Рішення № 49240784, 27.08.2015, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 686/6349/13-ц

Провадження № 22-ц/792/1518/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2015 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючого-судді Ярмолюка О.І.,

суддів Власенка О.В., Юзюка О.М.,

при секретарях Кошельнику В.М.,

Дубовій М.В.,

з участю представника позивача Панченка Д.В.,

представниці відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 вересня 2013 року,

встановила:

У квітні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (далі - ТОВ «Кредитні ініціативи») звернулося до суду з уточненим у подальшому позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

ТОВ «Кредитні ініціативи» зазначило, що 7 квітня 2008 року товариство з обмеженою відповідальністю «ПростоФінанс» (далі - ТОВ «ПростоФінанс») і ОСОБА_4 уклали кредитний договір № 08004142557, за умовами якого ТОВ «ПростоФінанс» надало останньому кредит у розмірі 127790 грн. на строк до 4 жовтня 2014 року під 9,9% річних. За договором купівлі-продажу кредитного портфелю від 18 травня 2012 року ТОВ «ПростоФінанс» відступило позивачеві своє право вимоги за вказаним кредитним договором. ОСОБА_4 не виконує взятих на себе зобов'язань, внаслідок чого позивач вправі стягнути з нього на свою користь заборгованість за кредитним договором, яка станом на 10 липня 2013 року складається з 78134 грн. 22 коп. неповернутого кредиту, 10605 грн. 50 коп. процентів і 191 грн. 69 коп. комісії.

У зв'язку з цим, ТОВ «Кредитні ініціативи» просило суд стягнути з ОСОБА_4 на свою користь 88931 грн. 41 коп. заборгованості за кредитним договором.

Заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 вересня 2013 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» 88931 грн. 41 коп. заборгованості за кредитним договором і 889 грн. 31 коп. судового збору, а всього - 89820 грн. 72 коп.

Суд керувався тим, що ОСОБА_4 не виконав грошового зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого з нього на користь банку слід стягнути неповернутий кредит, проценти та комісію.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким стягнути з нього на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованість у сумі 44605 грн. 58 коп., посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та порушення судом норм процесуального права.

Заперечуючи проти апеляційної скарги, представник ТОВ «Кредитні ініціативи» ОСОБА_2 зазначив, що рішення суду є законним та обґрунтованим, а тому відсутні підстави для його скасування.

Заслухавши учасників процесу та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Разом із тим, зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення не відповідає.

Суд першої інстанції не дотримався положень ст. 129 Конституції України, ст.ст. 74, 76, 158, 169 ЦПК України.

Згідно зі ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства належить змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Повідомлення про судове засідання відноситься до елементу змагальності сторін та є обов'язком суду.

Неповідомлення судом сторін про дату судового засідання є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, частиною першою якої передбачено, що кожен має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Належне повідомлення судом осіб, які беруть участь у справі, про її розгляд у судовому засіданні є обов'язковим (ч. 1 ст. 158 ЦПК України). Неявка в судове засідання сторін, про яких нема відомостей, що їм вручені судові повістки, перешкоджає розгляду справи (ч. 1 ст. 169 ЦПК України).

Порядок повідомлення сторін про час і місце розгляду справи встановлений ст.ст. 74-76 ЦПК України, про належне повідомлення особи про час і місце розгляду справи може свідчити розписка.

Як убачається з матеріалів справи, яка розглянута без участі відповідача ОСОБА_4, останній не був оповіщений у встановленому порядку про час і місце судового розгляду, що відбувся 19 вересня 2013 року. Справа не містить розписки про одержання відповідачем судової повістки або відомостей про відмову останнього в її отриманні. Судова повістка повернулася до суду з відміткою поштового відділення про її невручення ОСОБА_4 через закінчення терміну зберігання (а.с. 55).

Таким чином, у зв'язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Встановлено, що 7 квітня 2008 року ТОВ «ПростоФінанс» і ОСОБА_4 уклали кредитний договір № 08004142557, за умовами якого ТОВ «ПростоФінанс» надало останньому кредит для придбання транспортного засобу в сумі 127790 грн. на строк до 4 жовтня 2014 року під 9,9 % річних.

Сторони домовились, що відповідач щомісячно сплачує кредитодавцю комісію за управління кредитом у розмірі 0,15 % від початкової суми кредиту.

ОСОБА_4 зобов'язався повернути ТОВ «ПростоФінанс» кредит, сплатити кредитодавцю проценти та комісію згідно визначеного сторонами графіка платежів, а у випадку порушення позичальником термінів сплати щомісячних платежів ТОВ «ПростоФінанс» вправі було вимагати від ОСОБА_4 дострокового повернення кредиту, сплату нарахованих процентів і комісії.

В забезпечення виконання ОСОБА_4 грошових зобов'язань за кредитним договором останній передав ТОВ «ПростоФінанс» у заставу автомобіль KIA Sportage, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.

18 грудня 2012 року ТОВ «ПростоФінанс» і ТОВ «Кредитні ініціативи» уклали договір купівлі-продажу кредитного портфелю, за яким ТОВ «ПростоФінанс» відступило позивачеві своє право грошової вимоги до ОСОБА_4 за кредитним договором.

З 2011 року ОСОБА_4 не виконує належним чином грошового зобов'язання за кредитним договором. Станом на 10 липня 2013 року заборгованість ОСОБА_4 за кредитним договором становить 88931 грн. 41 коп., з яких 78134 грн. 22 коп. - неповернутий кредит, 10605 грн. 50 коп. - проценти, 191 грн. 69 коп. - комісія.

Зазначені обставини підтверджуються наявними в справі письмовими доказами.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Оцінивши в сукупності надані докази, суд першої інстанції правомірно виходив з того, що ОСОБА_4 не виконав грошового зобов'язання за кредитними договорами, внаслідок чого банк вправі стягнути з нього неповернутий кредит, проценти та комісію.

Апеляційна скарга не містить доводів на спростування цього висновку суду.

Згідно розрахунків заборгованості (а.с. 21, 48), акту приймання-передачі кредитного портфелю від 25 червня 2012 року (а.с. 95-96) та довідки ТОВ «Кредитні ініціативи» № КС-2191/17 від 27 липня 2012 року (а.с. 33) на час зміни кредитора у зобов'язанні поточна заборгованість ОСОБА_4 за кредитним договором становила 46834 грн. 96 коп. З них 30811 грн. 59 коп. - неповернутий кредит, по якому строк сплати настав, 3910 грн. 80 коп. - несплачені проценти, 3067 грн. 04 коп. - несплачена комісія, 9045 грн. 53 коп. - неустойка.

Письмові докази, зокрема квитанції (а.с. 40-42) та довідки про грошові надходження (а.с. 49, 97), вказують на те, що в подальшому ОСОБА_4 частково вносив платежі на погашення заборгованості, які відповідно до п. 3.2 кредитного договору зараховувались позивачем на погашення зобов'язання в порядку визначеної черговості.

При цьому суд не може взяти до уваги квитанцію № 10253162 від 9 липня 2013 року про сплату ОСОБА_4 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП КРЕДИТ» 600 грн. плати по кредиту № НОМЕР_2 (а.с. 71), оскільки цей платіж не стосується спірних правовідносин.

Посилання ОСОБА_4 на неправильність розрахунку заборгованості за кредитом (а.с. 48) є помилковими. Вказуючи на 57736 грн. 07 коп. заборгованості по тілу кредиту, ОСОБА_4 не звернув увагу на те, що ця сума складає заборгованість, по якій станом на 10 липня 2013 року строк сплати настав, разом із тим, відповідно до ст. 1050 ЦК України ТОВ «Кредитні ініціативи» заявили вимогу про дострокове стягнення з відповідача й решти кредиту в сумі 20398 грн. 15 коп.

ТОВ «Кредитні ініціативи» обчислили розмір заборгованості по кредитному договору станом на 10 липня 2013 року, тому грошові кошти (а.с. 72-75, 79-82), які надійшли від ОСОБА_4 на рахунок позивача після вказаної дати, не можуть бути враховані судом.

Умови кредитного договору та надані ТОВ «Кредитні ініціативи» розрахунки є зрозумілими та достатніми для висновку, що відповідач не виконує належним чином узяті на себе зобов'язання, внаслідок чого виникла вищевказана заборгованість за кредитним договором.

ОСОБА_4 не спростував письмові докази щодо розміру заборгованості за кредитним договором, а після роз'яснення апеляційним судом сторонам права на вчинення процесуальної дії (ч. 4 ст. 10 ЦПК України) відповідач відмовився від проведення судово-економічної експертизи, яка б підтвердила розмір невиконаного ним грошового зобов'язання.

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що розмір заборгованості відповідача за кредитним договором станом на 10 липня 2013 року становить 88931 грн. 41 коп., з яких 78134 грн. 22 коп. - неповернутий кредит, 10605 грн. 50 коп. - проценти, 191 грн. 69 коп. - комісія.

Вказана заборгованість має бути стягнута з ОСОБА_4 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи».

В силу ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_4 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» слід присудити понесені ним судові витрати в розмірі 889 грн. 31 коп. (88931,41:100).

Згідно з ч. 3 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, оскільки в даному випадку мало місце неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 88, 303, 307, 309, 314, 316, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 вересня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» 88931 грн. 41 коп. заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» 889 грн. 31 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: /підпис/ Судді: /підписи/

Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду О. І. Ярмолюк

_____________

Головуючий в першій інстанції Бондарчук В.В. Категорія 27

Доповідач Ярмолюк О.І.