Ухвала суду № 49253294, 28.08.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/2190/15-а

Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Дубровна В.А. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Потапчука В.О.,

- Жука С.І.,

за участю: секретар судового засідання - Курманова І.І.,

представник позивача - ОСОБА_2 (довіреність від 07.08.2015 р.),

представник відповідача - Кур'янінова О.О. (довіреність від 12.08.2015 р.),

представник третьої особи - Панчук А.О. (довіреність від 17.06.2015 р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 16 липня 2015 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Управління Служби безпеки України в Херсонській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державне підприємство «Адміністрація морських портів України», про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 (далі - позивач, або ОСОБА_5.) звернувся до суду з позовом до Управління Служби безпеки України в Херсонській області (далі - відповідач, або УСБУ в Херсонській області), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (далі - третя особа, або ДП «АМП України», у якому просив: визнати протиправними дії Управління Служби безпеки України в Херсонській області стосовно визначення не повідомлення ОСОБА_5 про свій виїзд до Туреччини з 04.05.2015 року по 08.05.2015 року порушенням Закону України «Про державну таємницю» та постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 року № 939; визнати протиправним та скасувати наказ Управління Служи безпеки України в Херсонській області про скасування ОСОБА_5 допуску до державної таємниці.

Одночасно з адміністративним позовом позивач надав клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Управління Служби безпеки України в Херсонській області про скасування ОСОБА_5 як начальнику Херсонської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» допуску до державної таємниці та заборони Державному підприємству «Адміністрація морських портів України» вчиняти будь-які дії, спрямовані на реалізацію ч. 3 ст. 23 Закону України «Про державну таємницю» як наслідки відмови у допуску до державної таємниці, яке обґрунтовано тим, що не вжиття заходів забезпечення даного позову призведе до очевидної небезпеки заподіяння шкоди та трудовим правам і гарантіям позивача шляхом неможливості виконувати обов'язки покладені на нього як начальника Херсонської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України».

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 16 липня 2015 року у задоволенні вказаного клопотання було відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить вищезазначену ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, згідно з якою вжити заходи забезпечення заявленого адміністративного позову, наголошуючи, зокрема, на невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушенні норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення розглядаємого питання.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав вимоги та обґрунтування поданої апеляційної скарги.

Представники відповідача та третьої особи в судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги позивача, просили залишити останню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи спірне питання та відмовляючи у задоволенні заявленого позивачем клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що визначений позивачем у клопотанні спосіб забезпечення позовних вимог не відповідає нормам КАС України, оскільки при розгляді клопотань про забезпечення позову не вирішується питання про законність або обґрунтованість позовних вимог по суті, тому у разі задоволення зазначеного клопотання та зупинення дії спірного рішення, судом фактично буде вирішено спір по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Відмовляючи в задоволенні клопотання позивача в частині забезпечення позову шляхом заборони Державному підприємству «Адміністрація морських портів України» вчиняти будь-які дії, спрямовані на реалізацію ч. 3 ст. 23 Закону України «Про державну таємницю» як наслідки відмови у допуску до державної таємниці, суд першої інстанції зазначив, що предметом даного позову є оскарження дій та рішення Управління Служби безпеки України в Херсонській області, а тому відсутні правові підстави для задоволення клопотання позивача в частині заборони вчиняти будь - які Державному підприємству «Адміністрація морських портів України», оскільки він не є відповідачем у справі, не є суб'єктом владних повноважень у розумінні ст. 3 КАС України.

Колегія суддів частково погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на викладене.

Відповідно до частини 1 статті 117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Згідно з частиною 3 статті 117 КАС України подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються.

Як вбачається зі змісту заявленого позивачем клопотання про забезпечення позову, однією з його вимог є зупинення дії наказу Управління Служби безпеки України в Херсонській області про скасування ОСОБА_5 як начальнику Херсонської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» допуску до державної таємниці.

Однак, позивачем в поданому клопотанні про вжиття заходів забезпечення заявленого позову у зазначений спосіб не визначені конкретні підстави для вжиття заходів забезпечення позову, які викладені у ст. 117 КАС України.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно враховано, що такий вид забезпечення позову як зупинення дії оскаржуваного рішення по суті є окремим видом позовних вимог і не може слугувати доказом наявності очевидної протиправності дій відповідача, як того вимагають положення ст. 117 КАС України для застосування інституту забезпечення позову.

Колегія суддів наголошує, що заявляючи клопотання про застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення, позивач фактично просить суд надати йому допуск до державної таємниці за відсутності відповідного рішення органу Служби безпеки України, що прямо суперечить Закону України «Про державну таємницю». Повноваження щодо надання допуску до державної таємниці громадянам України належать до компетенції відповідних органів Служби безпеки України, які, в свою чергу, реалізуються за умови дотримання порядку визначеного зазначеним Законом, а тому не можуть застосовуватися судом в порядку забезпечення адміністративного позову.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, застосування таким чином заходів забезпечення адміністративного позову фактично вирішує спір, ухвалюючи рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Тобто, забезпечивши позов в такий спосіб, суд вийде за межі підстав забезпечення позову, передбачених ч. 1 ст. 117 КАС України, вирішивши позовні вимоги на період дії ухвали про забезпечення позову, що є неприпустимим.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо відсутності підстав для задоволення заявленого позивачем клопотання про забезпечення позову в частині зупинення дії наказу Управління Служби безпеки України в Херсонській області про скасування ОСОБА_5 як начальнику Херсонської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» допуску до державної таємниці.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, з яких виходив останній, відмовляючи у задоволенні заявленого позивачем клопотання про забезпечення позову в частині заборони Державному підприємству «Адміністрація морських портів України» вчиняти будь-які дії, спрямовані на реалізацію ч. 3 ст. 23 Закону України «Про державну таємницю» як наслідки відмови у допуску до державної таємниці, з огляду на наступне.

