Постанова № 49250651, 12.08.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

12 серпня 2015 р. № 820/7066/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

при секретарі судового засідання - Самігулліній К.В.

за участю:

представника позивача - Лутай О.Г.,

представника відповідача - Мосіна А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Головного управління Держсанепідслужби у Харківській області до Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Головне управління Держсанепідслужби у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову від 18.11.2014 р. ВП №45706274 державного виконавця Курінного П.С. Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа);

- зобов'язати Московський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції розглянути питання щодо відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом Харківського окружного адміністративного суду по адміністративній справі №820/13251/14 від 19.08.2014, виданим 05.11.2014.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що державним виконавцем Московського ВДВС ХМУЮ Курінним П.С. 18.11.2014 р. протиправно відмовлено у відкритті виконавчого провадження за виконавчим листом, виданим Головному управлінню Держсанепідслужби у Харківській області Харківським окружним адміністративним судом щодо примусового виконання постанови суду у справі № 820/13251/14 від 19.08.2014 р. Позивач вважає, що підстави для відмови, викладені у постанові державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження за ВП № 45706274 від 18.11.2014р., не мають законного підґрунтя та не відповідають дійсності, а також спірна постанова винесена необґрунтовано, з порушенням вимог законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Представник відповідача - Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції з позовом не погодився.

У судовому засіданні вказав, що спірна постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження від 27.08.2014р. виготовлена в установлений законом строк та цілком відповідає вимогам чинного законодавства. У зв'язку з чим, просив суд прийняти рішення про відмову у задоволенні позову.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень на позов, заслухавши пояснення позивача та відповідача, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.

Правовідносини з приводу розгляду адміністративним судом справ, предметом яких є рішення, дії, бездіяльність державної виконавчої служби унормовані ст.181 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідно до ч.1 ст.181 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), котрі відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, зокрема, виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті.

З аналізу викладених вище норм права, суд приходить висновку, що виконавче провадження являє собою сукупність дій державного виконавця, спрямованих на примусове виконання визначених законом виконавчих документів. Суд зазначає, що державним виконавцем вчиняються дії з примусового виконання, крім іншого, виконавчих листів, що видаються судами.

Вимоги до виконавчого документа встановлені ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження". Так, у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; 6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання. У разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним. Виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою. Скріплення виконавчого документа гербовою печаткою є обов'язковим у разі, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, за законом зобов'язаний мати печатку із зображенням Державного Герба України. Законом можуть бути встановлені також інші додаткові вимоги до виконавчих документів.

Підстави для відкриття виконавчого провадження перелічені в ст. 19 Закону.

Судовим розглядом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.08.2014р. у справі № 820/13251/14 частково задоволений позов Головного управління Держасанепідслужби у Харківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю). Застосовано заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) шляхом зупинення реалізації виробу з м'яса смаженого - "шаурми" в кількості 20.0 кг без відповідного маркування, етикетування та документів, які підтверджують якість та безпеку харчових продуктів, виявлених під час перевірки дотримання санітарного законодавства 01.07.2014 року при здійсненні торгової діяльності у торговельному павільйоні Фізичної особи підприємця ОСОБА_4, ідентифікаційний код НОМЕР_1, розташованому за адресою: м. Харків, АДРЕСА_1.

Вказана постанова суду в силу ст. 254 КАС України набула законної сили та Харківським окружним адміністративним судом за заявою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області 19.08.2014 р. був виданий виконавчий лист. (а.с. 7).

Оглянувши копію вказаного вище виконавчого документу, суд відзначає, що даний виконавчий документ цілком відповідає вимогам, встановленим ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження".

Разом з тим, спірною постановою державного виконавця Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції Курінного П.С. від 18.11.2014 року ВП № 45706274 відмовлено у відкритті виконавчого провадження з посиланням на п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження". Державним виконавцем зазначено, що резолютивною частиною рішення суду встановлено, що обов'язок виконання рішення суду покладено на Головне управління Держсанепідслужби у Харківській області. Таким чином, судом встановлений спосіб виконання виконавчого документу без участі Державної виконавчої служби України. Одночасно з цим, за судженням старшого державного виконавця, резолютивною частиною рішення не встановлено заходів примусового характеру, передбачених ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження".

Перевіряючи відповідність закону спірного рішення та дій суб'єкта владних повноважень, суд відмічає, що критерії правомірності рішень та діянь суб'єкта владних повноважень викладені законодавцем в ч.3 ст.2 КАС України.

Досліджуючи обставини дотримання відповідачем згаданих критеріїв при реалізації владної управлінської функції у спірних правовідносинах, суд зауважує, що відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За визначенням ч.1 ст.69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Керуючись приписами ст.11 КАС України, а також наведених норм процесуального закону, суд встановив, що порядок дій державного виконавця під час вирішення питання щодо прийняття виконавчого документа до виконання унормований ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження".

Так, за приписами ч. 1 ст. 25 Закону, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Судовим розглядом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що виконавчий документ, виданий Харківським окружним адміністративним судом по справі № 820/13251/14 цілком відповідає вимогам Закону України "Про виконавче провадження" та пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби у встановлений Законом строк, а відтак у державного виконавця Московського ВДВС ХМУЮ не було обґрунтованих підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження та повернення виконавчого документу, а саме: виконавчого листа, виданого Харківським окружним адміністративним судом по справі №820/13251/14 до Головного управління Держсанепідслужби у Харківській області.

Враховуючи вищенаведене, позов Головного управління Держсанепідслужби у Харківській області є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 11, 12, 51, 71, ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161ст. 162, ст. 163, ст. 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Головного управління Держсанепідслужби у Харківській області до Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Скасувати постанову від 18.11.2014 р. ВП №45706274 державного виконавця Курінного П.С. Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа);

Зобов'язати Московський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції розглянути питання щодо відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом Харківського окружного адміністративного суду по адміністративній справі №820/13251/14 від 19.08.2014, виданим 05.11.2014 року.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений 17 серпня 2015 року.

Суддя О.В. Панченко