ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 серпня 2015 р.м.ОдесаСправа № 500/8554/14-а
Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Адамов А.С.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:
головуючого -Яковлєва О.В.,судді -Бойка А.В., Танасогло Т.М.,розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Управління пенсійного фонду України у м.Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області та ОСОБА_4 на постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 07 травня 2015 року, у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління пенсійного фонду України у м.Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області про зобов'язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И Л А:
Постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 07.05.2015 року частково задоволено позов та зобов'язано пенсійний орган здійснити перерахунок та забезпечити проведення виплати позивачу недоплаченого як дитині війни щомісячного підвищення до пенсії за період з 30.06.2014р. по 02.08.2014р. у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за виключенням фактично виплачених сум.
В апеляційних скаргах позивач та відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просять скасувати оскаржувану постанову суду та постановити нове рішення, яким позивач просить направити справу до суду першої інстанції на новий розгляд, а відповідач просить відмовити в задоволенні позову.
Судова колегія, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, доводи апеляційних скарг, вважає, що останні підлягають залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області та отримує пенсію за віком, яку розраховано відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
У листопаді 2014 року позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в м. Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області із заявою про індексацію та перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відповідно.
Листом відповідача №176\3-01 від 20.11.2014 року позивачу відмовлено у проведенні перерахунку отримуваної ним пенсії, у зв'язку із тим, що в складі його пенсійної виплати вже присутня доплата до прожиткового мінімуму, тому пенсія не підлягає індексації, а з 01.01.2008 року в складі пенсії пенсійної виплати присутнє підвищення як «дитині війни», яке складає 10 % від прожиткового мінімуму встановленого для непрацездатних осіб відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік», з 01.01.2012 року зазначене підвищення складає 7 % від прожиткового мінімуму, встановленого для непрацездатних осіб відповідно до Закону України «Про Державний Бюджет на 2012 рік», Закону України «Про Державний Бюджет на 2013 рік», Закону України «Про Державний Бюджет на 2014 рік».
Не погоджуючись з вказаною відмовою позивачем оскаржено її до суду та поставлено питання про стягнення моральної шкоди, у розмірі 5883 грн.
За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок щодо необхідності часткового задоволення позовних вимог, з чим погоджується судова колегія з огляду на наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» - у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п.2, п.4 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. N 1078 - індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, державної допомоги та компенсаційних виплат, крім тих, які зазначені у пункті 3 цього Порядку), щомісячне довічне грошове утримання, що виплачується замість пенсії. Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, індексуються пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, державної допомоги та компенсаційних виплат), щомісячне довічне грошове утримання, що виплачуються замість пенсії, щомісячна грошова сума, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим), щомісячна страхова виплата особам, які перебували на утриманні потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.
При цьому, пунктом 3 вказаного Порядку визначено, що до об'єктів індексації, визначених у пункті 2, не відносяться, зокрема, соціальні виплати, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму (пенсії, обчислені з урахуванням абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" - мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Як вбачається з матеріалів справи, в складі пенсійної виплати позивача присутня доплата до прожиткового мінімуму, в розмірі 181,39 грн., отже його пенсія, обчислена з урахуванням абз.1 ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та відповідно до п.3 Порядку проведення індексації грошових доходів населення - не відноситься до об'єктів індексації, а тому судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволені цієї позовної вимоги.
Стосовно підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни, судова колегія зазначає наступне.
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% від мінімальної пенсії за віком.
Така редакція Закону України «Про соціальний захист дітей війни» існує після визнання неконституційними Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 змін, внесених пунктом 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року №107-VI.
В подальшому пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджету України на 2013 рік» встановлено, що у 2013 році норми і положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовується у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік.
Таким чином, Верховна Рада України доповнивши пунктом 4 Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджету України на 2013 рік» визначила Кабінет Міністрів України державним органом, який має забезпечувати реалізацію встановлених законами України соціальних прав громадян, тобто надала право Кабінету Міністрів України визначати порядок та розміри соціальних виплат виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України, що узгоджується з функціями Уряду України, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України.
Зазначені обставини вже були предметом розгляду у Конституційному Суді України, рішенням якого від 26 грудня 2011 року №20-рп/2011, визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 4 розділу VII «;Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 23 грудня 2010 року №2857-VI з наступними змінами (є аналогічним пункту 4 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджету України на 2013 рік»).
Однак, з 01 січня 2014 року Законом України «Про державний бюджет України на 2014 рік» в редакції від 16 січня 2014 року не делеговані повноваження Кабінету Міністрів України як державному органу, який має забезпечувати реалізацію встановлених законами України соціальних прав громадян, зокрема, реалізацію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Лише 31 липня 2014 року Верховною Радою України прийнятий Закон України №1622-VII «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», яким Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» доповнено п. 67.
Цим пунктом передбачено, що норми і положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.
Закон України від 31 липня 2014 року №1622-VII «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» набрав чинності 03 серпня 2014 року, а тому позивач, з 30.06.2014 року по 02.08.2014 року, (в рамках 6-місячного строку звернення до суду) мав право на підвищення до пенсії як дитина війни, у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Такої правової позиції додержується й Вищий адміністративний суд України у своїх рішеннях від 30.06.2015 року, по справі №К/800/6662/15 та від 28.07.2015 року, по справі №К/800/6662/15.
Крім того позивачем не оскаржено ухвалу суду першої інстанції від 07.05.2015 року, якою позовні вимоги, за період з 01.01.2012 року по 29.06.2014 року, залишено без розгляду, а тому судова колегія переглядає оскаржувану постанову суду в межах апеляційної скарги.
Щодо позовної вимоги про стягнення моральної шкоди, у розмірі 5883 грн., то судова колегія зазначає, що вона не підлягає задоволенню, оскільки позивачем жодним чином не обґрунтовано, в чому саме полягає нанесена йому шкода, не зазначено з яких саме міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди у зазначено розмірі та якими доказами це підтверджується.
Позивачем не надано доказів щодо наявності втрат немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних йому незаконними рішеннями/діями/бездіяльністю відповідача, а також не обґрунтовано наявність причинно-наслідкового зв'язку такої шкоди з рішеннями/діями/бездіяльністю відповідача, а тому судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволені цієї позовної вимоги.
Враховуючи вищевикладене судова колегія вважає, що суд першої інстанції при вирішенні справи не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують, що є підставою для залишення їх без задоволення.
Керуючись ст.ст.185, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, судова колегія,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційні скарги Управління пенсійного фонду України у м.Ізмаїлі та Ізмаїльському районі Одеської області та ОСОБА_4 - залишити без задоволення, а постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 07 травня 2015 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.
Головуючий: О.В. Яковлєв
Судді: А.В. Бойко
Т.М. Танасогло
Судове рішення № 49251515, Одеський апеляційний адміністративний суд було прийнято 11.08.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 500/8554/14-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: