Ухвала суду № 49232645, 27.08.2015, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 6/742/114/15

Єдиний унікальний № 742/1017/15-ц

УХВАЛА

27 серпня 2015 року Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

в складі : головуючого судді Зарічної Л.А.,

при секретарі Геєць О.О.,

за участю представників заявників ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Прилуки заяву ОСОБА_3 та ОСОБА_4, заінтересовані особи Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк та Відділ Державної виконавчої служби Прилуцького міськрайонного управління юстиції, про розстрочення виконання рішення суд,-

ВСТАНОВИВ:

12 серпня 2015 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулись до суду із заявою про розстрочку виконання рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 26 березня 2015 року у справі за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги заявники обґрунтовують тим, що вказаним рішенням було задоволено позовні вимоги банку та стягнуто з них на користь позивача 10967,62 долари США за кредитом та відсотками, що згідно з курсом НБУ на день постановлення рішення суду становить 258364 грн. 45 коп., а також 1500 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості та 22 грн.59 коп. пені за несвоєчасне погашення заборгованості по відсотках.

Вказане рішення сторонами не оскаржувалося і представником позивача в суді було отримано виконавчі листи, які були звернуті до виконання у ВДВС Прилуцького МРУЮ, де було відкрито виконавчі провадження.

Зважаючи на ті обставини, що на даний період часу скаржниками вже сплачено 41538,21 доларів США, що значно перевищує суму самої позики, а також були сплачені комісійні, пені та всі інші необхідне платежі, повязані з отриманням кредиту, оформленням іпотеки, страхування предмету іпотеки тощо, а після ухвалення рішення суду сплачено 7 платежів безпосередньо на позичковий рахунок банку загальною сумою 1690 доларів США, у звязку з чим фактично зменшилася заборгованість за вказаним кредитним договором і становить 9344,63 долари США, при цьому відсутні несплачені прострочені пені, штрафи, комісії та відшкодовані судові витрати, боржники просять суд розстрочити виконання вказаного рішення, оскільки іншого способу погашення заборгованості за кредитом окрім періодичних платежів, а ні в позичальника, а ні в поручителя , не має. З метою забезпечення даного кредитного договору , в іпотеку була передана двокімнатна квартира, що належить на праві власності ОСОБА_3Ю, але така не може бути звернута в рахунок існуючої заборгованості, оскільки на даний час діє Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів у іноземній валюті». Іншого майна, на яке може бути звернуто стягнення і боржників не має.

В судовому засіданні представники боржників (заявників) підтримав зазначені у заяві обставини та при цьому вказали, що дійсно 11.04.2007 року між ОСОБА_4А, як позичальником , та АКІБ «УкрСиббанк», як кредитодавцем , було укладено відповідний договір, за яким банк надав ОСОБА_4 кредит на споживчі цілі в сумі 30200 доларів США, що за діючим на той період часу курсом НБУ становило 152510 грн., зі строком дії договору до 10.04.2018 року. До червня 2014 року позичальник своєчасно здійснював погашення за вказаним кредитним договором. На даний час строк дії вказаного договору ще не закінчився, але стрімке знеціненням української гривни у 2014 році ставить сторону позичальника на межу виживання. Оскільки погашення кредиту за договором здійснюється визначеними ануїтентними платежами, вважає, що таке розстрочення відповідатиме інтересам сторін, так як погашення заборгованості здійснюється у доларах США Крім того, іншого способу, зважаючи на існування мораторію на відчуження нерухомого майна, на даний період часу немає, оскільки державним виконавцем було перевірено майновий стан боржників та накладено арешт на належне їм майно, яким в даному випадку є лише квартира, яка передана в іпотеку стягувачу.

Представник банку в судове засідання не зявився, але подав відповідну письмову заяву про розгляд справи за їх відсутності та заперечення проти задоволення вказаної заяви про розстрочення рішення суду.

Представник ВДВС в судове засідання не зявився, але подав письмову заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Вислухавши пояснення та дослідивши наявні докази по справі суд приходить до наступного висновку.

В судовому засіданні було достовірно встановлено, що рішенням Прилуцького міськрайонного суду від 26 березня 2015 року із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «УкрСиббанк» в солідарному порядку стягнуто 10967,62 долари США заборгованості за кредитом та відсотками за кредитним договором №1114040000 від 11 квітня 2007 року , що згідно курсу НБУ станом на день постановлення рішення становить 258364 грн.45 коп., 1500 грн. пені за несвоєчасне погашення заборгованості, 22 грн.59 коп. пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентах та по 1299 грн. 44 коп. з кожного відповідача в рахунок сплати судового збору.

Рішення в частині стягнення судових витрат було виконано відповідачами добровільно до набранням ним законної сили.

На підставі вказаного рішення та заяви позивача (стягувача), судом було видано виконавчі листи, які були банком предявлені до виконання та на підставі яких ДВС Прилуцького МРУЮ були відкриті виконавчі провадження, що вбачається із відповідних копій постанов про відкриття провадження від 07.07.2015 року.

Згідно довідки наданої позивачем вбачається, що станом на 30 липня 2015 року, ОСОБА_4 як боржник, отримавши за кредитним договором №11140450000 від 11 квітня 2007 року кредит у сумі 30200 доларів США фактично сплатив 20483,84 долари США процентів, 21055,37 доларів США основного боргу, 2598,88 грн. комісії, 2598,88 грн. пені та має залишок основної кредитної заборгованості 9344,63 долари США та 2132 долари США простроченої заборгованості. Наведені вище дані свідчать про те, що позичальник сплатив 2/3 частини кредиту та відсотків, а також пеню та комісію, що свідчить про відсутність у нього умислу на ухилення від виконання грошового зобовязання.

Крім того, з метою забезпечення вказаного кредитного договору було укладено договори поруки та іпотеки.

В той же час, досліджені в судовому засіданні докази підтверджують відсутність в обох боржників постійного заробітку чи будь-якого іншого майна, яке можливо було звернути в рахунок погашення існуючої заборгованості.

Що стосується звернення на майно, яке перебуває в іпотеці, то відповідно до п.1) ч.1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» протягом дії цього Закону не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобовязань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є обєктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (обєкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

Один із співвідповідачів, будучи майновим поручителем, передав в іпотеку належну йому на праві власності двокімнатну житлову квартиру з адресою АДРЕСА_1, яка виступає як забезпечення зобов'язань за споживчим кредитом, наданим ОСОБА_4А в іноземній валюті. Загальна площа квартири не перевищує 140 кв. метрів.

Належна заявнику квартира використовується як місце його постійного проживання і іншого нерухомого житлового майна він не має, як не має й іншої можливості здійснити погашення існуючої заборгованості одночасно однією проплатою.

З наведених вище обставин та норм матеріального права вбачається, що під час дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не може бути звернуто стягнення на належну ОСОБА_3 квартиру, а при відсутності іншого майна і виконати рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 26 березня 2015 року в цивільній справі №2/742/506/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором на даний час у повному обсязі є неможливим.

Частинами 1 і 2 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 373 ЦПК України встановлено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання. Суд, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Оскільки рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 26 березня 2015 року в цивільній справі №2/742/506/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором на даний час у повному обсязі виконати неможливо до втрати чинності Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», що є винятковою обставиною в даному випадку, яка не залежить від волі сторін у договорі, а заявники не ухиляються від виконання покладеного на них обовязку по погашенню кредитної заборгованості, але з врахуванням наведених вище обставин, зважаючи на дію вказаного кредитного договору до квітня 2018 року, суд вважає за можливе розстрочити виконання рішення суду на строк дії вказаного договору, що не буде суперечити вимогам чинного законодавства, порушувати законні права та обовязки сторін по договору, не призведе до знецінення гривні, оскільки погашення здійснюється у доларах США.

На підставі наведеного, керуючись ст. 373 ЦПК України, суд

ухвалив:

Розстрочити виконання рішення Прилуцького міськрайсуду Чернігівської області від 26 березня 2015 року в цивільній справі №2/742/506/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 10968,62 долари США, шляхом сплати щомісячних платежів у розмірі 243,00 доларів США протягом 32 місяців дії договору про надання кредиту №11140450000 від 11 квітня 2007 року та проведення повного розрахунку у строк до 10 квітня 2018 року.

Ухвалу суду може бути оскаржено шляхом подачі впродовж 5 днів з дня її проголошення апеляційної скарги Апеляційному суду Чернігівської області через Прилуцький міськрайонний суд.

Суддя: