Постанова № 49335567, 19.08.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 серпня 2015 року № 826/14363/15

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва - Шулежко В.П., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до товариства з обмеженою відповідальністю «Інком-ЛПГ» про застосування заходів реагування,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі - позивач, ГУ ДСНС України у м. Києві) до товариства з обмеженою відповідальністю «Інком-ЛПГ» (далі - відповідач, ТОВ «Інком-ЛПГ») про застосування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення роботи Автомобільного газозаправного пункту ТОВ «Інком-ЛПГ» за адресою: вул. Короленківська, 16/20 у Голосіївському районі м. Києва (код ЄДРПОУ 36940039) шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощитки та вхідні двері приміщень Автомобільного газозаправного пункту ТОВ «Інком-ЛПГ» за адресою: вул. Короленківська, 16/20 у Голосіївському районі м. Києва.

Позовні вимоги ГУ ДСНС України у м. Києві обґрунтовані тим, що органом державного пожежного та техногенного нагляду під час перевірки відповідача зафіксовані порушення, що становлять небезпеку та загрозу життю і здоров'ю людей.

Відповідач у встановлений судом строк письмових заперечень проти позову чи пояснень, доказів щодо заявлених позовних вимог на підтвердження або спростування обставин, зазначених у позові не надав, як і не надав заяви про визнання позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання розпорядження КМУ від 28.01.2015 р. № 317-р «Про надання дозволу на проведення планових перевірок стану пожежної та техногенної безпеки» та з урахуванням положень Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» планових перевірок стану пожежної та техногенної безпеки, Голосіївським районним управлінням Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. видано наказ від 20.05.2015 № 12 про проведення планових перевірок.

Відповідно до наказу Голосіївського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві від 20.05.2015 № 12, посвідчення на проведення планової перевірки від 22.06.2015 № 143 в період з 22.06.2015 по 30.06.2015 проведено планову перевірку додержання та виконання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, виконання вимог приписів, постанов, розпоряджень Автомобільного газозаправного пункту ТОВ «Інком-ЛПГ» (далі - АГЗП ТОВ «Інком-ЛПГ») за адресою: вул. Короленківська 16/20 у Голосіївському районі в м. Києві.

Повідомлення про проведення планової перевірки від 11.06.2015 № 24/1646 вручено особисто оператору АЗС «Інком-ЛПГ» 12.06.2015, про що свідчить його підпис.

Присутнім під час здійснення планової перевірки був заступник начальника АГЗП ТОВ «Інком-ЛПГ» Штанько Р.Ю.

За результатами планової перевірки відповідача додержання і виконання вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, складено акт від 30.06.2015 № 131, згідно з яким встановлено допущення відповідачем ряд правопорушень норм пожежної і техногенної безпеки.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, повно та всебічно дослідивши наявні матеріали, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Кодекс цивільного захисту України регулює відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Відповідно до ст. 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Згідно з ст. 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року № 877-V.

Так, згідно зі ст. 1, ч. 3, 5 ст.4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб'єкта господарювання, встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю).

Згідно з ч. 6, 7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Згідно зі ст. 51 Кодексу цивільного захисту України, діяльність із забезпечення техногенної безпеки є складовою виробничої, експлуатаційної та іншої діяльності відповідних посадових осіб і працівників підприємств, установ, організацій. Ця вимога відображається у відповідних статутах або положеннях.

Забезпечення техногенної безпеки суб'єкта господарювання покладається на його керівника.

Також, статтею 55 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях.

Забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.

Як видно з матеріалів справи, всі перелічені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки зазначені в акті перевірки створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей, які працюють, перебувають на підприємстві, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі), а саме:

- порушення щодо експлуатації тимчасових дільниць електромережі створює загрозу виникнення пожежі від дії теплових проявів електричної енергії, що може призвести до загибелі людей;

- електророзетки та вимикачі, перемикачі та інші подібні апарати встановлені на горючій основі без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити електроприладу на 1 см з кожного боку, дані порушення можуть призвести до загоряння горючого матеріалу та виникнення і розповсюдження пожежі;

- допускається складування горючих матеріалів на відстані менше 1 метру від електроустаткування та під електрощитом, дане порушення сприяє швидкому поширенню пожежі, що може призвести до матеріальних збитків та завдання шкоди здоров'ю та життю людей;

- на АГЗП не вивішені на видних місцях плакати, які містять обов'язки водія під час заправлення автотранспорту, а також інструкції про заходи пожежної безпеки, дана Інструкція є обов'язковою для виконання;

- АЗГП не обладнано системою раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення і локальною (об'єктовою) системою І повішення відповідно п. 53 Кодексу цивільного захисту України, збільшується час виявлення пожежі та оповіщення людей, що може призвести до загрози життю та понесенню значних матеріальних збитків;

- не приведено у відповідність до вимог зберігання і утримання засобів індивідуального захисту (ЗІЗ) працюючого персоналу. В системі профілактичних заходів, спрямованих на забезпечення безпечних умов праці і зменшення професійних захворювань, важливу роль відіграють ЗІЗ. Їх використання стає необхідним у тих випадках, коли виникають труднощі у забезпеченні безпеки технологічного процесу і виробничого обладнання існуючими технічними засобами, а також: при контакті працюючих зі шкідливими чинниками для здоров'я;

- не вивішено на видному місці відповідні інструкції щодо виконання вимог техногенної безпеки та порядку дій персоналу у разі виникнення надзвичайної ситуації, дана Інструкція є обов'язковою для виконання всім персоналом АГЗП;

Згідно визначення ДСТУ 2272-06 «Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять» небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опіків, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Відповідно до ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.

З аналізу викладених положень, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємства.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивачем за результатами перевірки встановлені ряд порушень відповідачем вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки.

Виявлені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що зафіксовані в акті перевірки на час розгляду справи ніяким чином відповідачем не спростовані та не надано належних доказів щодо усунення виявлених порушень чи спростування встановлених відносно нього порушень.

Таким чином, системно проаналізувавши правові норми чинного законодавства, враховуючи виявлення під час перевірки порушення відповідачем вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, що створюють загрозу здоров'ю та життю працівників - виникнення умов, за яких подальше продовження виконання робіт несе ризик спричинення внаслідок цих умов фізичної шкоди працівникам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та законними, надані позивачем докази та повідомлені ним обставини є достатніми для прийняття рішення по справі в порядку скороченого провадження про задоволення адміністративного позову.

Разом з тим, суд звертає увагу відповідача, що останній не позбавлений права на звернення до суду із заявою про скасування заходів реагування, застосованих судом за результатом розгляду даної справи, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті, що підтверджується відповідними доказами. Така заява подається до адміністративного суду, який прийняв постанову про застосування відповідних заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) в порядку, встановленому ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються постанови суду про повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо це загрожує життю та/або здоров'ю людей.

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши правові норми чинного законодавства, виходячи з наявних доказів у справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи положення ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 160-162, 183-2, 254 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві задовольнити повністю.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи АГЗП ТОВ «Інком-ЛПГ» за адресою: вул. Короленківська, 16/20 у Голосіївському районі м. Києва (код ЄДРПОУ 36940039) шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощитки та вхідні двері приміщень АГЗП ТОВ «Інком-ЛПГ» за адресою: вул. Короленківська, 16/20 у Голосіївському районі м. Києва (код ЄДРПОУ 36940039).

Обов'язок, щодо забезпечення виконання рішення суду покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м Києві.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя В.П. Шулежко