Рішення № 4928305, 19.02.2008, Апеляційний суд міста Києва

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01601, м. Київ, МСП, вул. Володимирська, 15

Справа № 22-2450 2008 рік

Головуючий у 1 інстанції- Васалатій К.А.

Доповідач- РатніковаВ.М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного

суду м.Києва в складі:

головуючого - Ратнікової В.М.

суддів - Прокопчук Н.О.

Українець Л.Д.

при секретарі- Погас О.А.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду м. Києва

від 28 листопада 2007 року по цивільній справі за позовом Закритого акціонерного

товариства «Український мобільний зв»язок» до ОСОБА_1 про

стягнення заборгованості та штрафних санкцій.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання,

перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Оболонського районного суду м.Києва від 28 листопада 2007 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Закритого акціонерного товариства «Український мобільний зв»язок» 2576 гри. 90 коп. заборгованості і штрафних санкцій та 81 грн. судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просила скасувати рішення Оболонського районного суду м.Києва від 28 листопада 2007 року та направити справу на новий судовий розгляд до суду 1-ї інстанції.

Зазначала, що рішення суду ухвалене з порушенням норм процесуального та матеріального права, суд безпідставно не прийняв до провадження її зустрічну позовну заяву про визнання укладених з позивачем договорів недійсними, чим порушив її права на розгляд в одному провадженні взаємопов»язаних позовів.

Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду м. Києва Ратнікової В.М., пояснення осіб, що з'явились в судове засідання, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обгрунтованість постановленого по справі рішення, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з слідуючих підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ЗАТ «Український мобільний зв»язок» та стягуючи з ОСОБА_1 на користь Закритого акціонерного товариства «Український мобільний зв»язок» заборгованість за договором про надання послуг мобільного зв»язку 191 грн. 60 коп., 18 грн. 40 коп. - збору на обов»язкове пенсійне страхування, суд 1-ї інстанції посилався на те, що відповідачка не виконувала свої

зобрв»язання по договору про надання послуг мобільного зв»язку, допустила заборгованість по оплаті послуг в сумі 191 грн. 60 коп. та 18 грн. 40 коп. збору на обов»язкове пенсійне страхування, а тому відповідно до вимог ст.. 526 ЦК України зазначена заборгованість підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.

Судова колегія вважає, що даний висновок суду 1-ї інстанції ґрунтується на доказах, що є в матеріалах справи та вимогах закону.

Так, судом встановлено, що 20.05.2005 року між ЗАТ « Український мобільний зв»язок» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання послуг мобільного зв»язку № 2243595 на номер телефону НОМЕР_1.

20.05.2005 року між сторонами була укладена додаткова угода до даного договору.

06.07.2005 року між ЗАТ « Український мобільний зв»язок» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання послуг мобільного зв»язку № 2322940 на номер НОМЕР_2.

06.07.2005 року між сторонами була укладена додаткова угода до даного договору.

Відповідачці було надано особистий рахунок № 1.11192286.

Згідно вимог п. 2.4.2. договору № 2243595 від 20.05.2005 року та договору №2322940 від 06.07.2005 року , ОСОБА_1 зобов»язана своєчасно сплачувати рахунки за надані послуги та плату за утримання номеру в мережі мобільного зв»язку UMC по всіх телефонах, зареєстрованих на її особовому рахунку.

Відповідно до вимог ст. ст. 526 ЦК України, зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Поскільки відповідачка не виконувала належним чином взяті на себе зобов »язання по договорах про надання послуг мобільного зв»зку від 20.05.2005 року та від 06.07.2005 року та допустила заборгованість по оплаті послуг в сумі 191 грн. 60 коп. та по сплаті збору на обов»язкове пенсійне страхування в сумі 18 грн. 40 коп., то суд прийшов до обгрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в цій частині та стягнення з відповідача на користь позивача 191 грн. 60 коп. заборгованості та 18 грн. 40 коп. збору на обов»язкове пенсійне страхування.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1. про те, що суд 1-ї інстанції безпідставно відмовив їй в прийнятті зустрічного позову про визнання договорів про надання послуг стільникового зв»язку недійсними не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки відповідно до вимог ст. 123 ЦПК України, відповідач має право пред»явити зустрічний позов до або під час попереднього судового засідання . ОСОБА_1 пред»явила зустрічний позов не до чи під час попереднього судового засідання, а під час слухання справи по суті, а тому суд підставно відмовив їй у прийнятті зустрічного позову.

Задовольняючи позовні вимоги ЗАТ « Український мобільний зв»язок» в частині стягнення договірних санкцій та стягуючи з ОСОБА_1. на користь позивача договірну санкцію в сумі 2366 грн. 90 коп., суд 1-ї інстанції посилався на те, що відповідно до п. 1.2 додаткових угод до договорів про надання послуг стільникового зв»язку в якості забезпечення виконання зобов»язань передбачена договірна санкція-стягнення 3,65 грн. за кожен день, що залишився до закінчення додаткової угоди, починаючи з дня припинення дії відповідного договору і тому з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню також договірна санкція за невиконання зобов»язання щодо оплати послуг стільникового зв»язку.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду є законним та обґрунтованим, оскільки згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов »язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов »язання внаслідок односторонньої відмови від зобов »язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов»язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно вимог ст. 549 ЦК України, неустойкою ( штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов»язання.

Проте, колегія суддів не може погодитись з висновком суду 1-ї інстанції про необхідність стягнення в даному випадку з відповідачки на користь позивача договірної санкції в сумі 2366 грн. 90 коп. , вважає, що передбачена договором договірна санкція за своєю правовою природою є неустойкою, розмір неустойки в даному випадку в 12 разів перевищує розмір заборгованості відповідачки по оплаті наданих послуг, відповідачка перебуває у відпустці по догляду за дитиною, а тому, колегія суддів вважає, що в даному випадку необхідно змінити рішення суду 1-ї інстанції, застосувати п.3 ст. 551 ЦК України, яка передбачає, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення та зменшити розмір договірної санкції, яка підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача до 400 гривень.

Судові витрати стягнуті судом у відповідності з вимогами ст.. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст..ст. 549, 551 ЦК України, ст.ст. 303, 307, 309, 313, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 28 листопада 2007 року змінити, виклавши його в такій редакції.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Закритого акціонерного товариства «Український мобільний зв»язок» (ЄДРПОУ 14333937, р/р 26008526 в АППБ "Аваль", МФО 300335) заборгованість в сумі 191 грн. 60 коп., збір на обов»язкове державне пенсійне страхування в сумі 18 грн. 40 коп., штрафну санкцію в сумі 400 грн. та 81 грн. судових витрат, а всього стягнути- 691( шістсот дев»яносто одну) гривню.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.