Ухвала суду № 49251471, 27.08.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/11321/15 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О. Суддя-доповідач: Бабенко К.А

У Х В А Л А

Іменем України

27 серпня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Кузьменка В.В., Степанюка А.Г., секретаря Чепурко Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 червня 2015 року у справі за поданням Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТГ"Діптрансгаз" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 червня 2015 року у задоволенні подання про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Заявником подано апеляційну скаргу, в якій він просить судове рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким його подання задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників Сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а Постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

До Позивача надійшла Постанова Генеральної прокуратури України «Про призначення документальної перевірки» від 25 грудня 2014 року, копія якої наявна в матеріалах справи (а.с.15-16), та якою призначено в кримінальному провадженні №4201400000000069 від 06.03.2014 документальну перевірку за весь період господарської діяльності Відповідача для дослідження дотримання правильності обчислення, повноти та своєчасності внесення підприємством до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства під час її здійснення.

Наказом Позивача «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ВТГ Діптрансгаз» (ПН 34047002)» від 14 травня 2015 року №782, копія якого також наявна в матеріалах справи (а.с.17), зобов'язано його посадових осіб забезпечити проведення документальної позапланової виїзної перевірки Відповідача з визначених у зазначеній Постанові питань.

09 червня 2015 року Позивачем здійснено вихід на підприємство Відповідача з метою проведення документальної позапланової перевірки, проте представником Відповідача відмовлено в отриманні Наказу Позивача «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ВТГ Діптрансгаз» (ПН 34047002)» від 14 травня 2015 року №782 та ознайомленні з Направленнями на перевірку Позивача від 14.05.2015 року №№881/26-55-22-07, 888/26-55-22-07, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с.18, 19), у зв'язку з відсутністю у посадових осіб Позивача службових посвідчень, повідомленням Відповідачем Позивача про втрату первинної документації за період з 2012 по 2014 роки та перебуванням його директора, який має право першого підпису, у щорічній відпустці терміном 24 календарних дні з 01 червня 2015 року, про що Відповідачем складено відповідний Акт від 09 червня 2015 року №142 (а.с.20-21).

Також, Відповідачем складено Акт «Про не допуск на проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ВТГ Діптрансгаз» (код 34047002)» від 09 червня 2015 року №143/26-55-22-07, копія якого також наявна в матеріалах справи (а.с.22), та в якому зазначено, що Відповідачем відмовлено в допуску до проведення перевірки.

Рішенням Позивача «Про застосування адміністративного арешту майна платника податків» від 11 червня 2015 року №4413/10/26-55-22-87, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.29), до Відповідача застосовано умовний адміністративний арешт майна платника податків.

Згідно з п. 94.1. ст. 94 Податкового кодексу України, адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Відповідно до п. 94.10. ст. 94 Податкового кодексу України, арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

А як зазначено в Листі Вищого адміністративного суду України від 02 лютого 2011 року №149/11/13-11, перевірка обґрунтованості накладення адміністративного арешту передбачає встановлення судом наявності підстав для застосування адміністративного арешту, визначених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України. Предметом перевірки є відповідність рішення керівника податкового органу (його заступника) про накладення адміністративного арешту на майно платника податків умовам, за яких таке рішення може бути ухвалено.

Згідно з пп. 94.2.3. п. 94.2. ст. 94 Податкового кодексу України, арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується, що платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечувалось Позивачем, Відповідача з вищезазначеним Актом «Про не допуск на проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ВТГ Діптрансгаз» (код 34047002)» від 09 червня 2015 року №143/26-55-22-07 не ознайомлено, а сам Акт складено формально без участі його представника.

Будь-які докази, що Відповідач відмовився від проведення документальної перевірки або від допуску посадових осіб Позивача в матеріалах справи відсутні.

Як встановлено судом першої інстанції, посадовими особами Позивача під час виходу на підприємство Відповідача з метою проведення документальної позапланової перевірки пред'явлено копію Наказу Позивача «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ВТГ Діптрансгаз» (ПН 34047002)» від 14 травня 2015 року №782, Направлення на перевірку Позивача від 14.05.2015 року №№881/26-55-22-07, 888/26-55-22-07, Довідки від 24.04.2015 року №3/26-55-04-012 та від 06.05.2015 року №22/26-55-04-012, виданих замість службового посвідчення для виконання службових обов'язків (відповідно до Наказу ДФС України від 23.10.2014 року №207), копії яких наявні в матеріалах справи (а.с.26, 27).

Відповідно до п. 81.1. ст. 81 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки; непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

А згідно з частиною четвертою ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Судом першої інстанції правильно не враховано доводи Позивача щодо Наказу ДФС України від 23.10.2014 року №207, оскільки норми Податкового кодексу України мають вищу юридичну силу.

Таким чином, посадові особи Позивача не мали права приступати до проведення документальної виїзної перевірки Відповідача без наявності службових посвідчень.

Також, Наказом Відповідача «Про відпустку» від 29 травня 2015 року №1-К, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.25), надано директору ОСОБА_2 щорічну відпустку терміном на 24 календарних дні з 01 червня 2015 року; право першого підпису на період відпустки залишено за ОСОБА_2

Крім того, Листом Відповідача від 06 червня 2015 року №ДГ-25 (за вх. від 09 червня 2015 року), копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.38), письмово повідомлено Позивача про втрату ним документів за період з 2012 по 2014 роки, у зв'язку з чим, він просив надати термін 90 днів на відновлення первинної документації, її систематизації, та у цей час утриматись від проведення будь-яких перевірок товариства.

Відповідно до п. 44.5. ст. 44 Податкового кодексу України, у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації; платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу; у разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

В матеріалах справи відсутні докази розгляду Позивачем зазначеного Листа Відповідача, таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що Позивачем під час здійснення заходів з метою проведення документальної позапланової перевірки Відповідача його письмове повідомлення про втрату документів до уваги не взято, а проведення контролюючим органом зазначеної перевірки за період з 01.01.2010 року по 31.12.2014 року унеможливлює встановлення ним за її наслідками достовірних фактів за період з 2012 року по 2014 рік.

Позивач в обґрунтування апеляційної скарги посилається на положення п. 78.2. ст. 78 Податкового кодексу України, яким передбачено, що обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Кодексом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться у межах кримінального провадження.

Проте, поняття підстав проведення перевірки, передбачених п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України, та переліку документів, за умови пред'явлення яких або надіслання у випадках визначених цим Кодексом, для проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки, передбаченого п. 81.1. ст. 81 Податкового кодексу України не є тотожними, оскільки підстави проведення перевірки це випадки, у яких її може бути проведено, а умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення відповідної перевірки визначають саме процедуру її проведення, в тому числі і необхідність пред'явлення відповідних документів, без наявності яких проведення відповідної перевірки неможливе навіть за наявності законних підстав.

Згідно з частиною четвертою ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, за таких підстав, апеляційна скарга залишається без задоволення, а Постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення, а Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 червня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалу складено у повному обсязі 27.08.2015 року.

Головуючий суддя Бабенко К.А.

Судді: Кузьменко В.В.

Степанюк А.Г.

.

Головуючий суддя Бабенко К.А

Судді: Кузьменко В. В.

Степанюк А.Г.