Ухвала суду № 49234013, 26.08.2015, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У х в а л а

26 серпня 2015 року м. Київ

Суддя Верховного Суду України Лященко Н.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України рішення апеляційного суду Львівської області від 26 грудня 2014 року та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 квітня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, третя особа: орган опіки і піклування Личаківської районної адміністрації Львівської міської ради про визнання недійсним договору дарування квартири,

в с т а н о в и в :

Подана ОСОБА_1 заява про перегляд судових рішень не відповідає вимогам статей 357, 358 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), оскільки ОСОБА_1 у заяві посилається на неоднаковість судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, однак не зазначає, які саме норми права неоднаково застосовано судом касаційної інстанції. Заявнику слід уточнити підстави для подання заяви про перегляд судових рішень, передбачених статтею 355 ЦПК України, а також їх обґрунтування.

До заяви також не додано копій різних за змістом судових рішень Верховного Суду України від 24 червня 1998 року, 23 липня 2008 року та 22 вересня 2010 року, на які як на приклад неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права посилається заявник.

Крім того, до заяви про перегляд судових рішень додано документ про сплату судового збору в розмірі 121 грн 80 коп., проте з урахуванням меж оскаржуваних судових рішень, останньому слід доплатити судовий збір виходячи із заявлених вимог майнового характеру.

Згідно із частиною 1 статі 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Згідно з нормами статті 4 Закону України «Про судовий збір», ураховуючи категорію спору, розмір судового збору в даному випадку повинен становити 70% ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми (але не менше 70% від 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 2015 рік, та не більше 70% від 3-х розмірів мінімальної заробітної плати, тобто не менше 170 грн. 52 коп. і не більше 2 557 грн. 80 коп.).

Стаття 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» зазначає, що розмір мінімальної заробітної плати на 1 січня 2015 року становить 1 218 грн.

Реквізити для оплати судового збору такі: отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі, 22030002 р/о № 31213207700007, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходів бюджету - 22030002, код банку отримувача - 820019, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; у графі платіжного доручення «Призначення платежу» зазначається «судовий збір (Верховний Суд України, 060)» символ звітності 207.

Відповідно до частини другої статті 359 ЦПК України суддя-доповідач протягом трьох днів здійснює перевірку відповідності заяви вимогам ЦПК України. У разі встановлення, що заяву подано без додержання вимог статей 357 <http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page9> та 358 <http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page9> ЦПК України, заявник письмово повідомляється про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов'язаний їх усунути.

Керуючись статтями 354, 355, 357-359 ЦПК України,

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд судових рішень залишити без руху та надати заявнику строк до 11 вересня 2015 року для усунення зазначених недоліків заяви.

Роз'яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали заява буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Верховного Суду України Н.П. Лященко