Постанова № 49251035, 20.08.2015, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2015 року справа № 823/1548/15

м. Черкаси

16 год. 00 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гараня С.М.,

при секретарі - Попельнусі Ю.І.,

за участю:

представника позивача фермерського господарства «Арій» Круся Ю.І. - за довіреністю,

представника відповідача Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області Зубенка С.М. - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом фермерського господарства «Арій» до Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулось фермерське господарство «Арій» (надалі - ФГ «Арій»), в якій просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області (надалі - Золотоніська ОДПІ) № 0000692211 від 16.06.2015 р.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що посадовою особою відповідача була проведена документальна позапланова виїзна перевірка дотримання ФГ «Арій» вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за період з 01.07.2012 р. по 30.06.2013 р., за результатами якої складено акт від 02.06.2015 р. № 121/17-01/33259065. В подальшому, на підставі вищевказаного акту перевірки Золотоніською ОДПІ прийнято оскаржуване повідомлення-рішення. Позивач вважає, що висновки, які лягли в основу акту перевірки та стали основою для прийняття оскаржуваного рішення є безпідставними. Свої доводи позивач мотивує тим, що у взаємовідносинах між платником коштів (ФГ «Арій») та одержувачем коштів (ФОП ОСОБА_4.) був відсутній факт відчуження майна його власником, кошти були перераховані безпідставно, а операція з продажу чи обміну об'єкту рухомого майна фактично не відбулась, в зв'язку з чим є безпідставними твердження податкового органу про порушення фермерським господарством вимог податкового кодексу та, як наслідок, заниження податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 19 500,00грн. Тобто, наголосив позивач, висновки Золотоніської ОДПІ, що ФОП ОСОБА_4 отримав прибуток з продажу рухомого майна із якого ФГ «Арій», як податковий агент» зобов'язане утримати та сплатити відповідний податок, є безпідставним.

В судовому засіданні представник позивача підтримав адміністративний позов та просив повністю задовольнити вимоги ФГ «Арій».

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову ФГ «Арій» заперечив повністю з підстав викладених у запереченні та просив суд залишити його без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Посадовою особою Золотоніської ОДПІ була проведена документальна позапланова виїзна перевірка дотримання ФГ «Арій» вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за період з 01.07.2012 р. по 30.06.2013 р., про що складено акт від 02.06.2015 р. № 121/17-01/33259065 (а.с.5-9).

Висновками акту перевірки встановлено порушення відповідачем:

- п.173.1 ст.173, п.167.2 ст.167 та п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, що призвело до заниження податкового зобов'язання на 19 500,00грн.;

- п.п.176.2.б, п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, та розділу 3 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 р. № 1020 та зареєстрованого в Мінюсті України 13.01.2011 р. за № 46/18784, а саме: не відображення по формі 1-ДФ виплачених доходів фізичним особам та фізичним особам-підприємцям за ІІІ квартал 2012 р.

На підставі виявлених порушень, податковим органом 16.06.2015 р. прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000692211, яким ФГ «Арій» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковим агентом із доходів платника податку на загальну суму 24 375,00грн., у тому числі основний платіж в розмірі 19 500,00грн. та штрафні санкції в розмірі 4 875грн. (а.с.10).

В ході розгляду справи (на підставі досліджених доказів та заслуханих пояснень представників сторін) суд з'ясував, що у вересні 2012 року між директором ФГ «Арій» ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_4, в усному порядку були погоджені наміри придбати фермерським господарством у останнього трактор «John Deere 8400» 1997 р.в., за ціною 731 400,00грн.

В підтвердження намірів укласти договір купівлі-продажу вищевказаного рухомого майна, 21.09.2012 р. ОСОБА_5 передав ФОП ОСОБА_4 5 000,00грн. в рахунок передплати, в підтвердження чого отримав відповідну розписку.

Цього ж дня, ФОП ОСОБА_4 надав позивачеві рахунок № 12 на суму 726 400,00грн., для оплати придбання трактору «John Deere 8400» 1997 р.в. (а.с.11).

Платіжним дорученням № 335 від 25.09.2012 р. (а.с.12) ФГ «Арій» перерахувало на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_4 726 400,00грн.

25.09.2012 р. ОСОБА_4 видав довіреність на ім'я ОСОБА_5, якою уповноважив останнього розпоряджатися та користуватися (продати, здати в оренду, обміняти, передати в позичку) трактор «John Deere 8400» 1997 р.в. (а.с.14).

Як наголосив в судовому засіданні представник позивача, згідно домовленості між ОСОБА_5 та ОСОБА_4, сторони мали укласти належним чином нотаріально засвідчений договір купівлі продажу трактору «John Deere 8400» 1997 р.в. протягом 10 днів з моменту його передачі, за умови його відповідності заявленим характеристикам, технічному стану, а також незмінності наміру покупця.

Після доставки трактору до с. Драбово-Барятинське та огляду його сервісним спеціалістом було встановлено його невідповідність заявленим технічним характеристикам.

