Ухвала суду № 49245299, 11.12.2013, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження № 22-ц/785/9027/13

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Артеменко І. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2013 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Артеменка І.А.,

суддів Сватаненка В.І.,

ОСОБА_2,

при секретарі Сілуковій В.В.,

розглянувши у закритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на рішення Київського районного суду м. Одеси від 10 вересня 2013 року по справі за заявою Державної податкової інспекції (далі ДПІ) у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, за участю заінтересованих осіб Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Автодіо», Публічного акціонерного товариства «Акціонерний Банк «Південний» про розкриття інформації, що містить банківську таємницю,-

встановила:

У серпні 2013 року ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області звернулася до суду з заявою, в якій просила суд зобовязати АБ «Південний» розкрити інформацію, що містить банківську таємницю про рух коштів по рахунках ТОВ «Автодіо» з 01.08.2010 року по 31.08.2010 року та з 01.01.2013 року по 30.06.2013 року.

Свої вимоги заявник обґрунтовує тим, що головним державним ревізором інспектором відділу супроводження особливо важливих перевірок податкового аудиту ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області ОСОБА_3 та ОСОБА_4 терміном на 5 робочих днів повинна була проводитися позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «Автодіо» щодо взаємовідносин з контрагентами за період з 01.08.2010 року по 31.08.2010 року, з 01.01.2013 року по 30.06.2013 року на підставі наказу від 23.07.2013 року № 205 та направлень від 23.07.2013 року № 000095/145 та № 000096/146.

Заявник зазначає, що станом на 24.07.2013 року ТОВ «Автодіо» за податковою адресою м. Одеса, пров. Манежний, 4 відсутні, а тому провести виїзну документальну перевірку неможливо.

Зазначене послужило підставою для звернення ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області до суд з заявою про розкриття інформації, що містить банківську таємницю.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 10 вересня 2013 року у задоволенні заяви відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, подала до суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, ухвалити по справі нове рішення, яким їх заяву задовольнити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст рішення, яке оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватись перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, вислухавши думку учасників процесу, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відхилити, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу та залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті та справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що податкова інспекції звернулася до суду з заявою про розкриття банком інформації, що містить банківську таємницю, без підстав та повноважень, визначених законом, а тому відповідно до ч. 2 ст. 290 ЦК України заява задоволенню не підлягає.

Вирішуючи спір по суті, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, що їх регулює.

Відповідно до ст. 288 ЦПК України при розгляді справ про розкриття банківської таємниці, суд повинен визначитися з обґрунтуванням необхідності та обставини, за яких вимагається розкрити таку інформацію із зазначенням положень законів, які надають відповідні повноваження.

Так, апеляційним судом встановлено, підтверджено матеріалами справи та не спростовується сторонами, що головним державним ревізором інспектором відділу супроводження особливо важливих перевірок податкового аудиту ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області ОСОБА_3 та ОСОБА_4 терміном на 5 робочих днів повинна була проводитися позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «Автодіо» щодо взаємовідносин з контрагентами за період з 01.08.2010 року по 31.08.2010 року, з 01.01.2013 року по 30.06.2013 року на підставі наказу від 23.07.2013 року № 205 та направлень від 23.07.2013 року № 000095/145 та № 000096/146.

Заявник зазначає, що станом на 24.07.2013 року ТОВ «Автодіо» за податковою адресою м. Одеса, пров. Манежний, 4 відсутнє, ознаки будь-якої господарської діяльності також відсутні, а тому вручити наказ, предявити направлення посадовим особам підприємства та провести виїзну документальну перевірку не виявилось можливим, про що були складені відповідні акти від 24.07.2013 року.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначені обставини не можуть слугувати підставою для задоволення заяви, оскільки доводи, на які посилається ДПІ не заслуговують на увагу та спростовуються матеріалами справи.

Так, твердження заявника, щодо незнаходження ТОВ «Автодіо» за адресою: м. Одеса, пров. Манежний, 4 спростовуються договором оренди нежитлового приміщення від 11.02.2013 року (а.с.30), квитанціями про сплату орендної плати та витягом з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 23-24).

