Постанова № 49249550, 27.08.2015, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2015 року 12 год. 12 хв. Справа № 813/1988/15

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Сакалоша В.М.,

за участю секретаря судового засідання - Козак О.О.,

представника позивача - Кулака І.О.,

представника відповідача - Чабана О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБ САД» до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними дій, протиправним наказу і його скасування,-

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТБ САД» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ у Франківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 05 серпня 2015 року, просять суд визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області від 20.02.2015 року за №131 про проведення документальної планової виїзної перевірки ТзОВ «ТБ САД» (код ЄДРПОУ 37122702) та визнати протиправним проведення Державною податковою інспекцією у Франківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області документальної планової виїзної перевірки ТзОВ «ТБ САД» (код ЄДРПОУ 37122702) з питань дотримання податкового, валютного, та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року.

Ухвалою суду від 21 квітня 2015 року провадження у справі відкрито, хід її розгляду відображено в ухвалах суду. В судовому засіданні 27 серпня 2015 року проголошено вступну і резолютивну частини постанови, відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача, проведення перевірки контролюючий орган здійснював не у відповідності з нормами Податкового кодексу України та інших нормативних актів що регулюють умови та порядок проведення перевірок. В них позивач посилається на правову позицію Верховного Суду України, згідно якої, умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок встановлені нормами Податкового Кодексу України, і лише їх дотримання може бути належною підставою для наказу про проведення перевірки. Вважає, що податковий орган не надав належних відомостей на підтвердження того, що ТзОВ було включено до Плану-графіку проведення перевірок на перший квартал 2015 року. Минула планова документальна перевірка податковим органом у товаристві проводилась у липні 2013 року, а ТзОВ не відповідає критеріям високого ступеня ризику і не повинно включатись у план графік проведення планових документальних перевірок у 2015 році. Зазначає, що право на проведення такої перевірки платника податку надається лише у випадку, коли його не пізніше за 10 календарних днів до її проведення повідомлено у спосіб вручення під розписку або надіслано рекомендованим листом із врученням копії відповідного наказу та письмове повідомлення із зазначенням дати початку перевірки. Проте, таке повідомлення отримано товариством несвоєчасно, а саме 03 березня 2015 року, що є грубим порушенням чинного законодавства.

А відтак, на думку позивача, оскаржуваний наказ є протиправним, оскільки повідомлення про перевірку і наказ були вручені товариству з порушенням строків.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив такий задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у запереченні на позовну заяву вказує на те, що відповідно до затвердженого ДФС України 30.12.2014 року Плану-графіку проведення перевірок суб'єктів підприємницької діяльності на I квартал 2015 року було заплановано проведення документальної планової перевірки ТзОВ «ТБ САД» за період з 01.01.2013 року по 31.12. 2014 року. Керівником ДПІ було прийнято рішення про перевірку на підставі наказу від 20 лютого 2015 року № 131. Перевірка розпочата 02.03. 2015 року. Працівникам податкового органу, яким було доручено провести перевірку згідно наказу від 20 лютого 2015 року № 131 з метою проведення перевірки 02.03.2015 року надано для пред'явлення посадовим особам ТзОВ «ТБ САД» направлення на проведення перевірки і копію наказу по її проведенню. Вищевказані документи були вручені під розписку 02.03.2015 року головному бухгалтеру ТзОВ Островерсі О.Ю. про що свідчать підписи на направленні № 154-161. В подальшому терміни проведення перевірки продовжено наказом № 217 від 30.03.2015 року. Вищевказані документи знов були вручені під розписку 31.03.2015 року головному бухгалтеру ТзОВ Островерсі О.Ю.

Відповідач вважає позов не обґрунтованим, з врахуванням того, що контролюючий орган діяв у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а позивачем було допущено інспекторів до проведення перевірки.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, просив суд в його задоволенні відмовити.

Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд встановив наступне.

20.02.2015 року з метою виконання плану-графіка проведення документальних перевірок субґєктів господарювання на 1 квартал 2015 року у відповідності до ст.77 ПК України ДПІ у Франківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області прийнято наказ №131 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТзОВ «ТБ САД» (код ЄДРПОУ 37122702)».

