Рішення № 49260218, 26.08.2015, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.08.2015 р.Справа №917/1232/15

Господарський суд Полтавської області

в складі головуючого судді Кульбако М.М.,

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1,

від відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації

"Полтавагаз", вул. Козака, 2-а, м. Полтава, 36020

до Полтавської дитячо-юнацької спортивної школи з веслування на байдарках і каное Полтавської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства "Україна"

вул. Річна, 2-Д, м. Полтава, 36000

про стягнення 13 025,67 грн., -

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Полтавської дитячо-юнацької спортивної школи з веслування на байдарках і каное Полтавської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства "Україна" про стягнення 13 025,67 грн. боргу, посилаючись на невиконання відповідачем умов договору в частині оплати поставленого природного газу, з яких: 9 428,03 грн. сума основного боргу, 2168,47 грн. сума інфляційних втрат, 70,94 грн. 3% річних, 1358,23 грн. пеня.

06.08.2015 року від відповідача надійшли письмові пояснення стосовно суті спору, в яких останній зазначає, що Полтавська дитячо-юнацька спортивна школа з веслування на байдарках і каное Полтавської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства "Україна" являється неприбутковою організацією, основою діяльності якого є оздоровчо-спортивна підготовка дітей та тільки в червні 2015 року школі була надана субвенція з державного бюджету. Відтак, 10.07.2015 року відповідачем на рахунок позивача було перераховано суму основного боргу в розмірі 9 428,03 грн., що підтверджується наданою копією платіжного доручення №42 від 09.07.2015 р.

Представник позивача в судовому засіданні підтвердив факт погашення заборгованості в частині суми основного боргу та наполягав на задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних.

Рішення виноситься після перерви оголошеної в судовому засіданні 18.08.2015 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши та оцінивши подані сторонами докази, суд встановив, що 02.01.2015 року між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" (позивачем) та Полтавською дитячо-юнацькою спортивною школою з веслування на байдарках і каное Полтавської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства "Україна" (відповідачем) було укладено договір на постачання природного газу за регульованим тарифом №1481 (договір, а.с. 8-16).

За умовами п. 1.1 договору позивач, як постачальник, постачає природний газ відповідачу (споживачу) в обсягах і порядку, передбачених договором, для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах передбачених договором.

Згідно пункту 2.9 договору акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником.

В пункті 4.6 договору сторони погодили, що споживач проводить остаточний розрахунок за фактично переданий газ до 5 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до умов договору позивач в січні 2015 р. поставив відповідачу природний газ в об'ємі 0,447 тис. куб. м. на суму 3447,07 грн., в лютому 2015 р. в об'ємі 0,324 тис. куб. м. на суму 2419,24 грн., в березні 2015 р. в об'ємі 0,203 тис. куб. м. на суму 2310,85 грн., в квітні 2015 р. в об'ємі 0,129 тис. куб. м. на суму 1250,87 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі природного газу (а.с. 18-21).

Станом на час подачі позову до суду відповідач за природний газ не розрахувався та за ним виникла заборгованість в сумі 9428,03 грн.

Крім того, позивачем на підставі 6.2.2. договору та статті 625 ЦК України нараховано до стягнення з відповідача пеню в сумі 1358,23 грн. за період з 06.02.2015 року по 10.06.2015 року, 3% річних в розмірі 70,94 грн. за період з 06.02.2015 року по 10.06.2015 року та інфляційні втрати в сумі 2168,47 грн. за період з лютого 2015 року по травень 2015 року.

При винесенні рішення суд зазначає наступне.

Згідно із статтею 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом. Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частини перша та шоста статті 265 Господарського кодексу України передбачають, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав зобов'язання за вищезазначеним договором щодо здійснення ним поставки природного газу в січні-квітні 2015 року. Відповідач, в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним договором не оплатив отриманий природний газ у встановлені у договорі строки.

Після порушення провадження, 10.07.2015 року відповідачем на рахунок позивача було перераховано суму основного боргу в розмірі 9 428,03 грн., що підтверджується наданою копією платіжного доручення №42 від 09.07.2015 р. (а.с.55). Вказана обставина позивачем не заперечується.

Відтак, предмет спору в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 9 428,03 грн. відсутній, а тому наявні підстави для припинення провадження у справі в порядку п. 1-1 статті 80 ГПК України.

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Згідно з ч. 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно до статей 546, 549 Цивільного кодексу України та статті 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

В п. 6.2.2. договору сторони погодили, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Згідно статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. За приписами п. 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаних положень позивачем нараховано пеню в сумі 1358,23 грн. за період з 06.02.2015 року по 10.06.2015 року, 3% річних в розмірі 70,94 грн. за період з 06.02.2015 року по 10.06.2015 року та інфляційні втрати в сумі 2168,47 грн. за період з лютого 2015 року по травень 2015 року.

Судом враховано викладене у пункті 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", а саме те, що з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Після перевірки розрахунків позивача, судом встановлено їх правильність та відповідність вимогам умов договору та чинного законодавства.

Таким чином, на підставі матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 1358,23 грн. пені, 70,94 грн. 3% річних та 2168,47 грн. інфляційних, підтверджуються наявними доказами і підлягають задоволенню.

Посилання відповідача на відсутність фінансування не можуть бути підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірних зобов'язань.

Відповідно до ч. 2 статті 49 ГПК України відшкодування витрат з оплати судового збору покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 43, 49, п.1-1 ст.80, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 9 428,03грн.

2. Позов задовольнити.

3. Стягнути з Полтавської дитячо-юнацької спортивної школи з веслування на байдарках і каное Полтавської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства "Україна" (вул. Річна, 2-Д, м. Полтава, 36000, ідентифікаційний код 34411918) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз", (вул. Козака, 2-а, м. Полтава, 36020, ідентифікаційний код 03351912): 70,94грн.-3% річних, 1358,23грн пені. 2168,47 грн. інфляційних втрат, 1827,00грн. на повернення судового збору.

Видати наказ з набранням рішенням законної сили.

4. Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Полтавської області на протязі 10 днів.

Повний текст рішення складено 28.08.2015 року.

СуддяКульбако М.М.