Рішення № 49306268, 26.08.2015, Олександрівський районний суд Кіровоградської області

Копія

Справа № 397/1452/14-ц

н/п : 2/397/12/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.08.2015 року Олександрівський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді КОМЛАЧ О.Ф.,

при секретарі СТУПАК Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Олександрівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, редакції газети «Україна-Центр», третьої особи, що не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_3 про захист гідності і честі, ділової репутації та відшкодування моральної та матеріальної шкоди,-

в с т а н о в и в :

Позивач звернулася до суду з позовом про захист гідності і честі та ділової репутації, відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої їй, як журналісту, публікацією статті «Власть новая, а замашки-старые?», надрукованої в газеті «Україн-Центр» на основі кометнарів, які надав відповідач ОСОБА_2 журналісту газети «Україна-Центр» ОСОБА_3.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала, суду пояснила, що 25 червня 2014 року в інтернеті на сайті газети «Україна-Центр» прочитала статтю, де зі слів відповідача ОСОБА_2 вказано, що вона була на місці конфлікту, фотографувала учасників конфлікту, в той час як вона фактично не була на місці конфлікту і відеозйомки конфлікту чи фотографування не проводила. Вона вважає, що даючи таку недостовірну інформацію в газету відповідач ОСОБА_2 принизив її ділову репутацію, оскільки вона є журналістом з 30-тирічним стажем і знає, що без згоди особи фотографування та відеозйомка, а також публікація фотогрфій та відеозйомки недопустимі. Вважає, що вона в статті висвітлена як непрофесійний журналіст. Дану статтю прочитали її друзі та інші користувачі. Після того як вона прочитала статтю, у неї погіршився стан здоровя і вона лікувалася. Просить відшкодувати їй матеріальну шкоду витрати на лікування, а також моральну шкоду, так як їй було відмовлено в поїздці до Чехії. Просить також опублікувати спростування в газеті.

Представники відповідача-газети «Україна-Центр» позовні вимоги не визнали суду пояснили, що в середині червня до них в редакцію надійшла колективна скарга про те, що люди відпочивали в с. Бірки де і виник конфлікт між ними та сином відповідача. Журналіст ОСОБА_3 виїхала на міце та поспілкувалася зі скаржниками. По телефону вона звязалася з відповідачем ОСОБА_2 і взяла у нього коментар відносно подій та який, потім, і виклала в статті. Їх розмова записувалася на диктофон. Вважає, що газета та журналіст не завдали позивачу ніякої шкоди, оскільки ними в статті відтворений коментар відповідача ОСОБА_2.

Представник відповідача ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав, суду пояснив, що відповідач ОСОБА_2 не замовляв публікацію в газету, не ініціював зустрічі з кореспондентом, конфлікт, описаний в статті його особисто не стосується. Вважає, що кореспондент ОСОБА_3 та редакція газети на свій розсуд опублікували статтю. Інформацію про позивача ніхто не надавав. Вважає, що позивачу не було завдано ні матеріальної шкоди , ні моральної. Також він вважає, що позивач не надала суду належних доказів в підтвердження своїх вимог. Просить відмовити в задоволенні позову.

В судовому засіданні також була допитана спочатку в якості свідка, а потім як і 3-я особа -жутрналіст ОСОБА_3, яка суду пояснила, що дійсно нею була написана стаття «Власть новая, а замашки-старые?». В червні в редакцію надійшов лист з сел. Олександрівка, де було описано інцендент за участю родичів відповідача ОСОБА_2 Вона приїжджала в сел. Олександрівка та поспілкувалася з авторами листа. На слідуючий день вона зателефонувала відповідачу ОСОБА_2 запитала про його згоду дати коментар подіям , які сталися та попередила , що буде написана стаття. Він дав на це згоду і дав свої пояснення, які вона потім і виклала у статті. Їх розмова записувалася на диктофон. Вона в статті виклали дві точки зору: громадян та ОСОБА_2.

За клопотанням позивача в судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які суду пояснили, що 8 червня 2014 року вони з позивачем та з її сімєю спільно відпочивали в с. Красносілка, де були до пізнього вечора.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що вона була присутня 8 червня 2014 року у с. Бірки на ставку та бачила конфлікт за участю ОСОБА_2 , а також суду пояснила, що позивач ОСОБА_1 в той час була там відсутня.

Покази свідка ОСОБА_7 суд до уваги не бере, оскільки у неї непрязненні стосунки з відповідачем ОСОБА_2.

При винесенні рішення суд повинен встановити такі обставини як: чи була поширення інформації, чи поширена інформація стосується позивача; чи є дана інформація недостовірної та чи поширення даної інформації порушує особисті немайнові права позивача або перешкоджає позивачу повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Заслухавши пояснення учасників процесу та вивчивши матеріали цивільної справи суд вважає, що позов підлягає частковому задоволеню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 275 ЦК України кожна особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб.

Згідно ч.1 ст. 276 ЦК України фізична особа або юридична особа, рішеннями, діями або бездіяльністю яких порушено особисте немайнове право фізичної особи, зобов'язані вчинити необхідні дії для його негайного поновлення.

Згідно ч.1 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Згідно ч.1 ст. 302 ЦК України збирання, зберігання, використання і поширення інформації про особисте життя фізичної особи без її згоди не допускаються.

Так в судовому засіданні було достовірно встановлено, що в газеті «Україна-Центр» за №26 ( 1071) від 26 червня 2014 року було опубліковано статтю ОСОБА_3 «Власть новая, а замашки-старые?», де описано крнфліктну ситуацію, що виникла 8 червня 2014 року біля водойми в с. Бірки між ріднею відповідача ОСОБА_2 та жителями сел. Олександрівка, які там відпочивали. Коресподент звязався зі ОСОБА_2, який на той час займав посаду голови Олександрівської райдержадміністрації, та попросила його прокоментувати те, що сталося. Він розповів, що все те, що сталося в с. Бірки на відеокамеру знімала ОСОБА_1, що вона писала статті про конфлікти учителів та вирішила продовжити зйомки серіалу про учительський конфлікт. Підходила до його сина , казала йому , що вона журналіст і напише статтю про нього в газету та викладе відео. Також в статті вказано, що на місці конфлікту позивача не було (а.с.14).

Таким чином судом достовірно встановлено, що дійсно була пошширена інформація відносно позивача.

Позивач ОСОБА_1 дійсно є журналістом (а.с.15), неодноразово нагороджувалася за свою журналіску діяльність (а.с.25-28,56), співпрацює як з зарубіжними так і вітчизняними організаціями (а.с.21-22). Таким чином суд вважає, що позивач, як журналіст, є широко відомою особою.

Також в судовому засіданні було встановлено, що дійсно відповідач ОСОБА_2 по телефону надав інформацію ОСОБА_3 про події, що сталися 8 червня 2014 року на водоймищі с. Бірки, що підтверджено аудіозаписом розмови ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.201) та роздруківкою вищевказаної телефонної розмови (а.с.152-155), які були дослідженні під час судового засідання, а також поясненнями ОСОБА_3.

Представник відповідача виказав сумнів у достовірності аудіозапису вищевказаної розмови на що судом було йому розяснено про його право заявити клопотання про проведення відповідної експертизи.

Судом неодноразово в судове засідання викликався відповідач ОСОБА_2 для дачі особистих пояснень. Але ухвали суду ним проігноровано, в судові засідання він не зявився та пояснення суду не надав, не спростував твердження учасників процесу про те, що коментар в газету дав саме він в такій редакції, як зазначено в статті.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності.

Негативною вважається інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

В судовому заіданні було достовірно встановлено, що відповідач ОСОБА_2 в своїй телефонній розмові з ОСОБА_3 надав останній недостовірну інформацію відносно позивача ОСОБА_1 а саме про те, що вона знаходилась в с. Бірки на місці конфлікту його рідних з відпочиваючими. А вказавши на те, що вона проводила відеозйомку конфлікту, вказувала на те , що надрукує статтю та викласть відео він тим самим поставив під сумнів професіоналізм позивача тим самим підірвав її ділову репутацію, принизив суспільну оцінку її ділових і професійних якостей.

