Рішення № 49221913, 14.09.2011, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

м. Вознесенськ, вул. Кібріка, 11, 56500, (05134) 4-25-83

Справа № 1407/2-1443/2011 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2011 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Ротар М.М., при секретарі Попенко О.В.

за участю: відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

В липні 2011 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в якому вказував, що 14.04.2007 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» (правонаступником якого є позивач) та відповідачем був укладений кредитний договір, відповідно до якого банк надав останньому кредитні кошти у вигляді встановленого ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки..

Проте позичальник умови договору в частині вчасного повернення кредиту, процентів за користування ним та комісії виконував не належним чином в звязку з чим станом на 31.05.2011 року виникла заборгованість по кредитному договору на загальну суму 14085,46 грн., в тому числі:

- заборгованість по кредиту 5850,60 грн.;

- заборгованість по процентам 5673,41 грн.;

- заборгованість по комісії 1652,62 грн.,

- нарахованих штрафів в загальному розмірі 908,83 грн.

Вказану заборгованість позивач просив стягнути з ОСОБА_1 в повному обсязі.

В судове засідання представник позивача ОСОБА_2 надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги визнала у повному обсязі.

Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до наступного.

Зокрема судом встановлено, що 14.04.2007 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» (правонаступником якого є позивач) та відповідачем був укладений кредитний договір, відповідно до якого банк надав останньому кредитні кошти у вигляді встановленого ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки..

Зі своєї сторони позичальник зобовязався частинами повертати отриманий кредит, сплачувати проценти за користування ним в розмірі 3% на місяць від суми залишку заборгованості по кредиту.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049, ч. 1 ст. 1050 ЦК України позичальник зобовязаний повернути кредитодавцю кредит у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення коштів він не звільняється від обовязку виконання зобовязання та повинен сплатити суму боргу в розмірі, передбачених договором.

Крім цього, положення ст.ст. 546, 548-551 ЦК України вказують на те, що сторони зобовязання можуть домовитися про забезпечення його виконання. Виконання зобовязання забезпечується неустойкою (штрафом, пенею), порядок та форма забезпечення встановлюється в Законі або договорі.

Як вбачається з матеріалів справи, позичальник повинен був повністю погасити заборгованість за кредитом протягом періоду з 14.04.2007 року до кінця строку дії платіжної картки, проте свої зобовязання не виконав.

Згідно з п.8.6 Умов порушенні позичальником строків платежів по договору, позивальник повинен сплатити Банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми позову, розмір якого становить 250 грн.(фіксована частина) та 658,83 грн. (процентна складова).

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість, що утворилася станом на 31.05.2011 року, а саме:

- заборгованість за кредитом в розмірі 5850,60 грн.;

- заборгованість по процентам 5673,41 грн.;

- штраф 908,83 грн.

Що стосується комісії, то суд приходить до висновку, про відсутність правових підстав для нарахування вказаної суми, оскільки ні заявою ні Умовами не передбачено нарахування та розмір щомісячної комісії.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідача також підлягають стягненню судові витрати, понесені позивачем при зверненні до суду, а саме 120 грн. витрат з інформаційно технічного забезпечення розгляду справи, а також 124,32 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 88, 209, 212, 213, 214, 215, 226, 228, 233 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 14 квітня 2007 року, що утворилася станом на 31 травня 2011 року в розмірі 12 432,84 (дванадцять тисяч чотириста тридцять дві) гривні 84 копійки, перерахувавши кошти на розрахунковий рахунок (р/р 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570), а також в повернення 244,32 гривні судових витрат, перерахувавши вказану суму на розрахунковий рахунок (р/р 64993919400001, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570).

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя М.М. Ротар