Постанова № 49207632, 27.08.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/17341/14 Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В.

Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 серпня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Пилипенко О.Є., Романчук О.М.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.02.15р. у справі №826/17341/14 за позовом Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом та з урахуванням уточнених позовних вимог (а/с 50-57, том ІІ) просив стягнути з рахунків відповідача суму податкового боргу в розмірі 14 027 982,45 грн., в т.ч.: плату за користування надрами для видобування природного газу в сумі 9 551 548,06 грн., плату за користування надрами для видобування газового конденсату у сумі 489 861,92 грн.; плату за користування надрами для видобування нафти у сумі 648 503,44 грн.; плату за користування надрами для видобування природного газу у сумі 10 786,43 грн.; плату за користування надрами для видобування природного нафти у сумі 3 327 282,60 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.02.15р. адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Свої вимоги апелянт, серед іншого, мотивує тим, що суд першої інстанції безпідставно вжив судові заходи стягнення податкового боргу, тоді як податковим органом вжито заходи досудового стягнення цього боргу шляхом прийняття рішення №1 від 04.02.2015 року, на підставі якого було виставлено до банку інкасові доручення (розпорядження) про безспірне списання коштів платника, що створило загрозу подвійного стягнення однієї і тієї ж суми. Окрім того, судом першої інстанції не враховано, що на час виникнення спірних правовідносин, Товариство звернулось до податкового органу із заявами про розстрочення податкового боргу, що сформувався за період, заявлений позивачем, докази чого надало суду; таке право регламентовано відповідним Порядком, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013р. № 574, і забезпечує можливість добровільного погашення боргу у порядку на умовах відповідного договору; на момент розгляду спору заяви Товариства не розглянуті уповноваженим органом доходів і зборів.

За наведених обставин, апелянт вважає, що суд необґрунтовано відхилив вмотивоване клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, що призвело до прийняття передчасного та необґрунтованого рішення.

У доповненнях до апеляційної скарги, апелянт вказує на те, що за результатами розгляду заяв Товариства, Державною фіскальною службою України прийняті рішення № 263 та № 265 від 07.08.15р. про розстрочення податкового боргу, в тому числі суми, що є предметом даного спору; на підставі вказаних рішень між податковим органом та відповідачем були укладені договори розстрочення податкового боргу від 10.08.15р. №23 та №24, що на думку апелянта, виключає стягнення за рішенням суду за зверненням органу стягнення, оскільки погашення боргу здійснюється у передбаченій законом процедурі розстрочення.

Окрім того, апелянт покликається і на те, що заявлена до стягнення сума зменшена внаслідок подання уточнюючих розрахунків, якими уточнені суми самостійно узгодженого грошового зобов'язання з плати за користування надрами за період серпень - грудень 2014 року, а відтак за підприємством не обліковується заявлений до стягнення податковий борг.

Ухвалою апеляційного суду від 23.04.15р. провадження у справі було зупинено.

Ухвалою від 10.08.15р. провадження у справі поновлено та призначено апеляційний розгляд справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, станом на 04.02.15р. податковий борг ПАТ «Укрнафта» по платі за користування надрами для видобування нафти та природного газу по Миргородській ОДПІ (головне управління), з урахуванням сплати та переплати, становив 3 338 069,03 грн., в т.ч.: 3 193 166,44 грн. за самостійно узгодженими грошовими зобов'язаннями та 144 902,59 грн. - пені; по сплаті за користування надрами для видобування нафти, газового конденсату та природного газу по Миргородській ОДПІ (Шишацьке відділення) податковий борг, з урахуванням сплати та переплати, становив 10 689 913,42 грн., в т.ч.: 10 560 327,20 грн. за самостійно узгодженими грошовими зобов'язаннями та 129 586,22 грн. - пені.

Вказана сума боргу утворилась внаслідок несплати узгодженої суми зобов'язання по платі за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату, визначеного товариством у поданих ним розрахунках, які наявні в матеріалах справи.

Миргородською ОДПІ (головним відділенням) та Шишацьким відділенням Миргородської ОДПІ було сформовано та направлено відповідачу податкові вимоги від 01.09.14р. №2249-25 та №17943-16 відповідно. Вимоги отримані відповідачем 08.09.14р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а/с 40, том І).

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що грошове зобов'язання є узгодженим в розумінні податкового законодавства, проте не сплачене у встановлені законом терміни; податковий борг у вказаній сумі на момент вирішення справи відповідачем не погашений.

