Постанова № 4922262, 15.09.2009, Вінницький окружний адміністративний суд

а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця,    вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 

15 вересня 2009 р.                                                                                  Справа № 2-а-3390/09/0270

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чудак Олесі Миколаївни,

при секретарі судового засідання Зелінській Ірині Василівні, 

у відсутність представника позивача,

за участю представника відповідача Котюжанського Володимира Авксентійовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції у Вінницькій області до Споживчого товариства “Крижопільське районне споживче товариство”про стягнення заборгованості по земельному податку в розмірі 15451 грн 70 коп.,

встановив:

у липні 2009 року Крижопільська міжрайонна державна податкова інспекція у Вінницькій області (Крижопільська МДПІ) звернулася в суд з позовом до Споживчого товариства “Крижопільське районне споживче товариство”(СТ “Крижопільське районне споживче товариство”) про стягнення заборгованості по земельному податку в розмірі 15451 грн         70 коп.

Зазначали, що СТ “Крижопільське районне споживче товариство”Крижопільською МДПІ взяте на податковий облік як платник податків з грудня 1993 року. Станом на              20 липня 2009 року за товариством рахується податковий борг по земельному податку в розмірі 15451 грн 70 коп. Податковою інспекцією вжито заходів, щодо погашення податкового боргу, зокрема винесено першу та другу податкові вимоги.

 Посилаючись на те, що на час звернення до суду борг так і не сплачений, податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій не оскаржені, просили позов задовольнити і стягнути з СТ “Крижопільське районне споживче товариство”15451 грн       70 коп. до місцевого бюджету смт Крижопіль Вінницької області.

Представник позивача в судове засідання не з’явилася, подала заяву з проханням розглянути справу у її відсутність та задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги визнав повністю, про їх задоволення не заперечив.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, встановив наступне.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи №649091 серія А00 СТ “Крижопільське районне споживче товариство”зареєстровано Крижопільською районною державною адміністрацією Вінницької області 17 жовтня 2002 року №11551200000000170 (а.с. 7).

Згідно із довідкою управління статистики у Крижопільському районі Вінницької області від 16 травня 2007 року №29 відповідач включений до Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України, а згідно із довідкою Крижопільської МДПІ від 16 грудня      2002 року узятий на облік платника податків 13 грудня 1993 року за №106 (а.с. 8-11).

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 9 Закону України “Про систему оподаткування”від 25 червня 1991 року №1251-ХІІ платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 14 цього Закону до переліку загальнодержавних податків і зборів (обов’язкових платежів), зокрема, включено земельний податок, що кореспондує положенню статті 2 Закону України “Про плату за землю”від 03 липня 1992 року №2535-ХІІ (Закон №2535) згідно якої використання землі в Україні є платним.

Так, плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (ст. 13 Закону №2535).

Відповідно до частини першої статті 14 Закону України “Про плату за землю”платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій.

Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов’язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов’язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним.   

Податкове зобов’язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (ч. 1 ст. 17 Закону №2535).

СТ “Крижопільське районне споживче товариство”розрахунок земельного податку на 2008 рік з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями подало до Крижопільської МДПІ 28 січня 2008 року, а на 2009 рік –02 лютого 2009 року, про що свідчать вхідні номери та штампи на податкових деклараціях (а.с. 19-20, 17-18).

Контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби (ст. 27 Закону №2535).

Так, згідно із пунктами 1, 4 частини першої статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”від 04 грудня 1990 року №509-ХІІ органи державної податкової служби у випадках, в межах повноважень та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов’язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов’язкових платежів) незалежно від способу їх подачі) та запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів (обов’язкових платежів) такими платниками податків.

Працівниками податкової інспекції проведено перевірку з питань несвоєчасної сплати СТ “Крижопільське районне споживче товариство”узгодженого податкового зобов’язання по земельному податку, за результатами якої складено акт від 19 грудня 2008 року №0004901550/0.

Від підпису та отримання акта і прийнятого за наслідками перевірки податкового повідомлення-рішення, керівник товариства відмовився, про що складено відповідний акт від 19 грудня 2008 року (а.с. 16).

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення  зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), включаючи збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Відповідно до цього Закону, узгоджена сума податкового зобов’язання, тобто самостійно визначена платником податків у податковій декларації (розрахунку), не сплачена у строки, визначені Законом, визнається сумою податкового боргу платника податків (п.п 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону №2181). До податкового боргу платника податку включаються штрафні санкції та пеня.

Штрафні санкції застосовуються у розмірах, визначених статтею 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Зокрема, платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці  до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої   суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем  граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання,  -  у  розмірі  п'ятдесяти  відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як вбачається з картки особового рахунку платника, відповідачем 12 грудня 2008 року проводилися проплати і відповідно до розрахунку штрафної санкції, сума основного боргу погашена в розмірі 3675 грн 65 коп. (а.с. 37).

За прострочення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобовۥязання, позивачем нараховані штрафні санкції, заборгованість по несплаті яких станом на 19 грудня 2008 року склала 1837 грн 84 коп.

Таким чином, відповідно до наведеної статті та на підставі акта перевірки Крижопільської МДПІ за порушення СТ “Крижопільське районне споживче товариство”строків сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, прийнято податкове повідомлення-рішення від 19 грудня 2008 року №0004901550/0 про застосування штрафних санкцій на загальну суму 1837 грн 84 коп. (а.с. 23-25).

Оскільки, у відповідача існувала переплата у сумі 1536 грн 09 коп., то на 29 грудня    2008 року у нього зۥявився податковий борг розміром 301 грн 75 коп. (а.с. 24)

30 грудня 2008 року, відповідно до поданого СТ “Крижопільське районне споживче товариство”розрахунку на 2008 рік, Крижопільською МДПІ нараховано податкове зобвۥязання в сумі 1536 грн 71 коп.

Така ж сума, і з тих же підстав, нарахована 30 січня 2009 року.

Для погашення податкового боргу Крижопільською МДПІ, відповідно до підпункту 6.2.1. пункту 6.2 статті 6 Закону №2181, яким передбачено, що у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги, СТ “Крижопільське районне споживче товариство” виставлено першу податкову вимогу від 09 січня 2009 року №1/1 на  суму 1838 грн 46 коп. та  другу податкову вимогу від 11 лютого 2009 року №2/18 на суму 1917грн 96 коп., отриману відповідачем, як вбачається із довідки Вінницької дирекції центру поштового зв’язку №12 22 лютого 2009 року (а.с. 14). Вказану в податкових вимогах суму заборгованості товариством не сплачено.

04 лютого 2009 року, відповідачем, згідно з платіжним дорученням від 04 лютого       2009 року №6 сплачено 1540 грн.

В подальшому, зокрема, 02 березня 2009 року, 30 березня 2009 року, 30 квітня 2009 року, 01 червня 2009 року і 30 червня 2009 року, Крижопільською МДПІ нараховувались податкові зобов’язання по земельному податку відповідно до розрахунку СТ “Крижопільське районне споживче товариство”на 2009 рік (а.с. 26-28).

Крижопільською МДПІ винесені податкові повідомлення-рішення від 16 березня        2009 року №0000011550/0 про застосування штрафних санкцій в розмірі 153 грн 67 коп. (10%) та в розмірі 862 грн 33 коп. (20%), які отримані відповідачем 27 березня 2009 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 27 березня 2009 року №118778 (а.с.22). Вказана в у податкових повідомленнях рішеннях сума товариством не сплачена.

Слід також зазначити, що після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх  наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті (п.п. 16.1.1, 16.4.1 ст. 16 Закону №2181).

У виконання наведених положень Закону, як вбачається із картки особового рахунку платника, відповідачу нарахована пеня по земельному податку, яка відповідачем не сплачена і заборгованість по ній становить 118 грн 35 коп.

На підставі платіжного доручення від 25 червня 2009 року №43, СТ “Крижопільське районне споживче товариство”25 червня 2009 року сплатило податкове зобов’язання у розмірі 1677 грн 27 коп.

Таким чином, враховуючи те, що податковий розрахунок земельного податку за 2008 рік, 2009 рік, визначений відповідачем самостійно, податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій ні в адміністративному, ні в судовому порядку не оскаржено, то нараховані Крижопільською МДПІ зобов’язання (штрафні санкції) згідно вищенаведених норм Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”є узгодженими.

За наведених обставин та згідно картки особового рахунку платника, станом на 20 липня 2009 року податковий борг СТ “Крижопільське районне споживче товариство”складає 15451 грн 70 коп. Тобто, сума заборгованості в розмірі 15451 грн 70 коп. знайшла своє підтвердження в матеріалах справи, а тому підлягає стягненню.

Відповідно до частини першої статті 136 КАС України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Відповідно до  частини третьої статті 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і  в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Таким чином, за обставин, коли сума основного боргу є узгодженою, рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені не оскарженні, вимоги позивача визнаються відповідачем (що не суперечить закону та не порушує чиї-небудь права, свободи та інтереси), то позов підлягає задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача –суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статями 8-12, 17, 69-71, 94, 128, 158-163, 167, 186, 255  КАС України, суд

постановив:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Споживчого товариства “Крижопільське районне споживче товариство”(вул. Комсомольська, 17, смт Крижопіль, Вінницька область, 24600, код ЄДРПОУ 01740779) заборгованість по земельному податку в розмірі 15451 грн 70 коп. (р/р №35216001000195 в ВДК у Вінницькій області, МФО 802015, код ЄДРПОУ 20087090) до місцевого бюджету.

Відповідно до статті 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено 16.09.2009.

Суддя/підпис/                                                        Чудак Олеся Миколаївна