Постанова № 49335546, 02.07.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02 липня 2015 року 16 год. 30 хв. № 826/3608/15

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Данилишин В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в публічному акціонерному товаристві "Міський комерційний банк" та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, а також з інших питань.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва, з урахуванням поданої заяви про уточнення позовних вимог (уточненого позову), надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач-1) та ОСОБА_2 (далі - позивач-2) до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в публічному акціонерному товаристві "Міський комерційний банк" Тимошенка Костянтина Володимировича (далі - відповідач-1, уповноважена особа Фонду) та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - відповідач-2, Фонд) про:

- підтвердження законності та правомірності передачі позивачем-1 права вкладника публічного акціонерного товариства "Міський комерційний банк" (далі - ПАТ "Міський комерційний банк") за договором банківського вкладу №2630/100/188188 від 04 червня 2014 року до позивача-2 згідно з договором відступлення права вимоги від 18 листопада 2014 року;

- скасування рішення уповноваженої особи Фонду, викладеного у листі №13.4/2669 від 27 січня 2015 року, щодо не визнання договору переуступки банківського вкладу позивачем-1 на користь позивача-2;

- зобов'язання уповноваженої особи Фонду включити позивача-2 до переліку вкладників та визначити розрахункові суми відшкодування коштів за вкладом за договором №2630/100/188188 від 04 червня 2014 року відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб";

- зобов'язання виконавчої дирекції Фонду затвердити у реєстрі вкладників для здійснення виплат позивача-2 та провести відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "Міський комерційний банк" згідно з наданим уповноваженою особою Фонду переліком вкладників.

В обґрунтування позову зазначено, що заявлені вимоги підлягають задоволенню, оскільки протиправними діяннями відповідачів порушено права та інтереси позивачів як вкладників.

Відповідною ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

У ході судового розгляду справи представник позивачів підтримав позов та просив задовольнити його повністю, а представники відповідачів не визнали позов та просили відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову та доказах, наданих суду на їх обґрунтування.

У судове засідання 25 травня 2015 року представник відповідача-2 не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи він повідомлений належним чином, заява про розгляд справи за відсутності представника відповідача-2 до суду не надійшла.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у судовому засіданні 25 травня 2015 року судом, відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 128 КАС України, прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

До суду 14 липня 2015 року через канцелярію від позивачів надійшла письмова заява, яка по суті є додатковими поясненнями по суті спору, яку судом долучено до матеріалів справи для врахування при прийнятті у справі судового рішення по суті.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Між ПАТ "Міський комерційний банк", як банком, та позивачем-1, як вкладником, 04 червня 2014 року укладено договір строкового банківського вкладу "Ваш стабільний" №2630/100/188188, за умовами якого банк приймає від вкладника грошові кошти на строковий депозитний рахунок у розмірі 16300,00 доларів США (далі - договір №2630/100/188188).

Факт внесення позивачем коштів на депозитний рахунок у розмірі 16300,00 доларів США (193482,71 грн.) підтверджується наявною у матеріалах справи копією меморіального ордеру від 04 червня 2014 року №3690.

У подальшому, а саме 18 листопада 2014 року між позивачем-1, як первісним кредитором, та позивачем-2, як новим кредитором, укладено договір про відступлення права вимоги, за умовами якого первісний кредитор передає належне йому право вимоги за договором №2630/100/188188, а новий кредитор - приймає право вимоги, належне позивачу-1.

Згідно з актом №1 прийому-передачі документів за договором №2630/100/188188, який є додатком 1 до договору про відступлення права вимоги, первісним кредитором передано новому кредитору оригінал договору №2630/100/188188, оригінал меморіального ордеру від 04 червня 2014 року №3690, оригінал виписки за договором №2630/100/188188 за період із 04 по 16 вересня 2014 року, що містить інформацію про виконання боржником своїх зобов'язань за договором №2630/100/188188.

У вказаному акті зазначено, що всі документи, передбачені договором №2630/100/188188, передані повністю.

Листом від 20 листопада 2014 року позивач-1 повідомив ПАТ "Міський комерційний банк" про передачу ним свого права вимоги як вкладника за договором №2630/100/188188 позивачу-2.

Факт направлення 11 грудня 2014 року вказаного листа разом із, зокрема, договором про відступлення права вимоги, актом №1 прийому-передачі документів за договором №2630/100/188188 та актом №2 прийому-передачі боргової розписки позивача-1 та отримання такого листа ПАТ "Міський комерційний банк" 22 грудня 2014 року підтверджується наявною у матеріалах справи копією рекомендованого листа із повідомленням про вручення.

