Ухвала суду № 49332797, 31.08.2015, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 751/6898/15-ц Провадження № 22-ц/795/1744/2015 Головуючий у I інстанції: Маслюк Н. В.Категорія: цивільна Доповідач: Кузюра Л. В.

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

У Х В А Л А

31 серпня 2015 року м. Чернігів

Апеляційний суд Чернігівської області у складі:

Головуючого судді Кузюри Л.В.,

Суддів : Вінгаль В.М., Харечко Л.К.

При секретарі: Шкарупі Ю.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 31 липня 2015 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Чугуївського міського управління юстиції Харківської області,

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 31 липня 2015 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Чугуївського міського управління юстиції Харківської області в частині відкриття виконавчого провадження за постановою від 20 січня 2012 року з виконання виконавчого листа № 6-1203, виданного 31.08.2010 року Новозаводським районним судом м. Чернігова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк»заборгованості за кредитним договором в сумі 104042,25 грн , накладення арешту на майно та оголошення заборони його відчуження за постановою від 20.01.2012 року, в частині визнання недійсною та скасування постанови від 20.01.2012 року про накладення арешту на транспортний засіб та оголошення заборони його відчуження , визнання недійсною та скасування постанови від 22.06.2012 року про накладення арешту на майно боржника та оголошення заборони його відчуження, постанови від 22.06.2012 року про розшук майна боржника, визнання недійсною та скасування постанови від 22.06.2012 року про зупинення виконавчого провадження, акту державного виконавця від 30.07.2013 року, постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 30.07.2013 року.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив скасувати ухвалу районного суду та задовольнити його скаргу, посилаючись на те, що постанови державного виконавця, про скасування яких він просив у своїй скарзі, обмежують його права через те, що після закінчення виконавчого провадження для нього продовжують діяти арешти та заборони на розпорядження майном. Оскільки районний суд на вказані обставини уваги не звернув, просив відновити його порушені права.

Вислухавши доповідь судді апеляційного суду та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність відхилення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Відмовляючи в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця, суд першої інстанції виходив з того, що відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 6-1203, виданного 31.08.2010 року Новозаводським районним судом м. Чернігова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк»заборгованості за кредитним договором в сумі 104042,25 грн, та вчинення державним виконавцем інших виконавчих дій було здійснено суб»єктом оскарження правомірно, оскільки стягувачем не було порушено строку пред»явлення виконавчого документа до виконання, а посилання скаржника сааме на зазначену обставину, як підставу для задоволення його скарги, є безпідставним.

Вказаний висновок суду першої інстанції є обгрунтованим, оскільки положення ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» відносно того, що пред»явлення виконавчого листа до виконання може бути здійснено протягом одного року, поширюється лише на ті виконавчі документи, які було видано після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень суддів та інших органів (посадових осіб)»/ № 2677- VI від 04.11.2010 року. Наведений закон набрав чинності з 09 березня 2011 року, в той час, коли виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості було видано компетентним судом першої інстанції 31.08.2010 року і відповідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень цього закону передбачено, що виконавчі документи, видані до набрання ним чинності , пред»являються до виконання у строки, встановлені на момент їх видачі.

Зважаючи на те, що на час видачі виконавчого листа чиним законодавством було передбачено можливість пред»явлення виконачого листа до виконання протягом трьох років, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що стягувач мав право пред»явлення до виконання данного листа з 11 травня 2010 року по 12.05.2013 року.

Враховуючи наведене, відкриття виконавчого провадження та подальші виконавчі дії було здійснено державним виконавцем правомірно, відповідно до приписів Закону України «Про виконавче провадження».

Доводи скаржника про те, що після повернення виконавчого документа стягувачеві державним виконавцем, всупереч положень ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», не було скасовано заходи примусового виконання рішення, зазначені ОСОБА_1 в окремій заяві як додаткова підстава для задоволення скарги ( а.с.39), судом першої інстанції було перевірено та на законних підставах не було взято до уваги, оскільки збереження заходів примусового виконання рішення після повернення виконавчого документа стягувачеві не є тією правовою підставою, що свідчить про неправомірне відкриття виконавцем виконавчого провадження та вжиття заходів примусового виконання рішення, що саме і являлось предметом спору у даній справі.

Крім того, дії державного виконавця зі здійснення примусового виконання рішення після повернення виконавчого документа стягувачеві, предметом оскарження у даній справі не являлись.

Доводи апеляційної скарги про те, що ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 02 липня 2015 року було встановлено факт пропущення стягувачем строку для пред»явлення виконавчого документа до виконання та неправомірність відкриття державним виконавцем виконавчого провадження 05 березня 2015 року, не мають відношення до суті спору у даній справі, відтак не можуть бути підставою для скасування законної ухвали суду першої інстанції.

Ухвалу суду першої інстанції постановлено на підставі встановлених обставин справи та вимог закону, тому підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 31 липня 2015 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді: