 16 годині 00 хв. по проспекту Тракторобудівників, 120 в місті Харкові відбулась дорожньо-транспортна пригода, учасниками якої були Аманов М.К. (транспортний засіб Honda CR-V, реєстраційний номер АХ7007BI, номер кузова 06570) та Чебитько С.І. (транспортний засіб Renault 19, номерний знак АХ0741АЕ, номер кузова 39881, власником якого є Каплуновська Н.М., страховий поліс ОСЦПВВНТЗ серії АВ5082864 з терміном дії до 28.05.2013 р., виданий ПАТ "ХМСК" (відповідач у даній справі) (довідка № 9043534 про дорожньо-транспортну пригоду, а.с. 21).

Згідно довідки ДАІ та довідки № 9043534 про дорожньо-транспортну пригоду (а.с. 20, 21) транспортний засіб Аманова М.К. отримав механічні пошкодження задньої центральної частини.

25 липня 2012 року Аманов М.К. звернувся до позивача із заявою про настання страхового випадку по договору страхування (а.с. 13). Того ж дня - 25 липня 2012 року - представником позивача Сорокіним К.Е. у присутності страхувальника Аманова М.К. було складено акт огляду транспортного засобу (а.с. 29-30).

Згідно з кошторисом витрат на ремонт транспортного засобу Аманова М.К. від 06.09.2012 р., рахунком № 0000000428 від 30.07.2012 р. (а.с. 31, 39) загальна вартість відновлювального ремонту складає 7083,10 грн.

12 вересня 2012 року позивачем було здійснено розрахунок суми страхового відшкодування (а.с. 41) та було складено страховий акт № UA2012072500044/L01/01 від 12.09.2012 р. (а.с. 40), згідно яких розмір страхового відшкодування складає 6151,51 грн.

13 вересня 2012 року позивач сплатив на користь Аманова М.К. суму страхового відшкодування в розмірі 6151,51 грн. (платіжне доручення № 5835 від 13.09.2012 р. на суму 6151,51 грн., а.с. 42).

Згідно довідки № 9043534 (а.с. 21-22), дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення Чебитько С.І. правил маневрування (п. 13.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306). За фактом правопорушення було складено протокол АХ1№ 368705 за ст. 124 КУпАП.

Постановою Московського районного суду міста Харкова від 31.08.2012 р. у справі № 2027/12517/12 (а.с. 23) Чебитько С.І. було визнано винуватим у порушенні правил маневрування, внаслідок чого сталася ДТП; накладено на нього адміністративне стягнення за ст. 124 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн.

Вказана постанова набрала законної сили.

Цивільно-правова відповідальність за дії Чебитько С.І. була застрахована відповідачем у даній справі, що підтверджується інформацією з єдиної централізованої бази даних МТСБУ, наданої департаментом інформаційного забезпечення, аналізу та методології страхування Моторного (транспортного) страхового бюро України та полісом серії АВ за номером 5082364 з терміном дії до 28.05.2013 р. (а.с. 88).

З огляду на наведене, позивач вважає, що саме відповідач як старховик має відшкодувати йому вартість сплачених Аманову М.К. відновлювальних ремонтних робіт автомобіля в сумі 5151,51 грн. Відповідну суму позивач визначає з урахуванням зменшення розміру сплаченого ним страхового відшкодування на суму обумовленої за договором страхування між відповідачем та Чебитько С.І. франшизи в розмірі 1000,00 грн.

Позивач стверджує, що станом на момент розгляду даної справи відповідні кошти відповідачем не сплачені.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України "Про страхування", добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Договором добровільного страхування (а.с. 10) позивач та Аманов М.К. погодили, що внаслідок настання страхового випадку - ДТП за участю автомобіля Аманов М.К Honda CR V, реєстраційний номер АХ7007BI, номер кузова SHSRE78708U006570, 2008 року випуску, в межах страхової суми 186321.00 грн. та з урахуванням безумовної франшизи 0,50 %, - позивач відшкодовує завдані Аманову М.К. збитки.

Матеріали справи свідчать, що 25.07.2012 р. настав обумовлений позивачем та Амановим М.К. в договорі добровільного страхування страховий випадок - ДТП.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Так, 25.07.2012 р. (в день ДТП) Аманов М.К. звернувся до позивача із заявою про настання страхового випадку (а.с. 13-19).

12 вересня 2012 року позивачем (як страховиком) було складено страховий акт UA2012072500044/L01/01 від 12.09.2012 р. на суму 6151,51 грн. (а.с. 27).

Отже, у позивача були наявні визначені ст. 25 Закону України "Про страхування" підстави для здійснення виплати страхового відшкодування Аманову М.К. в сумі 6151,51 грн.

13 вересня 2012 року позивач виплатив на користь Аманова М.К. грошову суму страхового відшкодування у розмірі 6151,51 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 5835 від 13.09.2012 р. на суму 6151,51 грн. (а.с. 42).

Згідно з ч. 1 ст.993 ЦК України та ч. 1 ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат (затрат) переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Отже, з огляду на вказані норми чинного законодавства, право вимоги до особи, відповідальної за завданий збиток, отримує страховик, який виплатив страхове відшкодування страхувальнику, причому в межах фактичних витрат.

Враховуючи фактичну сплату позивачем 13.09.2012 р. своєму страхувальнику страхового відшкодування в сумі 6151,51 грн., до нього перейшло право вимоги, обумовлене ч. 1 ст.993 ЦК України та ч. 1 ст. 27 Закону України "Про страхування".

Як зазначалось вище, шкода Аманову М.К. була завдана внаслідок винних дій Чебитько С.І., цивільно-правова відповідальність якого була застрахована відповідачем (постанова Московського районного суду міста Харкова від від 31.08.2012 р. у справі № 2027/12517/12 (а.с. 23) та страховий поліс ОСЦПВВНТЗ серії АВ № 5082864).

Обов'язок страховика, який застрахував цивільно-правову відповідальність Чебитько С.І. щодо відшкодування шкоди у разі настання страхового випадку встановлений ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Таким чином, спричинену Чебитько С.І. позивачу внаслідок ДТП шкоду повинен відшкодувати відповідач.

Враховуючи, що страховим полісом Чебитько С.І. розмір франшизи визначено в сумі 1000,00 грн., а відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту, - загальний розмір суми, що підлягає відшкодуванню позивачу відповідачем становить 5151,51 грн.

Наявне в матеріалах справи платіжне доручення № 2223 від 17.08.2015 р. на суму 970,01 грн. свідчить, що після звернення позивача з позовом у даній справі (30.06.2015 р.) відповідач частково сплатив суму коштів, які становлять предмет спору у даній справі в розмірі 970,01 грн.

Отже, на час розгляду судом даної справи предмет спору (частина заборгованість в сумі 970,01 грн.) - відсутній.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження в частині стягнення з відповідача коштів в сумі 970,01 грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України - у зв'язку відсутністю предмету спору.

В матеріалах справи відсутні, а відповідачем в порушення ст.ст. 4-3, 33, 34 ГПК України не надано належних доказів, які б свідчили про сплату позивачу частково або в повному обсязі решти коштів в сумі 4181,50 грн. Обставини невиконання відповідних зобов'язань не заперечуються відповідачем.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача коштів в сумі 4181,50 грн.

Посилання відповідача на необхідність визначення позивачем розміру шкоди, яка підлягає відшкодуванню відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" - з урахуванням зносу деталей, не мають під собою правового підґрунтя, оскільки дані відносини врегульовані положеннями ч. 1 ст.993 ЦК України та ч. 1 ст. 27 Закону України "Про страхування", які передбачають відшкодування шкоди в межах фактичних витрат. Положення ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" до цих правовідносин не застосовуються.

В свою чергу, позивач визначив суму страхового відшкодування відповідно до вимог ст. 9, ч. 1 ст. 25 Закону України «Про страхування» - згідно умов укладеного з Амановим М.К. договору добровільного страхування та на підставі страхового акту.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 49 ГПК України, відповідно до якої, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Таким чином, враховуючи, що спір доведено до суду внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань перед позивачем, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в сумі 1827,00 грн.

З огляду на наведене, відповідно до ст. 993 ЦК України, ст.ст. 5-7, 25, 27 Закону України "Про страхування", ст.ст. 22, 34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та керуючись ст.ст. ст.ст. 1, 3-4, 4,32, 33, 36, 38, 43, 44, 49, 75, 80, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Провадження в частині стягнення 970,01 грн. припинити на підставі п.1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Харківська муніципальна страхова компанія» (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 63, код ЄДРПОУ 21186813) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (04053, м. Київ, вул. Артема, 40, код ЄДРПОУ 20782312) суму в розмірі 4181,50 грн., судовий збір в розмірі 1827,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 31.08.2015 р.

Суддя Т.Д. Суярко