Вирок № 4927039, 06.10.2009, Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 1 – 228

2009 рік.

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

6 жовтня 2009 року Тульчинський районний суд

Вінницької області

в складі головуючого судді Ковганича С.В.

при секретарі Мрочко Т.О.

з участю прокурора Барановського О.Б.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тульчина кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, українця, гр. України, уродженця с. Лахома, Верхнєтоємського району, Архангельської області, жителя с. АДРЕСА_1 , освіта не повна середня, не працює, не навчається, не одружений, не судимий, у вчиненні злочину передбаченого ст. 309 ч. 1 КК України,span>

В С Т А Н О В И В :

На початку серпня 2009 року в с. Нестерварка Тульчинського району ОСОБА_1 . незаконно придбав, знайшовши на узбіччі дороги по вул. Леонтовича, наркотичний засіб, який зірвав та приніс до себе додому. В домогосподарстві, де він проживає, останній вказаний наркотичний засіб висушив на горищі та в подальшому подрібнив і склав в газету та зберігав для власних потреб.

11.08.2009 року близько 21 год. 30 хв. в м. Тульчині, працівниками міліції, під час особистого огляду в ОСОБА_1 , в задній кишені штанів, було виявлено наркотичну речовину, яка згідно висновку експерта № 1221 від 25.08.2009 року є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено – канабісом, масою 8,44 г у висушеному стані.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 . свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю і пояснив суду, що на початку серпня 2009 року, точної дати він не пам’ятає, він перебував в с. Нестерварка у своїх однокласників. Коли він повертався додому по вул. Леонтовича, то проходячи повз старий стадіон, він вирішив справити свої природні потреби, і зайшов за пам’ятник, який знаходився біля стадіону. Там він побачив рослини коноплі, тому вирішив зірвати їх і висушити, щоб в подальшому вжити у вигляді куріння цигарки. Він зірвав листя та верхівку рослини, поклав їх собі до кишені та пішов додому. Вдома він виніс рослини на горище для того щоб вони висохли. Через деякий час він коноплю зніс з горища, яка вже повністю підсохла, і в своїй кімнаті подрібнив її руками, замотав в паперовий зверток і зберігав. 11.08.2009 року, близько 21 год., він вирішив піти в місто прогулятись. З собою він взяв коноплю, яка була замотана в газету, і положив її до задньої кишені штанів. Зустрівшись в місті зі своїм знайомим ОСОБА_2 , вони вирішили піти ще до одного товариша. Проходячи по вул. Пушкіна, вони зустрілися з працівниками міліції, які перевірили в них документи та запропонували показати вміст своїх кишень. В задній кишені його штанів виявили паперовий зверток в якому знаходилась конопля. До цього часу він коноплі ніколи не курив. Для чого він взяв з дому коноплю, пояснити не зміг, але курити з товаришами він її не мав наміру. У вчиненому кається.

У відповідності до вимог ст. 299 КПК України, в зв’язку з повним визнанням підсудним своєї вини, суд обмежив дослідження доказів допитом підсудного та оголошенням характерезуючих особу матеріалів справи.

Суд, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, прийшов до висновку, що вина підсудного ОСОБА_1 в незаконному придбанні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту в судовому засіданні доведена в повному обсязі і його дії слід кваліфікувати за ст. 309 ч. 1 КК України./span>

Вирішуючи питання про покарання підсудного, суд враховує суспільну небезпеку скоєного злочину, а також особу підсудного, який характеризується посередньо, вперше притягується до кримінальної відповідальності.

Пом`якшуючих вину обставин судом не встановлено.

Даючи оцінку показам підсудного суд не вбачає щирого каяття стосовно вчиненого ним злочину. Так, на думку суду, підсудний не пояснив яким чином і звідки він дізнався про виготовлення коноплі, з якою метою він зберігав при собі висушену коноплю, не маючи наміру її вживати.

Обставин, що обтяжують відповідальність підсудного судом не встановлено.

Беручи до уваги вищевикладене, враховуючи відсутність пом’якшуючих вину обставин, а також те, що підсудний ніде не працює, не має власного доходу, що виключає призначення покарання у вигляді сплати штрафу чи то виправних робіт, суд приходить до висновку, що виправлення підсудного ОСОБА_1 та попередження нових злочинів можливе в умовах ізоляції останнього від суспільства, тому достатньою мірою покарання для нього буде призначення покарання у вигляді арешту.

Вирішуючи питання щодо судових витрат, суд вважає, що кошти в сумі 600,96 грн. витраченні при проведенні дослідження та експертизи підлягають стягненню з підсудного в повному обсязі.

При вирішенні про речові докази, відповідно до ст. 81 КПК України, вони підлягають знищенню.

Стосовно запобіжного заходу, суд вважає, що до вступу вироку в закону силу підстав для його зміни не має.

Керуючись ст. 323, 324 КПК України, суд –

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 309 ч. 1 КК України і призначити йому покарання у вигляді арешту строком на два місяці.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ УМВС України у Вінницькій області, м. Вінниця, вул. Порика, 8, рахунок № 35227002000019, код 24525055 УДК у Вінницькій області, МФО 802015 – 600,96 грн. (шістсот гривень дев’яносто шість копійок) за проведення судово-хімічного дослідження та експертизи.

Речові докази, які знаходяться в Тульчинському РВ УМВС – знищити.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити попередню – підписку про невиїзд.

На вирок суду може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Вінницької області протягом п'ятнадцяти діб з дня його проголошення.

Суддя: