Вирок № 49222557, 02.09.2010, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

м. Первомайськ, вул. К.Маркса, 18, 55213, (05161) 4-26-20

Справа № 1-226/10

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2010 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області в склад головуючого - судді Покотілової О.Г.

при секретарі - Завірюха В.Ю., Голубкової Н.М. за участю прокурора - Козлової І .О. захисників - ОСОБА_1, ОСОБА_2 потерпілої - ОСОБА_3 представника потерпілої - ОСОБА_4

розглянувши у закритому судовому засіданні в м. Первомайську Миколаївської області кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, маючого середню освіту, не працюючого, не одруженого, на утриманні осіб не маючого, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого:

14.12.2009року Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області за ч. 2 ст. 186 КК України до чотирьох років позбавлення волі; на підставі ст. 75 КК України від призначеного покарання звільнений з випробуванням строком на два роки; ст. 76 ч. 1 п. З, 4 КК України.

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст. 152 ч. 1 КК України;

ВСТАНОВИВ:

18.04.2010 року близько 05год. 00хв. підсудний ОСОБА_5, перебуваючи в стані

алкогольного сп'яніння, проходячи по вул. Кам'яномостівській в м. Первомайську Миколаївської області, побачив ОСОБА_6, ОСОБА_7 та потерпілу ОСОБА_3. які йшли в попутному напрямку, та в нього виник намір застосовуючи фізичне насильство, та погрози його застосування, скоїти насильницький статевий акт з ОСОБА_3 *

Виконуючи задумане, з метою залякати потерпілу та осіб які були з нею, підсудний ОСОБА_5, застосовуючи фізичне насильство, наніс удар кулаком в обличчя ОСОБА_6, та удар кулаком в груди ОСОБА_7, спричинивши їм фізичного болю, та погрожуючи застосувати відносно вказаних осіб начебто наявний в нього ніж, що останні сприймали як реальну загрозу для свого життя та здоров'я, заставив ОСОБА_6 та ОСОБА_7В залишити його на одинці з ОСОБА_3

Після того, як ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відійшли в сторону, залишивши ОСОБА_3 з ОСОБА_5, останній, з метою залякати потерпілу, та цим самим подолати її фізичний опір, почав висловлювати погрози застосувати відносно неї начебто наявний в нього ніж, що остання сприймала як реальну загрозу для свого життя та здоров'я, та вважала що в разі вчинення нею опору, ОСОБА_5 може негайно реалізувати свої погрози. Крім того, ОСОБА_5 здійснюючи психологічний вплив на свідомість ОСОБА_3, та застосовуючи фізичне насильство, почав тягнути її та руки та штовхати в плечг, спричиняючи при ньому фізичного болю. Тїщ впливом погроз ОСОБА_5 повів ОСОБА_3 в двір будинку № 30 по вул. Луначарського в м. Первомайську Миколаївської області. Підвівши останню до приміщення металевих гаражів, проти іі волі з застосуванням фізичної сили і погроз фізичного насильства, подолавши п фізичний опір, ОСОБА_5 к А.М. зняв з потерпілої штани та нижню білизну, після чого скоїв з ОСОБА_3 насильницький статевий акт.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 свою вину в предявленому йому обвину ваченні не визнав, віддачі показів відносно себе відмовився згідно ст. 63 КК України.

Не зважаючи на невизнання своєї вини підсудним, його вина повністю доведена в ході судового слідства.

Вина підсудного підтверджується показами потерпілої ОСОБА_3. даними нею на досудовому слідстві та при допитах на стадії судового слідства, згідно яких 18.04.2010 року вона разом з ОСОБА_8. та ОСОБА_7 поверталася з бару «Адмірал» до себе додому, коли їх наздогнав ОСОБА_5 і почав чіплятися, вимагаючи дати йому цигарки. Він почав переслідувати їх. поводився зухвало, перепиняв шлях. ОСОБА_6 сказав, що не має цигарок, а тому ОСОБА_5 його вдарив в обличчя, та погрожував всіх порізати. Ніж він не показував, але вони сприйняли цю погрозу, як реальну. ОСОБА_5 тривалий час переслідував їх, вимагаючи, щоб хлопці залишили її з ним наодинці. Коли хлопці все ж таки піддавшись погрозам ОСОБА_5, залишили її з ним наодинці вона була дуже налякана і фактично вже тоді психічно подавлена підсудним. Підсудний її не відпускав та почав наполягати, щоб вона вступила з ним у статевий звязок. Вона не погоджувалась на це. але він наполягаючи на своєму, вимагаючи, щоб вона роздяглась, проти її волі, повів за руку у прохід між гаражами, та знову наказав роздягатися. Після цього, не зважаючи на її благання цього не робити, він своїми руками стягнув з неї джинси разом з нижньою білизною, штовхнув її в плечі, від чого вона вдарилася головою об гараж, розвернув її силою обличчям до гаража, нахилив її, та утримуючи руками за плечі, проти її волі, вступив з нею в статевий акт. Впродовж статевого акту, вона неодноразово намагалася вирватися, але ОСОБА_5 погрожував та фізично утримував її. Вирвалася вона від нього, тільки по закінченню статевого акту. Після цього їй зателефонував ОСОБА_6 та спитав де вона, і вона відповіла йому, що йде додому. Коли вона підійшла до свого будинку там її чекали ОСОБА_9 з ОСОБА_7, а також працівники міліції, з якими вона прослідувала до відділу міліції та надала пояснення, які повністю співпадають з означеними показами в судовому засіданні, де вона, крім всього іншого, зазначила, що під впливом погроз вона сильно злякалася за своє житі я та змирилась з тим. що він вступить з нею в половий зв'язок (а.с.8.9). Під час допиту ОСОБА_3, як потерпілої 19.04.2010 та 20.04.2010 року (а.с.25-27) вона підтвердила, що під впливом страху за своє життя та здоров'я пішла з ОСОБА_5 в двір будинку №30, потім за гаражі де й відбулося згвалтування. Таким чином, із пояснень потерпілої чітко вбачається, що вона перш за все була психологічно подавлена ОСОБА_9, який продемонстрував їй свою фізичну перевагу над хлопцями, які її проводжали, та крім того застосовував фізичну силу до неї.

ОСОБА_3 добровільно з власної ініціативи показала працівникам міліції місце, де саме відбулося зґвалтування, де і були виявлені га вилучені на землі залишки сперми ОСОБА_5

І Іотерпіла впізнала ОСОБА_5 по фотографіям і вказала саме на нього, віддала для проведення судово-медичної експертизи свою білизну із залишками сперми ОСОБА_5, пройшла огляд у лікаря-гінеколога з метою надання зразків для проведення судово-медичної експертизи, щодо виявлення сперми останнього. Під час допитів та очної ставки (а.с.50-52) ОСОБА_3 надавала пояснення щодо вчинення зґвалтування ОСОБА_5, детально, з першого пояснення, отриманого працівниками міліції через декілька годин після самої події, розповідала про обставини події, яка сталась з нею І 8.04.2010 року про те , що підсудний її зґвалтував;

-23.07.2010р. під час судового слідства потерпіла змінила свої покази, намагаючись вигороджувати підсудного, заявляючи, що вступила його зазіханням через миттєвий статевий потяг до нього. Ці покази потерпілої розцінюються судом, як надумані та такі, що не відповідають дійсності та її первинним показам на досудовому слідстві та в судовому засіданні, оскільки ніяк не узгоджуються з об'єктивно здобутими досудовим слідством доказами та протирічать показам всіх інших свідків по справі.

Так, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснив суду, що 18.04.2010 року приблизно після третьої години ночі він разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_3 йшли з бару «Адмірал». Коли йшли по вулиці Південна їх наздогнав підсудний, який поводився зухвало, не пропускав їх, чіплявся. Вимагав закурити, заставляв бігати до магазину за цигарками. На відповідь, що цигарок не має і магазин закритий, розлютився і вдарив його кулаком по обличчю, а ОСОБА_7 вдарив у груди, а також перед цим він вдарив їх між собою головами, від чого вони відчули сильний фізичний біль. Казав, що він раніше сидів у тюрмі, що в нього є ніж, та що він їх поріже. Погроза була сприйнята ним, як реальна, а ОСОБА_5 добився того, що він та ОСОБА_7 під погрозою залишили ОСОБА_3 наодинці з ОСОБА_5.