Крім того, як вбачається з матеріалів справи при розгляді справи як в суді першої так і апеляційної інстанцій виклик ТОВ «Автодіо» було здійснено за адресою його реєстрації та вчасно отримано представником, який прибув як до суду першої так і апеляційної інстанцій, що також свідчить, як правильно зазначив суд першої інстанції, про перебування ТОВ «Автодіо» за вищевказаною адресою.

ДПІ при посиланні на неможливість проведення позапланової перевірки ТОВ «Автодіо» не наводить жодних підстав проведення вказаної перевірки та доказів направлення та вручення підприємству направлень та наказів на проведення позапланової перевірки, які передбачені ст. 78 Податкового Кодексу України.

Відповідно до п. 12.4 та п. 12.5 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, щодо кожного платника податків, стосовно якого виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та нез'ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ органу державної податкової служби, який з'ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за встановленою формою (пункт 12.4 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства фінансів України від 06.11.2012 року № 1146).

Якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) органу державної податкової служби приймає рішення про направлення до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою №18-ОПП (додаток 24) для вжиття заходів, передбачених ч. 12 ст. 19 Закону.

Копія повідомлення підшивається до реєстраційної частини облікової справи платника податків. Про направлення такого повідомлення вноситься запис до журналу обліку повідомлень про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою № 19-ОПП (додаток 25).

Відповідно до ч.ч. 12, 14 ст. 19 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», у разі ненадходження в установлений ч. 11 цієї статті строк реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу, державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати, встановленої для подання реєстраційної картки, юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору зазначеної реєстраційної картки.

У разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.

З Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, вбачається, що станом на 07.08.2013 року та станом на 04.09.2013 року, зареєстрованим місцезнаходженням ТОВ «Автодіо» є - м. Одеса, пров. Манєжний, 4.

Зазначене свідчить, про те, що заявник всупереч вимог п. 12.4 та п. 12.5 Порядку обліку платників податків і зборів не передав підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження платника податків ТОВ «Автодіо» за встановленою формою (пункт 12.4 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства фінансів України від 06.11.2012 р. № 1146).

Таким чином, підрозділами податкової міліції не було перевірено та не підтверджено факту відсутності такої особи за місцезнаходженням та не встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню.

Керівник (заступник керівника) органу державної податкової служби не приймав рішення про направлення до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою № 18-ОПП (додаток 24) для вжиття заходів, передбачених ч. 12 статті 19 Закону.

Отже, державний реєстратор не вчиняв дій, передбачених ч. 12 та ч. 14 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», та не вносив до реєстру відомостей щодо місцезнаходження ТОВ «Автодіо».

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, про те, що заявником не надано достатніх доказів того, що ТОВ «Автодіо» не знаходиться за адресою: м. Одеса, пров. Манєжний, 4.

Відповідно до ст. 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.09.2011 року № 10 «Про судову практику в цивільних справах про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб» та згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобовязані діти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

У звязку із цим у разі, якщо підставою звернення до суду, зокрема, органу державної податкової служби із заявою про розкриття банківської таємниці, є дії порушника податкового законодавства і стосовно таких дій для цих органів відповідними спеціальними законами передбачений спосіб реагування, то суд не має підстав для задоволення заяви.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що заявником не надано доказів, які би свідчили про відсутність ТОВ «Автодіо» за місцем його реєстрації.

Згідно ч. 2 ст. 290 ЦПК України, якщо під час судового розгляду буде встановлено, що заявник вимагає розкрити інформацію, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної особи без підстав та повноважень, визначених законом, то суд ухвалює рішення про відмову в задоволенні заяви.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що заявником не доведено необхідності розкриття банком щодо ТОВ «Автодіо» інформації, яка містить банківську таємницю, з підстав, зазначених у заяві.

На підставі викладеного колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому не вбачає підстав для його скасування.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин і закон, який їх регулює.

Викладені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

При таких обставинах, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини по справі, рішення суду відповідає вимогам ст. ст. 213, 215 ЦПК України, а тому не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 303, 307 ч. 1 п. 1, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 10 вересня 2013 року залишити без змін.

Ухвала колегії суддів набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала колегії суддів може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення до суду касаційної інстанції.

Судді апеляційного суду Одеської області

ОСОБА_5

ОСОБА_6

ОСОБА_2