Постанова № 49335597, 26.08.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2015 року Справа № 904/3285/15

Вищий господарський суд України у складі колегії:

головуючого:Кузьменка М.В.,суддів:Васищака І.М., Студенця В.І.,за участю представників сторін позивача - не з'явився; відповідача - не з'явився;розглянувши касаційну скаргу Управління житлово-комунального господарства Марганецької міської радина постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від10.06.2015та на ухвалуГосподарського суду Дніпропетровської областівід30.04.2015у справі № 904/3285/15за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Оберег Плюс"доУправління житлово-комунального господарства Марганецької міської радипростягнення збитків за договором про закупівлю робіт за державні кошти

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оберег Плюс" (далі - ТОВ "Оберег Плюс") звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Управління житлово-комунального господарства Марганецької міської ради (далі - Управління ЖКГ Марганецької міської ради) про стягнення збитків, завданих невиконанням договору № 39-3 від 16.05.2012 про закупівлю робіт за державні кошти в сумі 2 370 242, 88 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2015 порушено провадження у справі № 904/3285/15 за позовом ТОВ "Оберег Плюс" до Управління ЖКГ Марганецької міської ради про стягнення збитків за договором про закупівлю робіт за державні кошти.

ТОВ "Оберег Плюс" також було подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту в межах суми позову, що складає 2 370 242, 88 грн, на грошові кошти, які обліковуються на банківських рахунках Управління ЖКГ Марганецької міської ради, відкритих, в тому числі, але не виключно, в Головному управлінні Державної казначейської служби в Дніпропетровській області.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Петрова В.І.) від 30.04.2015 заяву ТОВ "Оберег Плюс" про забезпечення позову задоволено частково. Накладено арешт в межах суми позову, що складає 2 370 242, 88 грн, на грошові кошти, які обліковуються на банківських рахунках Управління ЖКГ Марганецької міської ради.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Березкіна О.В., судді Дармін М.О., Чус О.В.) ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.2015 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.06.2015 та ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.2015, Управління ЖКГ Марганецької міської ради подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні заяви ТОВ "Оберег Плюс" про забезпечення позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права, а саме ст.ст. 66, 67 ГПК України.

При цьому, скаржник зазначає, що саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Між тим, в даному випадку суд лише допустив припущення про можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення, не витребувавши у позивача достатніх достовірних доказів.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 17.08.2015 касаційну скаргу Управління ЖКГ Марганецької міської ради прийнято до провадження та призначено до розгляду на 26.08.2015.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування норм процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

ТОВ "Оберег Плюс" було подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту в межах суми позову, що складає 2 370 242, 88 грн, на грошові кошти, які обліковуються на банківських рахунках Управління ЖКГ Марганецької міської ради, відкритих, в тому числі, але не виключно, в Головному управлінні Державної казначейської служби в Дніпропетровській області.

Заява мотивована тим, що протягом 2014-2015 років Управління ЖКГ Марганецької міської ради не було здійснено жодних заходів, направлених на погашення існуючої заборгованості, незважаючи на те, що на рахунки відповідача, відкриті, зокрема у Головному управлінні Державної казначейської служби в Дніпропетровській області, надходили грошові кошти, які витрачалися на інші цілі.

Доказом того, що Управління ЖКГ Марганецької міської ради свідомо ухиляється від розрахунків з ТОВ "Оберег Плюс", на думку позивача, є акти звіряння розрахунків станом на 01.01.2014 та станом на 01.01.2015, згідно з яких вбачається, що більше двох років заборгованість відповідача за договором № 39-3 від 16.05.2012 складає 1 517 657, 69 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.2015 заяву ТОВ "Оберег Плюс" про забезпечення позову задоволено частково. Накладено арешт в межах суми позову, що складає 2 370 242, 88 грн, на грошові кошти, які обліковуються на банківських рахунках Управління ЖКГ Марганецької міської ради.

Ухвала місцевого господарського суду, з яким погодився суд апеляційної інстанції, мотивована тим, що позовні вимоги мають майновий характер та їх розмір достатньо суттєвий, і незастосування заходів забезпечення позову може ускладнити виконання рішення суду або ж для відновлення законних прав заінтересованих осіб необхідно буде докласти більш значних зусиль та витрат.

Разом з тим, колегія суддів вважає такі висновки судів попередніх інстанцій необґрунтованими з огляду на таке.

Предметом позову у даній справі є матеріально-правова вимога ТОВ "Оберег Плюс" до Управління ЖКГ Марганецької міської ради про стягнення збитків, завданих невиконанням договору № 39-3 від 16.05.2012 про закупівлю робіт за державні кошти в сумі 2 370 242, 88 грн.

Позивачем на підставі приписів статей 66, 67 Господарського процесуального кодексу України заявлялось клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти, що знаходяться на рахунках відповідача, в межах заявленої до стягнення суми.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

У п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011 № 16 зазначено, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011 № 16 також вказано, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

З врахуванням викладеного, колегія суддів зазначає, що ухвала місцевого господарського суду про вжиття заходів до забезпечення позову наведеним вимогам не відповідає, оскільки в ній не вказано в чому полягає ймовірність та обґрунтованість припущення, що грошові кошти, які є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, можуть зникнути, зменшитись за кількістю на момент виконання рішення. Окрім того, оскаржувана ухвала не містить посилання на докази, що обґрунтовують припущення позивача.

Переглядаючи зазначену ухвалу в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції на вказане уваги не звернув, не дослідив, чи містить клопотання позивача та ухвала суду передбачені ГПК України підстави для забезпечення позову.

Відповідно до ст. 11113 ГПК України ухвали місцевого та апеляційного господарського суду можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених частиною першою статті 106 цього Кодексу.

Касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Статтею 1117 ГПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно з ч. 1 ст. 11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на те, що судами попередніх інстанцій допущено порушення норм процесуального права, а саме ст.ст. 66, 67 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.06.2015 та ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.2015 у даній справі підлягають скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління житлово-комунального господарства Марганецької міської ради задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.06.2015 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.2015 у справі № 904/3285/15 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

Головуючий - суддя Кузьменко М.В.

Судді: Васищак І.М.

Студенець В.І.