Відійшовши подалі він (ОСОБА_6М.) зателефонував до міліції і повідомив, що намагаються зґвалтувати дівчину. Потім він бачив, як ОСОБА_5 повів ОСОБА_3, тримаючи за руку, під арку у двори багатоповерхових будинків, розташованих по вул. Черняхівського. Через деякий час під'їхали працівники міліції. Він почав телефонувати до ОСОБА_3, але вона спочатку не відповідала, а коли через хвилин 5 він перетелефонував, вона відповіла, що йде додому, голос її тремтів, вона схлипувала, та було чути, що вона плаче. Разом з працівниками міліції вони знайшли ОСОБА_3 біля її будинку. Вона була дуже схвильована та заплакана. Він запитав що

з нею сталося, на що вона відповіла: «Що може статися з дівчиною наодинці у такому місці з чоловіком...», чим чітко дала зрозуміти що ОСОБА_5 її згвалтував.

Свідок ОСОБА_7 пояснив суду, що коли вони повертались 18.04.10 року приблизно після 3.30 годин разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_3 з бару «Адмірал» на вул. Південній їх наздогнав підсудний та почав вимагати, щоб вони дали йому цигарки, висловлювався нецензурною лайкою, погрожував застосувати до них ножа. Ніж він не демонстрував, але тримаючи руку в кармані давав зрозуміти, що він в нього є. Також, ОСОБА_7 підтвердив, що ОСОБА_5 наніс йому удар в груди, а перед цим обійняв його та ОСОБА_6 та своїми руками штовхнув їх один на одного, від чого вони вдарились чолами. Погрози ОСОБА_5 він сприймав як реальні, а тому не став йому суперечити, внаслідок чого підсудний примусив його та ОСОБА_6 залишити його з ОСОБА_3 наодинці. Залишивши ОСОБА_3 з ОСОБА_5, вони вирішили викликати міліцію. Він бачив, як ОСОБА_3 і ОСОБА_5 пішли через арку в двори, при цьому ОСОБА_5 підштовхував ОСОБА_3 за руку. Через деякий час приїхали працівники міліції, ОСОБА_9 зателефонував ОСОБА_3 і вони зустріли її біля підїзду. Коли вона підійшла, то була дуже схвильована та заплакана.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_10, пояснив, що він працює оперуповноваженим СКР Первомайського МВ УМВС. До чергової частини Первомайського МВ УМВС близько 5 години ранку 18.04.2010р. надійшло повідомлення про скоєння зґвалтування дівчини невідомою особою. На місце пригоди виїхала слідчо-оперативна група в складі якої був і він. За його участю в присутності потерпілої ОСОБА_3 було оглянуто місце події, куди привела їх потерпіла. А саме, це була місцевість між дитячим садком та гаражами, які розташовані в подвірї будинку № 30 по вул. Луначарського. ОСОБА_3 була схвильована та заплакана. Потім, вона разом із хлопцями, які визвали міліцію, прослідувала до відділу міліції, де добровільно надала пояснення, а саме розповіла, що її згвалтував невідомий хлопець. Після цього ОСОБА_3 добровільно з власної ініціативи написала заяву, в якій просила прийняти міри до невідомої особи, яка 18.04.2010 року згвалтувала її.

