Ухвала суду № 49321186, 18.08.2015, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 128/5717/14-ц Провадження № 22-ц/772/2383/2015Головуючий в суді першої інстанції Гриценко І. Г.Категорія 2Доповідач Войтко Ю. Б.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" серпня 2015 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Войтка Ю.Б.,

Суддів: Міхасішина І.В., Стадника І.М.

При секретарі: Пантелеймоновій А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційними скаргами представника позивача ОСОБА_2 та представника відповідача ОСОБА_3 на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 01 липня 2015 року в цивільній справі за позовом

ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання договору купівлі-продажу недійсним, визнання права власності на майно, витребування майна ,-

встановила:

19.11.2014 року ОСОБА_4 звернулася в суд з вказаним позовом, обґрунтувавши позовні вимоги тим, що в період шлюбу з ОСОБА_5 ними був придбаний автомобіль марки Cherri Tiggo 2007 року випуску. В кінці 2013 року стосунки між позивачем та відповідачем погіршились та шлюбні відносини фактично припинились. В жовтні 2014 року шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було розірвано. У вересні 2014 року позивач дізналася, що 23.11.2013 року, після фактичного припинення шлюбних відносин відповідач ОСОБА_5 продав вищевказаний автомобіль ОСОБА_7 Про продаж автомобіля позивач не знала та згоди на його продаж не давала, так як на момент продажу автомобіля перебувала за кордоном. Крім цього, відповідач ОСОБА_6 знав про те, що позивач та відповідач ОСОБА_5 перебувають в шлюбі і автомобіль набутий ними в шлюбі. Позивач вважає, що договір купівлі-продажу автомобіля марки Cherri Tiggo є недійсним, тому просила визнати його недійсним, визнати за нею право спільної сумісної власності на спірний автомобіль та витребувати його у відповідача ОСОБА_6

Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 01 липня 2015 року позов задоволено частково, визнано недійсним договір купівлі-продажу автомобіля Cherri Tiggo (номер кузова НОМЕР_1, сірого кольору, 2007 року випуску), укладений 23 листопада 2013 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, визнано за ОСОБА_4 право спільної сумісної власності на автомобіль Cherri Tiggo, номер кузова НОМЕР_1, сірого кольору, 2007 року випуску. Стягнуто з ОСОБА_5 та на користь ОСОБА_4 судові витрати в сумі 1307 грн. 27 коп., а також стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 судові витрати в сумі 1307 грн. 27 коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду представник позивача ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про витребування автомобіля скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги про витребування у ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 спірного автомобіля, посилаючись на порушення норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Представник відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_3 також подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4, посилаючись на те, що рішення суду в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу та визнання права спільної сумісної власності є незаконним та необґрунтованим, оскільки спірний автомобіль не являється спільним сумісним майном подружжя, так як придбаний відповідачем за кошти своїх родичів, а не спільні кошти подружжя.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, прийшла до висновку, що дані скарги не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що спірний транспортний засіб є спільною сумісною власністю подружжя, а оскільки ОСОБА_5 продав спірний автомобіль без згоди своєї дружини - ОСОБА_4, то укладений договір купівлі-продажу є недійсним.

Позовна вимога ОСОБА_4 про витребування у ОСОБА_6 автомобіля, як у добросовісного набувача в силу ч.1 ст. 388 ЦК України, є недоведеною та до задоволення не підлягає, оскільки позивач не заявляла позовні вимоги про поділ майна подружжя, набутого під час шлюбу відносно легкового автомобіля марки «Cherri Tiggo».

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що 08.03.2007 року між позивачем ОСОБА_4 та відповідачем ОСОБА_5 було укладено шлюб у виконкомі Агрономічної сільської ради Вінницького району за актовим записом № 04.

Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 13.10.2014 року шлюб між сторонами було розірвано (рішення набуло законної сили 24.10.2014 року).

За час шлюбу сторонами було придбано, зокрема, автомобіль марки (моделі) «Cherri Tiggo», 2007 року випуску, тип кузова - універсал - В, сірого кольору, номер кузова (шасі, рами) НОМЕР_1, який було зареєстровано за ОСОБА_5 (свідоцтво про державну реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 06.09.2013 року).

22.11.2013 року ОСОБА_5 даний транспортний засіб було знято з обліку для реалізації.

23.11.2013 року ПП Учбово-виробничий комбінат «Авто Світ Плюс» було видано Довідку-рахунок серії ВІА № 061422 на вказаний транспортний засіб, вартістю 40000 грн., на ім'я ОСОБА_6

На підставі зазначеної Довідки-рахунку даний автомобіль було зареєстровано за ОСОБА_6 (свідоцтво про державну реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 23.11.2013 року).

Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один із подружжя не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Таким чином, спірний автомобіль, який було придбано та зареєстровано на ім'я відповідача ОСОБА_5 за час шлюбу з ОСОБА_4, є спільною сумісною власністю подружжя. Такі обставини узгоджуються та ґрунтуються на нормах сімейного та цивільного законодавства.

Згідно з ст. 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.

При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.

Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України.

Отже, дослідивши обставини справи, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції, оскільки наявні докази у справі безумовно вказують на вчинення правочину з порушенням вимог ст. 203 ЦК України.

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Оскільки ОСОБА_4 не є власником, в розумінні ст. 387 ЦК України, транспортного засобу - автомобіля марки (моделі) «Cherri Tiggo», 2007 року випуску, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про витребування майна.

Судова колегія враховує і ту обставину, що фактично ОСОБА_5 і надалі використовує автомобіль в своїх інтересах після його переоформлення на ОСОБА_6, про що сторонами не заперечується.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, а тому апеляційні скарги підлягають відхиленню.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила :

Апеляційні скарги представника позивача ОСОБА_2 та представника відповідача ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 01 липня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: (підпис) Войтко Ю.Б.

Судді: (підпис) Міхасішин І.В.

(підпис) Стадник І.М.

«З оригіналом вірно»

Суддя апеляційного суду Войтко Ю.Б.