У зв'язку з зміною намірів щодо придбання вказаної техніки, 26.09.2012 р. ФГ «Арій» направило ФОП ОСОБА_4 лист-вимогу № 161, яким позивач просив повернути перераховані кошти в розмірі 726 400,00грн. Вказана вимога залишилася без задоволення з боку ФОП ОСОБА_4

В подальшому, на підставі генеральної довіреності № 023374 від 25.09.2012р. виписаної ОСОБА_4 на ім'я ОСОБА_5, 10.12.2012 р. спірний трактор був проданий через товарну біржу ОСОБА_6 по договору комісії № 067435 за ціною 390 000,00грн., які за мінусом понесених власних витрат - 5 000,00грн. були внесені того ж дня ОСОБА_5 в касу ФГ «Арій».

З урахуванням повернення лише частини коштів та не повернення ФОП ОСОБА_4 позивачеві решти перерахованої суми в розмірі 341 400,00грн., ФГ «Арій» звернулося за захистом своїх порушених прав до суду.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 20.01.2015 р. позов ФГ «Арій» до ФОП ОСОБА_4 було задоволено в повному обсязі та стягнуто з останнього 341 400,00грн. безпідставно отриманих коштів.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

На час виникнення спірних правовідносин (2012 р.), порядок нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами було врегульовано Податковим Кодексом України від 02.12.2010 р. №2755-VI (надалі - ПК України).

У відповідності до п.п.9.1.2 п.9.1 ст.9 ПК України, до загальнодержавних податків та зборів відноситься - податок на доходи фізичних осіб.

Відповідно до положень п.п.162.1.3 п.162.1. ст.162 ПК України платниками податку на доходи фізичних осіб є, зокрема: податкові агенти.

Податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб за приписами п.п.14.1.180 п.14.1 ст.14 ПУ України - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Згідно із п.164.1 ст.164 ПК України, базою оподаткування, є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 цього Кодексу (п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168).

Дохід платника податку від продажу (обміну) об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною в пункті 167.2 статті 167 цього Кодексу, що прямо передбачено п.173.1 ст.173 ПК України.

У відповідності до п.167.1 ст.167 ПК України, ставка податку становить 5 відсотків бази оподаткування.

Пунктом 173.3 ст.173. ПК України визначено, що у разі якщо стороною договору купівлі-продажу об'єкта рухомого майна є юридична особа чи фізична особа - підприємець, така особа вважається податковим агентом платника податку та зобов'язана виконати всі визначені цим розділом функції податкового агента.

Тобто, приймаючи оскаржуване позивачем рішення податковий орган дійшов висновку, що ФГ «Арій» перерахувавши ФОП ОСОБА_4 кошти за трактор в розмірі 726 400,00грн. виступило в даних відносинах податковим агентом, в зв'язку з чим було зобов'язане утримати та перерахувати податок з доходів фізичних осіб за ставкою передбаченою п.167.1 ст.167 ПК України.

Вказані висновки податкового органу суд сприймає критично та зазначає наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом, що прямо передбачено ч. 1 ст. 205 ЦК України.

У письмовій формі, як визначено ч. 1 ст. 208 ЦК України належить вчиняти правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою ст. 206 цього Кодексу, якою визначено, що усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

За приписами ст. 626 ЦК України, договором визнається домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. (ч.1 ст. 638 ЦК України).

З системного аналізу положень ПК України, а також ЦК України суд дійшов висновку, що підставою для застосування до ФГ «Арій» п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168 ПК України має бути продаж ФОП ОСОБА_4 позивачеві об'єкту рухомого майна, що оформлений відповідним договором укладеним в письмовій формі.

Матеріалами справи, а також актом перевірки позивача від 02.06.2015 р. № 121/17-01/33259065 не встановлено факту укладення між ФГ «Арій» та ФОП ОСОБА_4 договору купівлі-продажу трактору «John Deere 8400» 1997 р.в., оскільки, як встановлено в ході розгляду справи, після перерахування позивачем коштів в розмірі 726 400,00грн., жодних дій щодо оформлення та виконання договірних відносин між сторонами у встановленому законом порядку не вчинялось. Дійсно, у позивача були наміри придбати вказане рухоме майно, але в зв'язку з невідповідністю останнього заявленим характеристикам ФГ «Арій» втратило інтерес до виконання ФОП ОСОБА_4 зобов'язання в натурі.

Отримання ФОП ОСОБА_4 коштів в розмірі 726 400,00грн. від ФГ «Арій» за трактор «John Deere 8400» 1997 р.в., який по факту не був відчужений не може свідчити, на думку суду про вчинення відповідного правочину, а отже вказана обставина спростовує той факт, що ОСОБА_4 отримав прибуток від продажу майна, а у ФГ «Арій», як податкового агенту виник обов'язок по сплаті податку за ФОП ОСОБА_4

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 та 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач не довів, що під час вчинення дій з приводу яких подано позов, він діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, а тому вимоги ФГ «Арій» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області від 16.06.2015 р. № 0000692211 про збільшення фермерському господарству «Арій» суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за основним платежем 19500 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 4875 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. У разі застосування судом частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя С.М. Гарань

Повний текст постанови виготовлений 25.08.2015 р.