Аналогічні пояснення надав в судовому засіданні свідок ОСОБА_11, який працює помічником дільничного інспектора Первомайського МВ УМВС, та який 18.04.2010 року виїжджав на місце події в складі слідчо-оперативної групи Первомайського МВ УМВС, коли надійшло до чергової частини повідомлення щодо можливого згвалтування невідомою особою дівчини.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_12 - слідчий СВ Первомайського МВ УМВС, пояснив, що 19.04.2010 року він прийняв до провадження кримінальну справу за фактом згвалтування ОСОБА_3 Під час проведення досудового слідства по справі потерпіла ОСОБА_3 неодноразово викликалась до відділу міліції для проведения з нею слідчих дій. Протягом всього часу ОСОБА_3, починаючи з самого першого допиту стверджувала, що її 18.04.2010 року зґвалтував ОСОБА_5 за гаражами по вул. Луначарського біля будинку № 30, при цьому він погрожував застосуванням до неї фізичної сили та подолав її фізичний опір. При цьому потерпіла надавала пояснення чітко, не плуталась в них. У зв'язку з тим, що протягом досудового слідства ОСОБА_5 змінював свої покази і не визнавав своєї вини, з метою усунення протиріч 22.04.2010р. була проведена очна ставка між ним та потерпілою, на проведення якої вона погодилась. Під час проведення очної ставки потерпіла ОСОБА_3 дуже боялась ОСОБА_5. особливо зазишитися з ним наодинці. ОСОБА_3 з показами ОСОБА_5, який стверджував, що вона надала згоду на вступ з ним у статевий звязок, була не згодна повністю та наполягала на тому, що він її згвалтував. Крім того, під час допитів потерпіла ОСОБА_3 неодноразово скаржилась на ге, що ОСОБА_10 та ОСОБА_7 не захистили її, тому вона ображена на них.

На стадії досудового слідства під час дачі пояснень (а.с.15), а потім під час допиту в якості підозрюваного (а.с. 126) ОСОБА_5 визнавав себе винним і пояснював, що саме шляхом погроз застосування фізичної сили він змусив потерпілу вступити з ним в статевий звязок. Будучи допитаним в якості обвинуваченого, ОСОБА_5 власноручно написав двічі, що визнає вину повністю (а.с. 143). Перевіркою матеріалів справи встановлено, що допити ОСОБА_5 проводилися в присутності захисника і жодних зауважень з їхнього боку щодо проведених слідчих дій не було, будь-якого насильства до обвинуваченого працівники міліції не застосовували, про обставини скоєного ОСОБА_5 розповідав добровільно, що й засвідчено їхніми підписами.

Крім того вина підсудного підтверджується обєктивними доказами по справі: заявою потерпілої ОСОБА_3 про її згвалтування (а.с.4);

протоколом огляду місця події в ході якого було виявлено та вилучено слизисту речовину, яка згідно судово-медичної експертизи №88 являється спермою, що належить ОСОБА_5 (а.с.5- 7. 85-90);

- протоколом очної ставки між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 від 22.04.2010 року, де ОСОБА_5 пояснив, що після того, як він запропонував ОСОБА_3 вступити в половий звязок вона погодилась, вони пішли за гараж, а там вона запитала скільки по часу займе статевий акт і чи піде вона після статевого акту додому, після чого ільчук сказав, що піде, з чого також можливо зробити висновок про пригнічення волі потерпілої і про те, що вона не мала змоги покинути ОСОБА_5 до того, як відбувся половий акт (а.с.50-52); протоколом огляду предметів, в ході якого у ОСОБА_3 вилучено труси в яких вона булі під час зґвалтування, та на яких виявлено сперму, що належить ОСОБА_5 (а.с. 14, 67- 72);

висновком судово-медичної (цитологічної) експертизи №98-ц, в ході якої на змивах зі статевого члена ОСОБА_5 було виявлено епітеліальні клітини (а.с.77-80);

- висновком судово-медичної (імунологічної) експертизи №89. в ході якої на марлевій серветці з вмістом піхви ОСОБА_3 виявлено сперму ОСОБА_5 (а.с.57-62)

висновком судово-медичної (імунологічної) експертизи №87, в ході якої на трусах, вилучених у ОСОБА_3 виявлено сперму ОСОБА_5М.( а.с.67-72);

висновком трасологічної експертизи №124, згідно якої фрагмент сліду взуття виявлений в ході ОМП за фактом згвалтування ОСОБА_3 було залишено взуттям, що було вилучене у ОСОБА_5 (а.с.107-110);

протоколом відтворення обстановки та обставин події злочину та фототаблицею до нього, в ході якого ОСОБА_5 показував, де саме він скоював статевий акт з ОСОБА_3 (а.с.37- 45).

Наведені вище докази по суті співпадають, не суперечать один одному, а тому суд визнає їх достовірними і відповідаючими фактичним обставинам справи, та покладає їх в основу обвинувального вироку.

Посилання підсудного на те, що він за згодою потерпілої вступив в статеві зносини, суд до уваги не приймає і розцінює як спосіб захисту, який має за мету уникнення від кримінальної відповідальності, намагання не дати можливості встановити істину по справі.

Суд не приймає до уваги покази потерпілої, які дані в судовому засіданні про те, що вона добровільно вступила з підсудним в статеві зносини, оскільки це суперечить обставинам справи та зібраним доказам по справі і показам, які дані нею на досудовому та судовому слідстві, які по суті співпадають і не суперечать один одному. Зміну показів потерпілою суд розцінює, як мету надати можливість підсудному уникнути кримінальної відповідальності. Підтвердженням цього - є відсутність матеріальних претензій до підсудного.

Таким чином, дослідивши та вивчивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку про те, що вина підсудного ОСОБА_5 в скоєнні згвалтування, тобто статеві зносини із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування, доведена повністю; дії підсудного суд кваліфікує за ч. 1 ст. 152 КК України.

Обираючи вид та міру покарання, суд приймає до уваги, що підсудний вчинив злочин середньої тяжкості, як особа підсудний ОСОБА_5 за місцем проживання характеризуються позитивно.

Обставин, що пом'якшують покарання підсудного, судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудного суд вважає вчинення злочину в стані а)ікогольного спяніння.

Характеристика особи підсудного, те, що він після засудження за скоєння тяжкого злочину належних для себе висновків не зробив, на шлях виправлення не став, обставини скоєного ним злочину, переконують суд в тому, що підсудний схильний до вчинення насильницьких злочинних дій відносно потерпілих та звик досягати своєї мети шляхом застосування фізичної сили.

Враховуючи наведені вище обставини у їх сукупності, суд вважає необхідним обрати підсудному покарання у вигляді позбавлення волі, оскільки його виправлення та перевиховання можливе лише в умовах, повязаних з ізоляцією від суспільства.

У зв'язку з тим, що підсудний ОСОБА_5 вчинив новий злочин, не відбувши повністю покарання за вироком Первомайського міського суду Миколаївської області від 14.12.2009року, суд вважає за необхідне до призначеного покарання частково приєднати не відбуту частину покарання за попереднім вироком відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Керуючись ст. ст. 323 , 324 КГ1К України , суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_5 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ст. 152 ч. 1 КК України та призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України застосовуючи принцип часткового приєднання не відбутого покарання за вироком Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 14.12.2009 року, остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу залишити обраний раніше - тримання під вартою в слідчому ізоляторі УМВС України в Кіровоградської області.

Строк відбуття покарання засудженому рахувати з 18 квітня 2010 року.

Речові докази - змив слизистої речовини, вилученої в ході ОМП; труси, вилучені у ОСОБА_3, туфлі; джинси; футболку; чоловічі труси чорного кольору з резинкою сірого кольору; кофту; труси чоловічі з написом Рідор; змиви зі статевого члену ОСОБА_5; марлеву серветку з вмістом піхви ОСОБА_3, які передані до кімнати зберігання речових доказів Первомайського MB УМВС (квитанція № 1847 від 26.05.2010р., а.с. 1 19) - знищити.

Стягнути з ОСОБА_5 судові витрати в сумі 417грн. 96 коп. на користь НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області (реєстраційний рахунок НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області УДК в Миколаївській області, Код ОКПО 25574110 МФО 826013, р/р 31251272210005).

На вирок може бути подана апеляція в Апеляційний суд Миколаївської області протягом 15 днів через ГІервомайським міськрайонний суд Миколаївської області з моменту його проголошення, а засудженим ОСОБА_5 - в той же строк з моменту вручення копії вироку.

СУДДЯ: