Рішення № 49339316, 26.08.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.08.2015Справа №910/18091/15

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «МВ Стеллар», м.Тернопіль, ЄДРПОУ 32578150

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Камянка глобал вайн», м.Київ, ЄДРПОУ 36805359

про стягнення 15 326,90 грн.

Суддя Любченко М.О.

Представники сторін:

від позивача: Чорна І.Б. - по дов.

від відповідача: Собко Л.В. - по дов.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «МВ Стеллар», м.Тернопіль звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Камянка глобал вайн», м.Київ про стягнення грошових коштів в сумі 69 258,80 грн.

Ухвалою від 16.07.2015р. позивачу запропоновано визначити в прохальній частині позовної заяви окремо розмір основного боргу, пені, 3% річних, інфляційних втрат та штрафу.

28.07.2015р. до господарського суду надійшла заява №10/4105 від 24.07.2015р. Товариства з обмеженою відповідальністю «МВ Стеллар» про зменшення позовних вимог, в якій заявник просив стягнути з відповідача пеню в сумі 7809,11 грн., штраф в сумі 5656,62 грн., 3% річних в розмірі 390,45 грн. та інфляційні втрати в сумі 1470,72 грн. При цьому, у вказаній заяві позивачем зазначено, що зменшення позовних вимог обумовлено погашенням відповідачем суми основного боргу.

Згідно зі ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Враховуючи, що заява №10/4105 від 24.07.2015р. позивача відповідає приписам ст.22 Господарського процесуального кодексу України, остання прийнята господарським судом до уваги під час розгляду справи та судом розглядаються остаточні позовні вимоги, викладені в останній.

В обґрунтування позовних вимог заявник посилався на неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Камянка глобал вайн» умов договору №Т-0000012 від 08.04.2015р. про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом в частині оплати перевезення, здійсненого Товариством з обмеженою відповідальністю «МВ Стеллар» на підставі заявки №10/04, в обсязі та строки, визначені умовами укладеного між сторонами правочину, що і стало підставою для звернення до суду з розглядуваним позовом.

Відповідач у відзиві без номеру та дати, що надійшов до господарського суду 26.08.2013р., проти задоволення позовних вимог надав заперечення, посилаючись на те, що фактично заборгованість заявником було оплачено до моменту подачі позовної заяви, а збільшення сум, заявлених до стягнення штрафний санкцій, 3% річних та інфляційних втрат, на думку відповідача, свідчить про одночасну зміну предмету та підстав позову, що суперечить нормам чинного законодавства. Вказані обставини, за твердженнями Товариства з обмеженою відповідальністю «Камянка глобал вайн», свідчать про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «МВ Стеллар».

Враховуючи, що у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, за висновками суду, справа може бути розглянута по суті за наявними у ній документами відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 26.08.2015р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши представлені учасниками судового процесу докази, господарський суд встановив:

За змістом ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

За змістом ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (ч.1 ст.909 Цивільного кодексу України).

Як свідчать матеріали справи, 08.04.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «МВ Стеллар» (перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Камянка глобал вайн» (замовник) було укладено договір №Т-0000012 про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом, відповідно до п.1.2 якого перевізник зобов'язується доставити довірений йому вантаж до пункту призначення належним чином та в обумовлений строк, видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачу), а замовник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.

Пунктом 5.1 договору №Т-0000012 від 08.04.2015р. передбачено, що загальна вартість договору становить суму вартості послуг з перевезень, наданих згідно заявок, та сплачених на підставі виставлених рахунків.

Договір набирає сили з моменту його підписання та діє до 31.12.2015р., а в частині розрахунків - до проведення повного взаєморозрахунку між сторонами (в тому числі, оплати штрафних санкцій) (п.9.1 договору №Т-0000012 від 08.04.2015р.).

З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір №Т-0000012 від 08.04.2015р. як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків з перевезення вантажу.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами зі ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 919 вказаного нормативно-правового акту визначено, що перевізник зобов'язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк.

За умовами п.2.3 договору №Т-0000012 від 08.04.2015р. конкретні умови по кожному перевезенню обумовлюються сторонами в заявці, що є невід'ємною частиною договору, в якій відображаються істотні умови кожного перевезення, а саме: найменування вантажовідправника, вантажоодержувача, замовника та їх уповноважених осіб, вид та найменування вантажу, розмір плати за надані транспортні послуги, пункти відправлення та доставки вантажу, тип та об'єм автофургона (причепа, напівпричепа), терміни подачі транспортного засобів на завантаження, терміни доставки вантажу, тощо.

Після виконання замовлення перевізник оформлює акт виконаних робіт, який підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється печатками. Дата укладання акту виконаних робіт є датою, що підтверджує виконане замовлення (п.п.2.4, 2.5 договору №Т-0000012 від 08.04.2015р.).

Наявними в матеріалах справи документами підтверджується, що у межах договору №Т-0000012 від 08.04.2015р. контрагентами було погоджено перевезення за заявкою №10/04.

Відповідно до вказаної заявки позивач зобов'язався на замовлення відповідача здійснити перевезення за маршрутом La Compagnie Rhodanienne, 19 Chemin Neuf, 30210 Castillon DU Gard, FR - с.Отрадокамянка, Україна. Датою завантаження визначено 15.04.2015р., вартість перевезення 4400 євро. Отримувач вантажу Товариство з обмеженою відповідальністю «Камянка глобал вайн».

На виконання умов договору №Т-0000012 від 08.04.2015р. та вказаної заявки Товариством з обмеженою відповідальністю «МВ Стеллар» було здійснено відповідне перевезення, за наслідками якого складено міжнародну товарно-транспортну накладну CMR №464445 від 15.04.2015р., що скріплена печаткою вантажоодержувача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Камянка глобал вайн», про отримання вантажу.

Керуючись умовами договору №Т-0000012 від 08.04.2015р., сторонами було складено та підписано акт №МВ=005955 від 29.04.2015р. здавання-приймання послуги на суму 106 566,27 грн. Вказаний акт підписано представниками обох сторін та скріплено печатками господарських товариств без жодних зауважень та заперечень.

З метою повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи судом ухвалами від 16.07.2015р. та від 05.08.2015р. було зобов'язано відповідача надати заперечення (у разі наявності) щодо отримання від позивача послуг з перевезення за договором №Т-0000012 від 08.04.2015р. на суму 106 566,27 грн.

Однак, відповідачем вказаних пояснень надано не було. Одночасно, судом прийнято до уваги, що протягом розгляду спору у судовому засіданні 26.08.2015р. представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Камянка глобал вайн» факт належного виконання позивачем своїх обов'язків за спірним правочином, зокрема, в частині здійснення перевезення за заявкою №10/04, не заперечувався.

За таких обставин, приймаючи до уваги наведене вище, судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «МВ Стеллар» було виконано свої зобов'язання за договором №Т-0000012 від 08.04.2015р. в частині здійснення перевезення за заявкою №10/04 вартістю 106 566,27 грн., а Товариством з обмеженою відповідальністю «Камянка глобал вайн» наведені послуги було прийнято.

Як вже зазначалось, ст.526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.916 Цивільного кодексу України за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За умовами п.5.1 договору №Т-0000012 від 08.04.2015р. ціни є договірними і визначаються виходячи з ситуації на ринку вантажних перевезень.

Розрахунок між сторонами проводиться шляхом перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок перевізника протягом двох календарних днів з дати отримання замовником документів, що підтверджують надання послуг та здійснення перевезення, а саме: рахунку перевізника, копії товарно-транспортної накладної CMR з відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу, акту виконаних робіт та податкової накладної (п.5.2 договору №Т-0000012 від 08.04.2015р.).

Як зазначалось судом, у заявці №10/04 контрагентами було погоджено вартість перевезення на рівні 4400 євро.

