Постанова № 4922286, 31.08.2009, Вінницький окружний адміністративний суд

а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця,    вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 

31 серпня 2009 р.                                                                                                                 Справа № 2-а-3089/09/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

головуючого судді Загороднюка Андрія Григоровича,

при секретарі судового засідання:   Димчишина Тетяна Вікторівна 

за участю представників сторін:

позивача      :   Сігнаєвський Микола Петрович, Жейда Іван Іванович

відповідача : Якушинецької сільської ради - Присяжнюк Володимир Федорович, Держкомзему - Вакула Тетяна Олександрівна,

розглянувши матеріали справи

за позовом: Відкритого акціонерного товариства  (далі-ВАТ) "Якушинецьке"  

до: Якушинецької сільської ради Вінницької області, Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області, управління Держкомзему у Вінницькому районі Вінницької області 

про: зобов'язання до вчинення певних дій -

                                                             ВСТАНОВИВ :

В червні 2009 року ВАТ “Якушинецьке” звернулось в суд з позовом до Якушинецької сільської ради Вінницької області, Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області, управління Держкомзему у Вінницькому районі Вінницькій області про зобов’язання надати дозвіл на проведення інвентаризації земельних ділянок, погодження та затвердження її результатів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у 2007 році підприємство звернулось до відповідачів з вимогами про погодження проведення технічної інвентаризації земельних ділянок, які належать підприємству на праві приватної власності, надання дозволу на її проведення, зобов’язанням затвердити технічну документацію за результатами інвентаризації і на підставі них, видати державні акти на право власності на землю, а також зобов’язання затвердити матеріали технічної інвентаризації.

Вінницька районна державна адміністрація, на звернення про надання дозволу на інвентаризацію земельних ділянок які знаходяться в межах Якушинецької сільської ради за межами населеного пункту с.Зарванці, відповіді не надала.

Управління Держкомзему України у Вінницькому районі Вінницької області своїм листом № 02-1783 від 5.06.2008 року відмовило в наданні висновку про погодження технічної документації по інвентаризації земель в зв’язку з тим, що таке погодження не входить в перелік видів документації із землеустрою, передбачених Законом України “Про землеустрій”.

Посилаючись на те, що відповідачі допустили протиправну бездіяльність, а також відмова відповідачів щодо вчинення вищезазначених дій перешкоджає ВАТ “Якушинецьке” розпоряджатися майном, яке перебуває у його власності і розташоване на земельних ділянках, які є в його  власності, позивач змушений звернутись до суду.

Під час судового засідання представники позивача підтримали позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві просили задовольнити позов.

Враховуючи, що позовні вимоги пов’язані між собою, вони, відповідно до ч. 1 ст. 21 КАС України можуть бути розглянуті судом разом.

Представник Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області в судове засідання не з’явився, причини неявки суду невідомо, хоча про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача  - суб'єкта  владних повноважень,  належним чином повідомленого про дату,  час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення  ним про  причини  неприбуття  розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про розгляд справи за відсутності представника відповідача –суб’єкта владних повноважень.

Представник Якушинецької сільської ради проти задоволення позову заперечував, зазначивши, що позивач до сільської ради із зверненням про затвердження матеріалів технічної інвентаризації земельних ділянок, які знаходяться на території населеного пункту, не звертався. Тому, немає ніяких правових підстав для задоволення позовної вимоги стосовно сільської ради.

Управління Держкомзему України у Вінницькому районі Вінницької області в судовому засіданні заперечували проти позовних вимог, посилаючись на доводи, викладені в запереченні на позов, просили відмовити в його задоволенні. Заперечення присутні в матеріалах справи (а.с.111-113).

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника Якушинецької сільської ради, управління Держкомзему України у Вінницькому районі Вінницької області, оцінивши докази в підтвердження та спростування позовних вимог в їх сукупності, суд прийшов до висновку про те, що в задоволенні позову слід відмовити, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що ВАТ “Якушинецьке” зареєстровано як юридичну особу Вінницькою районною державною адміністрацією Вінницької області 20.06.1996 року, про що видане свідоцтво про державну реєстрацію.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 2676, затвердженої наказом Держкомстату України від 1.08.2005 року, ВАТ “Якушинецьке” зареєстроване з приватною формою власності, код ЄДРПОУ 01546988 (а.с.55).

Також встановлено, що на підставі рішення виконавчого комітету Якушинецької сільської ради № 178 від 12.05.2008 року, ВАТ “Якушинецьке” видано свідоцтво про право власності №20 від 14.11.2008 року, яким засвідчено, що майновий комплекс, який розташований в с.Зарванці Вінницького району, належить позивачу на праві приватної власності.

На підставі зазначеного свідоцтва, комунальне підприємство “Вінницьке обласне об’єднане бюро технічної інвентаризації” зареєструвало за ВАТ “Якушинецьке” цей майновий комплекс, який розташований в селі Зарванці Вінницького району на праві приватної власності та видало останньому відповідне реєстраційне посвідчення.

