Постанова № 49249013, 26.08.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.08.2015 року Справа № 904/6001/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Широбокової Л.П.- доповідач

суддів: Крутовських В.І., Іванова О.Г.

при секретарі судового засідання: Герун Т.О.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1, дов. від 27.01.2015р., представник,

Від відповідача:ОСОБА_2, дов. №6 від 23.03.2015р., представник,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплогазстрой", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2015р. у справі №904/6001/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Горького", с. Миколаївка Новомосковського району Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплогазстрой", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 200000 грн

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2015 року з урахуванням ухвали про виправлення описки від 30.07.2015 року (суддя Загинайко Т.В.) заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Горького" про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплогазстрой" (50011, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області , вул. Дм. Донського, б.25-А, ідентифікаційний код 33416308) в межах суми позову 200 000 грн, які знаходяться на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплогазстрой" (50011, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Дм. Донського, б.25-А, ідентифікаційний код 33416308).

Не погодившись з ухвалою суду Товариство з обмеженою відповідальністю "Теплогазстрой" (надалі відповідач) звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить зазначену ухвалу скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права. В апеляційній скарзі Відповідач зазначає про відсутність в заяві Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Горького" обґрунтування необхідності вжиття заходів до забезпечення позову, відсутність жодних обставин, які б свідчили про можливе ускладнення виконання рішення суду та ненадання Позивачем будь-яких доказів на підтвердження наявності таких обставин. Вважає, що судом порушено засади рівності сторін та ухвала прийнята за його відсутності. Окрім того, судом ще не вирішено питання про безпідставність отримання коштів.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Горького" (надалі позивач) просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а ухвалу господарського суду залишити без змін. Свою позицію обґрунтовує тим, що кошти були перераховані помилково, відповідач до цього часу їх не повернув, судом розглядаються також інші справи за позовами інших осіб щодо безпідставного отримання коштів відповідачем, що свідчить про недобросовісні наміри відповідача та відсутність його наміру на повернення коштів, що дає підстави для вжиття заходів до забезпечення позову.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом при розгляді матеріалів оскарження встановлено, що у липні 2015 року позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до відповідача про стягнення 200000 грн безпідставно отриманих грошових коштів (а.с. 3-6).

Ухвалою господарського суду від 13.07.2015 року порушено провадження у справі, позовна заява прийнята до розгляду (а.с. 1).

28.07.2015р. позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Відповідача, що знаходяться на його банківських рахунках, в межах загальної суми заборгованості Відповідача перед Позивачем, що складає 200000 грн.

Як зазначає Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Горького" помилково перерахувало 200000 грн на розрахунковий рахунок відповідача №26000476896900 з призначенням платежу «За роботи згідно договору від 28.04.2014 року №2904/1, з яких 100000 грн перераховано згідно платіжного доручення від 29.04.2014 року №238, 50000 грн перераховано згідно платіжного доручення від 03.09.2014 року №409 та 50000 грн перераховано згідно платіжного доручення від 02.10.2014 року №638 (а.с. 7, 8). А відповідачем не здійснено будь-яких заходів щодо повернення безпідставно отриманих від позивача грошових коштів у загальній сумі 200000 грн. Як відомо позивачу за аналогічними справами існує кредиторська заборгованість відповідача майже на 900 тисяч гривен, та за таких обставин невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

У відповідності із ст. ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Відповідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006р. №9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, останнім були отримані від позивача спірні грошові кошти.

Доказів щодо правомірності отримання цих коштів відповідачем не надано.

Позивачем надано докази щодо наявності ще декількох судових справ про отримання відповідачем коштів від інших осіб (справи №904/6004/15, №904/6005/15) на суму майже 900 000 грн.

Протягом майже року відповідач не здійснив заходів щодо повернення цих коштів чи правового оформлення правомірності їх отримання,

При таких обставинах апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про обґрунтованість заяви позивача щодо вжиття заходів забезпечення позову в межах суми позовних вимог, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.

Заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах суми позову 200 000 грн є адекватними позовним вимогам, отримання цих коштів не заперечується відповідачем.

Суд також вважає, що арешт на грошові кошти відповідача в межах суми позову 200 000 грн не може перешкоджати його звичайній господарській діяльності, яку він повинен здійснювати за рахунок правомірно отриманих доходів чи майна. Правомірність отримання цих коштів на даний час ним не доведена.

Посилання апелянта на порушення судом першої інстанції норм процесуального права щодо винесення ухвали про забезпечення позову за його відсутності суд вважає безпідставними, оскільки ст.ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України не передбачає проведення судового засідання з викликом сторін для розгляду заяви про забезпечення позову. Таку заяву суд розглядає самостійно на будь-якій стадії провадження у справі.

За встановлених обставин судом першої інстанції було правомірно винесено ухвалу про забезпечення позову, підстав для її скасування чи зміни відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України не вбачається, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Дніпропетровської області без змін.

Судові витрати по розгляду апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103 - 106 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплогазстрой" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2015 року про вжиття заходів до забезпечення позову у справі №904/6001/15 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2015 року про вжиття заходів до забезпечення позову у справі №904/6001/15 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з часу її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Л.П. Широбокова

Суддя В.І. Крутовських

Суддя О.Г. Іванов

Повний текст постанови виготовлений 28.08.2015р.