Ухвала суду № 49333192, 27.08.2015, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 740/2803/15 Провадження № 22-ц/795/1658/2015 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції -Ковальова Т. Г. Доповідач - Хромець Н. С.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2015 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіХромець Н.С.суддів:Бечка Є.М., Острянського В.І. при секретарі:Мартиновій А.В. за участю:позивача ОСОБА_5, відповідача ОСОБА_6

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 08 липня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом виселення,

в с т а н о в и в:

Рішенням Ніжинського міськрайонного суду від 08 липня 2015 року у позові відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення місцевого суду скасувати і ухвалити нове рішення про усунення перешкод у здійсненні права власності і виселення відповідача з будинку АДРЕСА_1. Позивач вважає, що рішення суду першої інстанції постановлене з порушенням норм матеріального права. Зокрема, позивач посилається на безпідставне застосування судом норм Житлового Кодексу УРСР, які регулюють правовідносини між власником житлового приміщення і членами його сім'ї, і наполягає на тому, що відповідач не є членом сім'ї позивача, вселився до будинку в якості члена сім'ї колишнього власника, а тому її право власності підлягає захисту шляхом виселення відповідача.

У судовому засіданні позивач підтримала апеляційну скаргу. Відповідач скаргу не визнав.

Вислухавши доповідь судді, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач є колишнім членом сім'ї позивача і може бути виселений із житлового приміщення лише з підстав, передбачених ст. 116 ЖК УРСР. Такі висновки суду відповідають встановленим обставинам і вимогам закону.

По справі встановлено, що позивач стала власником будинку АДРЕСА_1 по праву спадкування за заповітом, який був складений на користь позивача попереднім власником цього будинку ОСОБА_7 Остання померла ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_5 прийняла спадщину у встановлений законом строк та оформила свої права, отримавши свідоцтво про право на спадщину за заповітом 04 червня 2015 року (а.с. 7). Відповідно до ч.5 ст. 1268 ЦК України, спадщина належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини незалежно від часу прийняття спадщини. Сторони у даній справі розірвали шлюб у грудні 2012 року, що підтверджується рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 10 лютого 2015 року про поділ спільного сумісного майна (а.с. 33-37) і поясненнями сторін. До грудня 2012 року сторони проживали у спірному будинку як подружжя. Після розірвання шлюбу позивач, за її поясненнями, вимушено залишила будинок та перейшла проживати до іншого жилого приміщення разом з іншим чоловіком. Наведене свідчить, що відповідач користувався житловим будинком не тільки як член сім'ї спадкодавця, але після смерті ОСОБА_7 і як член сім'ї нинішнього власника. Норми матеріального права, зокрема ст.ст. 9, 156, 64, 157 ЖК України судом застосовані правильно. Відповідно до ст.ст. 9, 156, 157 ЖК УРСР сам факт припинення сімейних відносин з власником будинку не позбавляє особу права користування жилим приміщенням і не є підставою для їх виселення. Право вимагати в судовому порядку виселення колишніх членів сім'ї власник житлового будинку має відповідно до ст. 157 ЖК, але за наявності обставин, передбачених ч.1 ст. 116 цього Кодексу. Передбачені статтями 9, 156, 157 ЖК обмеження щодо виселення колишніх членів сім'ї власника не є порушеннями права власності. Відповідно до ч.4 ст. 41 Конституції України, ст. 319, частин 1,2 ст. 321 ЦК України, власник не може бути протиправно позбавлений права власності або обмежений у цьому праві, однак у передбачених законом випадках обмеження права власності можуть мати місце. У даному випадку обмеження прав власника передбачені статтями 156, 157 ЖК УРСР.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 08 липня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: