Постанова № 49313329, 28.08.2015, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №359/7949/15-п

Провадження № 3/359/2294/2015

Протокол №0481/125120101/15

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2015 року м. Бориспіль

Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюк С.М., за участю представника митниці ОСОБА_1 та особи яка притягається до відповідальності ОСОБА_2, розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Київської митниці ДФС, про порушення митних правил, передбачених ст. 471 МК України, щодо громадянина України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: Луганська область, м. Рубіжне, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2 а, кв.48, працює: Національна Опера України, артист балету, паспорт громадянина України ЕХ 274124, виданий 26.07.2013 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, -

в с т а н о в и в :

03.08.2015 року о 23 год. 00 хв. під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Приліт» терміналу «Д» ДП МА «Бориспіль» громадянин України ОСОБА_2, який прибув до України з Німеччини, м. Мюнхен, літаком авіакомпанії «Люфтганза», рейсом №2546, своїми діями обрав канал, позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим, відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявив про те, що переміщувані ним через митний коридор України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України та засвідчив про факти, що мають юридичне значення. Після перетину пасажиром «білої лінії», яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор», пасажиру на підставі п.4 ст.336 та ст.342 МК України було задано питання щодо наявності в нього готівки, на що він відповів, що має при собі приблизно 10 000 доларів США. Після цього пасажира було запрошено до службового приміщення митниці залу «Приліт» терміналу «Д» ДП МА «Бориспіль», де громадянин України ОСОБА_2 видав готівку в розмірі 11660 доларів США, 225 євро та 1000 грн. 00 коп., яка знаходилась в гаманці пасажира, що лежав у ручній поклажі. Зазначена готівка переміщувалась без ознак приховування. Зі слів пасажира валюта належать йому особисто. Пасажир обрав проходження митного контролю «зеленим коридором», де передбачено наявність у громадян готівки у сумі, що не перевищує 10 000 євро (чи еквівалент цієї суми в іншій валюті. Громадянину України ОСОБА_2 було пропущено 10 960 доларів США (еквівалент 9993,6 Євро згідно курсу НБУ станом на 03.08.2015 року).

На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації пасажир не надав, до моменту перетину ним «білої лінії» до інспекторів митниці з приводу декларування готівки не звертався. Своїми діями громадянин України ОСОБА_2, під час проходження митного контролю в залі «Приліт» терміналу «Д» ДП МА «Бориспіль» порушив встановлений ст. 366 МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю. Зазначені дії, мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України.

Зазначені дії, що полягають у переміщенні через митний кордон України громадянином України ОСОБА_2, який формою проходження митного контролю обрала проходження через «зелений коридор», готівки в обсязі, що підлягає обов'язковому письмовому декларуванню відповідно до Постанови Правління НБУ від 27.05.2008 року № 148, мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України.

У звязку з цим працівниками митниці складено протокол про порушення митних правил №0481/125120101/15 один примірник якого вручено під підпис громадянину України ОСОБА_2 і в якому було зазначено про час та місце розгляду справи про порушення митних правил, кошти в рахунок забезпечення штрафу працівниками митниці не вилучались.

На підставі статті 511 Митного кодексу України за цим протоколом тимчасово вилучено: 700 долари США, 225 Євро та 1000 грн. 00 коп.

Підстав для перенесення розгляду справи, направлення матеріалів для додаткової перевірки, закриття провадження в справі - судом не встановлено.

В судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину визнав, просив врахувати, що вчинив правопорушення неумисно, з необережності, оскільки не знав точного курсу валют. Просив вилучену валюту повернути, зважаючи на необхідність останньої для проживання на території України. Ввозив на територію України таку суму валюти вперше.

Представник митниці просив суд застосувати до порушника стягнення у відповідності до санкції ст. 471 МК України.

Заслухавши думку представника митниці та пояснення ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що в діях громадянина України ОСОБА_2 вбачаються ознаки правопорушення, передбаченого ст. 471 Митного кодексу України.

Судом встановлено, 03.08.2015 року о 23 год. 00 хв. в зоні митного контролю залу «Приліт» терміналу «Д» ДП МА «Бориспіль» проходив митний контроль громадянин України ОСОБА_2, який прибув до України з Німеччини, м. Мюнхен, літаком авіакомпанії «Люфтганза», рейсом №2546.

Формою проходження митного контролю громадянин України ОСОБА_2 обрав проходження через зону (коридор) спрощеного митного контролю («зелений коридор»), що належним чином інформаційно обладнана, тим самим шляхом вчинення дій заявив про відсутність у нього товарів, які під час переміщення через митний кордон України громадянами підлягають обов'язковому письмовому декларуванню, а також на переміщення яких через митний кордон України встановлено заборони або обмеження.

Після перетину громадянин України ОСОБА_2 білої лінії, що позначає закінчення «зеленого» коридору, на вимогу інспектора митниці пред'явити наявні у нього валютні цінності, громадянин України ОСОБА_2 надав наявну при нього готівку іноземну валюту. Після перерахунку валюти було встановлено, що загальна сума складає 11660 доларів США, 225 євро та 1000 грн. 00 коп. Сума у розмірі 700 долари США, 225 Євро та 1000 грн. 00 коп. була затримана.