Позивач-2, у свою чергу, звернулася до уповноваженої особи Фонду із листом від 26 грудня 2014 року, у якому просила видати їй суму вкладу у розмірі 16300,00 доларів США та нараховані відсотки згідно з умовами договору.

У відповідь на вказаний лист уповноважена особа Фонду листом від 27 січня 2015 року №13.4/2669 повідомила позивача-2 про те, що ПАТ "Міський комерційний банк" не може виконати вимогу позивача-2 через відсутність доказів переходу до нового кредитора прав, оформлених належним чином та погоджених між вкладником та ПАТ "Міський комерційний банк" змін та доповнень до договору №2630/100/188188 щодо зміни обсягу зобов'язань банку перед вкладником. До заяви не додано необхідних документів, передбачених Інструкцією про порядок відкриття, використання та закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України (далі - Національний банк) від 12 листопада 2003 року №492.

Суд не погоджується із доводами позивачів щодо наявності підстав для задоволення позову, виходячи з оцінки наявних у матеріалах справи доказів та аналізу наступних норм і обставин.

Так, постановою Правління Національного банку від 20 листопада 2014 року №732 ПАТ "Міський комерційний банк" віднесено до категорії неплатоспроможних.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 20 листопада 2014 року №124 розпочато із 21 листопада 2014 року процедуру виведення ПАТ "Міський комерційний банк" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації. Тимчасову адміністрацію запроваджено строком на три місяці із 21 листопада 2014 року по 20 лютого 2015 року включно. Призначено уповноважену особу Фонду.

Постановою Правління Національного банку від 19 березня 2015 року №187 відкликано банківську ліцензію та ліквідовано ПАТ "Міський комерційний банк".

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 20 березня 2015 року №64 розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Міський комерційний банк" з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб із 20 березня 2015 року. Призначено уповноважену особу Фонду.

Відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 2, ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 26, ст. 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до ч. 4 ст. 26 цього Закону.

Суд зазначає, що заявлена позивачами вимога про підтвердження законності та правомірності передачі позивачем-1 права вкладника ПАТ "Міський комерційний банк" за договором №2630/100/188188 до позивача-2 згідно з договором про відступлення права вимоги не підлягає задоволенню, оскільки здійснення таких дій не входить до повноважень адміністративного суду у контексті розуміння, зокрема, ст.ст. 105, 162 КАС України.

До того ж, як з'ясовано судом у ході розгляду справи та не спростовано представниками сторін, договір про відступлення права вимоги не визнано нікчемним, принаймні у матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про зворотне.

Вимогу позивачів про скасування рішення уповноваженої особи Фонду, викладеного у листі №13.4/2669 від 27 січня 2015 року, щодо не визнання договору про відступлення права вимоги позивачем-1 на користь позивача-2 суд також вважає такою, яка не підлягаю задоволенню.

Зокрема, згідно з ч. 2 ст. 2 КАС, п. 1 ч. 2 ст. 17 України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Тобто, до адміністративного суду можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

З аналізу вище викладених норм вбачається, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте, ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Лист №13.4/2669 від 27 січня 2015 року не можна вважати рішенням суб'єкта владних повноважень, яке породжує, змінює або припиняє права та обов'язки позивача у сфері публічно-правових відносин.

Вказаний лист носить інформативний характер.

До того ж, як з'ясовано судом у ході розгляду справи, до заяви від 26 грудня 2014 року позивачем-2 дійсно не додано будь-яких документів.

Враховуючи вище викладене стосовно заявлених позивачами вимог про зобов'язання відповідачів вчинити певні дії, суд зазначає наступне.

З наявної на офіційному сайті Фонду інформації вбачається, що 17 лютого 2015 року повідомлено про те, що із 20 лютого 2015 року ПАТ "Міський комерційний банк" розпочинає виплати коштів вкладникам за договорами банківського вкладу, строк дії яких закінчився до 21 листопада 2014 року включно, та за договорами банківського рахунку (поточні та карткові рахунки).

З урахуванням вище викладеного суд зазначає, що дію договору №2630/100/188188 пролонговано до 04 грудня 2014 року.

На офіційному сайті Фонду 06 березня 2015 року розміщено інформацію про те, що з 06 березня 2015 року ПАТ "Міський комерційний банк" розпочинає виплати коштів вкладникам за договорами банківського вкладу, строк дії яких закінчився до 23 лютого 2015 року включно та за договорами банківського рахунку (поточні та карткові рахунки).

Крім того, 26 березня 2015 року Фондом розміщено інформацію про те, що у зв'язку з прийняттям виконавчою дирекцією Фонду 20 березня 2015 рішення №64 про початок ліквідації ПАТ "Міський комерційний банк" Фонд із 27 березня 2015 року розпочинає виплати коштів вкладникам даного банку.

Для отримання гарантованої суми ПАТ "Міський комерційний банк" із 27 березня по 12 травня 2015 року включно можуть звертатися з паспортом та документом про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (ідентифікаційним номером) до установ банку-агента Фонду АТ "УкрСиббанк". Відшкодування також виплачуватимуться іншим особам на підставі нотаріально посвідченої довіреності. Для отримання коштів на підставі свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям спочатку необхідно звернутися до Фонду.

Виплати гарантованої суми відшкодування здійснюватимуться відповідно до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Відшкодування вкладникам ПАТ "Міський комерційний банк", які з будь-яких причин не звернуться до банку-агента Фонду у період із 27 березня по 12 травня 2015 року, здійснюватимуться за результатами розгляду їх індивідуальних письмових звернень на адресу Фонду до дня внесення запису про ліквідацію банку як юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб.

Виплати відшкодувань вкладникам здійснюватимуться в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше 200 тисяч гривень.

13 травня 2015 року на офіційному сайті Фонду розміщено оголошення про те, що відшкодування коштів вкладникам ПАТ "Міський комерційний банк", які не звернулися до банку-агента Фонду в період із 27 березня по 12 травня 2015 року, здійснюватимуться за результатами розгляду їх індивідуальних письмових звернень до Фонду.

Для отримання гарантованої суми необхідно надіслати до Фонду: особисту заяву вкладника; Бланк заяви про виплату гарантованої суми відшкодування за вкладом у банку, що ліквідується (у форматі. doc). Заяви про виплату гарантованої суми відшкодування розглядаються у строк, що не перевищує трьох календарних місяців з дня їх отримання; копію паспортного документу (сторінки, що містять прізвище, ім'я, по батькові, інформацію про серію, номер, ким виданий, дату видачі, місце проживання або місце перебування); копію документа про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер).

Після отримання Фондом вищезазначених документів вкладнику або іншій особі (представнику, спадкоємцю тощо) буде зроблено переказ коштів і надіслано відповідне повідомлення.

Підсумовуючи вище викладене та зважаючи, що вкладник не звертався із вимогою про відшкодування йому вкладу із дотриманням вимог законодавства, суд зазначає про відсутність підстав для зобов'язання уповноваженої особи Фонду включити позивача до переліку вкладників та визначити розрахункові суми відшкодування коштів за вкладом за договором №2630/100/188188.

До того ж, така можливість відсутня, оскільки уповноважена особа Фонду не може вносити інформацію про вкладників до уже складеного переліку вкладників.

Заявлену позивачами вимогу до Фонду суд також вважає такою, що не підлягає задоволенню, оскільки спірні правовідносини безпосередньо між позивачем та Фондом відсутні, тобто заявлена позивачем до Фонду вимога є передчасною.

При цьому, суд погоджується з доводами представника позивачів про те, що копія заяви про видачу готівки від 10 березня 2015 року №6 не є належним доказом факту виплати позивачу-1 гарантованої суми виплати у розмірі 200000,00 грн., оскільки у такій заяві не зазначено, за яким саме договором грошові кошти у вказаному розмірі виплачені позивачу-1.

Поряд з цим, у матеріалах справи міститься виписка за договором №2630/100/188188, з якої вбачається: 11 березня 2015 року; прибуток: 0,00; видаток: 13204,75; зміст операції: списання виплати коштів за рахунок цільової позики Фонду по основному рахунку клієнта у валюті); залишок: 3095,25.

Отже, підсумовуючи усе вище викладене, суд прийшов до висновку про безпідставність та необґрунтованість заявлених позивачами вимог, у зв'язку з чим вони не підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в публічному акціонерному товаристві "Міський комерційний банк" та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, а також з інших питань є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єктів владних повноважень та відсутністю з їх сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивачів не підлягають.

Керуючись ст.ст. 69-71, 86, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Копії постанови направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин