Ухвала суду № 49225616, 11.08.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/4462/15

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Цюра Т. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.08.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області в складі:

Головуючого: Цюри Т.В.,

Суддів: Погорєлової С.О., Кравця Ю.Л.,

при секретарі: Добряк Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Одеської області апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 25 лютого 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору довічного утримання недійсним, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні власністю, зняття з реєстраційною обліку,-

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 25 лютого 2015 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору довічного утримання недійсним відмовлено.

Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні власністю, зняття з реєстраційного обліку задоволено.

Визнано ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, такою що втратила право користування квартирою №70 по вул. Генерала Петрова, буд. №96, у м. Одесі.

Встановлено порядок виконання рішення суду, за якими рішення суду є підставою для органів реєстрації для зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: АДРЕСА_1.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_2подала до суду апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 25 лютого 2015 року та в позовних вимогах ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні власністю, зняття з реєстраційною обліку відмовити, а позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору довічного утримання недійсним задовольнити.

До суду апеляційної інстанції апелянт ОСОБА_2 не зявилася, була повідомлена належним чином про дату, час та місце розгляду справи, тому перешкоди для розгляду справи за її відсутністю, відповідно ст..305 ЦПК України, відсутні.

Заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідност. 303 ЦПК Україниапеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції.

Відповідност. 308 ЦПК Україниапеляційнийсуд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи вказаний спір, суд повно та всебічно з'ясував всі обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, обґрунтовано керувався нормамиЦК України.

Так, судом першої інстанції було достовірно встановлено, що 02 липня 2009 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було укладено договір довічного утримання, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі за №347, за умовами якого ОСОБА_4 передала, а ОСОБА_3 отримала у власність квартиру АДРЕСА_2. Сторони договору обумовили, що матеріальне забезпечення з утримання (догляду), яке щомісячно має надаватись ОСОБА_4 оцінюється сторонами у суму 1000 грн., за їх взаємною згодою. Утримання (догляд) був визначений сторонами у вигляді: забезпечення ОСОБА_4 житлом, шляхом збереження прав безоплатного довічного проживання у зазначеній квартирі; забезпечення триразовим калорійним харчуванням (сніданок, обід і вечеря) та необхідним одягом; надання необхідних побутових послуг; забезпечення належними лікувальними засобами та оплата необхідних послуг лікаря або перебування у лікарні; у разі смерті ОСОБА_4 ОСОБА_6 ОСОБА_7 зобов'язана вчинити всі необхідні дії щодо її поховання.

Квартира АДРЕСА_2, належала ОСОБА_4 на підставі: свідоцтва про право власності на житло, виданого УЖКГ виконкому Одеської міської ради за №3-19833 від 04 вересня 2003 року, та зареєстрованого у КП «ОМБТІ та РОН» у реєстровій книзі №495 пр., на cтop. 86, під №170; свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Сьомою Одеською державною нотаріальною конторою 15 травня 2007 року, за реєстровим №3-2593, та зареєстрованого КП «ОМБТІ та РОН» в книзі 654 пр., на cтоp. 64, номер запису 170, реєстраційний номер: 18734240.

На підставі договору довічного утримання від 02 липня 2009 року право власності на квартиру АДРЕСА_2, було зареєстровано за ОСОБА_3 що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно КП «ОМБТІ та РОН» №23387174 від 23 липня 2009 року.

12 грудня 2011 року ОСОБА_4 померла.

Відповідно висновку судово-психіатричного експерта №525, складеного 08 жовтня 2014 року КУ «Одеський медичний центр психічного здоровя» було встановлено, що ОСОБА_4 не страждала будь-яким хронічним стійким психічним захворюванням, не зловживала алкоголем, не мала будь-яких тяжких соматичних захворювань та не приймала будь-яких сильнодіючих препаратів, які могли б суттєво вплинути на її здатність розуміти значення своїх дій та керувати ними, тому, на момент підписання договору довічного утримання від 02 липня 2009 року, складеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_3, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрованою в реєстрі за № 347, віддавала звіт своїм діям, могла керувати ними та розуміти значення своїх дій.

Судом першої інстанції також вірно встановлено, що протягом життя ОСОБА_4 не мала будь-яких хронічних стійких психічних захворювань, не лікувалась та не оглядалась в психіатричних закладах, не перебувала на обліку у психіатра, що підтверджується допитом свідків та матеріалами справи.

Колегія суддів вважає, що на підставі висновку судово-психіатричного експерта №525, складеного 08 жовтня 2014 року КУ «Одеський медичний центр психічного здоровя», враховуючи пояснення допитаних у судовому засіданні свідків, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що ОСОБА_4 на момент підписання спірного договору довічного утримання від 02 липня 2009 року усвідомлювала значення своїх дій та могла керувати ними, тому відсутні правові підстави, передбачені ст.ст. 203, 215 ЦПК України для визнання недійсним спірного договору довічного утримання.

За ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

З урахуванням встановлених обставин справи, зібраних доказів, застосовуючи вищенаведені норми права, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно відмовив в позові ОСОБА_2 та задоволив позовні вимоги ОСОБА_3, оскільки реєстрація місця проживання ОСОБА_2 у спірній квартирі перешкоджає в користуванні своєю власністю ОСОБА_3

Крім того, з рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 08.06.2010 року вбачається, що при житті ОСОБА_4 самостійно зверталась з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод в здійсненні права власності, шляхом зняття її з реєстраційного обліку, та її позовні вимоги були задоволені.

Згідно рішення апеляційного суду Одеської області від 12.11.2010 року в задоволенні вимог ОСОБА_4 було відмовлено в звязку з тим, що власницею спірної квартири на той час, відповідно договору довічного утримання від 02 липня 2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрованого в реєстрі за №347, вже була ОСОБА_3

Доводи апеляційної скарги зводяться лише до невизнання апелянтом висновку судово-психіатричного експерта №525, складеного 08 жовтня 2014 року КУ «Одеський медичний центр психічного здоровя», тому висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно ст. 308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, які відповідають встановленим обставинам справи, до яких суд дійшов з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду є законним і обґрунтованим.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 307, 312, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів ,-

УХ В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 25 лютого 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору довічного утримання недійсним, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні власністю, зняття з реєстраційною обліку залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Т.В. Цюра

Судді: Ю.І. Кравець

ОСОБА_8