Рішення № 49305807, 21.08.2015, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/5709/15-ц

Номер провадження 2/404/3254/15

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2015 року Кіровський районний суд м. Кіровограда у складі:

головуючого - судді Галагана О.В.,

при секретарі Муравйовій С.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, яким просила визнати за ОСОБА_1 право власності на 3/10 будинку по вул. Сєрова, 32 та на 3/10 земельної ділянки по вул. Сєрова 32 в м. Кіровограді, що належало спадкодавцям ОСОБА_5, ОСОБА_6.

На обґрунтування у позові вказано, що 15 березня 2008 року помер її рідний брат ОСОБА_5, про що в книзі реєстрації смертей 2008 року березня місяця 17 числа зроблено відповідний актовий запис №885.

Після його смерті відкрилася спадщина на належну йому на праві власності 1/3 частину земельної ділянки, розташованої по вул. Сєрова, 32, м. Кіровограда, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії КР №00000299 та 1/3 частину домоволодіння, розташованого по вул. Сєрова, 32, м. Кіровограда.

Її рідний брат ОСОБА_5, вчинив заповіт на своїх синів, моїх племінників, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, тобто призначив своїми спадкоємцями.

Їх мати ОСОБА_6, звернулась до нотаріальної контори з заявою про вступ в спадщину після смерті мого брата (її сина) ОСОБА_5 з підстав передбачених статтею 1241 ЦК України, оскільки мала право на обов'язкову частку у спадщині.

Фактично мати позивачки прийняла спадщину після смерті її сина, ОСОБА_5, але не оформила право власності на належну їй частину, а саме на обовязкову частку майна - належну померлому ОСОБА_5 на праві власності, а саме: 1/3 частину земельної ділянки, розташованої по вул. Сєрова, 32, м. Кіровограда, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії КР №00000299 та 1/3 частину домоволодіння, розташованого по вул. Сєрова, 32, м. Кіровограда.

23.05.2014 року померла її мати ОСОБА_6,

ОСОБА_1 являється єдиним спадкоємцем першої черги за законом померлої ОСОБА_6.

Маючи намір прийняти спадщину від померлої мами, я звернулась до державного нотаріуса Кіровоградської державної нотаріальної контори №2.

Державним нотаріусом державної нотаріальної контори їй було роз'яснено, що для оформлення спадщини після смерті її мами ОСОБА_6, яка померла 23 травня 2014 року, необхідно подати заяву про прийняття спадщини в 6 - ти місячний термін з моменту смерті спадкодавця. Враховуючи той факт, що з заявою про прийняття спадщини вона не звернулась, та прийняти таку заяву у неї, відмовились то рекомендовано звернутись до суду для вирішення спору у судовому порядку.

Тобто виникла ситуація коли їй необхідно було визначити за нею, ОСОБА_1 право власності на обовязкову частку з 3/10 будинку по вул. Сєрова, 32 та на обовязкову частку з 3/10 земельної ділянки по вул. Сєрова 32 в м. Кіровограді, після смерті (матері) ОСОБА_6, яка померла 23 травня 2014 року, як такої, що фактично прийняла спадщину після смерті ОСОБА_5, померлого 15 березня 2008 року.

Але нотаріусом Кіровоградської міської державної нотаріальної контори № 2 мені було відмовлено в прийнятті заяви про прийняття спадщини після ОСОБА_6, яка померла 23 травня 2014 року, та повідомлено що після смерті ОСОБА_5, який помер, 3 вересня 2008 року Другою кіровоградською державною нотаріальною конторою заведена спадкова справа.

З заявами про прийняття спадщини за заповітом, посвідченим ОСОБА_7, приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу, 22 лютого 2008 року за реєстром № 581 звернулись: син спадкодавця - ОСОБА_8, син спадкодавця - ОСОБА_4, син спадкодавця ОСОБА_2 та ОСОБА_9, також; з заявою про прийняття спадщини в порядку cт. 1241 ЦК України: мати спадкодавця - ОСОБА_6.