У відповідності до ч. 1 ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України.

Що стосується об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, вона полягає в переміщенні через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження через «зелений коридор» товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено, або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковану норму переміщення через митний кордон України.

Згідно з п. 1 розділу 2 «Інструкції про переміщення готівки через митний кордон України», затвердженої постановою Національного Банку України від 27.05.2008 року №148, фізична особа має право ввозити в Україну та вивозити за її межі готівку в сумі, що не перевищує в еквіваленті 10 000 євро, без письмового декларування митному органу.

Згідно з ч. 5 ст. 366 МК України, обрання «зеленого коридору» вважається заявою особи про те, що переміщені нею через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню.

Під термін товари підпадає в тому числі і іноземна валюта, згідно з положеннями ст. 4 ч. 1, п. 1 б), п.57 МК України.

Відповідно до вимог ст. 197 МК України на окремі товари встановлюються обмеження щодо їх переміщення через митний кордон України. В даному випадку такі обмеження встановлені на рівні 10 000 євро, в зв'язку з чим валютні цінності, які переміщував правопорушник є товарами, переміщення яких через митний кордон України обмежене.

Щодо субєктивної сторони правопорушення встановлено наступне.

Судом встановлено, що громадянин України ОСОБА_2 не розумів протиправність своїх дій, не припускав можливості настання негативних наслідків, хоча міг і повинен був це розуміти і передбачати. Тобто, субєктивна сторона дій правопорушника полягає в протиправній необережність в формі недбалості.

Відповідно до матеріалів справи, громадянин України ОСОБА_2 протиправно перемістив через митний кордон України 700 доларів США, 225 Євро та 1000 грн. 00 коп., які в нього були вилучені.

У відповідності з положеннями ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно ст. 9 Конституції України, а також ст. 17 Закону України «Про міжнародні договори» від 22.12.1993 року, міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, є часткою національного законодавства України. Також передбачається, що якщо міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, які передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України. Тобто в такому випадку міжнародно-правові норми мають пріоритетне значення.

17 липня 1997 року Україна ратифікувала Європейську Конвенцію «Про захист прав і основних свобод людини», а також Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, які є невід'ємною частиною Конвенції, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов'язковість рішень Європейського Суду з прав людини по всім питанням що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

Згідно з Статтею 1 Протоколу N 1 до Конвенції з захисту прав людини, кожна фізична чи юридична особа має право на повагу до своєї власності. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В даному випадку майном громадянин України ОСОБА_2 є грошова сума в доларах США, яка, на думку представника митниці підлягає конфіскації.

За таких обставин конфіскація є втручанням в право громадянина України ОСОБА_2 на повагу власності і, відповідно, має бути застосована ст. 1 Протоколу №1 до Європейської Конвенції з захисту прав людини.

Перша і найбільш важлива вимога зазначеної правової норми полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на повагу власності має бути законним. Також передбачається, що держава уповноважена здійснювати контроль за використанням власності шляхом забезпечення виконання законів.

Питання про те, чи буде досягнута справедлива рівновага між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав особи, має значення лише при умові, що таке втручання відповідає вимогам закону і не є безпідставним.

Правопорушення, яке вчинив громадянин України ОСОБА_2 полягало у переміщенні через митний кордон не задекларованих митному органу коштів в сумі 700 доларів США, 225 Євро та 1000 грн. 00 коп., що підлягали обов'язковому декларуванню.

Слід зауважити, що діючим законодавством України ввезення готівкової іноземної валюти в Україну, в принципі не обмежена, обмежена лише сума (10000 євро), яка може бути ввезена чи вивезена без письмового декларування.

Об'єктивна сторона правопорушення, яке вичинив громадянин України ОСОБА_2 полягає в недекларуванні іноземної валюти при проходженні митного контролю в "зеленому коридорі", тобто в зоні спрощеного митного контролю, відповідальність за що передбачена ст. 471 МК України.

Загальна вимога про декларування, яка розповсюджується на будь яку особу, що перетинає кордон держави, попереджує прихований ввіз та вивіз грошових коштів з країни і конфіскаційна міра, яку тягне недекларування грошових коштів митному органу, є частиною загальної регулятивної системи, передбаченої для боротьби з подібними правопорушеннями.

Крім того, сума, яка може бути законно ввезена, чи фізично переміщена через український митний кордон, в принципі не обмежена, обмежена лише сума (10000 євро), яка може бути ввезена без письмового декларування.

Згідно зі ст. 471 МК України, за таке правопорушення передбачено накладення адміністративного стягнення в виді штрафу і конфіскації не задекларованої валюти.

За матеріалами справи жодних даних, які б давали суду підстави вважати, що шляхом застосування конфіскації буде попереджена інша незаконна діяльність - легалізація злочинних доходів, торгівля наркотиками, фінансування тероризму, ухилення від сплати податків, тощо - відсутні.