Так, колегія суддів наголошує, що судом першої інстанції вирішуючи спірне питання не було враховано, що адміністративний позов, крім способу, встановленого частиною третьою цієї статті, може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії (ч. 4 ст. 117 КАС України). Тобто, суд може забезпечити заявлений позов забороною вчиняти певні дії за наявності підстав, визначених ч. 1 ст. 117 КАС України.

Згідно вимог п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Також, колегія суддів зазначає, що у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність, зокрема, полягає в тому, щоб засіб забезпечення відповідав предмету позову за вартістю. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони вчиняти певні дії.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом даного спору є дії та рішення Управління Служи безпеки України в Херсонській області щодо скасування ОСОБА_5 допуску до державної таємниці. Тобто, під час розгляду даної справи по суті підлягають з'ясуванню обставини щодо правомірності прийняття відповідачем вказаного рішення щодо скасування ОСОБА_5 допуску до державної таємниці.

Разом з тим, колегія суддів наголошує, що прийняття оскаржуваного рішення спричиняє певні юридичні наслідки стосовно позивача вже з моменту його прийняття, як і будь-які дії на його виконання.

Так, за правилами ч. 3 ст. 23 Закону України «Про державну таємницю» громадянина, якому відмовлено у допуску до державної таємниці, якщо виконання трудових чи службових обов'язків вимагає доступу до державної таємниці, а переміщення на інше робоче місце чи іншу посаду неможливе, може бути в передбаченому законодавством порядку переведено на іншу роботу або службу, не пов'язану з державною таємницею, чи звільнено.

Тобто, фактично оскаржуване рішення вичерпує свою дію фактом його виконання, що, у свою чергу, може призвести до порушення законних прав та інтересів позивача, для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль.

На підтвердження наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до суду надано лист Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» від 04.08.2015 року № 02-03/377, який адресований Херсонській філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» з пропозицією розглянути питання щодо переведення позивача на іншу посаду у вказаній Філії у зв'язку із скасуванням йому допуску до державної таємниці.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з доводами позивача, що у разі невжиття заходів забезпечення адміністративного позову існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, оскільки останнього буде звільнено або переведено на іншу роботу/посаду, а тому, на думку суду апеляційної інстанції, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, а захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову.

Тобто, вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у даному випадку, буде мати наслідком збереження існуючого становища до розгляду справи по суті, при цьому, заходи забезпечення адміністративного позову, про які у своїй заяві просить позивач, відповідають предмету адміністративного позову та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовані лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.

Згідно п. 5.1 Положення про Херсонську філію Державного підприємства «Адміністрація морських портів» керівництво Філією на принципах єдності здійснює Начальник Філії, який призначається на посаду та звільняється з посади Уповноваженим органом управління (Міністерством інфраструктури України) за поданням Голови Підприємства (Державного підприємства «Адміністрація морських портів»).

З наведеного вбачається, що саме на Державне підприємство «Адміністрація морських портів» покладено обов'язок звернення до Уповноваженого органу управління (Міністерства інфраструктури України) з відповідним поданням про звільнення начальника Філії (позивача) із займаної посади.

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши викладені законодавчі норми, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що позивачем під час подання клопотання про забезпечення адміністративного позову в частині заборони Державному підприємству «Адміністрація морських портів України» вчиняти будь-які дії, спрямовані на реалізацію ч. 3 ст. 23 Закону України «Про державну таємницю» як наслідки відмови у допуску до державної таємниці, належним чином обґрунтовано існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, та те, що для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а тому подане у цій частині клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, з урахуванням розумності та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін у справі, наявності зв'язку між заходами забезпечення позову та предметом позовних вимог, імовірності утруднення виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала постановлена з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для вирішення спірного питання, з невідповідністю висновками суду обставинам справи та з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову, а відтак вона підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про часткове задоволення заявленого клопотання про забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158, 160, 195, 196, 199, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 16 липня 2015 року - задовольнити частково.

Ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 16 липня 2015 року - скасувати.

Прийняти нову ухвалу, якою клопотання ОСОБА_5 про забезпечення адміністративного позову ОСОБА_5 до Управління Служби безпеки України в Херсонській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу - задовольнити частково.

Заборонити Державному підприємству «Адміністрація морських портів України» (код ЄДРПОУ 38727770) вчиняти будь-які дії, спрямовані на реалізацію ч. 3 ст. 23 Закону України «Про державну таємницю» у зв'язку з скасуванням ОСОБА_5 (ІПН НОМЕР_1) доступу до державної таємниці до набрання судовим рішенням у даній справі законної сили.

В задоволенні решти вимог клопотання ОСОБА_5 про забезпечення адміністративного позову ОСОБА_5 до Управління Служби безпеки України в Херсонській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу - відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: М.П. Коваль

Суддя: В.О. Потапчук

Суддя: С.І. Жук