20.04.2015р. на оплату перевезення за заявкою №10/04 позивачем було виставлено відповідачу рахунок - фактуру №МВ=005955 на суму 106 566,27 грн.

Як вже було встановлено, сторонами також було підписано акт приймання-передачі наданих послуг за результатами перевезення, здійсненого на підставі вказаної вище заявки, на суму 106 566,27 грн.

За твердженнями позивача, які з боку відповідача протягом розгляду спору не заперечувались, Товариством з обмеженою відповідальністю «МВ Стеллар» було направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Камянка глобал вайн» документи, що підтверджують здійснення перевезення, на підтвердження чого представлено до матеріалів справи накладну №6116286 від 08.05.2015р. «Експрес-пошта».

Наразі, про отримання замовником документів, що підтверджують перевезення за заявкою №10/04, також свідчить факт підписання останнім акту №МВ=005955 від 29.04.2015р. здавання-приймання послуги на суму 106 566,27 грн. та його фактична оплата.

Таким чином, з огляду на вищенаведене, приймаючи до уваги умови спірного правочину, господарський суд дійшов висновку, що строк оплати перевезення вантажу за договором №Т-0000012 від 08.04.2015р. та заявкою №10/04 на суму 106 566,27 грн. настав.

За твердженнями позивача, які з боку відповідача не заперечені, Товариством з обмеженою відповідальністю «Камянка глобал вайн» було порушено умови договору та внесено плату за перевезення з порушенням строків, визначених п.5.2 договору №Т-0000012 від 08.04.2015р., зокрема, перераховано на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «МВ Стеллар» грошові кошти в сумі 50000 грн. за платіжним дорученням №700 від 10.06.2015р. та №971 від 15.07.2015р. на суму 56566,27 грн., тобто, загалом сума оплати становить 106 566,27 грн.

Враховуючи наведене вище, судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Камянка глобал вайн» неналежним чином було виконано умови договору №Т-0000012 від 08.04.2015р. та порушено строки внесення плати в розмірі 106 566,27 грн. за послуги з перевезення, надані на підставі заявки №10/04.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення вимог позивача про стягнення пені в сумі 7809,11 грн., штрафу в розмірі 5656,62 грн., 3% річних в сумі 390,45 грн. та інфляційних втрат в розмірі 1470,72 грн.

При цьому, господарський суд виходить з наступного:

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст.610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов'язання.

Згідно з ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За приписами ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України).

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

У ч.4 ст. 231 Господарського кодексу України зазначено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Разом з тим, згідно зі ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 6.7 договору №Т-0000012 від 08.04.2015р. передбачено, що у разі несвоєчасних розрахунків замовник сплачує перевізнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діятиме на момент прострочення, за кожен день прострочення.

З огляду на порушення відповідачем строків оплати перевезення, здійсненого за заявкою №10/04 в межах договору №Т-0000012 від 08.04.2015р., позивачем було нараховано пеню за період з 15.05.2015р. по 14.07.2015р. (з урахуванням здійснених оплат та остаточного погашення заборгованості) на загальну суму 7809,11 грн.

Після проведення перевірки наведеного заявником розрахунку господарським судом було встановлено, що останній є арифметично вірним, а позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у заявленому до стягнення розмірі.

У ч.2 ст.549 Цивільного кодексу України зазначено, що штрафом є неустойка, яка обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

За умовами п.6.7 договору №Т-0000012 від 08.04.2015р. у разі прострочення платежу більш, ніж на тридцять календарних днів, замовник сплачує штраф в розмірі 10% від несплаченої суми.

З огляду на те, що остаточний розрахунок відповідачем було проведено лише 15.07.2015р., тобто, з простроченням більш як на тридцять календарних днів, заявником нараховано та заявлено до стягнення штраф в сумі 5656,62 грн.

Здійснивши перевірку наведеного Товариством з обмеженою відповідальністю «МВ Стеллар» розрахунку, судом встановлено, що останній є вірним, а позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Камянка глобал вайн» штрафу в сумі 5656,62 грн. - обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

За приписами ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи порушення замовником строків виконання своїх грошових зобов'язань за договором №Т-0000012 від 08.04.2015р., перевізником було нараховано 3% річних за період 15.05.2015р. по 14.07.2015р. на суму 390,45 грн. та інфляційні втрати за період з 15.05.2015р. по 30.06.2015р. на суму 1470,72 грн.

Після проведення перевірки наведеного заявником розрахунку 3% річних судом встановлено, що останній є арифметично вірним та обґрунтованим.

При цьому, розрахунок інфляційних втрат містить арифметичні помилки, а за розрахунком суду обґрунтованим є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Камянка глобал вайн» інфляційних втрат в сумі 1470,70 грн.

Одночасно, твердження відповідача про те, що заява №10/4105 від 24.07.2015р. Товариства з обмеженою відповідальністю «МВ Стеллар» про зменшення розміру позовних вимог за своєю правовою природою є заявою про одночасну зміну предмету та підстав позовних вимог з огляду на те, що в останній збільшено період нарахування неустойки, 3% річних та інфляційних втрат, суд вважає безпідставними з огляду на наступне.

Як зазначалось, згідно зі ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

У п.3.11 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.

Пунктом 3.12 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» передбачено, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Предметом спору у справі №910/18091/15 є стягнення з відповідача грошових коштів. Одночасно, підставою позовних вимог визначено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Камянка глобал вайн» умов договору №Т-0000012 від 08.04.2015р. про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом в частині оплати перевезення, здійсненого Товариством з обмеженою відповідальністю «МВ Стеллар» на підставі заявки №10/04.

У заяві №10/4105 від 24.07.2015р. позивачем було зменшено суму стягнення на розмір основного боргу та збільшено в частині стягнення неустойки та нарахувань, що передбачені ст.625 Цивільного кодексу України, тобто, заявником лише змінено кількісні показники майнової вимоги, а ніяким чином не змінено предмет та підстави позову одночасно.

Отже, з огляду на наведене вище, суд зазначає, що наведена відповідачем у відзиві без номеру та дати, що надійшов до господарського суду 26.08.2013р., правова позиція по суті спору є необґрунтованою та такою, що не спростовує висновків суду щодо обґрунтованості заявленого позову.

За таких обставин, приймаючи до уваги наведене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «МВ Стеллар» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Камянка глобал вайн» про стягнення пені в сумі 7809,11 грн., штрафу в сумі 5656,62 грн., 3% річних в розмірі 390,45 грн. та інфляційних втрат в сумі 1470,72 грн. підлягають частковому задоволенню на визначені вище суми.

Всі інші клопотання та заяви, доводи та міркування учасників судового процесу відповідно залишені судом без задоволення і не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.

Згідно зі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 1827 грн. покладається на відповідача.

На підставі наведеного вище, керуючись ст.ст.22, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Частково задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «МВ Стеллар», м.Тернопіль до Товариства з обмеженою відповідальністю «Камянка глобал вайн», м.Київ про стягнення пені в сумі 7809,11 грн., штрафу в розмірі 5656,62 грн., 3% річних в сумі 390,45 грн. та інфляційних втрат в розмірі 1470,72 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Камянка глобал вайн» (01011, м.Київ, Печерський район, вул.Панаса Мирного, буд.16/13, ЄДРПОУ 36805359) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МВ Стеллар» (46020, Тернопільська область, м.Тернопіль, вул.Гріга, буд.3, ЄДРПОУ 32578150) пеню в сумі 7809,11 грн., штраф в розмірі 5656,62 грн., 3% річних в сумі 390,45 грн., інфляційні втрати в розмірі 1470,70 грн. та судовий збір в сумі 1827 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 26.08.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення буде складено 27.08.2015р.

Суддя М.О. Любченко