Ухвала суду № 49338169, 17.09.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 20/23/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

УХВАЛА

м. Запоріжжя

17.09.2013 Справа № 5009/1073/12

Суддя Соловйов В.М., розглянувши матеріали

за поданням: Відділу державної виконавчої служби Приазовського районного управління юстиції Запорізької області

про видачу дубліката виконавчого документа

у справі

за позовом: Бердянського природоохоронного міжрайонного прокурора (71114, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Шаумяна, 2) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах -

Позивач: Державна екологічна інспекція у Запорізькій області (69035, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 72-А)

до Товариства з додатковою відповідальністю “Приазовський сирзавод” (72400, Запорізька область, Приазовський район, смт. Приазовське, вул. Карла Маркса, буд. 83)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Приазовська селищна рада Приазовського району Запорізької області (72400, Запорізька область, Приазовський район, смт. Приазовське, вул. Леніна, 5)

про стягнення суми 100 059,58 грн.

ВСТАНОВИВ:

ВДВС Приазовського РУЮ Запорізької області звернулось до господарського суду Запорізької області з поданням від 10.09.2013р. № 4583/03 про видачу дубліката виконавчого документа - наказу № 5009/1073/12, виданого 10.08.2012р.

Відповідно до протоколу перерозподілу справ між суддями від 16.09.2013р. подання передане на розгляд судді Соловйову В.М.

У прийняті подання слід відмовити на підставі наступного.

Відповідно до абзацу 2 п. 9.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" (із змінами, внесеними згідно з Постановами Вищого господарського суду № 2 від 16.01.2013, № 3 від 16.01.2013, № 9 від 29.05.2013) до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) мають застосовуватися положення ГПК, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема, статей 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 62, пунктів 1 - 3, 5, 6, 9 частини першої статті 63, статті 64, розділів XI, XII, XII1 ГПК тощо.

Згідно ст. 13 ГПК України “Справи, підсудні місцевим господарським судам”, місцеві господарські суди розглядають у першій інстанції усі справи, підвідомчі господарським судам.

У відповідності із ст. 12 ГПК України, господарським судам підвідомчі:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:

спорів про приватизацію державного житлового фонду;

спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;

спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;

спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;

інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;

2) справи про банкрутство;

3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції;

4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів;

5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери;

6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів;

7) справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України;

8) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до порушення справи про банкрутство.

Підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду, крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб, спорів, передбачених пунктом 4 частини першої цієї статті, та інших спорів, передбачених законом. Рішення третейського суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Як вбачається зі подання, заявник, посилаючись на ст. 370 Цивільного процесуального кодексу України просить видати дублікат наказу господарського суду.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та Закону України “Про міжнародне приватне право”.

В той же час, згідно ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.

Якщо в міжнародних договорах України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Господарський суд у випадках, передбачених законом або міжнародним договором, застосовує норми права інших держав.

Господарський суд вирішує господарські спори у сфері державних закупівель з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про здійснення державних закупівель".

У разі відсутності законодавства, що регулює спірні відносини за участю іноземного суб'єкта підприємницької діяльності, господарський суд може застосовувати міжнародні торгові звичаї.

Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Таким чином, подання ВДВС Приазовського РУЮ Запорізької області на підставі Цивільного процесуального кодексу України не підлягає розгляду в господарських судах України.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України, суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.

Приймаючи судове рішення, господарський суд також враховує наступне.

Згідно ст. 2 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Пунктом 3 статті 3 зазначеного Закону встановлено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією України та законами України.

Відповідно до п. 1 ст. 7 Закону України від 07.07.2010р. N v1636323-10 “Про судоустрій і статус суддів”, кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним та безпосереднім судом, утвореним відповідно до закону.

Відповідно до п. 1 ст. 8 зазначеного Закону, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2002 року по справі №1-2/2002 визначено, що частина 2 статті 124 Конституції України передбачає право юридичної особи на захист судом своїх прав, встановлює юридичні гарантії їх реалізації, надаючи можливість кожному захищати права будь-якими не забороненими засобами. Кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав, у тому числі судовий захист. Право на судовий захист своїх прав не може бути обмежене. Суб’єкти правовідносин, у тому числі юридичні особи, у разі виникнення спору можуть звертатися до суду за його вирішенням. Юридичні особи мають право на звернення до суду для захисту своїх прав безпосередньо на підставі Конституції України. Держава має забезпечувати захист прав усіх суб’єктів права власності, в тому числі у судовому порядку. Право юридичної особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред’явлення позову (заяви, скарги) до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, фізичні особи-підприємці та прокурор, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Однак, наявність права на пред’явлення позову (заяви, скарги) не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації, встановленого вищевказаними нормами, права.

Згідно ст. 61 ГПК України, питання про прийняття позовної заяви вирішується суддею, якому вона була передана в порядку, встановленому частиною третьою статті 2-1 цього кодексу.

Також суд звертає увагу ВДВС Приазовського РУЮ Запорізької області, що при новому зверненні до суду з аналогічним питанням слід подавати заяву в порядку ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, до якої на підставі підпункту 2 пункту 4 частини 2 статті 4 Закону України від 08.07.2011р. N 02/163-48 “Про судовий збір” мають бути додані докази справляння судового збору в сумі 3,00 грн. за видачу дублікату наказу.

Керуючись ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 4-1, п. 1 ч.1 ст. 62, ст. 86 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. У прийнятті подання Відділу державної виконавчої служби Приазовського районного управління юстиції Запорізької області від 10.09.2013р. № 4583/03 про видачу дубліката виконавчого документа відмовити.

2. Подання та додані до нього матеріали на 16 аркушах повернути позивачу.

Суддя В.М. Соловйов