Ухвала суду № 49233995, 27.08.2015, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У х в а л а

27 серпня 2015 року м. Київ

Суддя Верховного Суду України Лященко Н.П., перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 3 вересня 2014 року, рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 17 грудня 2014 року та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 лютого 2015 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, приватного спеціалізованого підприємства «Юстиція» про визнання правочинів недійсними та поділ майна,

в с т а н о в и в :

На адресу Верховного Суду України надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам статей 357, 358 ЦПК України.

Зокрема, в порушення вимог пункту 3 частини другої статті 357 ЦПК України в заяві відсутнє обґрунтування зазначеної в ній підстави для перегляду судових рішень та не зазначено які саме норми матеріального права неоднаково застосовано судом (судами) касаційної інстанції, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Згідно пунктом 3 частини першої статті 358 ЦПК України до заяви про перегляд судових рішень додаються копії різних за змістом судових рішень, якщо заява подається з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 355 цього Кодексу.

Крім того, відповідно до абзацу 3 частини першої статті 358 ЦПК України до заяви про перегляд судових рішень додається документ про сплату судового збору.

За змістом частини другої статті 4 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» (далі - Закон № 3764-VI) розмір судового збору повинен становити 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 70 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону № 3674-VІ судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Однак, до заяви про перегляд судових рішень ОСОБА_1 додала квитанцію про сплату судового збору, з якої вбачається зарахування коштів на неналежний рахунок.

Реквізити для оплати судового збору за подання заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України: отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі, 22030002 р/о № 31213207700007, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходів бюджету - 22030002, код банку отримувача - 820019, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; у графі платіжного доручення «Призначення платежу» зазначається «Судовий збір (Верховний Суд України, 060)» символ звітності 207.

Відповідно до частини другої статті 359 ЦПК України суддя-доповідач протягом трьох днів здійснює перевірку відповідності заяви вимогам ЦПК України. У разі встановлення, що заяву подано без додержання вимог статей 357 <http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page9> та 358 <http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page9> ЦПК України, заявник письмово повідомляється про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов'язаний їх усунути.

Керуючись статтями 354, 355, 357-359 ЦПК України,

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 залишити без руху та надати заявниці строк до 11 вересня 2015 року для усунення зазначених недоліків заяви.

Роз'яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали заява буде повернута заявниці.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Верховного Суду України Н.П. Лященко