Рішення № 49258919, 20.08.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.08.15р. Справа № 904/6881/15За позовом публічного акціонерного товариства «Запоріжкокс» (м. Запоріжжя)

до державного підприємства «Придніпровська залізниця» (м. Дніпропетровськ)

про стягнення заборгованості

Суддя Татарчук В.О.

Секретар судового засідання Білан О.В.

Представники:

від позивача ОСОБА_1, дов. №19/2 від 01.01.2015; ОСОБА_2, дов. №19/3 від 01.01.2015

від відповідача - ОСОБА_3, дов. №71 від 01.01.2015

Суть спору:

Публічне акціонерне товариство «Запоріжкокс» звернулось з позовом до державного підприємства «Придніпровська залізниця» про стягнення шкоди у розмірі 5255,24грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при перевезенні відповідачем вантажу встановлена нестача в розмірі 5250кг на суму 5255,24грн.

Відповідач заперечує проти позову з посиланням на те, що:

-відповідальність за нестачу вантажу повинна бути покладена на вантажовідправника;

-відправник не підготував належним чином вантаж до перевезення сипучих вантажів, не вжив заходів, що виключають втрату вантажу на шляху прямування.

В судовому засіданні 20.08.2015 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

встановив:

В матеріалах справи міститься накладна №49845712ДП згідно з якою ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» було відправлено на адресу позивача 70000кг вугілля кам'яного у вагоні №66764556.

Відповідно до комерційного акту РА № 006801/58/329 від 21.02.2015 за результатами зважування на станції Нижньодніпровськ-Вузол була встановлена нестача 5250кг на суму 5255,24грн.

Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги з таких підстав.

Згідно зі ст. 129 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 N457, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин:

а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах;

б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу;

в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу;

г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.

Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.

В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.

Як зазначалось вище, за результатами перевірки був складений комерційний акт РА № 006801/58/329 від 21.02.2015. В акті зазначено, що у вагоні № 66764556 вага: тара 24000кг, нетто 70000кг. Фактично у вагоні вага брутто 88750кг, тара за документом: 24000кг, нетто 64750кг, що менше ваги зазначеного в документі на 5250кг. Навантаження нижче бортів на 30см, поверхня розрівняна із застосуванням катка. Маються поглиблення по ходу поїзда: над 1-2 люками довжиною 3м, по ширині вагону, глибиною 0,3м; зліва над 6-7 люками довжиною - 0,8м, шириною 0,6м, глибиною 0,2м. Вагон технічно справний. Вагон без торцевих дверей, розвантажувальні люки з обох сторін зачинені, течі вантажу немає.

Згідно зі ст. 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Частиною 2 статті 924 Цивільного кодексу України встановлено, що перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Відповідно до ст. 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Статтею 113 Статуту встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Відповідно до наявних в матеріалах справи документів вантаж був відправлений ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» в належній кількості, при прибутті вантажу комерційним актом встановлена нестача такого вантажу. Наведене свідчить про необхідність покладення відповідальності на перевізника - ДП «Придніпровська залізниця».

З урахуванням викладеного, суд не приймає заперечення відповідача.

Таким чином, неналежне виконання відповідачем зобов'язання щодо збереження та доставки вантажу є підставою для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з державного підприємства «Придніпровська залізниця» (49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, ідентифікаційний код 01073828) на користь публічного акціонерного товариства «Запоріжкокс» (69600, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 4, ідентифікаційний код 00191224) 5255,24грн шкоди, 1827грн витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 25.08.2015.

Суддя В.О. Татарчук