Рішення № 49305173, 26.08.2015, Городенківський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 342/814/15-ц

Провадження № 2/342/509/2015

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2015 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Ничик Г.І.,

секретаря судового засідання Петруняк Н.А.,

з участю позивача ОСОБА_1Є, представника відповідача ОСОБА_2, відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городенка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Городенківської районної державної адміністрації, Корнівської сільської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права на земельну частку (пай), визначення її розміру та виділення з резервного фонду земельного запасу Корнівської сільської ради,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителька м. Городенка, звернулася в суд з позовною заявою до Городенківської районної державної адміністрації, Корнівської сільської ради про визнання права на земельну частку (пай), визначення її розміру та виділення з резервного фонду земельного запасу Корнівської сільської ради після смерті її матері ОСОБА_5, яка померла 20.12.1997 р. Факт родинних відносин між позивачкою та ОСОБА_5, як дочкою та матірю встановлено рішенням Городенківського районного суду від 22.06.2015 року. Позовні вимоги мотивовані тим, що мати позивачки - ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючи в ІНФОРМАЦІЯ_3, постійно працювала в колгоспі «Радянське Прикарпаття», з 1949 року була членом колгоспу і вийшла на пенсію по досягненню пенсійного віку. Засіданням Комісії по призначенню пенсій і допомоги колгоспникам Городенківської районної ради від 27.04.1972 року їй з 20.04.1972 року призначена пенсія довічно як колгоспнику. 24.11.1995 року пята сесія Корнівської сільської ради народних депутатів 11 демократичного скликання прийняла рішення „Про передачу земель призначених для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у власність, затвердила матеріали паювання землі, вирішила передати безплатно землі, які призначені для товарного сільськогосподарського виробництва у приватну власність громадянам в межах середньої земельної частки 1,30 га без визначення меж ділянок в натурі за доданим списком та видати громадянам, які працюють в сільському господарстві та пенсіонерам, які раніше працювали в сільському господарстві, сертифікати на землю в межах середньої земельної частки і зареєструвати їх в книзі реєстрації сертифікатів. ОСОБА_5, як член колгоспу, що вийшла на пенсію, відповідно до чинного на той час законодавства за життя набула право на земельну част¬ку (пай) в розмірі середньої частки. Процес розпаювання та приватизації землі в селі Корнів пройшов, але ОСОБА_5 не була включена в списки на виділення земельної частки (паю), тому їй не був виданий сертифікат на право на земельну частку (пай). ОСОБА_6 на той час була хворою, особою похилого віку, померла 20.12.1997 року. Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на майно. Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обовязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Позивачка зазначає, що за життя її мама ОСОБА_7 набула право на земе¬льну частку (пай), і це мамине майнове право, яке нале¬жало їй як спадкодавцеві на час відкриття спадщини, - перейшло до позивачки, як спадкоємця. Звернення позивачки до Корнівської сільської ради та Городенківської райдержадміністрації про визна¬чення їй земельної частки (паю) не було задоволено. Корнівська сільська рада письмово підтвердила, що розпаювання землі в с. Корнів проводилось в 1995 році, спілкою селян „ Дністер складалися списки осіб, які мали право на земельну частку (пай), ОСОБА_5 не було включено в списки, тому сільська рада не мала підстави ви¬дати сертифікат на право приватної власності на землю в межах середньої частки; на території сіль¬ської ради наявні землі запасу з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. В останні роки свого життя ОСОБА_5 хворіла, проживала в позивачки в м. Городенка по вулиці В.Великого, 49, її проживання було зареєстрованим. Позивачка справила похорон матері, прийняла спадщину: мамину половину житлового будинку передала сусіді, що проживала в другій половині будинку, розпорядилася належними матері речами (меблями та одягом, які роздала сусідам), використала частину її грошового заощадження, залишила собі у власність стіл та два крісла, посуд. Іншого майна не було, потреби звертатись до нотаріуса для оформлення спадщини не було. До смерті мами та після її смерті позивачка стала часто хворіти, перенесла дві складні опера¬ції на шлунку. Після операцій тривалий час лікувалася, померли її чоловіки Гамула та ОСОБА_1, на утриманні залишилось двоє дітей, вона не мала можливості звертатись з приводу реалізації маминого майнового права, вважає, що строк звернення до суду пропустила з поважної причини і просить поновити строк позовної давності.

