Ухвала суду № 49241281, 26.08.2015, Апеляційний суд Хмельницької області

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

Справа № 679/2568/14-ц

Провадження № 22-ц/792/1368/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2015 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючого - судді Талалай О.І.

суддів: П'єнти І.В., Корніюк А.П.

з участю: секретаря Бондара О.В.,

представника апелянта ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Нетішинського міського суду від 09 червня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Заслухавши доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_3, звертаючись до суду з вказаним позовом, зазначив, що у шлюбі з відповідачкою перебувають з 16 жовтня 2005 року, актовий запис № 269 у Книзі реєстрації шлюбів у відділі реєстрації актів цивільного стану Нетішинського міського управління юстиції. Від шлюбу мають двоє дітей: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2. Кілька років тому припинили подружні відносини. У зв'язку з характером роботи рідко бував дома, не мав змоги повноцінно допомагати дружині по господарству і по догляду за дітьми, з приводу чого між ними виникали непорозуміння, суперечки. З часом стали віддалятися один від одного. У стосунки почали втручатися родичі дружини. Сім'я фактично розпалась, шлюб існує формально і подальше його збереження є нераціональним. В останні роки фактично навіть не обговорювали питання про поновлення подружніх відносин.

Рішенням Нетішинського міського суду від 09 червня 2015 року позов задоволено. Шлюб, зареєстрований 16 жовтня 2005 року відділом реєстрації актів цивільного стану Нетішинського міського управління юстиції Хмельницької області, актовий запис № 269 між ОСОБА_3 і ОСОБА_2, розірвано. ОСОБА_2 залишено прізвище «ОСОБА_2».

ОСОБА_2, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові. Посилається на однобічність розгляду справи. Всупереч вимогам закону, п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11 від 21.12.2007 року судом не встановлені фактичні обставини та причини розірвання шлюбу, за її клопотанням не викликано позивача для участі у судовому засіданні, не враховано інтереси двох малолітніх дітей. У заяві позивача відсутні пропозиції щодо участі подружжя в утриманні та вихованні дітей після розірвання шлюбу. Про залишення прізвища ОСОБА_2 не заявляла.

У засіданні апеляційного суду представник апелянта апеляційну скаргу підтримав. Інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися, про розгляд справи належним чином повідомлені.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно з ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

На підставі ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що ОСОБА_3 і ОСОБА_2 з 16 жовтня 2005 року перебувають у шлюбі, зареєстрованому відділом реєстрації актів цивільного стану Нетішинського міського управління юстиції Хмельницької області, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено актовий запис № 269. Від шлюбу мають двоє дітей: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2.

У відповідності до роз'яснень п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 року №11, суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя. Передбачене ч. 1 ст. 111 СК України вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення (ч. 5 ст. 191 ЦПК України). Судам слід використовувати надану законом можливість відкласти розгляд справи для примирення подружжя, особливо за наявності неповнолітніх дітей. При визначенні строку на примирення суд заслуховує думку сторін та враховує конкретні обставини справи.

Якщо після закінчення призначеного судом строку примирення подружжя не відбулося і хоча б один з них наполягає на припиненні шлюбу, суд вирішує справу по суті.

З матеріалів справи вбачається, що під час розгляду справи суд вживав заходів щодо примирення подружжя, як це вимагає ст. 111 СК України, надавав п'ятимісячний строк на примирення, проте сторони не виявили бажання до примирення.

З урахуванням вищевикладеного, суд першої інстанції правильно виходив з того, що сторони сімейних стосунків не підтримують, з квітня 2014 року спільно не проживають, примирення не відбулося, позивач заперечує проти продовження сімейних стосунків, а тому подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу є неможливим. Відповідно шлюб між сторонами підлягає розірванню.

У зв'язку з вищенаведеним не заслуговують на увагу посилання апелянта на відсутність підстав для розірвання шлюбу.

Посилання ОСОБА_2 про несправедливість одностороннього розгляду справи за відсутності позивача не ґрунтуються на законі.

Частиною 1 ст. 38 ЦПК України передбачено, що сторона може брати участь у цивільній справі особисто або через представника.

При розгляді справи у суді першої інстанції брала участь представник ОСОБА_3 ОСОБА_6

Не можуть бути прийняті до уваги доводи апеляційної скарги про те, що судом не було надано достатнього часу на здійснення примирення сторін, оскільки судом першої інстанції надавався п'ятимісячний строк на примирення сторін, а відповідачка не надала суду доказів того, що з її боку вживались заходи щодо примирення з чоловіком.

Крім того, ч. 1 ст. 157 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі.

Інші доводи апеляційної скарги на законність рішення суду не впливають і його висновок не спростовують.

Порушень процесуального закону, які б були підставою для скасування рішення, судом не допущено.

Рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, всебічно досліджених матеріалах справи, ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав у межах доводів апеляційної скарги для його скасування не вбачається.

Разом з тим, зайвим є посилання у резолютивній частині рішення на залишення відповідачці прізвища «ОСОБА_2».

Відповідно до ч. 6 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» питання зміни прізвища під час державної реєстрації розірвання шлюбу вирішується за заявою подружжя в органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Проте це не призвело до неправильного вирішення справи. Посилання на залишення відповідачці прізвища «ОСОБА_2» слід виключити з резолютивної частини рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Нетішинського міського суду від 09 червня 2015 року залишити без змін.

Виключити з резолютивної частини рішення посилання на залишення відповідачці прізвища «ОСОБА_2».

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: (підпис) Судді: (підписи)

Вірно:

Головуючий:

_____________

Головуючий в першій інстанції - Савіцький Л.П. Провадження: № 22-ц/792/1368/15

Доповідач - Талалай О.І. Категорія: 48, 49