Постанова № 49223082, 14.11.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа № 490/11065/14-п 14.11.2014 14.11.2014 14.11.2014

Номер провадження: 33/784/285/14

Справа № 33/784/285/14 Категорія: ст. 130 ч. 2 КУпАП

Головуючий суду першої інстанції: ОСОБА_1

Головуючий апеляційного суду: Гребенюк В.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2014 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області в складі:

Головуючого судді Гребенюк В.І.

За участі: секретарів судового засідання Георгици Г.В., Лі І.К.

особи, яка притягнута до

адміністративної відповідальності ОСОБА_2

розглянув справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 13 жовтня 2014 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженого, що має на утриманні двох неповнолітніх дітей, працюючого неофіційно, проживаючого на ІНФОРМАЦІЯ_3; -

- притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. ст. 122-2, 130 ч. 1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 2 роки без оплатного вилучення транспортного засобу.

Згідно постанови судді, 19.08.2014 року притблизно об 11.40 год. ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом марки «Шкода», реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався в м. Миколаєві по вул. Пушкінська поблизу будинку № 52, де в порушення п. п. 2.4, 2.9 А Правил дорожнього руху не виконав вимоги про зупинку, яка вказувалась жезлом та сигналом свистка, був зупинений шляхом переслідування на транспортному засобі «ВАЗ 2110», реєстраційний номер 0162, по вул. Фрунзе, 115. Після проходження огляду на зясування стану алкогольного спяніння на алкотестері «Драгер», виявлено, що ОСОБА_2. А.Г. перебував у стані алкогольного спяніння; і тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130, ст. 122-2 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить змінити постанову судді. Наводить свою версію подій, стверджуючи, що не бачив працівників міліції, які нібито, його зупиняли. Також зазначає, що у судовому засіданні не заперечував вживання спиртного ввечері 18.08.2014 року, але наводить свої сумніви щодо цифрових показників проведеного алкотесту, посилаючись на порушення працівниками ДАІ процедури надання мундштука алкотестеру.

Водночас вважає накладене стягнення занадто суворим та таким, що накладене без урахування всіх обставин, передбачених ст. ст. 34, 35 КУпАП.

Заслухавши апелянта ОСОБА_2, який частково підтримав свою апеляційну скаргу і просив про помякшення накладеного на нього стягнення, вивчивши матеріали справи та додатково надані апелянтом матеріали, розглянувши апеляційну скаргу в її межах, апеляційний суд приходить до наступного.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. ст. 122 - 2, 130 ч. 1КУпАП, за обставин, встановлених суддею суду першої інстанції, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються дослідженими суддею доказами.

Згідно п. 2.4 Правил дорожнього руху України на вимогу працівника міліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а відповідно до п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного спяніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Так, відповідно до даних протоколу про адміністративне правопорушення серії АБ2 № 561006 від 19.08.2014 року, ОСОБА_2 не зупинився на вимогу працівника міліції, внаслідок чого був переслідуваний. Потім у встановленому законом порядку в присутності свідків ОСОБА_3 і ОСОБА_4 пройшов медичний огляд на стан спяніння за допомогою алкотестору «Драгер» (а. с. 2).

Зазначений факт апелянт не заперечує.

Факт перебування ОСОБА_2 у стані алкогольного спяніння обєктивно підтверджується результатами огляду на стан спяніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестору «Драгер» - результатами тесту алкотестору «Драгер» № 6810 від 19.08.2014 року (а. с. 1).

Жодного доказу на спростування зазначеного апелянтом не надано.

Апеляційному суду ОСОБА_2 пояснив, що припускає і майже впевнений, що працівники міліції його зупиняли, оскільки вони його переслідували. Але твердить, що не побачив вимогу про зупинку через яскраве сонце. Не заперечує, що дійсно перебував у стані алкогольного спяніння, оскільки вживав спиртне пізно вночі. Хоча і мав певні сумніви щодо кількісних показників алкотесту, проте не оскаржує зазначене. Пояснив, що так сталося, що його матері у той день терміново потрібно було їхати до лікарні, тому і повіз її. Щиро розкаюється у вчиненому.

Таким чином висновок судді суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_2 правопорушення, передбаченого ст. ст. 122-2, 130 ч. 1 КУпАП, є вірним та обґрунтованим.

Вирішуючи питання про вид та розмір адміністративного стягнення щодо ОСОБА_2, суддею суду першої інстанції правильно враховані характер вчиненого адміністративного правопорушення та ступінь його вини.

Однак, суддею взагалі не враховані дані про особу порушника та обставини, що помякшують чи обтяжують його відповідальність.

Як вбачається з відповіді Центрального відділу ДВС Миколаївського міського УЮ від 12.11.2014 року № 01.05/13554/10, відкритих виконавчих проваджень відносно ОСОБА_2 не має. Виконавчі провадження на підставі постанов ВДАІ УМВС України в Миколаївській області, що перебували у провадженні у 2009 2010 роках завершені у 2010, 2012 роках відповідно (а. с. 18 - 19).

За такого він вважається таким, що не був підданий адміністративному стягненню на підставі ст. 39 КУпАП.

Апеляційний суд враховує і інші дані про особу правопорушника ОСОБА_2, який неофіційно працює, має стійкі соціальні звязки, оскільки є одруженим, має на утриманні двох неповнолітніми дітей: сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 та доньку Марину ІНФОРМАЦІЯ_5, має матір похилого віку, якій надає, окрім іншого, і особисту допомогу, в тому числі і з допомогою автомобіля (а. с. 14 - 17).

Крім вищенаведених даних про особу правопорушника, апеляційний суд враховує і обставину, що помякшує його відповідальність, - його щире каяття, оскільки ОСОБА_2 апеляційному суду заявив про визнання ним своєї провини та про своє щире каяття.

Санкціями ст. ст. 130 ч.1, 122-2 КУпАП передбачені альтернативні види стягнення, що суддею залишено поза увагою, а тому, з урахуванням вищезазначених даних про особу порушника, вважаю можливим постанову судді змінити та помякшити призначене ОСОБА_2 стягнення, частково задовольнивши його апеляційну скаргу.

Керуючись п. 4 ч. 8 ст. 294 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 13 жовтня 2014 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. ст. 130 ч. 1, 122 - 2 КУпАП змінити, помякшивши накладене на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 2 роки до штрафу в розмірі 4 300 грн.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Миколаївської області: ОСОБА_6