Постанова № 49227006, 28.08.2015, Апеляційний суд Сумської області

Справа №592/7147/15-п Головуючий у суді 1-ї інстанції - Труханова Л. М.Номер провадження 33/788/230/15 Суддя-доповідач Гончаров М. В. Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2015 року суддя Апеляційного суду Сумської області Гончаров М. В. , з участю скаржника ОСОБА_3, здійснивши апеляційний перегляд справи у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 31 липня 2015 року, якою

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець АДРЕСА_1

притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 рік, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 31 липня 2015 року на ОСОБА_3 за ч.1 ст.130 КУпАП накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 рік за те, що він 19.07.2015 року о 10 год. 45 хв. в м. Лебедин по вул. Русіянова керував автомобілем «Опель Кадетта», н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме, різкий запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження медичного огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння ухилився шляхом відмови в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України.

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_3, не оспорюючи кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 130 КУпАП, просить постанову суду в частині накладення адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування усіма видами транспортних засобів на 1 рік змінити, наклавши на нього стягнення у виді штрафу розміром двісті неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Свої вимоги ОСОБА_3 мотивує тим, що під час розгляду адміністративної справи суддя районного суду не врахував ряд обставин, які мали суттєве значення при винесенні справедливого стягнення, а саме те, що він є інвалідом ІІІ групи, його стан здоров'я не дозволяє долати великі відстані без використання транспорту, йому доводиться самостійно їздити до лікарні для періодичного проходження лікування. Вказує, що у нього є мати пенсійного віку, яка проживає в Білопільському районі і потребує допомоги, а він, користуючись власним транспортом, навідується до неї, привозить харчі та ліки. Також апелянт зазначає, що він має водійський стаж 25 років, до адміністративної відповідальності за керування автомобілем у стані алкогольного сп'яніння раніше не притягувався, просить суд врахувати вищезазначені обставини і пом'якшити адміністративне стягнення.

Заслухавши пояснення скаржника ОСОБА_3, який просив апеляційну скаргу задовольнити, перевіривши матеріали справи, прихожу до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

У відповідності зі ст.245 КУпАП, завданнями в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Розглядаючи справу, суддя районного суду вірно дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_3 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.

Факт скоєння вказаного правопорушення за обставин, викладених в постанові судді, підтверджується зібраними доказами, які були всебічно, повно досліджені судом першої інстанції, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії АП2 №181521 від 19 липня 2015 року (а.с.2), який за своїм змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, з якого вбачається, що ОСОБА_3 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння в присутності свідків ОСОБА_4 та Дідик О.В., поясненнями вказаних свідків (а.с.3-4).

Адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 рік, було накладено суддею районного суду у межах, передбачених санкцією ч.1 ст.130 КУпАП та з додержанням вимог ст.33 КУпАП, з урахуванням особи порушника, ступеню його вини, обставин та характеру правопорушення.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 про те, що він є інвалідом ІІІ групи і йому необхідно їздити до лікарні, а також наявність у нього матері пенсійного віку, яка потребує його допомоги, на думку судді є таким, що спростовується діями самого ОСОБА_3, який не зважаючи на вказані обставини свідомо вчинив зазначене адміністративне правопорушення. Крім того, апелянтом не надано жодних доказів про те, що він є єдиним піклувальником своєї матері.

При вирішенні питання про застосування стягнення і його виду, суддя районного суду належним чином врахував особу правопорушника, який ніде не працює, про що було зазначено у протоколі про адмінправопорушення та анкетних даних у постанові (а.с. 6), у зв'язку з чим, з урахуванням його майнового стану, обґрунтовано не призначив адміністративне стягнення у виді штрафу.

Суддею районного суду було враховано характер вчиненого правопорушення, ступінь небезпеки для суспільства даного виду правопорушення, а також те, що це правопорушення є умисним, так як ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння і, відмовляючись від проходження огляду на стан сп'яніння, усвідомлював, що це заборонено.

Враховуючи наведене, прихожу до висновку про те, що постанова суду є законною та обґрунтованою, підстави для її зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 289, 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 31 липня 2015 року щодо ОСОБА_3 залишити без зміни, а його апеляційну скаргу - без задоволення.

Дана постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду Сумської областіГончаров М. В.

З оригіналом згідно: суддя М.В. Гончаров