Ухвала суду № 49207725, 27.08.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2015 р.Справа № 820/6119/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Тацій Л.В.

Суддів: Жигилія С.П. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2015р. по справі № 820/6119/15

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області , Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві

про зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просив: скасувати висновок головного управлінням Державної міграційної служби України в м. Києві від 30.10.2014 року щодо громадянина Республіки В'єтнам ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1; зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області поновити посвідку на постійне проживання в Україні громадянину Республіки В'єтнам ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, видану безстроково.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2015р. по справі № 820/6119/15 позов задоволено частково.

Скасовано висновок головного управлінням Державної міграційної служби України в м. Києві від 30.10.2014 року щодо громадянина Республіки В'єтнам ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Відповідач, не погоджуючись з вказаним рішенням суду в частині задоволення позовних вимог, в апеляційній скарзі вказує, що рішення є необґрунтованим та незаконним, прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2015р. та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Позивач постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог не оскаржив.

В порядку, визначеному ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що громадянин Республіки В'єтнам ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1.

Також з матеріалів справи слідує, що 24.06.2003 року позивач документований посвідкою на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_1 відповідно до абзацу 4 пункту 4 Прикінцевих положень Закону України "Про імміграцію" (а.с. 42).

Висновком Головного управлінням Державної міграційної служби України в м. Києві від 30.10.2014 року скасовано посвідку на постійне проживання в Україні видану безстроково (а.с. 8-10).

Вказаний висновок вмотивовано відповідачем тим, що позивач, звертаючись із заявою про видачу йому посвідки на постійне проживання в Україні 07.02.2002 року, пропустив шестимісячний строк для її подання після набрання законної сили Законом України «Про імміграцію».

Позивач, не погоджуючись із висновком Головного управлінням Державної міграційної служби України в м. Києві від 30.10.2014 року, оскаржив його до суду.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.

Умови і порядок імміграції в Україну іноземців та осіб без громадянства визначені Законом України "Про імміграцію".

Так, відповідно до ст. 1 вищенаведеного Закону імміграція - це прибуття в Україну чи залишення в Україні у встановленому законом порядку іноземців та осіб без громадянства на постійне проживання; іммігрант - іноземець чи особа без громадянства, який отримав дозвіл на імміграцію і прибув в Україну на постійне проживання, або, перебуваючи в Україні на законних підставах, отримав дозвіл на імміграцію і залишився в Україні на постійне проживання; імміграційна віза позначка у паспортному документі, що засвідчує право іноземця чи особи без громадянства на в'їзд в Україну для постійного проживання.

Згідно з абз.4 п.4 Прикінцевих Положень Закону України "Про імміграцію" від 07.06.2001 року, вважаються такими, що мають дозвіл на імміграцію в Україну іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну до 6 березня 1998 року за Угодою між Урядом Соціалістичної Республіки В'єтнам та Урядом СРСР про направлення і прийняття в'єтнамських громадян на професійне навчання та роботу на підприємства і в організації СРСР від 2 квітня 1981 року, залишилися проживати в Україні і звернулися протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом із заявою про видачу їм посвідки на постійне проживання в Україні.

Відповідно до абз. 6 ст. 1 Закону України "Про імміграцію", посвідка на постійне проживання - документ, що підтверджує право іноземця чи особи без громадянства на постійне проживання в Україні.

Стаття 12 Закону України "Про імміграцію" передбачає, що дозвіл на імміграцію може бути скасовано органом, який його видав, якщо: 1) з'ясується, що його надано на підставі свідомо неправдивих відомостей, підроблених документів чи документів, що втратили чинність; 2) іммігранта засуджено в Україні до позбавлення волі на строк більше одного року і вирок суду набрав законної сили; 3) дії іммігранта становлять загрозу національній безпеці України, громадському порядку в Україні; 4) це є необхідним для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України; 5) іммігрант порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства; 6) в інших випадках, передбачених законами України.

Відповідно до п.п. 21-24 "Порядку провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів №1983 від 26.12.2002 року, дозвіл на імміграцію скасовується органом, який його видав. Для започаткування процедури розгляду питання про скасування дозволу на імміграцію відповідне подання надсилається до органу, який приймав рішення про надання такого дозволу. Департамент, територіальні органи і підрозділи всебічно вивчають у місячний термін подання щодо скасування дозволу на імміграцію, запитують у разі потреби додаткову інформацію в ініціатора подання, інших органів виконавчої влади, юридичних і фізичних осіб, а також запрошують для надання пояснень іммігрантів, стосовно яких розглядається це питання. На підставі результату аналізу інформації приймається відповідне рішення. Про прийняте рішення письмово повідомляються протягом тижня ініціатори процедури скасування дозволу на імміграцію та іммігранти. Рішення про скасування дозволу на імміграцію надсилається протягом тижня органом, що його прийняв, до територіального підрозділу за місцем проживання для вилучення посвідки на постійне проживання в іммігранта та вжиття заходів відповідно до статті 13 Закону України "Про імміграцію".

Колегія суддів звертає увагу на те, що при наданні позивачу посвідки на постійне проживання в Україні в 2002 році відповідач проводив перевірку правомірності залишення на постійне проживання в Україні позивача, і підстав для відмови у наданні дозволу на імміграцію в Україну не виявив, та надав позивачу посвідку на постійне проживання в Україні НОМЕР_1.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що при повторній перевірці, підстав для скасування посвідки передбачених ст. 12 Закону України "Про імміграцію" також встановлено не було.

Отже, Головним управлінням Державної міграційної служби України в Харківській області не наведено жодних правових підстав, якими законодавцем визначено перелік законних підстав для прийняття рішення про скасування посвідки на постійне місце проживання в Україні гр. СРВ ОСОБА_1.

Юридична обставина, з якою закон пов'язує виникнення певних прав особи зворотної дії не має. Фактична підстава, на яку посилається відповідач, мала існувати на момент первісного рішення про надання дозволу на імміграцію позивача та видачу посвідки.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області ні документально, ні нормативно не довів законності прийнятого ними рішення у вигляді висновку про скасування посвідки ОСОБА_1 на постійне місце проживання.

З урахуванням наведених обставин та доказів наявних у матеріалах справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги громадянина Соціалістичної Республіки В'єтнам ОСОБА_1 підлягають задоволенню в частині скасування висновку головного управлінням Державної міграційної служби України в м. Києві від 30.10.2014 року щодо громадянина Республіки В'єтнам ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів відзначає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2015р. по справі № 820/6119/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Тацій Л.В.Судді Жигилій С.П. Подобайло З.Г. Повний текст ухвали виготовлений 27.08.2015 р.