Згідно вищевказаного заповіту ОСОБА_5 заповів: належні йому на праві приватної власності 3/10 частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, під номером 32 (тридцять два), що знаходиться в місті Кіровограді, на вулиці Серова - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, в рівних частках кожному; належну йому на праві приватної власності квартиру за номером 88 (вісімдесят вісім), що знаходиться в місті Кіровограді, в будинку під номером 18/21 (вісімнадцять дріб двадцять один) на вулиці Фрунзе в частках - ОСОБА_9, ОСОБА_8, 23 листопада 1977року народження, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3.

В 2009 році на вищевказану квартиру були видані свідоцтва про право на спадщину за заповітом на ім'я ОСОБА_9, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та свідоцтво про право на спадщину за законом у порядку cт. 1241 ЦК України на ім 'я - ОСОБА_6.

Також, крім вищевказаних 3/10 частин житлового будинку та квартири, залишились 3/10 частки земельної ділянки пл. 0,0914 гектари, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться в м. Кіровограді, вул. Серова, 32, яка була не охоплена заповітом.

П.п. 5.10. п. 5 глави 10, розділу II Порядку передбачено, що при визначенні розміру обов'язкової частки слід враховувати, що ч. 1 cт. 1241 ЦК України встановлено, що обов'язкова частка у спадщині визначається незалежно від змісту заповіту у розмірі половини частки, яка належала б кожному із спадкоємців у разі спадкування за законом. При визначенні розміру обов 'язкової частки у спадщині враховуються всі спадкоємці за законом, які могли б бути закликані до спадкування, якби порядок спадкування не було змінено заповідачем.

У зв'язку з вимогами cт. 1225 ЦК України щодо переходу права власності на земельну ділянку, в нотаріальній конторі, відповідно до вимог cт. 1241 ЦК України, неможливо визначити розмір «обов'язкової частки», та, відповідно до вимог п.п. 5.12. п. 5 глави 10, розділу II Порядку, виділити її обов'язковому спадкоємцю - ОСОБА_6, а відповідно й розмір частки, яка має, спадкуватися спадкоємцями за заповітом та законом ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Отже, її мати, ОСОБА_6, фактично прийняла спадщину після смерті ОСОБА_5, померлого 15 березня 2008 року, як така, що постійно проживала у ІНФОРМАЦІЯ_4.

Але нею з іншими спадкоємцями за заповітом (далі відповідачами) було досягнуто згоди щодо передачі та визнання за мною, ОСОБА_1 право власності на інші 3/10 будинку по вул. Сєрова, 32, в м. Кіровограді та інші 3/10 земельної ділянки по вул. Сєрова 32 в м. Кіровограді, які залишились би у спадкуванні за заповітом після смерті ОСОБА_5, померлого 15 березня 2008 року, його синам ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_4, що залишилась би після виділу їй обовязкової частки з вказаних часток.

З зазначеного приводу вони оформили рукописні договори застави та розписки про отримання грошей за частки, які вони повинні були їй передати після оформлення спадщини за заповітом.

З вищевикладених підстав ОСОБА_2, житель ІНФОРМАЦІЯ_5, який діє від свого імені та на підставі довіреності, посвідченої ОСОБА_10, приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу 12.09.2014 року за реєстром № 964 від імені ОСОБА_8, жителя ІНФОРМАЦІЯ_6, також на підставі довіреності, посвідченої ОСОБА_11, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 16.09.2014 року за реєстром № 1755 від імені ОСОБА_4, жителя ІНФОРМАЦІЯ_7 звернувся до державного нотаріуса Кіровоградської міської державної нотаріальної контори № 2, за адресою м. Кіровоград, вул. Жовтневої Революції, 31, з проханням видати свідоцтва про право на спадщину після смерті батька ОСОБА_5, померлого 15.03.2008 року, на 3/10 частки житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями та 3/10 частки земельної ділянки, на якій він розташований, що знаходяться в м. Кіровограді, вул. Серова, 32.

За результатами розгляду зазначеної вище заяви, керуючись cт.49 Закону України "Про нотаріат", ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_4, у видачі свідоцтв про право на спадщину після смерті батька ОСОБА_5, померлого 15 березня 2008 року, на 3/10 частки житлового будинку з госдодарсько~побутовими будівлями та 3/10 частки земельної ділянки, на якій він розташований, що знаходяться в м. Кіровограді, вул. Серова, 32 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину оскільки, 15 березня 2008 року помер ОСОБА_5, після смерті якого, 3 вересня 2008 року Другою кіровоградською державною нотаріальною конторою заведена спадкова справа № 1028.

З заявами про прийняття спадщини за заповітом, посвідченим ОСОБА_7, приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу, 22 лютого 2008 року за реєстром № 581 звернулись: син спадкодавця - ОСОБА_8, син спадкодавця - ОСОБА_4, син спадкодавця ОСОБА_2 та ОСОБА_9, також; з заявою про прийняття спадщини в порядку cт. 1241 ЦК України: мати спадкодавця - ОСОБА_6.

Згідно вищевказаного заповіту ОСОБА_5 заповів:

належні йому на праві приватної власності 3/10 частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, під номером 32 (тридцять два), що знаходиться в місті Кіровограді, на вулиці Серова - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, в рівних частках кожному; належну йому на праві приватної власності квартиру за номером 88 (вісімдесят вісім), що знаходиться в місті Кіровограді, в будинку під номером 18/21 (вісімнадцять дріб двадцять один) на вулиці Фрунзе в таких частках - 11/24 частини - ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_8, а 13/24 частин: ОСОБА_8, 23 листопада 1977року народження, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, в рівних частках кожному.

16 вересня 2009 року на вищевказану квартиру були видані свідоцтва про право на спадщину за заповітом на ім'я ОСОБА_9, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та свідоцтво про право на спадщину за законом у порядку cm. 1241 ЦК України на ім 'я - ОСОБА_6.

Також, крім вищевказаних 3/10 частин житлового будинку та квартири, залишились 3/10 частки земельної ділянки пл. 0,0914 гектари, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться в м. Кіровограді, вул. Серова, 32, яка була не охоплена заповітом.

При визначенні розміру обов 'язкової частки у спадщині враховуються всі спадкоємці за законом, які могли б бути закликані до спадкування, якби порядок спадкування не було змінено заповідачем.

При визначенні розміру обов 'язкової частки враховується все спадкове майно, як заповідане, так і те, що не охоплене заповітом, а також: речі звичайної домашньої обстановки та вжитку. До складу спадкового майна входить і право на вклад у банку (фінансовій установі) незалежно від того, зроблено розпорядження у заповіті чи безпосередньо у банку (фінансовій установі) (п.п. 5.11. п. 5 глави 10, розділу II Порядку).

Якщо заповідана лише частина спадкового майна, обов'язкова частка визначається, виходячи із вартості всього спадкового майна, але виділяється обов'язковому спадкоємцю з тієї частки спадкового майна, що залишилась поза заповітом. Якщо частка майна, що залишилась не заповіданою, менша порівняно із розміром обов'язкової частки у спадщині, обов'язковий спадкоємець отримує частку, якої не вистачає, із заповіданої частини спадкового майна (п.п. 5.12. п. 5 глави 10, розділу II Порядку).

Якщо спадкоємець за заповітом є одночасно і спадкоємцем за законом, частина спадкового майна, яка залишилася поза заповітом, ділиться порівну між усіма спадкоємцями за законом, у тому числі й "спадкоємцем, зазначеним у заповіті (п.п. 5.13. п. 5 глави 10, розділу II Порядку).

У зв'язку з вимогами cт. 1225 ЦК України щодо переходу права власності на земельну ділянку, в нотаріальній конторі, відповідно до вимог cт. 1241 ЦК України, неможливо визначити розмір "обов'язкової частки, та, відповідно до вимог п.п. 5.12. п. 5 глави 10, розділу II Порядку, виділити її обов'язковому спадкоємцю - ОСОБА_6, а відповідно й розмір частки, яка має , спадкуватися спадкоємцями за заповітом та законом ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Тобто виконати свої зобовязання ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відмовляються з підстав не залежаних від них, що порушує мої права як спадкоємця по закону та особи права якої на власність порушені, тобто це перешкоджає реалізації мого права на отримання спадщини. За даних обставин моє право на отримання спадщини порушено, а тому повинно бути поновлено.

На підставі викладеного просила позов задовольнити.

В судове засідання позивач надала, заяву про розгляд справи без її участі, вимоги підтримала, просила задовольнити.

Відповідачі в судове засідання не з'явились, надали до суду належним чином завірені заяву про розгляд справи без їх участі, зазначаючи, що проти задоволення позову не заперечують.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

За змістом ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Частина 1 ст. 1269 ЦК України визначає, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Постановою Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», визначено, що спадкоємець після визначення додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому ст. 1269 ЦК України, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК України.

Відповідно до ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до вимог п.1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Згідно з вимогами ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив та батьки. Згідно з вимогами ч.3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шести місяців 30 дня відкриття спадщини не заявив про відмову від неї, в згідно з ч. 5 цієї статті, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Судом встановлено, що 15 березня 2008 року помер її рідний брат ОСОБА_5, про що в книзі реєстрації смертей 2008 року березня місяця 17 числа зроблено відповідний актовий запис №885.

Після його смерті відкрилася спадщина на належну йому на праві власності 1/3 частину земельної ділянки, розташованої по вул. Сєрова, 32, м. Кіровограда, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії КР №00000299 та 1/3 частину домоволодіння, розташованого по вул. Сєрова, 32, м. Кіровограда.

Її рідний брат ОСОБА_5, вчинив заповіт на своїх синів, моїх племінників, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, тобто призначив своїми спадкоємцями.

Їх мати ОСОБА_6, звернулась до нотаріальної контори з заявою про вступ в спадщину після смерті мого брата (її сина) ОСОБА_5 з підстав передбачених статтею 1241 ЦК України, оскільки мала право на обов'язкову частку у спадщині.

Фактично мати ОСОБА_6, прийняла спадщину після смерті її сина, ОСОБА_5, але не оформила право власності на належну їй частину, а саме на обовязкову частку майна - належну померлому ОСОБА_5 на праві власності, а саме: 1/3 частину земельної ділянки, розташованої по вул. Сєрова, 32, м. Кіровограда, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії КР №00000299 та 1/3 частину домоволодіння, розташованого по вул. Сєрова, 32, м. Кіровограда.

23.05.2014 року померла її мати ОСОБА_6,

ОСОБА_1, є єдиним спадкоємцем першої черги за законом після померлої ОСОБА_6, що підтверджується відповіддю з Кіровоградської державної нотаріальної контори №2 .

Маючи намір прийняти спадщину від померлої мами, позивач звернулась до державного нотаріуса Кіровоградської державної нотаріальної контори №2.

Державним нотаріусом державної нотаріальної контори їй було роз'яснено, що для оформлення спадщини після її мами ОСОБА_6, яка померла 23 травня 2014 року, необхідно подати заяву про прийняття спадщини в 6 - ти місячний термін з моменту смерті спадкодавця. Враховуючи той факт, що з заявою про прийняття спадщини я не звернулась, та прийняти таку заяву у мене, відмовились то мені рекомендовано звернутись до суду для вирішення спору у судовому порядку.

Тобто виникла ситуація коли мені необхідно було визначити за мною, ОСОБА_1 право власності на обовязкову частку з 3/10 будинку по вул. Сєрова, 32 та на обовязкову частку з 3/10 земельної ділянки по вул. Сєрова 32 в м. Кіровограді, після смерті (матері) ОСОБА_6, яка померла 23 травня 2014 року, як такої, що фактично прийняла спадщину після смерті ОСОБА_5, померлого 15 березня 2008 року.

Але нотаріусом Кіровоградської міської державної нотаріальної контори № 2 мені було відмовлено в прийнятті заяви про прийняття спадщини після ОСОБА_6, яка померла 23 травня 2014 року, та повідомлено що після смерті ОСОБА_5, який помер, 3 вересня 2008 року Другою кіровоградською державною нотаріальною конторою заведена спадкова справа.

З заявами про прийняття спадщини за заповітом, посвідченим ОСОБА_7, приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу, 22 лютого 2008 року за реєстром № 581 звернулись: син спадкодавця - ОСОБА_8, син спадкодавця - ОСОБА_4, син спадкодавця ОСОБА_2 та ОСОБА_9, також; з заявою про прийняття спадщини в порядку cт. 1241 ЦК України: мати спадкодавця - ОСОБА_6.

Згідно вищевказаного заповіту ОСОБА_5 заповів: належні йому на праві приватної власності 3/10 частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, під номером 32 (тридцять два), що знаходиться в місті Кіровограді, на вулиці Серова - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, в рівних частках кожному; належну йому на праві приватної власності квартиру за номером 88 (вісімдесят вісім), що знаходиться в місті Кіровограді, в будинку під номером 18/21 (вісімнадцять дріб двадцять один) на вулиці Фрунзе в частках - ОСОБА_9, ОСОБА_8, 23 листопада 1977року народження, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3.

В 2009 році на вищевказану квартиру були видані свідоцтва про право на спадщину за заповітом на ім'я ОСОБА_9, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та свідоцтво про право на спадщину за законом у порядку cт. 1241 ЦК України на ім 'я - ОСОБА_6.

Також, крім вищевказаних 3/10 частин житлового будинку та квартири, залишились 3/10 частки земельної ділянки пл. 0,0914 гектари, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться в м. Кіровограді, вул. Серова, 32, яка була не охоплена заповітом.

П.п. 5.10. п. 5 глави 10, розділу II Порядку передбачено, що при визначенні розміру обов'язкової частки слід враховувати, що ч. 1 cт. 1241 ЦК України встановлено, що обов'язкова частка у спадщині визначається незалежно від змісту заповіту у розмірі половини частки, яка належала б кожному із спадкоємців у разі спадкування за законом. При визначенні розміру обов 'язкової частки у спадщині враховуються всі спадкоємці за законом, які могли б бути закликані до спадкування, якби порядок спадкування не було змінено заповідачем.

При визначенні розміру обов 'язкової частки враховується все спадкове майно, як заповідане, так і те, що не охоплене заповітом, а також: речі звичайної домашньої обстановки та вжитку. До складу спадкового майна входить і право на вклад у банку (фінансовій установі) незалежно від того, зроблено розпорядження у заповіті чи безпосередньо у банку (фінансовій установі) (п.п. 5.11. п. 5 глави 10, розділу II Порядку).

Якщо заповідана лише частина спадкового майна, обов'язкова частка визначається, виходячи із вартості всього спадкового майна, але виділяється обов'язковому спадкоємцю з тієї частки спадкового майна, що залишилась поза заповітом. Якщо частка майна, що залишилась не заповіданою, менша порівняно із розміром обов'язкової частки у спадщині, обов'язковий спадкоємець отримує частку, якої не вистачає, із заповіданої частини спадкового майна (п.п. 5.12. п. 5 глави 10, розділу II Порядку).

Якщо спадкоємець за заповітом є одночасно і спадкоємцем за законом, частина спадкового майна, яка залишилася поза заповітом, ділиться порівну між усіма спадкоємцями за законом, у тому числі й "спадкоємцем, зазначеним у заповіті (п.п. 5.13. п. 5 глави 10, розділу II Порядку).

У зв'язку з вимогами cт. 1225 ЦК України щодо переходу права власності на земельну ділянку, в нотаріальній конторі, відповідно до вимог cт. 1241 ЦК України, неможливо визначити розмір «обов'язкової частки», та, відповідно до вимог п.п. 5.12. п. 5 глави 10, розділу II Порядку, виділити її обов'язковому спадкоємцю - ОСОБА_6, а відповідно й розмір частки, яка має, спадкуватися спадкоємцями за заповітом та законом ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Отже, мати позивачки, ОСОБА_6, фактично прийняла спадщину після смерті ОСОБА_5, померлого 15 березня 2008 року, як така, що постійно проживала у ІНФОРМАЦІЯ_4.

Але мною з іншими спадкоємцями за заповітом (далі відповідачами) було досягнуто згоди щодо передачі та визнання за мною, ОСОБА_1 право власності на інші 3/10 будинку по вул. Сєрова, 32, в м. Кіровограді та інші 3/10 земельної ділянки по вул. Сєрова 32 в м. Кіровограді, які залишились би у спадкуванні за заповітом після смерті ОСОБА_5, померлого 15 березня 2008 року, його синам ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_4, що залишилась би після виділу меніі обовязкової частки з вказаних часток.

З зазначеного приводу вони оформили рукописні договори застави та розписки про отримання грошей за частки, які вони повинні були мені передати після оформлення спадщини за заповітом.

