Ухвала суду № 49240931, 28.08.2015, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

28.08.2015

Провадження №1-кс/337/473/2015

ЄУН № 337/3572/15-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2015 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Хортицького районного суду міста Запорожжя Бредун Д.С., при секретарі Медвідь Г.С., за участю: прокурора Жукова В.П., підозрюваного ОСОБА_1, захисника адвоката ОСОБА_2, розглянувши клопотання прокурора прокуратури Хортицького району м. Запоріжжя Жукова ОСОБА_3, про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за кримінальним провадженням №12015080070002054 від 30 червня 2015 року відносно підозрюваного:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працевлаштованого, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_4, 30 липня 2013 року, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, кв.№8, фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, кв.№77, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,

ВСТАНОВИВ:

26 серпня 2015 року прокурор Жуков В.П. звернувся до суду з клопотанням, про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на 60 днів щодо підозрюваного ОСОБА_1

Згідно клопотання, ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, за попередньою змовою між собою, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, шляхом пошкодження замку вхідних дверей проникли до приміщення квартири АДРЕСА_1, звідки таємно викрали майно ОСОБА_7 на загальну суму 25837,26 гривень.

За даним фактом розпочате досудове розслідування, відомості про яке 30 червня 2015 року внесені до ЄРДР під №12015080070002054 за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.

30 червня 2015 року о 11:45 годині ОСОБА_1 було затримано в порядку п.2 ч.1 ст.208 КПК України.

Повідомлення про підозру за ч.3 ст. 185 КК України таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у житло, предявлено ОСОБА_1 01 липня 2015 року.

Підозра щодо вчинення кримінального правопорушення саме ОСОБА_1, обґрунтовується поясненнями потерпілої ОСОБА_7, протоколами огляду місця події, протоколами затримання ОСОБА_1, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України.

Ухвалою слідчого судді від 02 липня 2015 року до ОСОБА_1, застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, та заборонено в період з 19:00 години до 09:00 години залишати квартиру АДРЕСА_2, без дозволу слідчого, прокурора або суду. Крім того, на ОСОБА_1 покладено на строк до 31 серпня 2015 року включно обовязок:

зявлятися до органів досудового слідства і суду за першим викликом і у призначений час;

носити електронний засіб контролю.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 10 липня 2015 року залишено без змін вищевказану ухвалу слідчого судді про застосування запобіжного заходу.

Клопотання оформлено відповідно до вимог ст.ст. 184, 199 КПК України, подане до суду за 6 днів до закінчення дії попередньої ухвали. Копію клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, ОСОБА_1 отримав за 2 дні до судового розгляду.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання в повному обсязі.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні частково визнав свою провину у вчинені злочину та просив застосувати до нього запобіжний захід особистого зобовязання.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_2 заперечував проти задоволення клопотання, оспорював наявність у справі ризиків, вказаних стороною обвинувачення. Просив з врахуванням даних про особу підозрюваного, а також того, що ОСОБА_1 офіційно працевлаштувався, застосувати до останнього запобіжний захід у вигляді особистої поруки.

Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного і захисника, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, суд приходить до наступних висновків.

Матеріали клопотання, а саме: копії протоколів допиту потерпілої ОСОБА_7, копії протоколів огляду місця події, копії протоколів затримання ОСОБА_1, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 в порядку ст. 208 КПК України, та крім того, пояснення підозрюваного в судовому засіданні, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України (таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у житло). Жодного підтвердження підстав, які спростовують обґрунтування вказаної підозри судом не встановлено.

Клопотання та додані до нього матеріали, підтверджують наявність у справі ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, встановлений ухвалою слідчого судді від 02 липня 2015 року про застосування до підозрюваного запобіжного заходу. Так, хоч ОСОБА_1 в силу ст. 89 КК України є таким, що не має судимості, проте він двічі притягався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти власності, та знову обґрунтовано підозрюється у вчиненні нового корисливого злочину, при цьому ОСОБА_1 офіційно ще не працевлаштувався, а тільки був прийнятий на стажування на посаду торгового агента, що по суті не свідчить про наявність стабільного джерела заробітку.

Наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, як і у клопотанні про застосування запобіжного заходу, суду доведена не була, та будь-якими новими, доданими до клопотання матеріалами, не підтверджена. Так клопотання не містить жодного підтвердження факту переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування чи суду, а також фактів неналежної процесуальної поведінки підозрюваного. Крім того, як зазначив прокурор в судовому засіданні, підозрюваний визнає свою провину у вчиненому, та сприяє досудовому розслідуванню. Також, відповідно до пояснень прокурора, підозрюваний за час застосування запобіжного заходу належним чином виконував покладені на нього обовязки.

Таким чином, наявність цього ризику є лише домислом сторони обвинувачення, та його існування належним чином суду не доведена. Вказана позиція також узгоджується з висновками ЄСПЛ викладеними, зокрема у п.п.123, 124 рішення «ОСОБА_8 (ALEKSANDR MAKAROV) проти Російської Федерації» (Скарга №15217/07, Страсбург, 12 травня 2009 року), за змістом яких, суворість можливого покарання, хоча і є суттєвим елементом ризику, але не може бути оцінена з абстрактної точки зору. Наявність ризику повинні також підтвердити інші суттєві фактори.

Зважаючи на викладене , суд приходить до висновку, що ризик, передбачений п.5 ч.1 ст. 177 КПК України у вказаному кримінальному провадженні не зменшився і є актуальним, та виправдовує продовження строку застосування запобіжного заходу.

При цьому, судом не встановлено підстав для зміни запобіжного заходу, зокрема на особисту поруку, про застосування якого заявив клопотання захисник. Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту ефективно запобігає наявному у справі ризику, та в повному обсязі забезпечує належну процесуальну поведінку підозрюваного. Доцільності застосування більш мякого запобіжного заходу, судом не встановлено.

Також суд погоджується з посиланням прокурора на неможливість завершення досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу, що обумовлено необхідністю отримання висновків судової-хімічної та товарознавчої експертиз, проведенням слідчого експерименту, виконання ухвал про надання тимчасового доступу до речей і документів, що містять охоронювану законом таємницю.

При цьому, клопотання не може бути задоволено в повному обсязі. Так з урахуванням можливості офіційного працевлаштування підозрюваного, що підтверджено наданими стороною захисту матеріалами, суд вважає за необхідне змінити період заборони підозрюваному покидати житло на проміжок часу з 19:00 години до 07:00 години.

Крім того, оскільки строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців до 30 вересня 2015 року, враховуючи положення ч.3 ст. 197 КПК України, суд вважає за необхідне продовжити строк застосування запобіжного заходу тільки на 30 днів.

Підстав для зміни обовязків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, покладених на підозрюваного при застосуванні запобіжного заходу, судом не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 181, 184, 193, 194, 197, 199, 202, 205, 309, 369-372 КПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Продовжити на 30 днів строк застосування до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши в період з 19:00 години до 07:00 години залишати квартиру АДРЕСА_2, без дозволу слідчого, прокурора або суду.

Покласти на ОСОБА_1 на строк до 30 вересня 2015 року включно обовязок:

зявлятися до органів досудового слідства і суду за першим викликом і у призначений час;

носити електронний засіб контролю.

Розяснити підозрюваному ОСОБА_1, що в разі не виконання покладених на нього обовязків, до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення.

В задоволенні іншої частини клопотанні відмовити.

Здійснення контролю за виконанням домашнього арешту покласти на начальника Ленінського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом пяти днів з дня її оголошення, безпосередньо до апеляційного суду Запорізької області.

Слідчий суддя Д.С. Бредун