Рішення № 49339852, 20.08.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" серпня 2015 р. Справа № 911/3072/15

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаер Трейд», м.Одеса

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Край-1», м.Сквира

про стягнення 149557,61 грн.

Суддя А.Ю.Кошик

Представники:

Від позивача: Реутенко В.В.

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаер Трейд» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Край-1» (далі - відповідач ) про стягнення 149557,61 грн.

Провадження у справі №911/3072/15 порушено відповідно до ухвали суду від 17.07.2015 року та призначено справу до розгляду на 04.08.2015 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 04.08.2015 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав. Розгляд справи відкладався до 20.08.2015 року.

В судовому засіданні 20.08.2015 року позивач позовні вимоги підтримав. В судове засідання 20.08.2015 року відповідач повторно не з'явився, відзив на позов не надав.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено рішення.

Розглянувши матеріали справи, та дослідивши надані сторонами докази та пояснення, судом встановлено наступне.

Як вбачається з викладених у позові обставин та підтверджується матеріалами справи, 27.12.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАЕР ТРЕЙД» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Край-2» було укладено Договір поставки № 1061 (далі - Договір).

За умовами Договору поставки № 1061 від 27.12.2012 року Постачальник (позивач) зобов'язувалось постачати і передавати у власність Покупцеві, а Покупець (ТОВ «Край-2») приймати та оплачувати Товари згідно з замовленням Покупця (Додаток №1 «Бланк замовлення») та товаросупровідною документацією, які складають невід'ємну частину цього Договору, на умовах Договору № 1061 від 27.12.2012 року.

На виконання умов Договору поставки № 1061 від 27.12.2012 року позивач поставив на користь ТОВ «Край-2» товар в період з 25.01.2013 року по 13.08.2014 року на загальну суму 493277,40 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними.

Згідно з п. 1.1 додатку № 3 до Договору покупець оплачує реалізовані товари за період один календарний тиждень у магазинах Покупця протягом десяти банківських днів з дня закінчення календарного тижня за умови, що Постачальник надасть належним чином оформлені рахунки та накладні (у формі відповідно до інструкцій Покупця) на адресу Покупця, яка вказана в статті 9 Договору протягом не більше ніж 7 днів з дня поставки. Якщо Постачальник не надасть рахунки та накладні вчасно, Покупець має право затримати розрахунок на відповідний час затримки наданих документів.

Як зазначає позивач, Товариством з обмеженою відповідальністю «Край-2» було проведено часткову оплату за отриманий товар, але повний розрахунок за фактично отриманий Товар Покупець не здійснив. Таким чином, борг за поставлений Товар ТОВ «Край-2» перед позивачем становив 195 856,40 грн.

22.09.2014 року між ТОВ «ФАЕР ТРЕЙД» з однієї сторони, ТОВ «Край-2» з другої сторони та ТОВ «Край-1» з третьої сторони, було укладено додаткову угоду до Договору поставки № 1061 від 27.12.2012 року про заміну сторони у зобов'язанні, згідно з якою Сторони дійшли згоди про заміну сторони Покупця з ТОВ «Край-2» на ТОВ «Край-1» у зобов'язаннях по Договору поставки з дати підписання Акту звірки взаєморозрахунків, який є невід'ємною частиною цієї Додаткової угоди.

З дати підписання Акту звірки взаєморозрахунків всі права сторони Покупця по Договору поставки переходять від Первісного Покупця до Нового Покупця, і Первісний Покупець вибуває із зобов'язання по Договору поставки як Сторона.

Надалі ТОВ «ФАЕР ТРЕЙД», виконуючи свої зобов'язання за Договором № 1061 від 27.12.2012 року, поставило ТОВ «Край-1» в період з 22.09.2014 року по 04.02.2015 року товар на суму 29 022,48 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними.

Станом на 28.02.2015 року ТОВ «Край-1» було проведено часткову оплату за поставлений товар, а саме 04.02.2015 року було сплачено 20 000 грн.

Відповідно до Акту звіряння взаємних розрахунків від 13.03.2015 року, складеного та підписаного головними бухгалтера ТОВ «Край-1» та ТОВ «ФАЕР ТРЕЙД», скріпленого печатками товариств, загальна сума боргу за поставлений товар ТОВ «Край-1» за Договором поставки № 1061 від 27.12.2012 року станом на 28.02.2015 року складає 204 878,88 грн. (з врахуванням заборгованості, яка перейшла за Договором про заміну сторони у зобов'язанні).

Позивач звертався до відповідача з вимогою сплатити борг або повернути нереалізований товар. Між сторонами було проведено повернення товару в період з 30.03.2015 року по 01.04.2015 року та було повернуто товару на 55 321,27 грн.

Таким чином, на момент звернення до суду заборгованість відповідача складає 149 557,61 грн., що ним не заперечено та не спростовано.

Позивач також зазначив, що від відповідача не надходило жодних зауважень щодо повноти та якості поставленого Товару, рахунків та накладних, чи інших фактів недотримання Постачальником умов Договору поставки. Також, в порушення умов Договору поставки № 1061 від 27.12.2012 року ні ТОВ «Край-2», ні ТОВ «Край-1» не надавали позивачу жодної інформації про реалізацію Товару.

Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як передбачено ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не заперечені та не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Край-1» (09000, Київська обл., м. Сквира, вул. Леніна, буд. 19 кв. 13, код 22863249) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАЕР ТРЕЙД» (65026, м. Одеса, вул. Буніна 16А, к. 1, код 36674481) 149 557,61 (сто сорок дев'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят сім) грн. основного боргу та 2 991,14 (дві тисячі дев'ятсот дев'яносто одну) грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя А.Ю. Кошик