Колегія суддів вважає, що судом неповно з'ясовано обставини справи, що мають значення для справи, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи, на підставі поданих відповідачем заяв про розстрочення податкового боргу з плати за користування надрами для видобування корисних копалин, строк якого вже минув, на строк до 31.12.15р. та з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, строк сплати якого вже минув, до 31.12.15р., Державною фіскальною службою України прийняті рішення про розстрочення податкового боргу від 07.08.15р. №263 та №265 відповідно, згідно яких погоджено відповідачу розстрочення податкового боргу з вказаних платежів у визначених частинах на строк з серпня по грудень 2015 року.

На підставі рішень ДФС України від 07.08.15р. №263 та №265, між відповідачем та Миргородською ОДПІ ГУ Міндоходів ДФС у Полтавській області укладено договори про розстрочення податкового боргу від 10.08.15р. №23 та №24, за умовами яких Миргородська ОДПІ надала платнику розстрочення податкового боргу на загальну суму 11 427 933,72 грн. (згідно умов договору №23) та 39 420 381 грн. (згідно договору №24).

Розстрочена сума податкового боргу за вказаними договорами охоплює суму податкового боргу заявлену до стягнення у даній справі, чого не заперечив позивач.

На виконання умов вказаних договорів, відповідачем здійснено сплату розстрочених сум податкового боргу, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою щодо розрахунків з плати за користування надарами ПАТ «Укрнафта» по Миргородській ОДПІ (Миргородський та Шишацький райони) станом на 20.08.15р.

Порядок розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків передбачений ст. 100 Подакового кодексу України.

Так, відповідно до п.100.1 ст. 100 Подакового кодексу України, розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.

Платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання (п.100.2 ст. 100 цього Кодексу).

Підставою для розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків (п.100.4 ст. 100 цього Кодексу).

Розстрочені суми грошових зобов'язань або податкового боргу (в тому числі окремо - суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення (п.100.6 ст. 100 цього Кодексу).

Порядок розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п.100.13 ст.100 цього Кодексу).

Відповідно до п.1.4 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міндоходів України №574 від 10.10.13р., зареєстрованого в Мін'юсті України 31.10.13р. за №1853/24385, розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) вважається наданим, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення органу доходів і зборів та укладено договір про розстрочення (відстрочення).

З системного аналізу вказаних норм податкового законодавства слідує, що розстрочення/відстрочення податкового боргу, законодавцем розглядається як окремий спосіб погашення податкового боргу, поряд з такими способами його погашення як стягнення грошових коштів платника податків за рішенням суду (ст. 95 Податкового кодексу України) та звернення стягнення на майно платника податків (ст. 95 Податкового кодексу України).

Отже, з врахуванням того, що податковим органом вищого рівня - ДФС України шляхом прийняття рішень про розстрочення податкового боргу №263 та №265 відповідно, а позивачем шляхом підписання договорів про розстрочення податкового боргу від 10.08.15р. №23 та 24 до ПАТ «Укрнафта» застосовано інший спосіб стягнення податкового боргу як-то розстрочення податкового боргу, а також того, що стягнення такого боргу фактично провадиться відповідно до податкового законодавства та умов договорів, колегія суддів вважає, що одночасне застосування кількох способів погашення податкового боргу суперечитиме як вимогам законодавства так і умовам договорів щодо порядку та сум сплати.

А тому, враховуючи, що розстрочення фактично надано в розумінні п.1.4 Порядку, стягнення податкового боргу в судовому порядку, в силу податкового законодавства, - необґрунтоване.

Вказані обставини безпідставно не враховані судом першої інстанції при розгляді клопотання про зупинення провадження у справі, що призвело до прийняття передчасного рішення про стягнення суми в судовому порядку.

Колегія суддів вважає, що за таких обставин, а також з врахуванням факту часткового погашення боргу відповідно до умов договорів, рішення суду не може бути правильним по суті, а отже підлягає скасуванню.

З огляду на викладене, колегія суду дійшла висновку про скасування постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.02.15р. у справі №826/17341/14 та ухвалення нової постанови про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст.ст.195, 197, 202, 205, 207 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.02.15р. у справі №826/17341/14 - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.02.15р. у справі №826/17341/14 скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Пилипенко О.Є.

Романчук О.М.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М.

Пилипенко О.Є.