З вищевикладених підстав ОСОБА_2, житель ІНФОРМАЦІЯ_5, який діє від свого імені та на підставі довіреності, посвідченої ОСОБА_10, приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу 12.09.2014 року за реєстром № 964 від імені ОСОБА_8, жителя ІНФОРМАЦІЯ_6, також на підставі довіреності, посвідченої ОСОБА_11, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 16.09.2014 року за реєстром № 1755 від імені ОСОБА_4, жителя ІНФОРМАЦІЯ_7 звернувся до державного нотаріуса Кіровоградської міської державної нотаріальної контори № 2, за адресою м. Кіровоград, вул. Жовтневої Революції, 31, з проханням видати свідоцтва про право на спадщину після смерті батька ОСОБА_5, померлого 15.03.2008 року, на 3/10 частки житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями та 3/10 частки земельної ділянки, на якій він розташований, що знаходяться в м. Кіровограді, вул. Серова, 32.

За результатами розгляду зазначеної вище заяви, керуючись cm.49 Закону України "Про нотаріат", ОСОБА_2, ОСОБА_8, ОСОБА_4, у видачі свідоцтв про право на спадщину після смерті батька ОСОБА_5, померлого 15 березня 2008 року, на 3/10 частки житлового будинку з госдодарсько~побутовими будівлями та 3/10 частки земельної ділянки, на якій він розташований, що знаходяться в м. Кіровограді, вул. Серова, 32 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину з таких підстав.

Згідно cm. 67 ЗУ "Про нотаріат", свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, зате. Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5 (глава 10 розділу II) регламентує порядок видачі свідоцтва про право на спадщину та передбачає надання необхідних для цього документів.

При видачі свідоцтва про право на спадщину за законом нотаріус перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, та склад спадкового майна. При видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом нотаріус перевіряє наявність заповіту. Нотаріус також перевіряє коло осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти (cт. 68, ст. 69 Закону України «Про нотаріат», пп. 4.14 п. 4, п. 5 глави 10, розділу II Порядку).

Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, провадиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належність цього майна спадкодавцеві (пп. 4.15 п. 4 глави 10, розділу II Порядку).

Згідно п.п. 4.18 п. 4, глави 10 Розділу 2 Порядку, якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), нотаріус виготовляє витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом проводиться на підставі документів, оформлених відповідно до статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та витягу з Державного земельного кадастру (пп. 4.20 п. 4 глави 10, розділу II Порядку).

15 березня 2008 року помер ОСОБА_5, після смерті якого, 3 вересня 2008 року Другою кіровоградською державною нотаріальною конторою заведена спадкова справа № 1028.

З заявами про прийняття спадщини за заповітом, посвідченим ОСОБА_7, приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу, 22 лютого 2008 року за реєстром № 581 звернулись: син спадкодавця - ОСОБА_8, син спадкодавця - ОСОБА_4, син спадкодавця ОСОБА_2 та ОСОБА_9, також; з заявою про прийняття спадщини в порядку cт. 1241 ЦК України: мати спадкодавця - ОСОБА_6.

Згідно вищевказаного заповіту ОСОБА_5 заповів:

належні йому на праві приватної власності 3/10 частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, під номером 32 (тридцять два), що знаходиться в місті Кіровограді, на вулиці Серова - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, в рівних частках кожному; належну йому на праві приватної власності квартиру за номером 88 (вісімдесят вісім), що знаходиться в місті Кіровограді, в будинку під номером 18/21 (вісімнадцять дріб двадцять один) на вулиці Фрунзе в таких частках - 11/24 частини - ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_8, а 13/24 частин: ОСОБА_8, 23 листопада 1977року народження, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, в рівних частках кожному.

16 вересня 2009 року на вищевказану квартиру були видані свідоцтва про право на спадщину за заповітом на ім'я ОСОБА_9, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та свідоцтво про право на спадщину за законом у порядку cm. 1241 ЦК України на ім 'я - ОСОБА_6.

Також, крім вищевказаних 3/10 частин житлового будинку та квартири, залишились 3/10 частки земельної ділянки пл. 0,0914 гектари, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться в м. Кіровограді, вул. Серова, 32, яка була не охоплена заповітом.

П.п. 5.10. п. 5 глави 10, розділу II Порядку передбачено, що при визначенні розміру обов'язкової частки слід враховувати, що ч. 1 cт. 1241 ЦК України встановлено, що обов'язкова частка у спадщині визначається незалежно від змісту заповіту у розмірі половини частки, яка належала б кожному із спадкоємців у разі спадкування за законом. При визначенні розміру обов 'язкової частки у спадщині враховуються всі спадкоємці за законом, які могли б бути закликані до спадкування, якби порядок спадкування не було змінено заповідачем.

При визначенні розміру обов 'язкової частки враховується все спадкове майно, як заповідане, так і те, що не охоплене заповітом, а також: речі звичайної домашньої обстановки та вжитку. До складу спадкового майна входить і право на вклад у банку (фінансовій установі) незалежно від того, зроблено розпорядження у заповіті чи безпосередньо у банку (фінансовій установі) (п.п. 5.11. п. 5 глави 10, розділу II Порядку).

Якщо заповідана лише частина спадкового майна, обов'язкова частка визначається, виходячи із вартості всього спадкового майна, але виділяється обов'язковому спадкоємцю з тієї частки спадкового майна, що залишилась поза заповітом. Якщо частка майна, що залишилась не заповіданою, менша порівняно із розміром обов'язкової частки у спадщині, обов'язковий спадкоємець отримує частку, якої не вистачає, із заповіданої частини спадкового майна (п.п. 5.12. п. 5 глави 10, розділу II Порядку).

Якщо спадкоємець за заповітом є одночасно і спадкоємцем за законом, частина спадкового майна, яка залишилася поза заповітом, ділиться порівну між усіма спадкоємцями за законом, у тому числі й "спадкоємцем, зазначеним у заповіті (п.п. 5.13. п. 5 глави 10, розділу II Порядку).

Статтею 1225 ЦК України "Спадкування права на земельну ділянку" передбачено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.

До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

У зв'язку з вимогами cт. 1225 ЦК України щодо переходу права власності на земельну ділянку, в нотаріальній конторі, відповідно до вимог cт. 1241 ЦК України, неможливо визначити розмір "обов'язкової частки, та, відповідно до вимог п.п. 5.12. п. 5 глави 10, розділу II Порядку, виділити її обов'язковому спадкоємцю - ОСОБА_6, а відповідно й розмір частки, яка має, спадкуватися спадкоємцями за заповітом та законом ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Крім цього в наданому Витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-3502003862015 від 07.08.2015 року не зазначена частка земельної ділянки яка належна спадкодавцю, документ який є підставою для виникнення права та документ, що посвідчую право.

Зазначені вище обставини підтверджуються постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 13 серпня 2015 року, державного нотаріуса Кіровоградської міської державної нотаріальної контори №2 ОСОБА_12.

Тобто виконати свої зобовязання ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відмовляються з підстав не залежаних від них, що порушує права позивачки як спадкоємця по закону та особи права якої на власність порушені, тобто це перешкоджає реалізації її права на отримання спадщини. За даних обставин її право на отримання спадщини порушено, а тому повинно бути поновлено.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, крім цього ст. 16 цього ж кодексу зазначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу і одним із способів такого захисту цивільних прав та інтересів є визнання права. Частина 1 ст. 328 ЦК України, передбачає, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Стаття 392 цього ж кодексу передбачає, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається або оспорюється іншою особою.

Підтвердженням вищевикладеного є вимоги ст. 328 ЦК України, за якою право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 41 Конституції України право власності набувається у порядку, визначеному законом; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Враховуючи наведене, суд вважає, що заявлена позивачем вимога про визнання права власності на спадкове майно підлягає задоволенню, оскільки ґрунтується на вимогах чинного законодавства, іншим шляхом здобути право власності на спадкове майно позивач не має, відтак її порушене право підлягає захисту.

В порядку ст. 88 ЦПК України, судові витрати по справі вважати по фактично понесеним стороною позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, право власності на 3/10 частки житлового будинку з відповідною частиною господарсько-побутових будівель, який знаходиться по вул. Сєрова, 32 в м. Кіровограді.

Визнати за ОСОБА_1, право власності на 3/10 частки земельної ділянки, яка розташована на території в м. Кіровограда по вул. Сєрова 32, площею 0,0914 гектарів в межах згідно з планом.

Судові витрати по справі вважати по фактично понесеним стороною позивача.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Кіровського О. В. Галаган

районного суду

м.Кіровограда