Постанова № 49321396, 01.03.2013, Арбузинський районний суд Миколаївської області

Справа № 467/217/13-к

1-кп/467/9/13

УХВАЛА

01.03.2013 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Кологривої Т.М.

за участю секретаря Сіваченко Ю.І.

прокурора Кравченко К.І. , обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у підготовчому судовому засіданні по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, бул. Шевченко, 10 кв. 84, раніше судимого: 24 листопада 2003 року Первомайським міським судом Миколаївської області за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст. 186 КК України з застосуванням ст. 71 КК України до 3 років позбавлення волі;

- 29 червня 2006 року Южноукраїнським міським судом Миколаївської області за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України з застосуванням ст. 71 КК України до 5 років позбавлення волі; звільнений 9.10.2009 року з заміною покарання на виправні роботи з невідбутим строком 1 рік 6 місяців 14 днів;

- 27 липня 2012 року Южноукраїнським міським судом Миколаївської області за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України до 5 років позбавлення волі

по обвинуваченню у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України

В С Т А Н О В И В:

Обвинувальний акт, пред'явлений ОСОБА_1 за ч.3 ст. 185 КК України, до суду надійшов 7 лютого 2013 року відповідно до ст. 314 КПК України та відповідає вимогам ст. 291 КПК України.

Кримінальне провадження підсудне Арбузинському районному суду Миколаївської області.

Підстав для закриття провадження або зупинення немає.

З'ясувавши думку учасників судового провадження щодо призначення судового розгляду, суд відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 314 КПК України призначає судовий розгляд на підставі обвинувального акта та викликає учасників судового провадження, які братимуть участь у судовому розгляді.

Прокурором заявлено клопотання щодо обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, яке обґрунтоване тим, що обвинувачений не працює та не навчається, за місцем проживання характеризується посередньо, раніше неодноразового судимий, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яке законом може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років. Також виникають ризики того, що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення, у звязку з чим менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаному ризику.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна(крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням в інше приміщення, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі від 3 до 6 років.

Надані стороною обвинувачення докази свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчинені обвинуваченим кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується включно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

З матеріалів справи також вбачається, що ОСОБА_1 раніше судимий за вчинення умисних злочинів, останній раз 27 липня 2012 року за ч.2 ст. 307 КК України до 5 років позбавлення волі, має непогашену судимість, не працює та не навчається, за місцем мешкання характеризується задовільно, перебуває на обліку у лікаря-нарколога. Вказані дані свідчать про наявність ризику, передбачених п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України, який дає достатні підстави вважати, що обвинувачений, залишаючись на свободі, може вчинити інше кримінальне правопорушення.

З огляду на наведені дані про особу обвинуваченого застосування більш мяких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не є достатнім для запобігання ризику, зазначеним прокурором.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про те, що клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Отже, задовольняючи клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та враховуючи відсутність доказів того, що злочин, у вчиненні якого він обвинувачується, вчинений із застосуванням насильства чи погрози його застосування, не спричинив загибель людини, запобіжний захід у вигляді застави йому раніше не обирався і не був порушений, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому розмір застави.

Так, згідно вимог ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати.

Враховуючи особу обвинуваченого, розмір завданої злочином шкоди у сумі 2098 гривень, а також те, що він раніше притягався до кримінальної відповідальності, не одружений, не працює, суд вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст.182 КПК України у розмірі 20 розмірів мінімальної заробітної плати, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на обвинуваченого такі обов'язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, а саме: з м. Южноукраїнська Миколаївської області без дозволу суду; пройти курс лікування від наркотичної залежності; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Керуючись ст. ст. 314 - 316 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження за ч.3 ст. 185 КК України відносно ОСОБА_1 у відкритому судовому засіданні в залі суду на 9 годину 11 березня 2013 року, в яке викликати прокурора прокуратури Арбузинського району ОСОБА_2, обвинуваченого ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_3

Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, бул. Шевченко, 10 кв. 84 з утриманням його в СІЗО м. Миколаїв.

Розмір застави визначити у межах 20 (двадцяти) мінімальних заробітних плат в сумі 22940 (двадцяти двох тисяч девятсот сорока) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: № 37312006000573, код банку отримувача (МФО) 826013, банк отримувача ГУ ДКСУ у Миколаївській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26299835, отримувач коштів ТУ ДСА України в Миколаївській області.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого наступні обов'язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, а саме: з м. Южноукраїнська Миколаївської області без дозволу суду; пройти курс лікування від наркотичної залежності; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Строк дії ухвали до 30 квітня 2013 року включно.

Ухвала у частині обрання запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Т.М.Кологрива