Ухвалою суду від 10.08.2015 р. до участі в справі залучені як співвідповідачі інші спадкоємці І черги за законом спадкодавця ОСОБА_5, її діти - ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала з наведених в позові підстав. Просить позов задовольнити.

Представник Корнівсьської сільської Ради в судове засідання не зявився. Сільська рада подала до суду заяву, в якій просить справу розглядати без представника сільської ради.

Представник Городенківської районної державної адміністрації позов не визнала, просить в задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що спадкодавець ОСОБА_5 не набула права на земельну частку (пай), оскільки право на одержання земельної частки (паю) у членів КСП виникає з моменту передачі членам КСП Державного акту на право колективної власності на землю. Спадкодавець померла в 1997 р., вона не була членом перетвореного сільськогосподарського підприємства в с. Корнів Городенківського району, а Державний акт на право колективної власності на землю Спілці селян власників Дністер с. Корнів був виданий в 1997 році.

Відповідач ОСОБА_3 суду пояснив, що він є братом позивачки. Після смерті матері ОСОБА_5 за її заповітом він успадкував житловий будинок в м. Городенка по вул. Івасюка, 1. Недавно він дізнався про те, що в 1995 р. йшло розпаювання земель, а так як матір померла в 1997 р., тому вважає, що їй належить право на земельний пай, незважаючи на те, що її не включили в списки на паювання. Він не претендує на земельний пай після смерті мами, просить задовольнити позов його сестри ОСОБА_1.

ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що є рідною сестрою позивачки. З останньою не спілкується. В 1968 р. вибула з с. Корнів у с. Семенівку, де проживає. Після смерті матері спадщину не приймала. Не заперечує щодо задоволення позову, однак вважає, що земельний пай спадкодавця треба ділити на всіх спадкоємців.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, приходить до наступного.

Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виник спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Ч.3 ст. 61 ЦПК України визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 22.06.2015 р. у справі № 342/452/15-ц (провадження № 2-о/342/45/2015), яке набрало законної сили 03.07.2015 р., встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_5 Фрузиною, яка померла 20.12.1997 року, як дочкою і матірю. В мотивувальній частині рішення зазначено, що згідно свідоцтва про народження заявниці її батьками є ОСОБА_8 та ОСОБА_8 Фрузина; згідно копії свідоцтва про народження матері її дошлюбне прізвище ОСОБА_9; 01.03.1940 р. ОСОБА_8 та ОСОБА_9 одружились, актовий запис № 8 в книзі записів актів громадянського стану по с. Корнів Городенківського району; згідно свідоцтва про смерть серії І-НМ № 085658, ОСОБА_10 померла 20.12.1997 р. в м. Городенка (а.с. 7-8).

На час смерті спадкодавця ОСОБА_10 був чинним Цивільний кодекс УРСР 1963 р., згідно з ст. 524 якого спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом; спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. За ст. 534 згаданого кодексу - кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям. Заповідач може у заповіті позбавити права спадкоємства одного, кількох або всіх спадкоємців за законом. Ст. 548 ЦК УРСР (1963 р.) встановлено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він протягом 6 місяців фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Згідно ст. 560 ЦК УРСР - спадкоємці, закликані до спадкоємства, можуть одержати в державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини свідоцтво про право на спадщину.

Відповідач ОСОБА_3 після смерті матері ОСОБА_10 за Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 14.12.2012 р., виданим державним нотаріусом Городенківської районної державної нотаріальної контори Івано-Франківської області, успадкував житловий будинок в м. Городенка по вул. Івасюка, 1.

Позивачка ОСОБА_1, як спадкоємець першої черги спадкового майна, яке залишилося після смерті її матері, вирішила оформити спадкові документи на земельну частку (пай) на своє ім'я. Тоді виявилося, що сертифікат на земельну частку (пай) її матері не видавався, прізвище її матері не було внесено до списків членів КСП, які мають право на отримання земельної частки (паю), що стверджено повідомленням архівного сектору Городенківської РДА № 35/01-31 від 25.02.2015 р. (а.с. 41-43).

Відповідно до Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» № 720/95 від 08.08.1995 року паювання земель передбачає визначення розміру земельної ділянки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості). Згідно п.2 Указу Президента України право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і запишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю. Право на земельну частку (пай) посвідчується сертифікатом, дане право може бути об'єктом міни, дарування застави та успадкування.

Необхідною умовою для отримання земельної частки (паю) є членство у колективному підприємстві. Пенсіонери, які були членами колгоспу, замість якого створено інший сільськогосподарський кооператив, колективне сільськогосподарське підприємство, що одержали землю у колективну власність, мають право на земельну частку (пай) в цьому підприємстві, кооперативі, товаристві, якщо при створенні останніх вони ввійшли на загальних засадах до складу їх членів.

Ст. 5 Закону України ''Про колективне сільськогосподарське підприємство" передбачено, що членство в підприємстві ґрунтується на праві добровільного вступу до членів підприємства і безперешкодного виходу із складу його членів.

Позивачкою не було надано доказів того, що її мати ОСОБА_5 набула членство у колективному підприємстві Спілці селян власників Дністер с. Корнів.

З наявних в пенсійній справі ОСОБА_5 документів встановлено, що вона з січня 1949 року по грудень 1971 року працювала в колгоспі «Радянське Прикарпаття», була членом колгоспу (а.с. 22,23), з 20 квітня 1972 р. їй була призначена пенсія по старості довічно (а.с. 15); копією Свідоцтва про смерть серії І-НМ № 085658, виданого 22.12.1997 р. Городенківським ЗАГС, стверджено, що ОСОБА_10 померла 20.12.1997 р. в м. Городенка (а.с. 33).

З повідомлення Корнівської сільської ради № 195 від 28.10.2014 р. на запит ОСОБА_11 слідує, що згідно погосподарської книги ОСОБА_5 вибула з с. Корнів 17 лютого 1975 р. (а.с. 36).

Право на одержання земельної частки (паю) у членів КСП виникає з моменту передачі членам КСП Державного акту на право колективної власності на землю. Державний акт на право колективної власності на землю Спілці селян власників Дністер с. Корнів Городенківського району Івано-Франківської області серія ІФ 04-09-1/000015 був виданий 29.12.1999 року (а.с. 45-50).

Спадкодавець ОСОБА_5 померла до часу видачі державного акту на право колективної власності на землю Спілці селян власників Дністер с. Корнів.

Враховуючи ту обставину, що ОСОБА_5 працювала у колгоспі «Радянське Прикарпаття» до 1972 року, на час видачі державного акту на право колективної власності на землю Спілці селян власників Дністер (29.12.1999 року) не була її членом, тому права на земельну частку (пай) немає, оскільки членство в колишньому радгоспі права на земельну частку (пай) не надає.

Досліджені у справі докази, їх належна оцінка вказують на те, що у спадкодавця ОСОБА_5 (Євфросинії) Миколаївни при житті не виникло право на спірну земельну частку (пай), тому воно не може бути включене до складу спадщини після її смерті. Визнання позову відповідачами: ОСОБА_3, ОСОБА_4 суперечить закону, правові підстави визнання за спадкоємцем - позивачкою ОСОБА_1 права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування - відсутні. З відмови в задоволенні позовних вимог про визнання за позивачкою ОСОБА_1 права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування слідує відмова у її позовних вимогах про визначення розміру земельної частки та виділення її з резервного фонду земельного запасу Корнівської сільської ради.

Відмовляючи в позові за безпідставністю, суд не вирішує питання поновлення строку позовної давності, оскільки судом не встановлено існування самого субєктивного права щодо якого заявлено вимогу і факт його порушення.

На підставі ст.ст. 86, 524, 525, 527,529, 548,549, 563 ЦК УРСР (1963 р.), ст.ст. 5 ЦК України (2003 р.), п. 17 Перехідних положень Земельного кодексу України, Указу Президента України Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільскогосподарським підприємствам і організаціям від 08 .08 1995 року № 720/95, керуючись ст. ст. 10, 11,60,61, 209, 214-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Городенківської районної державної адміністрації, Корнівської сільської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права на земельну частку (пай), визначення її розміру та виділення з резервного фонду земельного запасу Корнівської сільської ради, після смерті матері ОСОБА_5, яка померла 20.12.1997 р., - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду Івано-Франківської області через Городенківський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Ничик Г.І.