Ухвала суду № 49239774, 21.08.2015, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

21.08.15 № 336\ 5820\ 15 к

Пр. 1 кс \ 336\ 631\ 15

У Х В А Л А

про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

місто Запоріжжя « 21» серпня 2015 року

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Голубкова М.А, при секретарі Ходирєвій О.О, з участю прокурора прокуратури Шевченківського району м. Запоріжжя юриста 3-го класу Проз орського І.О, розглянувши матеріали кримінального провадженння № 12015080080002597 від 20 червня 2015 року відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, офіційно не працевлаштованого, зареєстрвоаного за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого 01.08.2003 Токмацьким РС за ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 185, ст. 70 КК до 9 років позбавлення волі,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, будучи раніше судимим за злочини проти власності, судимість за які не знято і не погашено у встановленому законом порядку, на шлях виправлення на став і знову вчинив корисливий злочин при наступних обставинах:

20.06.2015 року приблизно о 10.40 годині ОСОБА_1, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, діючи повторно з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, перебуваючи в 3-му підїзді будинку розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Цитрусова, буд. 6, шляхом ривка рукою зірвав з шиї ОСОБА_2, золотий ланцюжок з хрестиком, вартість яких в сумі складає 4000 гривен, тим самим відкрито викрав майно, яке належить останній. Після чого продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 вибіг з підїзду та зник з місця пригоди.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно.

Крім того, 26.06.2015 року приблизно о 19.55 годині, ОСОБА_1, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, діючи повторно з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, знаходячись на кінцевій зупинці трамваю №14 «Магістраль» по вул. Магістральна в м. Запоріжжя, шляхом ривка рукою зірвав з шиї ОСОБА_3, золотий ланцюжок, вартість якого складає 8800 гривен, тим самим відкрито викрав майно, яке належить останній. Після чого продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 почав бігти у бік вул. Чарівна в м.Запоріжжі, де біля підвального приміщення в будинку розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чарівна, буд. 163 / вул. Полякова, буд. 1, був затриманий гр. ОСОБА_4 та гр. ОСОБА_5

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно.

27.06.2015 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

27.06.2015 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Грушку О.С. обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 25.08.2015.

31.07.2015 обвинувальний акт відносно ОСОБА_6 направлено до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя.

14.08.2015 за результатами підготовчого розгляду провадження вказаний обвинувальний акт повернуто прокурору як такий, що не відповідає вимогам КПК України. 18.08.2015 на вказане рішення суду прокурором принесено апеляційну скаргу.

Разом з тим, згідно з ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобовязаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 12 КПК України, під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом, тобто на підставі законного та обгрунтованого судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за пять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1, будучи раніше судимим за злочини проти власності, судимість за які не знято і не погашено у встановленому законом порядку, на шлях виправлення на став і знову вчинив корисливий злочин, за який Кримінальним кодексом України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк більше 5 років. Більш того, на разі ОСОБА_1 обгрунтовано підозрюється органом досудового розслідування у вчиненні ще 2 епізодів відкритого викрадення чужого майна, що свідчить про наявність ризику продовження обвинуваченим своєї злочинної діяльності у випадку застосування до нього більш мякого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою.

ОСОБА_1 на теперішній час офіційно ніде не працює, у нього відсутнє постійне джерело прибутку, у звязку з чим обвинувачений вчиняє злочини проти власності із корисливих мотивів. Усвідомлення тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, може призвести до продовження зайняття злочинною діяльністю, та як наслідок, з метою уникнення відповідальності за вчинене правопорушення обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, тим самим перешкоджаючи встановленню істини по кримінальному провадженню, що є ризиками, передбаченими п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

На сьогоднішній день вказані ризики та обставини збереглися, своє значення не втратили та змін не зазнали, у звязку з чим строк застосування найбільш суворого запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 має бути продовжений.

Визначаючи розмір застави, суд виходить з вимог ст.ст. 178, 182 КПК України, викладене, дані про особу підозрюваного ОСОБА_1О, з огляду на те, що судове провадження по справі ще не розпочато, зважаючи на необхідність виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, запобігти спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, а також зважаючи на доведеність слідчим, прокурором наявності всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя вважає необхідним застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 строком на 60 днів, тобто до 19 жовтня 2015 року, оскільки інший, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, що випливають зі змістуст. 177 КПК Україниі тримання ОСОБА_1 під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогамКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

При цьому судом також враховано положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обовязків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обовязки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину встановлюється розмір застави від двадцяти розмірів мінімальної матеріальне становище підозрюваного, тяжкість кримінального правопорушення в якому він підозрюється, дані про особу підозрюваного, співставивши існуючі у справі ризики, характер кримінального правопорушення та його наслідки, з реальною можливістю забезпечити цим запобіжним заходом впевненість у тому, що підозрюваний не буде порушувати покладені на нього процесуальні обовязки, та з урахуванням ст. 8 Закону України „Про державний бюджет України на 2015 рік щодо розміру мінімальної заробітної плати, яка складає 1218 грн., вважає за необхідне визначити заставу у вигляді двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обовязків.

Керуючись вимогами ст.ст.40, 131, 132, 176 178, 183, 184, 194 КПК України,-

У Х В А Л И В

Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4, строком на 60 днів до 19 жовтня 2015 р

Визначити заставу у розмірі 24 360 грн., що становить 20 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої станом на 01 січня поточного року 1218 грн., у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області: рахунок № 37311050000607 в ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, Отримувач платежу ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700, призначення платежу застава ОСОБА_1

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного у разі внесення застави наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого в провадженні якого перебуває дане кримінальне провадження, та до суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання,

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд і вїзд в Україну.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Запорізького слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань у місті Запоріжжя та Запорізької області.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Запорізького слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань у місті Запоріжжя та Запорізької області негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_7.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області протягом 5 діб з часу проголошення .

Суддя М.А. Голубкова.