Постанова № 49223069, 28.08.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа № 477/1132/15-п 28.08.2015 28.08.2015 28.08.2015

Номер провадження: 33/784/169/15

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

И М Е Н Е М У К Р А Ї Н И.

28 серпня 2015 року суддя судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області Погорєлова Г.М., за участі секретарів Георгиці Г.В., Демянюк І.А., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1, захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3 розглянула справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 29 травня 2015 р., якою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, директора малого приватного підприємства «ДАО»

визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 164 ч. 1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 грн. в дохід держави з конфіскацією знаряддя виробництва - екскаватору, номер двигуна НОМЕР_1, без ідентифікаційного маркування, що вказують на його марку, модель та номер кузова.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 36 грн. 54 коп.

Згідно з постановою, ОСОБА_1 22.05.2015 р., приблизно о 12 год. 30 хв., на відкритій ділянці місцевості в с. Коларове Жовтневого району Миколаївської області за допомогою вантажної техніки здійснював зняття та переміщення ґрунтового покриву земельних ділянок за грошову винагороду без наявності відповідного дозволу, чим порушив Закон України «Про перелік документів дозвільного характеру» та ст.ст. 16, 19, 23 Кодексу України «Про надра», здійснюючи глибину розробки грунту більше 10 м. без наявності спеціального дозволу на користування надрами.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову судді _________________

провадження № 33/784/169/15 суддя суду 1 інстанції

категорія: ст. 164 ч. 1 Семенова Л.М.

КУпАП суддя апеляційного суду

Погорєлова Г.М.

скасувати, провадження закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Зазначає, що при розгляді справи суддя не приділив належної уваги: факту належності йому на праві приватної власності земельної ділянки площею 2 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства; відповіді Державної інспекції сільського господарства в Миколаївській області від 09.04.2015 р. з обґрунтуванням законності його дій на цій ділянці: поясненням допитаних свідків та письмовим доказам - договорам, товарно-транспортній накладній, квитанціям та належності екскаватора, який постановлено конфіскувати, приватному підприємству «Будтранс».

Наводячи зміст ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», ст. 50 Кодексу України «Про надра», зазначає, що ним не ведеться видобування корисних копалин, а здійснюється облаштування меліоративного ставка для зрошувальної системи на належній йому земельній ділянці з дотриманням вимог вказаних законів.

Посилаючись на ч. 3 ст. 38 Закону України «Про охорону земель», ст.ст. 1, 22 ч.1 Закону України «Про меліорацію земель», стверджує, що має право здійснювати будівництво меліоративної системи на цій земельній ділянці. При цьому зазначає, що виконуються вимоги, встановлені у розділі 8 «Вимоги до виконання робіт при будівництві гідротехнічних споруд меліоративних систем» та у пунктах 2.106, 2.107 розділу 2 «Меліоративні системи» Державних будівельних норм України В.2.4-1-99 «Меліоративні системи та споруди», що затверджені наказом Держбуду України від 25 червня 1999 року № 153, при облаштуванні на належній йому земельній ділянці ставу-накопичувача для меліоративної системи.

Зазначає, що враховуючи зміст ч. 3 ст. 4 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 4 Закону України «Про землеустрій», ч. 3 ст. 168 Земельного Кодексу України, ч.1 ст. 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ним при облаштуванні на земельній ділянці ставу-накопичувача для меліоративної системи виконуються вимоги з раціонального використання природних ресурсів, з відтворення відновлюваних природних ресурсів, у зв'язку з чим в його діях немає порушень чинного законодавства.

Вказує, що п. 3.2 Порядку видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04 січня 2005 року № 1 визначено, що дозвіл не вимагається у випадках, якщо переміщення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) здійснюється в межах однієї й тієї самої земельної ділянки, що надана для ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), а тому в його діях відсутні порушення вимог земельного законодавства.

Посилаючись на ч. 1 ст. 9 Закону України «Про меліорацію земель», вважає, що його право на облаштування на належній йому земельній ділянці ставу-накопичувача для меліоративної системи є законним.

В зв'язку із викладеним вважає безпідставними посилання судді у постанові на ст. 16 Кодексу України про надра, на п. 133 Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, який є додатком до Закону України «Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності», та на Порядок надання спеціальних дозволів на користування надрами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 615.

Стверджує, що при розгляді справи суддею не встановлено наявності у нього умислу на порушення вимог чинного законодавства.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1, захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3 на підтримку апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, допитавши свідків та дослідивши новий доказ, суд дійшов наступних висновків.