У 2007 році ВАТ “Якушинецьке” звернулось до Якушинецької сільської ради з заявою про надання дозволу для проведення інвентаризації земель, відповідно до державного акту на право колективної власності на землю серії ІІ-ВН № 000153, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 13 від 17.06.1997 року, у відповідь на що, сільською радою надано дозвіл на проведення інвентаризації земель на території Якушинецької сільської ради в межах села Зарванці Вінницького району.

У 2008 році позивач звернувся до управління Держкомзему України у Вінницькому районі Вінницької області із заявою про надання висновку щодо погодження технічної документації по інвентаризації земель, на що останнім відмовлено у задоволенні заяви, мотивуючи тим, що таке погодження не входить в перелік видів документації із землеустрою, передбачених Законом України “Про землеустрій”.

Вінницька районна державна адміністрація також позитивно не відреагувала на звернення позивача щодо надання дозволу на інвентаризацію земельних ділянок ВАТ “Якушинецьке”, які знаходяться в межах Якушинецької сільської ради за межами села Зарванці.

Згідно п.12 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України, до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів –відповідні органи виконавчої влади.

Закон, який визначає правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою і спрямований на регулювання відносин, які виникають між органами державної влади,  органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування - є Закон України “Про землеустрій”(далі-Закон).

Відповідно до статті 8 Закону, регулювання у сфері землеустрою здійснюють Верховна  Рада України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Кабінет Міністрів України,  Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, а також центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у межах повноважень, встановлених законом.

Статтею 35 Закону встановлено, що з метою встановлення місця розташування об'єктів землеустрою, їхніх меж, розмірів, правового статусу, виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням, виявлення і консервації деградованих сільськогосподарських угідь і забруднених земель,   встановлення кількісних та якісних характеристик земель, необхідних для ведення державного земельного кадастру,  здійснення  державного  контролю  за  використанням  та охороною земель і прийняття на їх основі відповідних рішень органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, проводиться інвентаризація земель.

Згідно статті 30 Закону, погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом та іншими законами України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.21 Закону України “Про місцеві державні адміністрації”місцева державна адміністрація  розпоряджається землями державної власності відповідно  до закону.

З аналізу норм Земельного кодексу України, Закону України “Про місцеві державні адміністрації”(ст.. 21), Закону України “Про землеустрій”вбачається, що до повноважень районних державних адміністрацій не відноситься вирішення питань щодо надання дозволу на проведення інвентаризації земельних ділянок.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, Вінницька районна державна адміністрація не наділена повноваженнями вирішувати питання щодо надання дозволів на проведення інвентаризації земельних ділянок, а відповідно і затверджувати їх результати і на підставі неї видавати державні акти на право власності. За таких підстав, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позовних вимог, у цій частині, слід відмовити.

Вирішуючи позовні вимоги про зобов’язання управління Держкомзему у Вінницькому районі Вінницької області надати висновок щодо погодження інвентаризації земель, суд виходив з того, що статтею 25 Закону України “Про землеустрій” встановлено вичерпний перелік видів документації із землеустрою, серед яких відсутній такий вид документації, як інвентаризація земель. Крім того, управління Держкомзему у Вінницькому районі не наділено законодавством такими повноваженнями, а отже, в силу ч. 2 ст. 19 Конституції України не має право виходити за їх межі. За таких обставин, позов, у цій частині, не підлягає задоволенню.

Також, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову щодо зобов’язання Якушинецької сільської ради затвердити матеріали технічної інвентаризації земельних ділянок та про видачу державних актів про право власності на землю не тільки з підстав відсутності повноважень, визначених Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні”, Земельним кодексом України та іншими законодавчими актами, але й через відсутність публічно-правового спору, оскільки, як встановлено під час судового засідання, відповідачем не відмовлялось позивачу у вчиненні вказаних дій через відсутність такого звернення.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, а суд згідно ст. 86 зазначеного Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на  їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Вирішуючи дану справу, судом розглядався лише адміністративно-правовий спір позивача з суб’єктами владних повноважень, не вирішуючи при цьому питання приватноправового характеру, які витікають із спорів про землекористування.

Частиною 2 ст. 11 КАС України визначено, що суд  розглядає адміністративні справи не  інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Дослідивши та вивчивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Керуючись ст.ст.11,  70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні адміністративного позову відкритого акціонерного товариства  "Якушинецьке" до  Якушинецької сільської ради Вінницької області, Вінницької  районної державної адміністрації Вінницької області, управління Держкомзему у Вінницькому районі Вінницької області про зобов’язання надати дозвіл на проведення інвентаризації земельних ділянок, погодження та затвердження її результатів відмовити повністю.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

 Повний текст постанови оформлено:1.09.2009 року.

Суддя                                                                                        Загороднюк Андрій Григорович