Вирок № 49307572, 31.08.2015, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/3515/15-к

Номер провадження 1-кп/623/236/2015

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2015 року м. Ізюм

Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Одарюка М.П.

при секретарі: Вовк І.В.

за участю прокурора: Кривенкова І.В.

обвинуваченого: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданнікримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12014220320001578 від 16 листопада 2014 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого електриком Овруцького МКК, одруженого, має двох дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

В С Т А Н О В И В:

15 листопада 2014 року, точний час не встановлено, ОСОБА_1, знаходячись на блокпосту під м. Дебальцево Донецької області, точне місце не встановлено, будучи волонтером та керівником волонтерського центру, який доставляв волонтерську допомогу, незаконно придбав корпус гранати РГД-5 та підривник УЗРГМ до неї, які у зєднаному стані відносяться до категорії боєприпасів, не маючи спеціального на те дозволу, переніс до автомобіля Renault Master, реєстраційний номер НОМЕР_2, де став його незаконно зберігати в карманах свого одягу, без передбаченого законом дозволу.

15 листопада 2014 року, о 20 годині 20 хвилин на блокпосту №1, який розташований на 629 км автомобільної дороги «Київ-Харків-Довжанський» в м. Ізюмі, в ході огляду вищевказаного автомобіля під керуванням ОСОБА_2, при особистому огляді працівниками міліції у ОСОБА_1 в карманах його одягу було виявлено корпус гранати РГД-5 та підривник УЗРГМ до неї, які у зєднаному стані відносяться до категорії боєприпасів, якій придбав, носив та зберігав без передбаченого законом дозволу відповідно до Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою КМУ №576 від 12.10.1992 року.

Допитанийвсудовому засіданніобвинувачений ОСОБА_1 своювину ускоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263КК України визнавповністю, підтвердивобставинивчиненого нимзлочину, зазначив, що скоїв помилку, взявши гранату РГД-5 та підривник УЗРГМ, які погодився доставити до блокпосту в місті Ізюмі.

Прокурор у судовому засіданні просив суд призначити покарання у вигляді 3 років позбавлення волі з звільненням від покарання з іспитовим строком 2 роки та встановити обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

Напідставіч. 3 ст. 349 КПК України зазгодою учасниківсудового провадження, судомвизнано недоцільним дослідженнядоказів посправі, стосовно доказів,щодо тих обставин, якініким з учасників процесу неоспорюються.При цьомусудом з'ясовано, щообвинувачений ОСОБА_1 та прокурор правильнорозуміють змістцихобставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, їм розяснено, що утакому випадку вони будуть позбавленіправа оскаржити ціобставини вапеляційномупорядку.

Оцінивши у сукупності досліджені в судовому засіданні докази, показання обвинуваченого, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, а тому знаходить правильною кваліфікацію його дій як придбання та зберігання вибухових речовин без передбаченого законом дозволу за ч.1 ст. 263 КК України.

Аналізуючи зібрані по справі докази, які характеризують особистість обвинуваченого, суд вбачає наступне:

ОСОБА_1 офіційно працює електриком Овруцького МКК, одружений, має двох дітей, одна з яких є неповнолітньою, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання скарг на нього не надходило, характеризується позитивно, проходить військову службу, раніше не судимий, про що свідчать копії: довідок лікарів, характеристик з місця роботи та ГФ «Древляни», вимоги щодо судимості та його свідчення.

Припризначенніпокарання ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, скоєного останнім.

Злочин,увчиненні якого обвинувачений визнав себевинуватим, відповідно до ст. 12 КК України, віднесений до тяжкого злочину.

Обставин, які згідно ст. 66 КК України помякшують покарання ОСОБА_1 судом не встановлено.

Обставин, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 судом не встановлено.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке законом віднесено до тяжкого злочину, особу винного, обставини, визнані судом такими, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Судом при призначенні покарання враховуються вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання в межах санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин.

Враховуючи що у обвинуваченого ОСОБА_1 відсутні судимості, те, що ОСОБА_1 офіційно працює, одружений, має двох дітей, характеризується позитивно за місцем роботи, був волонтером та на даний час проходить військову службу, з урахуванням наведених вище обставин справи, суд дійшов висновку, що його перевиховання та виправлення можливо без ізоляції від суспільства, а тому вважає за можливе призначити покарання з застосуванням ст. 75 КК України з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 обраний у вигляді особистого зобов`язання залишити без змін до набрання чинності вироком суду.

Судові витрати згідно ч.2 ст. 124 КПК України, а саме витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи що проводилась експертами НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області у розмірі 2661, 12 грн. підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави.

Речові докази пакунок з фрагментами (осколками) гранати РГД-5, які поміщені до камери зберігання речових доказів Ізюмського МВ ГУМВС України в Харківській області у відповідності до ст. 100 КПК України підлягають знищенню після набрання вироком законної сили.

Керуючись ст.ст. 50, 65-67, 75,76, ч.1 ст. 263 КК України, ст. ст. 100, 124, 349, 370, 374 КПК України, суд-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого за ч. 1 ст. 263 КК України і призначити покарання у вигляді 4 років позбавлення волі.

Застосувати доОСОБА_1 вимогист.75 КК Україниі звільнити його від відбування покарання з випробуванням, визначивши іспитовій строк 2 роки.

На підставіст.76 КК Українипокласти на засудженого ОСОБА_1 такі обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова) судові витрати на проведення судової експертизи в сумі 2661 грн. 12 коп.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1, до набрання вироком законної сили у вигляді особистого зобов`язання залишити без змін.

Цивільний позов - не заявлено.

Речові докази пакунок з фрагментами (осколками) гранати РГД-5, які поміщені до камери зберігання речових доказів Ізюмського МВ ГУМВС України в Харківській області у відповідності до ст. 100 КПК України знищити після набрання вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя: М.П. Одарюк