При винесенні рішення суд не може взяти до уваги пояснення представника відповідача про те, що ОСОБА_2 не може бути відповідачем по даній справі так як він не ініціював друк даної статті в газеті, оскільки у випадку, коли інформація була поширена у засобі масової інформації з посиланням на особу, яка є джерелом цієї інформації, ця особа також є належним відповідачем. В судовому засіданні було достовірно встановлено, що інформацію щодо позивача надав кореспонденту саме відповідач ОСОБА_2.

Способами захисту гідності, честі чи ділової репутації від поширення недостовірної інформації є також вимоги про відшкодування збитків та моральної шкоди, заподіяної такими порушеннями як фізичній, так і юридичній особі.

Позивачем було заявлено позовну вимогу про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 550 грн. 00 коп., а саме про відшкодування їй коштів затрачених на її лікування, оскільки в результаті того, що вийшла з друку стаття, яка порочить її ділову репутацію у неї загострилися хвороби та нею придбавалися ліки, в підтвердження чого вона надала до суду копію листка непрацездаткості, згідно якого вона хворіла з 25 червня 2014 року (а.с.16), копію виписки із медичної картки (а.с.17) та копію чеку від 25 червня 2014 року на придбання ліків на суму 531 грн. 08 коп. (а.с.20). Суд вважає, що позов в цій частині не підлягає задоволенню, оскільки №26 (1071) газети «Україна-Центр» вийшов з друку 26 червня 2014 року, що підтверджено оригіналом газети (а.с.14) та довідкою (а.с.101), тобто після того як загострилась хвороба у позивача і після того як нею були придбані ліки. Позивач не надала суду достовірних доказів того, що газета «Україна Центр» №26 (1071) була викладена на сайті видавництва і статтю вона прочитала в інтернеті саме 25 червня 2014 року.

Крім того позивачем в позові було заявлено вимогу про відшкодування моральної шкоди, завданої їй публікацією в статті ОСОБА_3 «Власть новая, а замашки-старые?», недостовірної інформації що принижує її чест, гідність та ділову репутацію, яку надав газеті відповідач ОСОБА_2 і дану шкоду вона оцінила в 20000 грн.. Суд вважає, що дана вимога підлягає частковому задоволенню. Так в судовому заіданні було достовірно встановлено, що прозивач, тривалий час являючись журналістом, підтримує ділові стосунки як з зарубіжними так і з відчизняними різними організаціями, її статті друкуються у різних виданнях, а отже вона є загально відомою людиною. Інформацію, яку надав газеті відповідач ОСОБА_2, дійсно підриває репутацію та діловий авторитет позивача, оскільки вказує на її непрофесіоналізм та на те, що позивач своєю поведінкою порушує етику журналіста. При визначені розміру завданої моральної шкоди суд виходить із засад справедливості, добросовісності та розумності. При цьому визначений розмір грошового відшкодування має бути співмірний із заподіяною шкодою, а тому суд вважає в рахунок відшкодування моральної шкоди стягнути з відповідача ОСОБА_2 1000 грн. 00 коп..

Суд вважає за необхідне не стягувати з відповідача редакції газети «Україна-Центр» кошти на відшкодування моральної шкоди на користь позивача, оскільки згідно п.3 ч.1 ст. 42 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» редакція та журналіст звільняються від відповідальності, якщо викладена інформація є дослівним відтворенням повідомлень суб'єктів владних повноважень, фізичних та юридичних осіб.

В уточненій позовній заяві позивач також вимагала зобовязати відповідача ОСОБА_2 вибачитися перед нею в спростуванні (а.с.63). Суд вважає, що дана позовна вимога не підлягає задоволенню, оскільки суд не вправі зобов'язувати відповідача вибачатися перед позивачем у тій чи іншій формі, так як примусове вибачення, як спосіб судового захисту гідності, честі чи ділової репутації за поширення недостовірної інформації, не передбачено у ст. 16 та ст. 277 ЦК України.

Оскільки спростування поширеної недостовірної інформації не є способом цивільно-правової відповідальності, бо не має компенсаційного та майнового характеру, то на засоби масової інформації може бути покладено обов'язок опублікувати спростування.

Так як позивач в своїх вимогах ставила питання і про спростування інформації, викладеної щодо неї в статті ОСОБА_3 «Власть новая, а замашки-старые?», з урахуванням того, що дійсно викладена інформація є недостовірною та принижує честь , гідність та ділову репутацію позивача та, в силу вимог ст. 277 ЦК України та ст. 37 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» суд вважає за необхідним зобовязати відповідача редакцію газети «Україна-Центр» опублікувати спростування на тій самій шпальті й тим самим шрифтом, що й спростовуване повідомлення у газеті - не пізніше місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Оскільки позов підлягає частковому задоволенню, тому, в силу вимог ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача суд вважає за необхідним частково стягнути понесені позивачем судові витрати, а саме сплачений нею судовий збір в сумі 243 грн. 60 коп. (а.с.2).

Керуючись ст. 88, ст. 214, ст. 215, ст. 218 ЦПК України суд,-

в и р і ш и в:

Задовольнити позов частково: визнати такими , що принижують честь, гідність , ділову репутацію ОСОБА_1, відомості поширені ОСОБА_2 , шляхом дачі коментарів, на підставі яких опублікована у випуску №26(1071) від 26 червня 2014 року газети «Україна Центр» стаття ОСОБА_3 «Власть новая, а замашки-старые?», а саме недостовірною є та інформація , що ОСОБА_1 була присутня 08 червня 2014 року на березі річки Тясми в с. Бірки Олександрівського району та проводила відеозйомку інцеденту між родиною ОСОБА_8 та відпочиваючими, представившись як журналіст та взазуючи на те, що опублікує статтю та викладе відеозйомку.

Зобов'язати редакцію газети «Україна-Центр» спростувати недостовірну інформацію , поширену відносно ОСОБА_1 про те , що вона 08 червня 2014 року відпочивала на березі річки Тясмин в с. Бірки Олександрівського району та брала участь в інцеденті з родиною ОСОБА_8, яка була опублікована у випуску №26(1071) від 26 червня 2014 року газети «Україна Центр» в статті ОСОБА_3 «Власть новая, а замашки-старые?» .

Спростування здійснити шляхом розміщення публікації набраної тим же шрифтом і розміщеної під заголовком «Спростування» на тому ж місці шпальти, де містилася публікація , яка спростовується, у випуску газети «Україна- Центр» не пізніше місяця з дня набрання чинності судовим рішенням, наступного змісту :

« СПРОСТУВАННЯ . Шановні читачі !

Редакція газети «Україна-Центр» спростовує недостовірну інформацію, яка була опублікована у випуску №26(1071) від 26 червня 2014 року газети «Україна-Центр» в статті ОСОБА_3 «Власть новая, а замашки-старые?» про те, що ОСОБА_1 08 червня 2014 року відпочивала на березі річки Тясмин в с. Бірки Олександрівського району та проводила відеозйомку інцеденту родини ОСОБА_8 з відпочиваючими, оскільки її того дня там не було і вона до цього інцидерту не має ніякого відношення.»

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 одну тисячу гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову в частині відшкодування матеріальної шкоди у сумі 500 гривень.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_2 та редакції газети «Україна-Центр» сплачений нею судовий збір у розмірі 243 гривні 60 копійок у рівних частках , а саме - з кожного по 121 гривні 80 копійок.

На рішення суду , протягом десяти днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Кіровоградської області . Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: (підпис)

Копія вірна:

Суддя Олександрівського районного суду

Кіровоградської області ОСОБА_9

Рішення набрало чинності_________.

Суддя Олександрівського районного суду

Кіровоградської області ОСОБА_9