З пояснень ОСОБА_1 в апеляційному суді вбачається, що у нього на праві власності є земельна ділянка, площею 2 га., з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства. Розташована вона на відкритій ділянці місцевості в с. Коларове Жовтневого району Миколаївської області. Поряд розташовані земельні ділянки дружини та знайомих, а всього загальною площею 16 га. З метою зрощування цих земель прийняли спільне рішення вирити на його земельній ділянці на половині її площі став-накопичувач для води. 02.04.2015 р. як землевласник уклав договір з ФОП ОСОБА_6 на виконання робіт, який передбачав копання котловану, вивезення грунту із зачищенням котловану. Вартість виконаних робіт визначається у додатковій угоді. Оплата здійснюється одноразово після виконання усіх робіт за договором.

За договором найму від 01.04.2015 р. передав ОСОБА_6 екскаватор марки Е-652, 1970 р. випуску, для використання в його господарській діяльності (а.с. 49-50).

03.04.2015 р. звернувся до Державної інспекції сільського господарства в Миколаївській області із запитом щодо порядку оформлення переміщення ґрунтового покриву земельної ділянки. 09.04.2015 р. отримав письмову відповідь з посиланням на нормативні акти стосовно того, що спеціальний дозвіл не вимагається у випадку переміщення ґрунтового покриву (родючого шару грунту) в межах однієї й тієї самої земельної ділянки, що надана для ведення особистого селянського господарства.

Попередньо на земельній ділянці були узяті проби грунту. З'ясувалося, що твердий ґрунт, який буде перешкоджати витоку води, знаходиться на глибині приблизно 7 м.

В квітні 2015 р. ОСОБА_6 почав виконувати роботи з риття котловану. Піщаний ґрунт від виконання земельних робіт вивозився з земельної ділянки. Йому відомо, що ОСОБА_6 як замовник укладав договори з фізичними особами на здійснення механічно-навантажувальних робіт грунту для вивезення після риття котловану. ОСОБА_6 самостійно організовував виконання цих робіт. Їх оплата здійснювалася готівкою через касу. Йому відомо, що за послуги екскаватора фізичні особи сплачували ОСОБА_6 за квитанціями по 50 грн. за 1 т. навантаження. З цих сум ОСОБА_6 сплачував податки.

Стверджує, що грошових коштів за вивезений піщаний ґрунт не отримував. Як власник земельної ділянки контролював, щоб котлован не виходив за її межі та щоб не вивозився родючий шар грунту. Категорично стверджує, що не займався видобутком корисних копалин на належній йому земельній ділянці. Вимог нормативних актів під час виконання земельних робіт з риття котловану не порушено.

Зазначив про складання відносно нього 3-х окремих протоколів за ст. 164 ч. 1 КУпАП, що пов'язано з вивезенням піщаного грунту після риття котловану на його земельній ділянці, за епізодами у період з 11 по 20 березня 2015 р., від 18 квітня 2015 р. та від 22 травня 2015 р. Вказав, що у двох справах про адміністративні правопорушення провадження закрито судами.

Наведені ОСОБА_1 обставини, які пов'язані з цільовим призначенням належної йому земельної ділянки, з укладанням ним з ФОП ОСОБА_6 договору про виконання робіт від 02.04.2015 р., договору найму ОСОБА_6 екскаватора від 01.04.2015 р., зі зверненням до державного органу за роз'ясненням порядку оформлення переміщення ґрунтового покриву земельної ділянки та отримання письмової відповіді, підтверджені наявними в матеріалах справи документами (а.с. 13, 14, 45, 46, 49-50, 51).

Свідок ОСОБА_6 в апеляційному суді показав, що з 2006 р. є фізичною-особою підприємцем. Зареєстрований у відповідному державному реєстрі та є платником податків. Здійснює такі види діяльності як риття траншей, підготовчі земельні роботи та інше. На підставі укладеного з ОСОБА_1 договору про виконання робіт на його земельній ділянці з квітня 2015 р. виконував роботу з риття котловану - накопичувача для води для меліорації розташованих вище земельних ділянок. З цією метою орендував у ОСОБА_1 екскаватор. Піщаний ґрунт після риття котловану вивозився за межі земельної ділянки на автомобілях, з водіями яких укладав договори на виконання механічно-навантажувальних робіт. Оплату послуг навантаження піщаного грунту водії сплачували за прибутковими касовими ордерами ФОП ОСОБА_6, у яких ставив свій підпис та печатку. Будь-яких грошових коштів ОСОБА_1 від вивезення піщаного грунту не отримував.

Наведені ОСОБА_6 обставини підтверджені приєднаними до матеріалів справи копіями витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, договору про виконання робіт від 03.04.2015 року, укладеного між фізичною особою ОСОБА_7 та ФОП ОСОБА_6, квитанцій до прибуткових касових ордерів № 1 від 18.04.2015 року та № 38 від 22.05.2015 року про сплату ФОП ОСОБА_6 за послуги з навантаження піщаного грунту по 250 грн. ОСОБА_8 та ОСОБА_9 відповідно (а.с. 15-16, 17, 47).

Свідок ОСОБА_9 в апеляційному суді пояснив, що приблизно в квітні 2015 р. взнав від ОСОБА_6, що той починає роботи з риття котловану на земельній ділянці біля с. Коларове Жовтневого району. Повідомив, що ґрунт після риття котловану піщаний, може бути використаний у господарстві, його нема куди дівати. Протягом квітня-травня 2015 р. тричі на орендований ним автомобіль у присутності ОСОБА_6 навантажувався піщаний ґрунт. Сплачував йому за квитанціями лише послуги з навантаження екскаватором по 250 грн. Перед цим ОСОБА_6 укладав з ним договір на виконання цих робіт та надавав копії своїх документів. Вивозив ґрунт на дитячий майданчик, а також використав на будівництві.

Коли вивозив піщаний ґрунт останній раз - 22.05.2015 р., автомобіль під його керуванням зупинили працівники міліції. Надав пояснення з цього приводу. Ознайомившись зі своїми письмовими поясненнями (а.с. 12), зазначив, що він не вказував про організацію ОСОБА_1 кар'єру з видобутку та реалізації піску. Домовленість про вивезення піщаного грунту була саме з ОСОБА_6 і саме йому сплачував лише за послуги екскаватора. Ознайомитися з текстом письмових пояснень не зміг через відсутність окулярів та нерозбірливий почерк працівника міліції.

Свідок ОСОБА_10 в апеляційному суді пояснив, що 22.05.2015 р. під час несення патрульної служби нарядом міліції був зупинений автомобіль під керуванням водія ОСОБА_9 поблизу с. Коларове Жовтневого району. У зв'язку з тим, що виникли сумніви стосовно придбання вантажу - піску, викликали оперативну групу Жовтневого райвідділу міліції. У ОСОБА_9 була квитанція на сплату послуг з навантаження екскаватором.

Свідок ОСОБА_11 пояснив в апеляційному суді обставини, пов'язані з оглядом ним штучного отвору у ґрунті на відкритій ділянці місцевості поблизу с. Коларове Жовтневого району Миколаївської області та екскаватора «Драглайн», які зафіксовані в протоколі огляду від 22.05.2015 р. та у фототаблицях до нього (а.с. 2-6).

Однак, апеляційний суд позбавлений можливості надати правову оцінку наведеним вище доказам та встановленим на їх підставі фактичним обставинам події від 22.05.2015 р. з огляду на зміст складеного відносно ОСОБА_1 протоколу МИ № 030744 від 22.05.2015 р. про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 164 ч.1 КУпАП.

Так, диспозиція ст. 164 ч.1 КУпАП передбачає ряд самостійних дій, які становлять порушення порядку провадження господарської діяльності: провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, якщо його одержання передбачено законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Диспозиція зазначеного закону є бланкетною, оскільки відсилає до інших норм (правил). Тому є обов'язковим посилання в протоколі як на певний вид господарської діяльності, так і на конкретні норми (правила), які порушені.

Статтею 256 КУпАП визначено форму та основні елементи змісту протоколу про адміністративне правопорушення. В ньому, зокрема зазначаються місце, час і суть адміністративного правопорушення.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення у відповідності до вимог ст. 280 КУпАП в числі інших обставин підлягає обов'язковому з'ясуванню питання, чи було вчинено адміністративне правопорушення.

Таким чином, предмет судового розгляду обмежений обставинами, які вказані в протоколі про адміністративне правопорушення та які визначають його суть.

Згідно з протоколом МИ № 030744 від 22.05.2015 р. ОСОБА_1 поставлено у провину те, що 22.05.2015 р., приблизно о 12 год. 30 хв., перебуваючи на відкритій ділянці місцевості біля с. Коларове Жовтневого району, він за допомогою вантажної техніки здійснював зняття та переміщення ґрунтового покриву земельних ділянок без наявності відповідного дозволу, чим порушив Закон України «Про перелік документів дозвільного характеру», ст.ст. 16, 19, 23 Кодексу України «Про надра», здійснюючи глибину розробки грунту на 10 м. без наявності спеціального дозволу на користування надрами.

Зазначене в цьому протоколі місце вчинення адміністративного правопорушення є неконкретним, оскільки відсутні відомості про належність цієї ділянки конкретній особі, її кадастровий номер та цільове призначення, що має значення для оцінки здійснених на ній дій. Крім того, в протоколі йдеться про зняття та переміщення ґрунтового покриву земельних ділянок, тобто, на декількох земельних ділянках. Однак, конкретні відомості з цього приводу в протоколі також відсутні. А згідно з матеріалами справи ОСОБА_1 є власником лише однієї земельної ділянки, яка розташована поблизу с. Коларове Жовтневого району Миколаївської області.

Відповідно до ч.2 ст. 168 Земельного кодексу України власники земельних ділянок та землекористувачі не мають права здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Згідно з ч. 3 ст. 168 Земельного кодексу України при здійсненні діяльності, пов'язаної з порушенням поверхневого шару грунту власники земельних ділянок та землекористувачі повинні здійснювати зняття, складування, зберігання поверхневого шару грунту та нанесення його на ділянку, з якої він був знятий (рекультивація), або на іншу земельну ділянку для підвищення її продуктивності та інших якостей.

Згідно з п 1.3 «Порядку видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару грунту) земельних ділянок, затвердженим наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.01.2005 р. № 1, вимоги цього Порядку є обов'язковими для власників земельних ділянок та землекористувачів, діяльність яких пов'язана з порушенням поверхневого (родючого) шару грунту.

Відповідно до п. 3.2 цього Порядку дозвіл не вимагається, якщо переміщення ґрунтового покриву (родючого шару грунту) здійснюється в межах однієї й тієї самої земельної ділянки, що надана для ведення особистого селянського господарства та для інших визначених в цьому пункті цілій.

Цим Порядком також визначені терміни: ґрунтовий покрив земельних ділянок - поверхневий шар грунту, який характеризується родючістю; спеціальний дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару грунту) земельних ділянок - це офіційний документ, який видається на підставі затвердженого в установленому порядку проекту землеустрою і дає право власнику земельної ділянки чи землекористувачу на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого слою грунту) земельної ділянки.

Наведене свідчить, що отримання спеціального дозволу передбачено лише у випадку зняття та переміщення саме родючого шару грунту земельної ділянки та за її межі.

Однак, вчинення таких дій у провину ОСОБА_1 не поставлено. Не містять таких відомостей і матеріали справи. ОСОБА_1 стверджує, що родючий шар грунту складувався в межах його земельної ділянки, наданої для ведення особистого селянського господарства. Його твердження не спростовані.

Таким чином, не відповідає наведеним вимогам норм зазначення в протоколі про адміністративне правопорушення про зняття та переміщення ОСОБА_1 ґрунтового покрову земельних ділянок без наявності відповідного дозволу.

Об'єктом правопорушення, передбаченого ст. 164 КУпАП, є суспільні відносини у сфері регулювання господарської діяльності.

Господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (п.1.36 ст. 14 Податкового кодексу України).

Є неконкретним посилання в протоколі про адміністративне правопорушення на здійснення ОСОБА_1 глибини розробки грунту на 10 м. без наявності спеціального дозволу на користування надрами, оскільки з цих обставин не можна визначити ані вид господарської діяльності, ані її предмет (тобто, про які саме надра йдеться). В протоколі взагалі відсутнє посилання на сутність правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП, яка пов'язана з порушенням порядку провадження господарської діяльності.

Цього істотного недоліку протоколу не усуває посилання в ньому на порушення ОСОБА_1 вимог ст.ст. 16, 19, 23 Кодексу України про надра, без наведення конкретних відомостей стосовно того, яка саме господарська діяльність здійснювалася та що є її предметом.

За постановою апеляційного суду проведено експертне дослідження грунту з дна котловану, розташованого на відкритій ділянці місцевості в с. Коларове Жовтневого району Миколаївської області (земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_2, яка належить на праві власності ОСОБА_1М.). За висновками цього експертного дослідження зразки грунту, які відібрані на зазначеній місцевості, відносяться до різновидів кварцово-шпатового слабо засміченого піску з незначними домішками супіску (висновок № 6 від 18.078.2015 р.).

Відповідно до Переліку корисних копалин місцевого значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 р. № 827 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 р. № 1370), пісок є такою копалиною (сировина піщано-гравійна).

Однак, було б погіршенням становища ОСОБА_1 врахування цієї обставини судом апеляційної інстанції, оскільки у протоколі про адміністративне правопорушення такі відомості відсутні.

Крім того, ОСОБА_1 поставлено у провину вчинення дій одноразово - 22.05.2015 р., тоді як господарська діяльність передбачає вчинення систематичних дій та протягом певного періоду.

Такими чином, протокол про адміністративне правопорушення у такому вигляді через його суттєві недоліки не може бути предметом судового розгляду, оскільки викликає обґрунтовані сумніві, які відповідно до положень ст. 62 ч.3 Конституції України тлумачаться на користь ОСОБА_1

Зазначені недоліки протоколу, через які діяння, що поставлено у провину ОСОБА_1, є фактично не визначеним та неконкретним, залишилися поза увагою суду 1 інстанції.

Крім того, суд 1 інстанції, порушуючи загальну засаду судочинства - безпосередність дослідження доказів, та вийшовши за межі судового розгляду, які визначені протоколом про адміністративне правопорушення МИ № 030744 від 22.05.2015 р. відносно ОСОБА_1, свої висновки також обґрунтував письмовими поясненнями ОСОБА_12 - директора ТОВ «ТрансСтройУкраїна» та письмовими поясненнями ОСОБА_13 - директора ТОВ «Лідер Строй», які за їх поясненнями укладали договори на придбання піску з ОСОБА_1 як з директором МПП «ДАО» у 2014 році та 11.03.2015 р. відповідно.

Однак, постановою апеляційного суду від 20.08.2015 р. скасовано постанову судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 19.06.2015 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 164 ч.1 КУпАП. Провадження у справі закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Предметом судового розгляду був епізод, пов'язаний з видобуванням піску біля с. Коларове Жовтневого району Миколаївської області у період з 11 по 20 березня 2015 р. (поставка піску ТОВ «ТрансСтройУкраїна», директором якого є ОСОБА_12.).

Постановою судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 11.08.2015 р. закрито провадження у справі відносно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 164 ч.1 КУпАП, за сплиненням строку накладення адміністративного стягнення. При цьому, зі змісту цієї постанови вбачається, що суд не висловився про наявність або відсутність в діянні ОСОБА_1 складу зазначеного правопорушення (епізод від 18.04.2015 р., пов'язаний з поставкою піску ТОВ «Лідер Строй, директором якого є ОСОБА_13.)

Скасування постанови судді з поверненням протоколу про адміністративне правопорушення для його належного оформлення органу, який склав протокол, не передбачено як вид рішення, яке відповідно до положень ст. 294 ч.7 КУпАП має право прийняти суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

З наведених вище мотивів та враховуючи правове значення протоколу про адміністративне правопорушення, який не тільки визначає суть адміністративного правопорушення, поставленого особі у провину, а також є доказом в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 251 КУпАП, постанова судді підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі ст. 247 ч.1 п.1 КУпАП за відсутністю в діянні ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 164 ч.1 КУпАП, за наведених в цьому протоколі обставин.

Судом 1 інстанції постановлено про конфіскацію екскаватора з номером двигуна НОМЕР_3, без ідентифікаційного маркування, що вказують на його марку, модель та номер кузова, як знаряддя виробництва. Даний екскаватор переданий ОСОБА_6 на підставі договору найму від 01.04.2015 р. ОСОБА_1 як представником підприємства «Будтранс». Згідно з матеріалами справи даний екскаватор не вилучався та перебуває на належній ОСОБА_1 земельній ділянці. У зв'язку з скасуванням постанови судді, не підлягає виконанню і вказане рішення.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову судді Жовтневого районного суду Миколаївської області від 29 травня 2015 р. відносно ОСОБА_1 - скасувати.

Провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діянні складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 164 ч.1 КУпАП, за наведених в протоколі про адміністративне правопорушення обставин.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя судової палати у кримінальних справах

апеляційного суду Миколаївської області Погорєлова Г.М.