Як стверджує відповідач, вказаний наказ №131 та повідомлення №6 від 20.03.2015р. про проведення перевірки було скеровано ТзОВ «ТБ САД», що підтверджується фіскальним чеком № 6271 від 20.03.2015р. та повідомленням про вручення, що засвідчує відправлення 20 лютого 2015 року і вручення поштової кореспонденції 03 березня 2015 року. Проте, ні з повідомлення про вручення поштового відправлення, ні з фіскального чеку не вбачається, які саме документи отримав позивач 03.03.2015 року.

Згідно вимог наказу № 131, перевірку розпочато 02 березня 2015 року. В наказі зазначено начальнику податкового аудиту Чернецькій Т.Ю. забезпечити організацію та проведення перевірки. Контроль за її проведенням покласти на вказану особу. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника начальника ДПІ Франківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області Базарника Б.І.

З0 березня 2015 року наказом № 217 ДПІ Франківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області було продовжено планову виїздну документальну перевірку ТзОВ «ТБ САД» на 10 робочих днів. В наказі зазначено залучити до проведення перевірки працівників ДПІ Чолій О.І., Луковського Р.О., Босакевича А.В. Контроль за її проведенням покладено на начальника податкового аудиту Чернецьку Т.Ю.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Обов'язковою ознакою рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, як предмета адміністративного спору, є прямий (безпосередній) вплив рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень на правовий статус фізичної чи юридичної особи, тобто обмеження її прав, свобод, покладення на неї обов'язків.

Дії суб'єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо відповідні дії не повинні вчинюватися таким суб'єктом стосовно цієї особи, виходячи з наданої йому компетенції.

Таким чином, в порядку адміністративного судочинства можуть розглядатися спори щодо будь-яких дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень без обмежень, якщо такі дії (бездіяльність) є юридично значимими для позивача, тобто порушують права та інтереси останнього шляхом обмежень у реалізації його прав чи покладення на нього необґрунтованих обов'язків.

Відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Згідно п.77.2 ст.77 Податкового кодексу України, документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.

Порядок формування та затвердження плану - графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та митну політику.

В підтвердження включення ТзОВ «ТБ САД» до плану-графіку проведення планових перевірок, позивачем долучено до матеріалів справи лист Головного управління ДФС у Львівській області від 17.01.2015р. №344/7/13-01-22-05-23 з додатком, який вказує на включення ТзОВ «ТБ САД» до плану-графіка проведення планових перевірок.

Не заслуговують на увагу твердження позивача, як доказ неправомірності проведення перевірки, що йому не надано належних відомостей включення ТзОВ «ТБ САД» до плану -графіку проведення планових перевірок, як підприємство з високим ступенем ризику.

Аналіз вказаних норм вказує, що у відповідача відсутній обовґязок повідомляти з підтверджуючими документами платників про включення до плану-графіку проведення планових перевірок, відтак твердження (вимога) позивача про протиправність дій контролюючого органу з цих підстав є необґрунтованими, такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до п.77.4 ст.77 Податкового кодексу України, - право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Ця норма встановлює, що документальна планова виїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної планової виїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Працівниками ДПІ у Франківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області розпочато проведення перевірки 02 березня 2015р. без попереднього повідомлення платника про проведення такої. Оскільки повідомлення №6 від 20.02.2015р. про проведення перевірки отримано ТзОВ «ТБ САД» 03 березня 2015 року. Саме цей факт підтверджує головний бухгалтер товариства.

А наручно наказ від 20.02.2015р. №131 головному бухгалтеру перевіряючи вручили 06.03.2015р., що підтверджується його підписом на направленні на перевірку №160 від 02.03.2015р.

Аналіз буквального тлумачення зазначеної норми, так і системне тлумачення приписів Податкового кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України виключають твердження, яке наводить відповідач про достатність у перевірочній діяльності лише скерування наказу на перевірку та повідомлення про це за 10 днів до її початку.

Право платника оскаржувати рішення контролюючого органу про проведення перевірки стосовно нього не залежить від її виду, а реалізація такого права, за відсутності обов'язку у контролюючого органу повідомляти про перевірку до її проведення, неможлива.

За таких обставин твердження про лише направлення наказу та повідомлення без його отримання платником до початку перевірки не може слугувати доказом дотримання контролюючим органом порядку проведення перевірок платників податку визначеним Податковим кодексом України, вказане також позбавляє можливості платника як права на оскарження так і на підготовку документів необхідних для проведення планової виїзної перевірки.

При цьому, судом не беруться до уваги заперечення відповідача, який вважає, що способом захисту, у даному випадку, є не допуск до перевірки, оскільки таке твердження відповідача позбавляє особу, гарантованого ч.2 ст.55 Конституції України, права на захист у суді, яке не залежить від реалізації особою самостійного, визначеного законом, права на захист від протиправної дії суб'єкта владних повноважень.

Також, судом взято до уваги пояснення викладене у доповідній записці головного бухгалтера підприємства Островерхої О.Ю. на ім'я т.в.о директора ТзОВ Палиса Ю.І. про те, що копію наказу про проведення перевірки № 131 їй було вручена 06 березня 2015 року, а 02 березня вона допустила до перевірки службових осіб податкового органу без належних документів. Повідомлення про перевірку отримала по пошті 03 березня 2015 року, і в цьому поштовому відправлені була відсутня копія наказу на перевірку.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Податковим органом, як суб'єктом владних повноважень, дії якого оскаржуються позивачем, і в обов'язок якого, в силу приписів ст. 71 КАС України входить доказування своєї правової позиції, не надано суду беззаперечних доказів щодо своєчасного вручення останньому повідомлення про перевірку та копії наказу, тощо.

Крім того, оскаржуваний наказ від 20 березня 2015року №131 на відміну від наказу №217 від 30 березня 2015року не містить безпосередніх виконавців проведення планової документальної перевірки.

Відповідно до п.91 Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 р. №1242 (із змінами та доповненнями) розпорядча частина поділяється на пункти і підпункти, які нумеруються арабськими цифрами. У кожному пункті повинні бути зазначені виконавці (структурні підрозділи або конкретні посадові (службові) особи), конкретні завдання (доручення) і строки їх виконання. Ця Інструкція встановлює загальні положення щодо функціонування структурних підрозділів з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади (далі - установи), вимоги до документування управлінської інформації та організації роботи з документами в установах незалежно від способу фіксації та відтворення інформації, яка міститься в документах, включаючи їх підготовку, реєстрацію, облік і контроль за виконанням.

Виходячи з наведеного вище, наказ від 20.02.2015р. №131 в порушення наведеної інструкції не містить виконавців проведення перевірки, що в свою чергу ставить під сумнів підставність виписування направлень від 02.03.2015р. №№154-160 на підставі наказу, який не містить прізвища осіб, яких направлено для проведення перевірки. За таких обставин, наказ №131, в якому відсутні прізвища осіб яким доручається провести перевірку є таким, що складений неналежним чином, не у відповідності з типовою інструкцією з діловодства і як наслідок не може слугувати доказом підставності виходу восьми працівників податкового органу на перевірку згідно направлень від 02.03.2015р. №№154-161.

Таким чином, податковій орган вчиняв перевірочну діяльність згідно наказу від 20.02.2015 року № 131 без належного і своєчасного повідомлення підконтрольного йому платника податків, та службовими особами, не уповноваженими безпосередньо наказом на таку діяльність у встановленому порядку.

У постанові Верховного Суду України від 27.01.2015 у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Будгарантінвест-55» до державної податкової інспекції у м. Южному Одеської області про визнання незаконним наказу про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки та визнання протиправними дій викладено правову позицію, згідно з якою лише дотримання контролюючим органом умов та порядку прийняття рішень про проведення перевірок, може бути належною підставою наказу про проведення перевірки.. Невиконання вимог умов та порядку прийняття рішень про проведення перевірок призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Відповідно до ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Керуючись наведеною позицію Верховного Суду України, з огляду на встановлені обставини справи суд погоджується з аргументами позивача щодо того, що державні інспектори, які проводили перевірку діяли не на підставі, не у спосіб та не у межах повноважень, передбачених законодавством України наслідком чого, є невизнання розглядуваної перевірки як юридичного факту.

У відповідності до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п.21.1.1, 21.1.2, 21.1.4 п.21.1 ст.21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані, крім іншого: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумління виконання покладених на контролюючі органи функцій; не допускати порушень прав та охоронюваний законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Частиною 3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усім формам дискримінації; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При вказаних обставинах вимоги позивача є підставними та підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст. 51, 71, 86, 94, 158, 160, 163, 167, 244-2 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області від 20.02.2015 року за №131 про проведення документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБ САД» (код ЄДРПОУ 37122702).

3.Визнати протиправним проведення Державною податковою інспекцією у Франківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБ САД» (код ЄДРПОУ 37122702) з питань дотримання податкового, валютного, та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Повний текст постанови виготовлено 28 серпня 2015 року.

Суддя Сакалош В.М.