Таким чином, єдине діяння, яке вчинив громадянин України ОСОБА_2 полягає в ненаданні митному органу відповідної декларації.

За вищевказане правопорушення, яке полягає в недекларуванні іноземної валюти, громадянину України ОСОБА_2 підлягає адміністративному стягнення у виді штрафу.

Сума, яку митний орган вимагає конфіскувати у громадянина України ОСОБА_2 є для нього значною, а шкода яку громадянин України ОСОБА_2 потенційно міг завдати державі, була незначною: він не ухилялася від сплати мита та інших зборів і не завдав державі іншої шкоди, якби він ввіз гроші не задекларувавши їх, органи влади лише не отримали б інформацію про те, що ці кошти опинилися на території держави. Таким чином, метою конфіскації було не відшкодування майнової шкоди, завданої державі, оскільки вона не зазнала ніяких збитків внаслідок невнесення заявником відомостей до митної декларації.

Для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення. Зокрема, в даному випадку, правопорушник не дотримався вимог, щодо внесення відомостей до митної декларації, а не вчинив будь якого іншого правопорушення, яке можна припустити (наприклад відмивання грошей або ухилення від сплати мита податків, тощо).

З огляду на наведене, застосування конфіскації, предметів порушення митних правил, в даному випадку є порушенням положень ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції, тобто є не пропорційним, оскільки покладає на громадянина України ОСОБА_2 «індивідуальний надмірний тягар».

На підставі статті ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що помякшують і обтяжують відповідальність.

Щодо наявності помякшуючих відповідальність обставин суду то такими є, на думку суду, щире розкаяння винної. Правопорушення вчинене вперше та з необережності (ст. 11 КУпАП), вилучена валюта ввозилась на митну територію України для потреби родини, що підтверджується наданими в суді поясненнями та долученими до матеріалів документами.

Обтяжуючих відповідальність особи обставин судом не встановлено. При прийнятті рішення суддя враховує призначення валюти та сімейні обставини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. З цього приводу, суддя приходить до висновку, що конфіскація вилученої валюти, буде сприяти лише погіршенню матеріального становища громадянина України ОСОБА_2, а ніяк не сприятиме її вихованню та попередженню вчиненню ним нових порушень.

Провадження у справах про порушення митних правил, згідно ст. 487 МК України, здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

З цього приводу у суду достатні підстави для визнання громадянина України ОСОБА_2 винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, оскільки протокол складено 03.08.2015 року.

Винність громадянина України ОСОБА_2 в порушенні порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, передбаченого ст. 471 МК України повністю підтверджується матеріалами адміністративної справи, а саме протоколом про порушення митних правил, його власними поясненнями та службовими записками працівників митниці, та встановлена судом.

Однак, враховуючи характер скоєного, виходячи із смислу ч. 3 ст. 462 МК України, матеріали справи, встановлені судом обставини, зазначені норми закону, суддя дійшов висновку, що на правопорушника має бути накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 грн.). При цьому суд враховує, що громадянин України ОСОБА_2, валюта ввозив для потреб родини на територію України. З цього приводу підстав для застосування додаткового покарання - конфіскації вилученої валюти у суду немає, яке вказане в санкції ст. 471 МК України.

Саме таке стягнення суддя вважає достатнім для виправлення та належної поведінки ОСОБА_2 в подальшому, а також співмірним скоєному ним правопорушенню.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» слід стягнути з ОСОБА_2 на якого накладено адміністративне стягнення судовий збір в розмірі 36 грн. 54 коп.

Керуючись п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», ст. ст. 3, 10, ст. 471 МК України (в редакції 2012 р.), ст. 8, 23, 33 КУпАП, суддя -

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, визнати винним у скоєні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України та накласти штраф у розмірі сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 коп.

Сума штрафу підлягає сплаті на користь держави України (одержувач: Державний бюджет України; Код ЄДРПОУ: 38007070; код банку: 821018; банк отримувача: ГУ ДКСУ у Київській області; рахунок: №31117106705004, код класифікації доходів бюджету: 21081100, код виду надходжень бюджету: 050: ОСОБА_2, №359/7949/15-п).

Вилучену згідно протоколу про порушення митних правил №0481/125120101/15 від 03.08.2015 року валюту в розмірі 700 доларів США, 225 Євро та 1000 грн. 00 коп. повернути ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянина України ЕХ 274124, виданий 26.07.2013 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, на користь державного бюджету України (р/р №31216206700004, МФО: 821018, код за ЄДРПОУ 38007070, банк: ГУДКСУ у Київській області, отримувач коштів Бориспільське УДКСУ (м. Бориспіль): 22030001) судовий збір в розмірі 36 (тридцять шість) грн. 54 коп.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена прокурором у випадках, передбачених частиною пятою статті 7 КУпАП, особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути предявлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Постанова суду набрала законної сили ____.

Суддя : С.М. Вознюк