Рішення № 49337480, 26.08.2015, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.08.2015 Справа № 905/809/15

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Осадчої А.М.

за участю секретаря

судового засідання Щитової Л.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю"Пожстройпроект" м. Краматорськ Донецької області

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" м.Краматорськ Донецької області

про стягнення заборгованості у розмірі 23537,14грн., пені у сумі 5949,41грн., 3% річних у сумі 1681,13грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПРАВИ:

02.07.2015року Товариство з обмеженою відповідальністю "Пожстройпроект" м.Краматорськ Донецької області (далі - ТОВ "Пожстройпроект") звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" м.Краматорськ Донецької області (далі - ПАТ "Енергомашспецсталь") з вимогами про стягнення заборгованості у розмірі 23537,14грн., пені у сумі 5949,41грн., 3% річних у сумі 1681,13грн.

Ухвалою господарського суду від 08.07.2015р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №905/809/15. Судове засідання призначене на 21.07.2015р.

Ухвалою суду від 21.07.2015року розгляд справи відкладено внаслідок задоволення клопотання Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" м.Краматорськ Донецька область про відкладення розгляду справи. Судове засідання призначене на 26.08.2015р.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач посилається на те, що на підставі укладеного договору підряду №28/895 від 18.06.2012р. позивачем належним чином виконані наступні роботи: придбання та ввід в експлуатацію комплексу дугової сталеплавлючої печі ДСП-70 вогнезахисна обробка будівлі ДСП-70, приміщення управління. Між сторонами договору підписано відповідний акт приймання виконаних підрядних робіт №008 від 30.01.2013р. на загальну суму 63992грн.74коп., відповідач здійснив часткову оплату вартості виконаних робіт на суму 40455грн.60коп., однак, у порушення умов договору інша частина вартості виконаних робіт на суму 23537грн.14коп. відповідачем не оплачена, що стало підставою для звернення до суду з позовом.

На підтвердження зазначених у позові обставин позивач надав суду належним чином засвідчені копії: договору підряду №28/895 від 18.06.2012р., акту приймання виконаних підрядних робіт №008 від 30.01.2013р., довідки про вартість виконаних будівельних робіт від 30.01.2013р., підсумкової відомості ресурсів, розрахунку загальновиробничих витрат, локального кошторису, претензії №15/031 від 21.05.2015р., доказів її надсилання, рахунку - фактури №СФ-0000101 від 10.07.2012р., виписки з банківського рахунку позивача, статутних документів підприємства.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує статтями 509, 525, 526, 625, 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статтею 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статтями 2, 12, 49, 54, 56, 57 ГПК України.

Відповідач у відзиві №17/1010 від 17.08.2015р. на позовну заяву не визнав заявлені позовні вимоги, посилаючись на те, що до моменту розгляду справи в суді ним (відповідачем) не отримано рахунку на оплату, тобто позивачем порушено п.4.4 договору, строк оплати виконаних робіт не настав, внаслідок чого заявлені позовні вимоги є безпідставними. В заяві № №17/1011 від 17.08.2015р. просив застосувати строки позовної давності щодо нарахування пені.

У судове засідання 26.08.2015р. представник позивача не з'явився, заявою №15/049 від 04.08.2015р. просив провести судове засідання без участі свого представника.

У судове засідання 26.08.2015року представник відповідача не з'явився.

Про час місце судового засідання сторони повідомлені у порядку, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

Дослідивши представлені сторонами в порядку статті 43 ГПК України докази, вивчивши матеріали справи, суд у межах заявлених позовних вимог встановив наступне.

Згідно вимогам частин 1 і 2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

18.06.2012р. між Публічним акціонерним товариством "Енергомашспецсталь" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю"Пожстройпроект" (Підрядник) укладено договір підряду №28/895, за умовами якого Підрядник бере на себе зобов'язання на свій ризик виконати визначену договором роботу за завданням Замовника, а Замовник зобов'язується прийняти її та оплатити (арк. справи 7-13).

У пункті 1.2 договору сторони визначили предмет договору підряду: придбання та ввід в експлуатацію комплексу дугової сталеплавлючої печі ДСП-70 вогнезахисна обробка будівлі ДСП-70, приміщення управління нахилом печі.

Договір підписано уповноваженими представниками сторін без складання протоколу розбіжностей, підписи представників сторін скріплені печатками підприємств. Матеріали справи не містять доказів на підтвердження визнання договору недійсним у судовому порядку.

Строк дії договору встановлено сторонами у розділі 13 договору, а саме: договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2012року. У разі невиконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором він вважається пролонгованим на строк до моменту кінцевого виконання сторонами своїх зобов'язань.(п.п.13.5,13.6 договору).

Ціна договору складає 102948грн.35коп. (п.1.4 договору).

Сторони домовились, що Підрядник приступає до виконання робіт за договором протягом 15-ти робочих після виконання Замовником п.2.4, 4.5 договору. Підрядник зобов'язується виконати роботу протягом 60 робочих днів з моменту виконання п.2.4 та перерахунку предоплати з правом дострокового виконання. Після закінчення виконання робіт Підрядник зобов'язаний письмово повідомити Замовника про готовність предмету до здачі протягом 3-х днів (п.п.7.1, 7.2, 7.3 договору).

У восьмому розділі договору сторони узгодили порядок приймання-здачі робіт. Зокрема, приймання-здача виконаних робіт здійснюється сторонами за актом протягом п'яти днів з моменту повідомлення Замовника про готовність предмету підряду до здачі (пункт 8.1 договору).

Сторонами підписаний акт №008 приймання виконаних підрядних робіт від 30.01.2013р. за січень 2013р. на загальну суму 63992грн.74коп.

Вищезазначений акт містить посилання на договір №28/895 від 18.06.2012р., що беззаперечно свідчить про виконання робіт, зазначених в акті, на підставі вказаного договору.

Акт підписано уповноваженими представниками сторін за відсутності заперечень стосовно обсягу виконаних робіт або їх якості, скріплено печатками підприємств.

Відповідач не надав суду доказів на підтвердження виявлення недоліків у виконанні робіт.

Виходячи з викладеного, підписаний сторонами акт №008 приймання виконаних підрядних робіт від 30.01.2013р. за січень 2013р. є належним та допустимим доказом факту виконання позивачем прийнятих на себе зобов'язань за договором.

Крім того, сторонами договору підписана довідка про вартість виконаних підрядних робіт на суму 63992грн.74коп. форми Кб3, належним чином засвідчена копія якої також міститься в матеріалах справи.

Договір, як визначено в статті 629 ЦК України, є обов'язковим до виконання сторонами.

У статті 526 ЦК України зазначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Згідно зі ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ч.1 ст.854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Пунктом 4.4 договору передбачено, що Замовник здійснює оплату протягом 15 календарних днів за фактично виконаний обсяг після підписання форм КБ-3В, КБ-3 та отримання рахунку на оплату.

До початку робіт Замовник здійснює предоплату на придбання матеріалів у розмірі 33713,00грн. без ПДВ, крім того ПДВ 20% в сумі 6742,60грн. Авансовий платіж складає 40455,60грн. на підставі затвердженого кошторису.(п.4.5 договору).

Відповідач на виконання п.4.5 договору здійснив часткову оплату вартості виконаних робіт на суму 40055грн.60коп., про що свідчить виписка з банківського рахунку позивача від 06.07.2012р., належним чином засвідчена копія якої залучена до матеріалів справи.

Інша частина вартості виконаних робіт в сумі 23537грн.14коп. у встановлений договором строк (до 14.02.2013року включно) відповідачем не сплачена.

Позивач звертався до відповідача з претензією №934 від 21.05.2015р., докази направлення яких на адресу відповідача містяться в матеріалах справи, однак відповідь на претензії не надана, заборгованість сплачена не була.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження оплати заборгованості в сумі 23537грн.14коп.

Відповідач, заперечуючи проти заявлених позовних вимог, зазначив, що до моменту розгляду справи в суді ним (відповідачем) не отримано рахунок на оплату, що передбачено пунктом 4.4.договору, внаслідок чого вважає, що строк оплати виконаних робіт не настав.

Суд не приймає до уваги вищезазначені доводи відповідача виходячи з наступного.

За приписами частин 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до Листа Міністерства фінансів України від 30.05.11 р. № 31-08410-07-27/13794, за своїм призначенням рахунки (рахунки-фактури) не відповідають ознакам первинного документу, оскільки їм не фіксується будь-яка господарська операція, розпорядження чи дозвіл на проведення господарської операції, а носять виключно інформаційний характер.

Таким чином, рахунок-фактура призначений для інформування особи у якої існують зобов'язання по його сплаті про суму до сплати, розрахункові реквізити отримувача коштів та інші дані, необхідні для здійснення оплати. Саме з такою метою рахунок передбачений договором.

Рахунок-фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти; ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 ЦК України; тому наявність або відсутність рахунку-фактури не звільняє відповідача від обов'язку сплатити виконані роботи.

Означена правова позиція міститься також у постанові Верховного суду України від 20.09.2009року у справі №37/405.

Крім того, позивач стверджує, що рахунок був вручений уповноваженому представнику відповідача нарочно.

Опосередковано факт отримання рахунку відповідачем підтверджується його частковою оплатою.

Матеріалами справи доведено факт виконання позивачем своїх зобов'язань у відповідності до умов договору підряду №28/895 від 18.06.2012р., строк виконання зобов'язання відповідача на момент звернення з позовом настав, тому відповідач зобов'язаний здійснити оплату вартості виконаних робіт на суму 23537грн.14коп., тоді як, матеріали справи не містять доказів у підтвердження оплати відповідачем суми заборгованості 23537грн.14коп. Відповідно ПАТ "Енергомашспецсталь" в односторонньому порядку порушено взяті на себе зобов'язання за спірним договором в частині оплати вартості виконаних робіт.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості в сумі 23537грн.14коп. повністю доведені позивачем та обґрунтовані матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на підставі ст.625 ЦК України 3%річних в сумі 1681грн.13коп. за період з 15.02.2013р. по 02.07.2015р.

Зі змісту статті 625 ЦК України випливає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата 3% річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності та незалежно від вини відповідача, оскільки неможливість виконання грошового зобов'язання не звільняє від його виконання.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджено прострочення виконання відповідачем свого грошового зобов'язання, позивач мав підстави для нарахування вказаних сум. З огляду на кінцевий строк оплати за актом - 14.02.2013року включно, період стягнення 3% річних визначений позивачем вірно.

Перевіривши за допомогою Інформаційно - пошукової системи "Ліга" здійснений позивачем розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку, що за вказаний позивачем період сума 3% річних, нарахована на заборгованість у розмірі 23537грн.14коп. складає 1679грн.20коп., в цій сумі позовні вимоги задовольняються, в решті позовних вимог в цій частині суд відмовляє.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача пеню за період з 02.01.2015р. по 02.07.2015р. у розмірі 5949,41грн.

Статтею 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями, згідно зі ст. 230 ГК України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Згідно п.10.4 договору за прострочення оплати виконаних робіт Замовник сплачує Підряднику пеню в розмірі 0,4% від суми заборгованості за кожний день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Як передбачено в п. 6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно позивач має право нараховувати пеню за період з 15.02.2013р. по 15.08.2013р. включно, однак ним визначено інший період нарахування пені - 02.01.2015р. по 02.07.2015р., що є безпідставним.

Одночасно, суд не приймає до уваги посилання відповідача на пропущення строку позовної давності щодо вимог про стягнення пені, так як пеня нарахована позивачем за період, що є невірним, відповідно заявлені вимоги є безпідставними. Крім того, відносно періоду стягнення пені, який визначений позивачем, строк позовної давності не є пропущеним.

Таким чином, господарський суд вважає, що вимоги стосовно стягнення пені з відповідача у період з 02.01.2015р. по 02.07.2015р. у розмірі 5949,41грн. не підлягають задоволенню.

У відповідності до ст.49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 1478,20грн., в решті судовий збір покладається на позивача.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 610, 612, 625, 629, 837, 854 Цивільного кодексу України; ст. ст.193,232 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Пожстройпроект" м.Краматорськ Донецької області до Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" м.Краматорськ Донецької області про стягнення заборгованості у розмірі 23537,14грн., пені у сумі 5949,41грн., 3% річних у сумі 1681,13грн задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" м.Краматорськ Донецької області (84306, Донецька обл., м.Краматорськ, ПАТ "Енергомашспецсталь", ідентифікаційний код 00210602) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю"Пожстройпроект" м.Краматорськ Донецької області (84313, Донецька область, м.Краматорськ, бул.Машинобудівників, буд.53, ідентифікаційний код 37019310) заборгованість в сумі 23537,14грн., 3%річних в сумі 1679грн.20коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 1478,20грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 26.08.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Суддя А.М. Осадча